Дисплазія тазостегнового суглоба
Дисплазія кульшового (тазостегнового) суглоба — це вроджене порушення в структурі тазостегнового суглоба, що виникає через неправильний розвиток зчленування. Захворювання розвивається в тому випадку, коли суглоб не сформувався нормально, тому не працює належним чином. За надмірної рухливості або навантаженнях на суглоб через незрілість його структури може статися вивих. Найчастіше хвороба трапляється в новонароджених дівчаток, зазвичай із лівого боку. Щоб запобігти негативним наслідкам патології, необхідно вчасно почати лікування.
Класифікація
Патології тазостегнових суглобів класифікують за ступенем недорозвитку.
Дисплазії тазостегнових суглобів діляться на такі типи:
- Ацетабулярна — вражається вертлюжна западина, у результаті погіршується рухливість ноги, спостерігаються болі та хруст у стегні.
- Стегнової кістки — порушується зчленування шийки й голівки стегна до кістки, хворому складно рухати ногою, повертати нею, відбуваються зміни в ході.
- Ротаційна — порушується анатомія суглобової та кісткової тканин у горизонтальній площині. У разі виникнення неспівпадіння осей кінцівка повертається всередину.
Захворювання протікає в кілька стадій, серед яких:
- І — незрілість суглобових тканин, до якої часто схильні новонароджені вагою до 3 кг. Причиною порушення є недорозвиненість плаценти, генетична схильність, негативні зовнішні чинники під час вагітності.
- II — передвивих, через який стегнова кістка дуже рухлива, міститься в западині, але може у разі інтенсивного впливу вислизнути з неї.
- III — підвивих. Відбувається зміщення головки, але без випадання з вертлужного поглиблення. Кістка дуже рухлива, під час руху спостерігається характерне клацання.
- IV — вивих. Головка стегна виходить із западини, що вимагає обов'язкового вправляння.
Якщо не почати вчасно лікування, у суглобовій порожнині утворюється сполучна й жирова тканина. Таке ущільнення призводить до повної нерухомості суглоба.
Етіологія й патогенез
Тазостегновий суглоб формується ще в утробі матері. Якщо у вагітної сталися будь-які порушення в організмі, це впливає й на розвиток будови ТСС. Однією з головних причин захворювання є генетична схильність. Якщо в кровних родичів немовляти раніше вже траплялися порушення, то ризик виникнення хвороби в нього збільшується в 10 разів.
Інші причини дисплазії тазостегнових суглобів:
- несприятлива екологія;
- вживання гормональних препаратів;
- реакція дитини на гормони матері в період вагітності;
- пологи у разі тазового передлежання, коли дитина народжується ніжками, а не головою;
- тісна матка, через яку плоду важко рухатися;
- туге пеленання малюка та ін.
У дорослих дисплазія тазостегнового суглоба з'являється на тлі гормональних порушень і перевантажень, а також за наявності хронічного артриту та артрозу, кісткових розростань біля суглобової западини.
У нормальному тазостегновому суглобі верхівка (голівка) тазостегнової кістки щільно входить у тазостегнову западину. У дитини з ДТС тазостегновий суглоб неглибокий. У результаті голівка стегна може вислизати й висуватися. Утворюється вивих. Одна кінцівка стає коротшою, й у хворого виникає кульгавість.
Симптоми й ознаки ДТС
Дисплазія кульшового суглоба може не спричиняти появу симптомів, поки дитина не стане підлітком або молодим дорослим. Це ускладнює своєчасну діагностику. Однак усе ж є симптоми, за якими можна раніше визначити початок захворювання.
Симптоми дисплазії тазостегнових суглобів:
- обмеженість рухів;
- кульгавість, зміна ходи;
- хруст у суглобах, скутість;
- нестабільність хребта;
- приступоподібний, тривалий больовий синдром у тазу, коліні, стегні, що віддає в нижню частину тіла.
Дівчатка страждають дисплазією тазостегнового суглоба частіше, ніж хлопчики. У хлопчиків це захворювання зазвичай супроводжується іншими проблемами з тазостегновою кісткою. До них належить ретроверсія вертлюжної западини, коли тазостегнова западина виростає занадто далеко над головкою стегнової кістки.
Дисплазію тазостегнового суглоба іноді плутають з ударом стегна, який виникає, коли на вертлюжній западині або голівці стегнової кістки зростає додаткова кістка. Неправильна форма спричиняє тертя в суглобі та зношує хрящ. У деяких пацієнтів бувають обидва стани, які провокують біль у стегні, тому їх легко сплутати. Однак це різні проблеми, що вимагають різного лікування.
