Галакторея: симптоми та лікування

Галакторея — це виділення молока або молокоподібного секрету з грудей у жінки, вважаються фізіологічними під час і після вагітності чи до року (рідше до 2-х років) після грудного вигодовування.

Виділення із сосків є поширеним симптомом. Можуть бути періодичним або постійним явищем, одностороннім або двостороннім, різного ступеня інтенсивності. Частіше зустрічається у жінок віком від 20 до 35 років та у тих, що народжували. Галакторея рідше діагностується у дітей (немовлят і підлітків) та жінок, які ще не були вагітними. Також може виникнути і у чоловіків.

У більшості випадків виділення із сосків є доброякісними. Доброякісні виділення частіше за все бувають двосторонніми, вираженого молочного або зеленуватого кольору, частіше багатопротоковими. Двосторонні білі багатопротокові виділення можуть мати ендокринну етіологію, що вимагає аналізу крові на пролактин, або фармакологічну етіологію та потребують медичного обстеження.

Виділення, які є односторонніми, однопротоковими та спонтанними, вказують на вищий ризик злоякісної патології та потребують більш ретельного обстеження.

Виділення із сосків, описані як водянисті, прозорі, серозні, яскраво-жовті (бурштинові), рожеві або кров'янисті, вважаються патологічними та вимагають додаткових спеціальних обстежень з метою виключення раку, який може зустрічатися у 5–33 % випадків.

Що таке галакторея та причини її виникнення

В організмі жінки молоко виробляється під контролем пролактина, естрогена та інших гормонів. В нормі їх рівень підвищується під час вагітності та стрімко росте після пологів, що забезпечує адекватну лактацію. Якщо цей процес відбувається у невагітних або через рік після припинення грудного вигодовування, то вважається нелактаційним.

Галакторея може бути самостійним захворюванням або симптомом іншої серйозної хвороби. Серед причин галактореї спеціалісти називають наступні:

1. Прийом деяких медикаментозних препаратів:
• блокатори дофаміна і гістаміна — пригнічують вивільнення дофаміну та стимулюють біологічно активні речовини, що беруть участь у синтезі пролактина;
• естрогени в пероральних контрацептивах — можуть пригнічувати виділення фактору, що блокує пролактин;
• трициклічні антидепресанти;
• верапаміл (антиаритмічний засіб) та інші.
  
  
2. Пухлини гіпофіза — найпоширеніша причина галактореї, частіше за все зустрічаються пролактиноми, які також пов’язані з аменореєю (порушенням менструального циклу) та вираженою гіперпролактинемією (різким підвищенням рівня пролактина — гормона, що відповідає за вироблення молока).
3. Ураження гіпоталамуса та гіпофіза — пухлини, метастази інших видів злоякісних новоутворень, туберкульоз, травми та інші патологічні стани — руйнують нервові клітини, що виробляють дофамін та блокують його проходження нервовими шляхами.
4. Хвороби щитоподібної залози. За наявності гіпотиреозу в організмі може стимулюватися вивільнення пролактину.
5. Хронічна ниркова недостатність. Може впливати на виведення пролактину, тому його рівень підвищується.
6. Нейрогенна стимуляція. Зустрічається у жінок, які довго годували грудьми. Інші стимули можуть надходити від міжреберних нервів, наприклад, при опіках, операціях на грудній клітці або при ураженні оперізуючим лишаєм. Також може бути ускладненням травми спинного мозку.
7. Високий рівень жіночих гормонів естрогенів у новонароджених. Часто виявляється разом з гінекомастією (збільшенням грудних залоз).
8. Ідіопатична гіперпролактинемія, тобто підвищення рівня пролактину та виникнення галактореї без визначеної причини. У 30 % пацієнтів проходить самостійно.
   
   

Ступені галактореї визначаються кількістю виділень та можуть бути від легкого до важкого.

Такі прояви можуть свідчити про захворювання гіпоталамуса або гіпофізу.

