Депресія: симптоми, причини, види

Депресія — це не просто постійне зниження настрою, песимізм та прагнення до усамітнення. Це психічний розлад, який призводить до серйозних наслідків. Хворий втрачає здатність радіти життю, йому не дається рішення важких завдань, схильний до негативних виходів з будь-якої ситуації. Але цей стан піддається корекції, депресія виліковна.

Види депресії

Депресія не завжди сприймається як захворювання не тільки близькими хворого, але і їм самим. Поганий настрій тримається тижнями, все бачиться в похмурих фарбах, не хочеться рухатися, а хочеться забитися в кут та просто лежати. Хворого звинувачують у погіршенні характеру, в егоїзмі й ліні. А йому потрібна допомога. Допомога фахівця.

Така допомога може знадобитися в будь-якому віці. П'ять зі ста підлітків та дітей знайомі з цим станом. З віком зростає число хворих та серед молоді — таких від 15 до 40%. Серед дорослих людей депресивні розлади зустрічаються у кожного десятого, причому, жінки у два рази частіше стикаються з цим розладом. У старшому віці близько 30% людей коли-небудь перебували в стані депресії.

Депресія як захворювання може приймати різні форми.

Депресивний епізод

Це найпоширеніша форма захворювання. Її тривалість від двох тижнів до року. Якщо такий розлад фіксується тільки один раз, його називають однополярним. Приблизно 33% пацієнтів тільки один раз в житті стикаються з цим станом. Як правило, депресивний розлад супроводжується зниженням працездатності. Відсутність лікування може призвести до рецидиву.

Періодичний депресивний розлад

Характеризується повторенням епізодів. Називається ще рекурентним, а також класичною або клінічною депресією. Зазвичай, вперше фіксується в дитячому або підлітковому віці. Тривалість від кількох місяців до кількох років. Фази захворювання чергуються з ремісією. Серйозно впливає на працездатність та вимагає звернення до дитячого психолога на ранніх стадіях розвитку захворювання.

Дистимія

Тривалість від двох років до десятиліть. Хоча симптоми менш виражені, ніж при рекурентному розладі, вони тривають довше. Дистимію називають також хронічною депресією. Перехід цього типу в важку форму іменується подвійною депресією.

Біполярна депресія I-го типу

Характеризується зміною фаз захворювання, ремісії й маніакальних фаз. Цей розлад також має назву маніакально-депресивний психоз. Коли хворий переживає останню фазу, він відрізняється гіперактивністю в поєднанні з хорошим настроєм, але водночас з занепокоєнням й безсонням. Хворий втрачає здатність критично мислити. Як результат — проблеми з фінансами, ризик випадкових статевих зв'язків. Після цієї фази хворий впадає в депресію. Це біполярні розлади.

Біполярна депресія II-го типу

Схожа на депресивні епізоди. Теж спостерігаються зміни фаз, але без надмірного підвищення настрою. Під час ремісії виникає ілюзія одужання.

Депресивний психотичний епізод

При цьому розладі спостерігаються галюцинації, марення. Такі хворі в більшості випадків вимагають госпіталізації.

Атипова депресія

Легкий тип депресії, що супроводжується сонливістю й надмірністю в їжі, різкою зміною настрою, підвищеною чутливістю, схильністю до панічних атак.

Сезонні депресивні розлади

Відзначаються найчастіше восени або взимку. При зміні сезону проходять.

Причини депресії

Єдиного погляду серед лікарів на причини депресії не існує. Виділяють вплив спадковості, а також навколишнього середовища. Майже у половини хворих депресією є близькі родичі, які страждають на це ж захворюванням. Висока ймовірність хвороби одного з однояйцевих близнюків, якщо хворий другий.

Причинами депресії можуть стати й зовнішні чинники. Це може бути стрес, викликаний втратою близької людини, втратою роботи, розлученням. До групи ризику потрапляють і ті, хто раніше хворів на депресію. Люди з пасивною життєвою позицією, з підвищеною тривожністю, з психічними розладами також мають більше шансів захворіти.

Високий ризик депресії у жінок пов'язують зі стресовим навантаженням та підвищеною емоційністю. А також, з деякими особливостями жіночої фізіології, наприклад, схильністю до дисфункції щитоподібної залози, змінами гормонального фону під час менструального циклу й клімаксу. Також, вагітність та післяпологовий період через підвищені навантаження на організм можуть призвести до післяпологової депресії.

Розвиток захворювання може викликати неконтрольоване вживання деяких ліків, алкоголізм та наркоманія.

Ознаки та симптоми депресії

Ознаки депресії діляться на 4 групи:

1. Емоційні.
Пригнічений настрій, порушення активності, зниження інтересу до життя, безсоння або гіперсомнія, психомоторне збудження або загальмованість, втома, втрата енергії, повторювані думки про смерть або самогубство, спроби самогубства, низька самооцінка, порушення концентрації уваги, складність у прийнятті рішень, безнадійність.