Особливості дисплазії тазостегнового суглоба в дітей
Діагноз «дисплазія кульшового суглоба» після народження отримують лише 2–3 % дітей. У дівчаток патологія діагностується в 6 разів частіше. Тому вже в перші години життя дитину в обов'язковому порядку оглядає дитячий ортопед-травматолог. Лікар має переконатися, що з новонародженим усе гаразд. І якщо раптом будуть виявлені якісь відхилення в тазостегновому суглобі, необхідно якомога раніше почати лікування. Проте найчастіше дисплазія кульшового суглоба в немовлят не має яскраво виражених ознак. Перші симптоми з'являються тільки через рік. Тому часто лікар ставить діагноз уже майже однорічним дітям.
Симптоми дисплазії тазостегнового суглоба, які вказують на можливість наявності патології в новонароджених:
- Різний розмір складок на шкірі.
Симптом добре проявляється в дітей до 3 міс. Пахові, підколінні та сідничні складки мають різну глибину й форму, рівень розташування відрізняється. Якщо їх кількість більша, можливий підвивих або вивих. Проте не завжди, оскільки симптом може виникати й у здорових дітей. - Скорочення стегна.
Ознака вивиху, виникає у важкому випадку. Щоб визначити симптом, необхідно покласти малюка на спину та зігнути йому ноги. Якщо одне коліно розташоване нижче або вище за інше, підозрюється вроджений вивих. - Порушення відведення стегна.
Ознака спостерігається в малюків до 3 тижнів. Для визначення патології дитини кладуть на спину, ніжки розводять у сторони. Про наявність вивиху можна говорити, якщо кут відведення становить до 50 %. - Симптом Маркса-Ортолані.
Інформативний тест, який називають також «симптомом зісковзування». Лікар укладає дитини на спину й не поспішаючи розводить ноги. Для дисплазії тазостегнового суглоба характерний поштовх, коли головка вправляється. Якщо відпустити ногу, вона самостійно буде повертатися в початкове положення і в якийсь момент різко сіпається — відбудеться вивих. У здорового малюка кінцівки у разі відведення практично повністю торкаються поверхні. Ознака інформативна в дитини до 2 місяців.
Перші ознаки дисплазії тазостегнових суглобів у дитини після року проявляються, коли вона починає ходити. Малюк неправильно спирається на стопи, відзначається кульгавість. У разі двосторонньої дисплазії хода нагадує качину. У ранньому віці захворювання може пройти самостійно. Патологія зачіпає переважно ліве стегно. У групі ризику — первістки, тазове передлежання плоду, токсикоз у матері.
Ускладнення та наслідки дисплазії тазостегнового суглоба
За браком лікування або некоректної терапії дисплазія тазостегнового суглоба посилюється і призводить до таких ускладнень:
- м'язової атрофії;
- хронічних болей у спині та кінцівках;
- перекосу нижньої частини тіла;
- диспластичного коксартрозу;
- деформації ходи;
- порушення рухливості спини;
- неоартрозу;
- викривлення хребта;
- кульгавості, різної за ступенем тяжкості та форми.
Згодом може утворитися нове, неповноцінне зчленування разом з вкороченням ноги та м'язовою атрофією. Такий суглоб виконує деякі функції ТСС, але далеко не все.
Діагностика дисплазії тазостегнового суглоба
Попередній діагноз іноді ставиться в перші години після народження. Лікар обов'язково оглядає новонародженого, щоб переконатися в тому, що в малюка все як слід. Пальпація та огляд малюка проводиться після годування в спокійній обстановці. Для підтвердження діагнозу призначається додаткове дослідження, яке передбачає такі процедури:
- УЗД — для визначення причини та локалізації порушень;
- рентгенографію — для дорослих і дітей старше року;
- КТ, МРТ — для оцінювання стану кістково-зв'язкового апарату.
Діагностика дисплазії тазостегнових суглобів проводиться через співвідношення клінічних проявів і змін на УЗД, знімках рентгена. Оскільки в маленьких дітей кісткова система не сформована, для розшифровки застосовується спеціальний метод розмітки. На знімках, зроблених у проєкції анфас, проводять умовні лінії, щоб отримати ацетабулярний кут. На основі даних визначається наявність порушень.
Лікування дисплазії тазостегнових суглобів
Якщо дисплазія тазостегнового суглоба діагностується в ранньому віці, проблему зазвичай можна вирішити за допомогою м'якого корсету. Дисплазія тазостегнового суглоба може пошкодити хрящ, що вистилає суглоб, а також пошкодити м'який хрящ (верхню губу), який огортає суглобову частину тазостегнового суглоба. Це називається розривом верхньої губи стегна.