Для патології щитовидної залози характерні: втома, непереносимість холоду, запор (ознаки зниженої функції) або нервозність, підвищене потовиділення, втрата ваги (за наявності гіперфункції).

Чим довше галакторея триває без розвитку інших клінічних ознак, тим менша ймовірність основного органічного захворювання.

Діагностика галактореї

Методи діагностики галактореї, окрім вивчення історії хвороби та скарг, включають в себе:

• загальний огляд: оцінюють зріст та життєві показники, (так, гігантизм — дуже високий зріст — може свідчити про пухлину гіпофіза, брадикардія — про гіпотиреоз, а тахікардія — про тиреотоксикоз), також оглядають грудну клітку на наявність ознак місцевого подразнення, інфекцій або травм;
• обстеження грудей (огляд мамолога, УЗД, мамографія) на наявність пухлиноподібних новоутворень, вузлів, виділень: визначають, чи обмежені вони однією протокою, та де вона розташована;
• лабораторні аналізи: мікроскопічне дослідження виділень з сосків (у т.ч., для виявлення атипових клітин), тест на вагітність (рівень хоріонічного гонадотропіну), за необхідності призначають вимірювання рівня пролактину, фолікулостимулюючого гормону, тиреотропного гормону та інших показників;
• інструментальні дослідження: ультразвукове дослідження молочних залоз, мамографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ) гіпофізарної ямки, денситометрія кісток при підозрі на остеопороз, який може бути пов’язаний з високим рівнем пролактину у дітей та жінок.
  
  

При наявності патологічних виділень з сосків використовують додаткові методи обстеження. Дуктографія є інвазивною процедурою, яка є більш чутливою, ніж мамографія або УЗД для виявлення внутрішньопротокових уражень, але недостатня для того, щоб відрізнити доброякісне захворювання від злоякісного. Чутливість мамографії для виявлення раку коливається від 10 до 68 %, а УЗД — від 20 до 100 %. Низькодоказовим вважається також цитологічне дослідження виділень із сосків. Для односторонніх, кольорових виділень із сосків мамографія та УЗД є рекомендованими як дослідження першої лінії. Якщо результати мамографії та УЗД є непереконливими необхідне проведення МРТ молочних залоз з контрастуванням, тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії або ексцизійної біопсії (висічення ураженої ділянки протоку з подальшим патоморфологічним дослідженням).

Лікування галактореї

Лікування галактореї має бути спрямоване на усунення основної причини. По можливості препарати, що її викликають, слід замінити безпечними альтернативними засобами. Гіпотиреоз слід лікувати замісною терапією гормонами щитовидної залози. Галакторея, спричинена естрогенами матері у немовлят, проходить самостійно і не потребує лікування. За наявності пухлини гіпофіза (пролактиноми) тактику обирають залежно від рівня пролактину в сироватці крові, тяжкості галактореї та планів пацієнтки щодо народження дітей.

Пацієнтки з ізольованою галактореєю та нормальним рівнем пролактину не потребують лікування, якщо їх не турбують рясні виділення, вони не бажають завагітніти та не мають ознак гіпогонадизму чи зниженої щільності кісткової тканини. У них слід періодично вимірювати рівень пролактину.

Якщо рівень пролактину залишається високим, то його слід регулярно контролювати, а також проводити МРТ кожні два роки чи частіше (згідно рекомендацій ендокринолога) при підозрі на пухлину гіпофіза.

Зменшити рівень пролактина можна за допомогою медикаментозної терапії, а саме — агоністів дофаміну, що пригнічують вироблення пролактину. Вони здатні не тільки нормалізувати його рівень, а й зменшити розміри пухлини.

Хірургічне втручання розглядається лише у крайніх випадках, при непереносимості або неефективності медикаментозної терапії.

Після визначення причини більшість людей повністю одужують. У майбутньому варто застосовувати такі способи профілактики галактореї:

• не вживати ліки, що можуть її викликати;
• не стимулювати соски;
• не носити тісний одяг;
• регулярно проходити обстеження у мамолога, гінеколога та ендокринолога.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.