Що таке спондильоз?
Помилково вважати, що захворювання опорно-рухової системи стосуються виключно людей похилого віку. Адже вже в більш ранньому віці відчуття напруженості та поява ниючих болів у ділянці хребта можуть вказувати не на короткочасну проблему, а перші симптоми такої хвороби, як спондильоз. Спондильоз — це хронічна дегенеративно-дистрофічна патологія хребетного стовпа, яка пов'язана з локальними порушеннями в структурі передніх відділів міжхребцевих дисків та передньої поздовжньої зв'язки. Перші ознаки цієї патології можуть виявлятись у 20–30 років. І вже в цей момент потрібно звертатися за допомогою. Так, у Клініці МЕДІКОМ у Києві на Оболоні можна пройти повний курс діагностики, лікування та реабілітації спондильозу з використанням найновіших технологій під наглядом досвідчених лікарів.
Класифікація спондильозу
У медичній літературі для позначення спондильозу можуть застосовуватися інші терміни: «деформуючий спондильоз», «спондилопатія».
Залежно від місця локалізації дегенеративних змін виділяють спондильоз шийного, грудного чи поперекового відділу. Щоби позначити зони ураження, що зазнають порушень, ділянки вказуються за нумерацією хребців того чи іншого відділу хребетного стовпа, наприклад: С4–С5 — 4 та 5 шийного хребця, L1–L2 — 1 та 2 поперекового хребця.
Спондильоз розвивається поступово. Умовно в його перебігу можна назвати кілька стадій, які характеризуються різною вираженістю симптомів і структурних змін у тканинах хребетного стовпа.
I стадія
Хвороба протікає безсимптомно або проявляється помірними болями, що виникають лише після фізичного навантаження. Патологія зазвичай виявляється випадково під час проведення рентгенографії чи КТ щодо інших захворювань. Іноді на знімках візуалізуються незначні зміни в будові хребців у формі початкових проявів розростань на пошкоджених ділянках міжхребцевих дисків.
ІІ стадія
Прояви патології стають очевидними. Хворі скаржаться на відчуття скутості в спині вранці. Болі з'являються після тривалого перебування в положенні сидячи чи стоячи та їхня інтенсивність змінюється протягом дня залежно від величини статичних навантажень. Прояви на рентгенівських знімках стають більш явними та виявляються у вигляді остеофітів та невеликого звуження суглобової щілини. Наприкінці стадії можлива поява ознак деформації кісткових структур.
III стадія
Болі у хворого виникають незалежно від навантажень. До больових та дискомфортних відчуттів додається оніміння, парестезії. Багато рухових функцій порушуються. На знімках візуалізуються виражені різні ураження хребта, звуження суглобової щілини та ущільнення кісткових структур.
Етіологія захворювання
Основні причини спондильозу пов'язані з факторами, що спричиняють запальні процеси в тканинах хребетного стовпа. Вони призводять до дистрофічних та дегенеративних порушень. Запускати ці патологічні процеси можуть:
- різні травми шиї або спини;
- викривлення хребта;
- тривале статичне навантаження;
- ожиріння;
- гіподинамія;
- операції на хребетному стовпі;
- вікові зміни;
- конституційна схильність;
- надмірне фізичне навантаження під час виконання нахилів або скручуючих рухів;
- деякі інфекційні та неінфекційні захворювання;
- остеопороз.
Нерідко причиною розвитку спондильозу стає відразу кілька сприятливих факторів. Відсутність лікування цієї патології хребта призводить до багатьох наслідків, які значно погіршують якість життя хворого та можуть стати причиною інвалідизації.
Патогенез
Якщо зрозуміти механізм розвитку цієї хвороби, стає зрозумілим, що таке спондильоз і як його лікувати. Якщо людина отримала травму, часто перевантажує хребет або в організм потрапила інфекція, у передніх відділах міжхребцевого диска можуть почати дегенеративно-дистрофічні деформації, і його фіброзне кільце не може утримуватися під тиском м'якотного ядра. У результаті кільце випинається та призводить до відриву поздовжньої зв'язки від місця її фіксації до передньої поверхні тіла хребця.
Розрив зв'язки супроводжується виникненням гематоми. Недалеко від зони відшарування зв'язки та крововиливу починає рости остеофіт. Якщо травми трапляються повторно, вони сприяють появі нових кісткових утворень та зміні структури хребців. Надалі ураження продовжують негативно впливати на зв'язку та спричиняють появу нових кісткових розростань.
Під час тривалого перебігу спондильозу з обох боків хребців утворюються остеофіти, які обмежують здатність рухатися. Ситуація ускладнюється внаслідок розростання кісткових утворень. Посилюється біль і розвивається багато неврологічних патологій.
Клінічні прояви
Ознаки спондильозу можуть виявлятися тривалий час. Нерідко їх виявляють випадково під час рентгенографії хребетного стовпа щодо інших захворювань. Патологія розвивається тривалий час (іноді десятиліттями) і її перші прояви часто сприймаються за втому або інші захворювання.