Дітям шкільного віку та підліткам може знадобитися операція, щоб перемістити кістки в правильне положення для плавного руху суглобів.
Лікування дисплазії тазостегнового суглоба спрямоване зменшення болю й захист тазостегнового суглоба від подальшого пошкодження. Методи лікування дисплазії тазостегнового суглоба лікар підбере відповідно до конкретних потреб пацієнта.
Консервативні методи терапії передбачають:
- Широке пеленання — фіксація ніг малюка в розведеному стані. Спосіб дає змогу зупинити прогресування патології та усунути симптоми.
- Ортопедичні конструкції — носіння шин Віленського, Волкова, подушки Фрейка, стремен Павлика та інших пристосувань для фіксації ніг. Для дітей до 4 міс. використовуються конструкції з еластичних матеріалів, що не завдають дискомфорту.
- Лікувальний дитячий масаж — призначається з 10–15 сеансів, потім робиться перерва на місяць. Усього показано 2–3 курси. Масаж роблять щодня і виключно фахівці. Метод протипоказаний малюкам із вадами серця, підвищеній температурі, грижах. У домашніх умовах можна акуратно масувати стопи та поперек, пощипувати й розтирати тіло дитини в положенні на животі.
- ЛФК для дітей — гімнастика виконується 2–3 рази на день. Чудову ефективність показала вправа імітації їзди на велосипеді та «долоньки». Лікувальна фізкультура дає змогу стабілізувати структури суглоба і відновити рухову функцію. Вправи підбирає тільки лікар. Курс лікування становить 2 тижні.
- Фізіотерапія дітям — призначається електрофорез із йодом, фосфором, кальцієм, компреси з озокеритом, УФО-терапія, тепла ванна. Процедури поліпшують кровообіг, прискорюють відновлення, живлять тканини, зміцнюють і правильно формують суглоб.
- Закрите вправлення — процедуру проводять під наркозом. Через пів року необхідно накласти гіпсову (кокситну) пов'язку для фіксації кінцівок у розлученому положенні. Потім призначається масаж, фізіопроцедури, ЛФК.
Широко використовується грязелікування, яке прогріває суглоби, загоює і знижує прояв симптоматики.
Дисплазія кульшового суглоба: операції
У багатьох випадках лікарі відновлюють тазостегновий суглоб за допомогою таких операцій:
- артроскопії — мінімально інвазивної процедури відновлення розірваної верхньої губи, шару хряща навколо тазостегнового суглоба;
- періацетабулярної остеотомії — переміщення стегнової кістки в тазостегнову западину;
- повної заміни тазостегнового суглоба — відновлення тазостегнового суглоба за допомогою штучного суглоба.
Хірургічна терапія дисплазії тазостегнових суглобів не дає 100 % гарантій лікування. Є ризик неповного відновлення функцій ТСС, а також післяопераційних ускладнень, особливо у віці від 30 років.
Контроль виліковності
Після лікування дитина залишається на 3–5 років на диспансерному обліку до закінчення зростання. Для контролю за змінами та правильністю розвитку ТСС проводиться УЗД або рентгенографія двічі на рік. Рекомендується відвідування спеціальних ортопедичних груп у дитячих садках.
Дорослі також мусять відвідувати лікаря для контролю ефективності лікування. Терапія вважається успішною, якщо вдалося усунути порушення, уникнути прогресування та ускладнень патології. У разі ранньої діагностики захворювання 98 % дітей повністю одужують.
Профілактика дисплазії тазостегнового суглоба
Більшість випадків дисплазії тазостегнового суглоба запобігти неможливо. Щоб знизити ризик захворювання після пологів, необхідно:
- уникати тугого пеленання, коли стегна й ноги пов'язані разом;
- регулярно відвідувати педіатра для огляду, особливо в перші 6 місяців життя дитини, тому що так педіатр зможе вчасно виявити патологію;
- вибирати спеціальний одяг для новонароджених із дисплазією, який триматиме ніжки малюка розведеними, що сприяє здоровому розвитку тазостегнових суглобів.
Дітям важливо бути завжди активними та займатися фізкультурою. Привчайте дитину до фізичних вправ із раннього дитинства.
Поради та рекомендації
Щоб уникнути розвитку дисплазії тазостегнового суглоба в дитини, дотримуйтесь простих порад:
- робіть УЗД під час вагітності в належні терміни;
- не можна сповивати малюка дуже туго, із самого народження одягайте повзунки;
- вибирайте взуття з твердим задником;
- не дозволяйте стрибати в стрибунках малюкові, у якого є проблеми зі стопами;
- давайте дитині для профілактики рахіту вітамін D3.