2. Фізіологічні.
Когнітивні, психомоторні й інші типи дисфункцій, підвищена втомлюваність, зниження статевого потягу, втрата інтересу або задоволення від діяльності, яка раніше приносила радість, порушення сну, зниження або посилення апетиту, болю в тілі, закрепи.

3. Поведінкові.
Занепокоєння, напруженість, нервозність, дратівливість, гнів, коливання настрою, напади смутку, плаксивості, загострення міжособистісних конфліктів, пасивність, схильність до усамітнення, відмова від колишніх захоплень, тяга до алкоголю й психотропних речовин.

4. Розумові.
Неможливість зосередитися, прийняти рішення, уповільнення мислення, песимізм.

Симптоми депресії діляться на основні та додаткові.

Основними є:

• погіршення настрою без зовнішніх причин на протязі не менше двох тижнів;
• підвищена стомлюваність протягом не менше ніж місяць;
• стійка втрата інтересу від улюбленої діяльності.

Наявність у пацієнта двох основних та трьох додаткових симптомів депресії дозволяє поставити відповідний діагноз.

Свої особливості має депресія у дітей. Дітям молодшого віку властиво симулювати хвороби, щоб пропускати школу або не ходити в дитячий сад, вони залежні від батьків та мучаться страхом їх смерті. Старші діти постійно перебувають у поганому настрої, у них знижується успішність, вони все сприймають "в штики" та скаржаться на нерозуміння. Складність діагностики полягає й в тому, що іноді не просто розділити ознаки депресії та труднощі зростання. У таких випадках не слід відмовлятися від професійної консультації.

Наслідки депресії

При відмові від лікування, наслідки депресії можуть бути досить важкими. З кожним епізодом нелікованої депресії ризик повернення захворювання зростає. Крім того, кожен наступний епізод буде протікати важче, з більшою втратою працездатності та негативного впливу на фізичне здоров'я. Епізоди траплятимуться з прогресуючою частотою, можливі й випадки затяжної депресії. Якщо лікування депресії було неправильним або неповним, це може призвести до розвитку форми захворювання, яка важко піддається лікуванню.

Діагностика депресії

При діагностиці депресії важливо виключити захворювання, які протікають з подібними симптомами, наприклад, вірусні інфекції. Для цього хворий повинен пройти звичайний медогляд та здати аналізи.

Після виключення інших проблем, проводять психологічний огляд. Проводиться опитування пацієнта. Діагностика депресії виконується за допомогою спеціальних тестів, що дозволяють виявити рівень тривоги, схильність до суїциду, ангедонію та інші симптоми.

Лікування депресії

Лікування депресії починають з психологічної допомоги. Пацієнта налаштовують на оптимістичний погляд на життя, допомагають вийти зі стану постійної фіксації на негативних моментах. Лікар працює й з членами сім'ї. Вони повинні встановити доброзичливий клімат, підтримувати хворого в усьому.

Тактика лікування залежить від стану хворого. Лікування проводять амбулаторно або в стаціонарі. У лікуванні використовують психотерапію, лікарську терапію та соціальну терапію. У лікування депресії використовують антидепресанти. Тільки лікар може обрати відповідний препарат. Адже, в групу під загальною назвою антидепресантів входять препарати різної дії — стимулюючі, які прибирають тривожність, седативні. Дозування підбирається лікарем індивідуально. Дія лікарської терапії починається через два тижні після прийому, та скасовувати їх самостійно не можна. Тривалість лікування визначається тільки лікарем.

Також, в лікуванні використовують допоміжні методи — арт-терапію, гіпнотерапію, ароматерапію, світлотерапію, магнітотерапію, медитацію. Для кожного пацієнта підбирають індивідуальний курс лікування.

Профілактика депресії

У лікуванні депресії велику роль відіграє підтримка рідних та друзів. Вони повинні уникати критики на адресу хворого, пропонувати йому спільні заняття. Якщо хворий їм довіряє, то варто говорити про його стан, роблячи акцент на тому, що його стан тимчасовий, й лікування обов'язково дасть позитивний ефект.

Через те, що деякі види депресії дають рецидиви, важливо знати прийоми для їх запобігання. Профілактика депресії — це прості дії, які дають відмінний результат. Лікарі радять:

• сон не менше 8 годин, обов'язково лягати до опівночі;
• дієту з достатньою кількістю жирних кислот омега-3;
• доволі динамічну фізичну активність;
• спілкування з друзями, з людьми, налаштованими позитивно;
• дуже бажане отримання психотерапевтичної допомоги;
• максимальне використання світлого часу доби, при необхідності світлотерапія.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Міністерство Охорони Здоров'я України
• Центр Громадського здоров'я МОЗ України