Основні перші симптоми спондильозу — відчуття напруженості та поява ниючих болів, які посилюються наприкінці дня. Локалізація цих проявів залежить від зони ураження хребта.
Під час інтенсивних фізичних навантажень, різких рухів чи переохолодження ознаки захворювання посилюються.
У віці після 30 років спондильоз зазвичай протікає з ускладненнями та поєднується зі спондилоартрозом та остеохондрозом. Характерні для цього захворювання зміни здатні виникати на будь-якій ділянці хребта, але частіше відбувається ураження саме шийного або поперекового відділу.
Спондильоз шийного відділу
Ця форма спондильозу частіше розвивається у пацієнтів 40–50 років, які працюють сидячи з нахиленим уперед корпусом тіла (наприклад, під час роботи за комп'ютером, письмовим столом тощо). Ураження часто стосується V та VI шийних хребців.
Шийний спондильоз віддає болем у шиї, у скроні, лопатці, руці. Боляче закидати голову назад, виникають мігрені, складно рухати головою. Часто шумить у вухах, хворий починає гірше чути. В очах спостерігаються потемніння, тому складно сконцентрувати чіткий погляд на одному предметі. Виникають перепади тиску.
Під час промацування шийного відділу визначається напруженість м'язів шиї та плечей.
Спондильоз поперекового відділу
У більшості випадків ця форма спондильозу розвивається у тих, хто змушений працювати сидячи за столом або зайнятий важкою фізичною працею. Разом із больовими та напруженими відчуттями хворі можуть накульгувати. Ця помилкова переміжна кульгавість зникає під час нахилу корпусу тулуба вперед. У пацієнтів може виникати в тілі відчуття ватності, задубіння або одеревіння ніг після тривалої ходьби або довгого стояння.
Спондильоз грудного відділу
Ця форма спондильозу виявляється рідко. Зазвичай уражаються середні або нижні хребці відділу хребта. Біль може бути одно- або двостороннім. На певній стадії захворювання під час промацування виявляється болючість певних ділянок спини та напруженість м'язів. Здавлення спинномозкових нервів може спричиняти іррадіацію болю в грудині або грудній клітці.
Особливості перебігу хвороби під час вагітності
Під час гестації симптоми спондильозу можуть стати вираженішими. Це відбувається, тому що під час вагітності збільшується вага та зростає навантаження на спину, а м'язи спини під впливом гормонів стають більш розслабленими, і хребет відчуває велике навантаження.
Також підступність спондильозу для вагітної полягає в тому, що перші симптоми захворювання жінка може приймати за природні для цього періоду життя ознаки нездужання, а часті болі можуть порушувати психоемоційну рівновагу жінки.
Будь-які прояви спондильозу не повинні залишатися поза увагою та є приводом для звернення до лікаря. У разі можливості для лікування цієї патології під час вагітності вибираються немедикаментозні методики:
- ЛФК;
- фізіотерапія;
- носіння бандажу;
- застосування ортопедичних подушок та матраців.
За необхідності вагітній рекомендують обмежувати статичні та інші фізичні навантаження. Для усунення вираженого больового синдрому лікар може призначити безпечні для майбутньої дитини знеболювальні препарати.
Особливості захворювання у дітей
У дитячому та підлітковому віці спондильоз розвивається набагато рідше. Але у зв'язку з тотальним захопленням комп'ютерними іграми та використанням гаджетів ймовірність його виникнення останніми роками зростає. Тривалі статистичні навантаження суттєво збільшують ризик розвитку цієї патології, особливо серед дітей після 10 років та підлітків.
Ускладнення
Основним ускладненням усіх форм спондильозу є хронічний больовий синдром. Постійна наявність болю суттєво знижує якість життя та спричиняє появу психоемоційних порушень. Тривалий та ускладнений остеохондрозом та спондилоартрозом перебіг захворювання збільшує ймовірність появи міжхребцевих гриж.
Характер інших наслідків спондильозу залежить від виразності дегенеративних уражень та місця їхньої локалізації.
При шийному спондильозі спостерігаються такі ускладнення:
- з'являється плечолопатковий артрит;
- болить і паморочиться в голові;
- порушується слух та зір;
- розвивається компресійна мієлопатія;
- виникає синдром сходового м'яза;
- утворюється радикуліт;
- порушується чутливість та слабкість м'язів рук та ніг.
Ускладнення при грудному спондильозі:
- парестезії нижніх відділів тулуба та ніг;
- виражена слабкість у кінцівках;
- порушення функціонування кишечника та сечового міхура (рідко).
Ускладнення при поперековому спондильозі:
- радикуліт;
- м'язова слабкість, парестезії та оніміння ніг;
- дисфункції сечового міхура та кишечника;
- оніміння пахвової зони та сідничної області.
Діагностика
З появою скарг на відчуття напруженості та болю в спині варто звернутися до вертебролога. Діагностика спондильозу зазвичай не спричиняє труднощів. Після уважного вивчення скарг лікар призначає проведення рентгенографії хребетного стовпа.