Важливо, щоб дітей кожні 3 місяці оглядав лікар-ортопед. Це допоможе виявити порушення на ранніх стадіях.
Питання-Відповідь
Чи можна робити рентген тазостегнових суглобів немовляті?
Дисплазія тазостегнового суглоба у новонародженого — вроджений вивих стегна. Першу діагностику проводить неонатолог відразу після народження шляхом максимального розведення ніжок. Дисплазія у новонароджених може з'явитися й пізніше. Найкращий спосіб діагностувати кісткові патології — рентгенодіагностика. Однак проводити рентгенографію для дітей віком від 0 до 4 місяців не рекомендується.
Чи можна займатися спортом при дисплазії тазостегнових суглобів?
Дисплазія тазостегнових суглобів виникає, коли до моменту народження ТЗ у малюка ще не сформувався або стався вивих головки стегнової кістки. Супроводжується хромотою і навантаженням на хребетний стовп. Консервативне лікування включає лікувальний масаж, ЛФК для дітей. Можна займатися плаванням. А ось осьові навантаження не рекомендуються.
Що таке підвивих тазостегнового суглоба?
Вивихом стегна називається захворювання, при якому головка стегна зміщується відносно западини у результаті пошкодження суглобової капсули. Зміщення відбувається у місці западини та не пошкоджує капсулу. За ступенем вродженого недорозвитку тазостегнового суглоба дисплазію тазостегнових суглобів поділяють на три форми: ацетабулярну, ротаційну, патологію верхніх відділів стегна. Для виключення патологій необхідно діагностувати її на ранніх термінах, що можливо за допомогою рентгенографії.
Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.
Який лікар лікує дисплазію тазостегнового суглоба?
Терапією ДТС у дорослих займається ортопед-травматолог, у дітей — дитячий ортопед-травматолог. Наші висококваліфіковані фахівці проведуть дослідження на сучасному обладнанні й встановлять точний діагноз. Отримати детальну консультацію та пройти комплексне ефективне лікування дисплазії тазостегнового суглоба ви зможете в клініці МЕДІКОМ.
Вiдгуки
Хочу висловити подяку дитячому лікарю ортопеду Сахань Р.В.! Не вперше звертаємося до доктора - періодично беремо дитину на професійний огляд кульшових суглобів до нього. Маємо в близького родича проблему вроджену дисплазію тазостегнового суглобу - тож є боязнь упустити момент. Лікар завжди дуже уважно обстежує дитину. Нічого зайвого, завжди все чітко і конкретно, з посмішкою на обличчі. Ціни в клініці нам підходять. Атмосфера приємна, обслуговування на найвищому рівні.
Большое спасибо доктору Копейкину И.И. за его чуткость и заботу, что является важным при общении с ребенком. Сразу виден высокий профессионализм. Такое внимательное отношение к малышу - настоящая находка. Всем рекомендую только клинику Медиком!
Була на консультації у дитячого лікаря ортопеда зі своїм 3-місячним сином у клініці “Медіком”. Звернула увагу що в дитинки асиметричні складочки на ніжках і запідозрила вроджений вивих стегна. Злякалася. Запанікувала. Проте лікар розвіяв мої страхи. Уважно оглянув дитину і заспокоїв, що це лише порушення м'язового тонусу. Сподобався підхід до дитини, уважність, професіоналізм. Рекомендую цю клініку!!!
Сам пережил замену сустава, сейчас себя чувствую просто отлично.
Хороший сервис, отличные специалисты. Спасибо!
Спасибі, інформація дійсно корисна, сьогодні все більше і більше людей з дисплазією, напевно це пов'язано з екологією або продуктами.
Два роки тому прооперували маму, були всі описані симптоми, на жаль, лікування тільки відсуває заміну суглоба, але повністю не лікує.
Відмінний сервіс, чудові фахівці, спасибі за те, що ви робите.
Все правильно написано, але можна було описати більш детально профілактичні заходи. Чим можна запобігти дисплазія, або зупинити.
До 20 лет занималась спортивными танцами, потом декрет, еще один декрет. По мере возможности старалась поддерживать форму. В 40 лет появились боли в бедре, по началу обходилась физиотерапией, потом уже не могла без обезболивающих. Сегодня готовлюсь к операции. Не всегда спорт спасает.
Показати ще 3
Всього 10 відгуків