У разі підозри на розвиток стенозу хребетного каналу призначається виконання КТ. Для виявлення компресії судин, нервів, дисків чи зв'язок проводиться МРТ. У деяких випадках для диференціальної діагностики спондильозу виконується радіоізотопне сканування. Також для унеможливлення помилкового діагнозу призначається низка лабораторних аналізів.
Пацієнтів, у яких під час обстеження виявляються неврологічні порушення, направляють на консультацію до невролога. Для оцінювання стану уражених нервів виконується електроміографія.
Лікування
У більшості випадків лікування спондильозу проводиться консервативно. Для терапії застосовується поєднання різних методик, які забезпечують покращення кровообігу в ураженій зоні, уповільнення дистрофічних та дегенеративних процесів, збереження рухливості, усунення болю та відновлення правильного співвідношення між певними структурами хребта. Необхідність проведення хірургічного лікування виникає лише в тяжких випадках.
Зміна способу життя
Усім пацієнтам зі спондильозом рекомендується обмежувати навантаження, особливо статичні. Але водночас потрібно зберігати достатню рухову активність. Обсяг допустимих навантажень визначається індивідуально, залежно від тяжкості проявів патології. Під час роботи, яка пов'язана з тривалим перебуванням у нерухомій позі, варто постійно стежити за поставою, періодично змінювати положення тіла та робити перерви для виконання індивідуально підібраного комплексу вправ.
Хворим із шийним спондильозом, яким доводиться довго зберігати вимушене положення, призначається носіння еластичного коміра. В інших випадках може рекомендуватись застосування корсетів. Режим та тривалість носіння цих ортопедичних пристроїв визначаються лікарем.
Пильна увага має приділятися правильній організації місця для сну. Усім пацієнтам зі спондильозом рекомендується використовувати ортопедичні подушки та матраци.
У щоденний раціон хворим зі спондильозом рекомендується долучати більше продуктів, багатих кальцієм. Щодня варто випивати щонайменше 1,5–2 літрів очищеної води. Для заповнення нестачі вітамінів та мінералів рекомендується мінеральна вода, компот із сухофруктів, фруктові, ягідні та овочеві соки.
Медикаментозна терапія
Медикаментозне лікування спондильозу призначає лікар залежно від виразності симптомів захворювання. До плану терапії можуть долучатися такі препарати:
- нестероїдні протизапальні;
- вітамінні комплекси;
- міорелаксанти;
- судинорозширюючі засоби;
- хондропротектори;
- ангіопротектори;
- антидепресанти (при тривалих болях).
Деяким пацієнтам для усунення больового синдрому проводять паравертебральні блокади та блокади фасеткових суглобів із застосуванням місцевих анестетиків та глюкокортикоїдів. Як додаткові методи можуть призначатися ін'єкції гіалуронової кислоти.
Фізіотерапія
Для ефективного лікування спондильозу пацієнту рекомендується регулярне виконання комплексу вправ із лікувальної фізкультури. Набір вправ складається лікарем з урахуванням особливостей клінічного випадку та коригується залежно від прогресування патології. Результати ЛФК суттєво покращуються періодичним проведенням курсів масажу, які можуть доповнюватися елементами мануальної терапії.
Ефективність медикаментозної терапії суттєво покращують різні методики фізіотерапії:
- електрофорез;
- фонофорез;
- динамічні струми;
- ультразвук;
- рефлексотерапія;
- аплікації озокериту та парафіну;
- сухе або підводне витягування хребта (при затисканні корінців) тощо;
- ударно-хвильова терапія.
Вибір методик фізіотерапії суворо індивідуальний. У період ремісії рекомендується санаторно-курортне лікування.
Хірургічне лікування
Операції при спондильозі проводяться у разі неефективності консервативної терапії та виражених неврологічних порушеннях.
Для усунення наслідків спондильозу можуть застосовуватися різні методи:
- ламінектомія;
- форамінотомія;
- мікродискектомія;
- протезування хребта.
На прийомі у ортопеда-травматолога в стаціонарі Клініки МЕДІКОМ на Оболоні вибір хірургічної методики визначається клінічним випадком. Після операції пацієнт проходить курс реабілітації. З огляду на метод відновлення після операції займає від 4 днів до 8 тижнів.
Профілактика спондильозу
Для запобігання розвитку спондильозу варто:
- вести активний спосіб життя;
- запобігати появі травм;
- зміцнювати м'язи спини;
- стежити за поставою;
- носити зручне взуття;
- не допускати набору ваги;
- спати на правильно підібраному ортопедичному матраці та подушці;
- своєчасно лікувати патології хребта та хронічні захворювання;
- адекватно дозувати фізичні навантаження.
Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.
Джерела
Який лікар лікує спондильоз?
Профільними фахівцями для лікування спондильозу є вертебролог та невролог. Але можуть використовуватися послуги лікарів інших суміжних напрямів. Дізнатися докладніші деталі та записати на прийом допоможуть оператори нашого кол-центру. Провести лікування спондильозу в Києві можна за допомогою професійного персоналу Клініки МЕДІКОМ у підрозділах на Оболоні та Печерську. Звертайтеся до нас — і ми допоможемо вам зберегти здоров'я вашого хребта.