exit
search serach
Что такое гипоспадия?

Що таке гіпоспадія?

Гіпоспадія – це вроджена патологія будови сечостатевої системи у хлопчиків, для якої характерно зміщення зовнішнього отвору уретри на нижню поверхню статевого члена, мошонку або в промежину. В останні роки спостерігається стійка тенденція до збільшення частоти виникнення гіпоспадії.

Захворювання супроводжується комплексним порушенням розвитку відділів сечостатевого тракту, включаючи зменшення діаметра печеристих тіл, їх меншою еластичністю, порушенням функції сечовидільної системи.

Типологія пороку розвитку

Класифікація гіпоспадії заснована на знаходженні меатуса.

В наші дні поширена класифікація, згідно з якою виділяють:

  • передню гіпоспадію (головчасту, вінцеву, передньо-стволову);
  • середньо-стволову гіпоспадію;
  • задню гіпоспадію (задньо-стволову, стовбуро-мошоночну, мошоночну, промежинну).

Причини й наслідки захворювання

Гіпоспадія – поліетіологічна хвороба. До виникнення важких форм захворювання ведуть генетичні порушення в системі обмінних процесів андрогенів. Однак, це не аргументує розвиток легких і середніх форм гіпоспадії, причини яких досі до кінця не з'ясовані. За деякими теоріями, гіпоспадія виникає внаслідок порушення формування тканин під час ембріонального розвитку.

Основні причини гіпоспадії:

  • генетична схильність;
  • похилий вік матері;
  • порушений гормональний статус в організмі матері або матері та плоду;
  • генні мутації (зокрема, дефекти генів BMP4, BMP7, FGFs, WT-1, SOX9, SRYu, DHH);
  • використання гормональних контрацептивів;
  • новонароджений з малою вагою тіла;
  • екстракорпоральне запліднення;
  • розлади ендокринної системи.

Окремі дослідники зазначають, що аномалію розвитку може викликати інтоксикація організму матері й внутрішньоутробна інфекція, прогресуюча під час формування статевої системи плода.

Для захворювання характерне недорозвинення уретри, заміщення типових тканин сечівника сполучною тканиною. В результаті статевий член деформується.

Характерні ознаки гіпоспадії:

  • зміщення зовнішнього отвору сечовивідного каналу;
  • порушення розвитку тканин крайньої плоті;
  • викривлення печеристих тіл.

Іноді меатус може відкриватися на звичайному місці, але статевий член через коротку уретру буде деформованим у вигляді гачка – розвинена "гіпоспадія без гіпоспадії".

Важкі форми гіпоспадії можуть поєднуватися з патологіями формування внутрішніх статевих органів. У такому випадку розвивається псевдогермафродитизм.

Несприятливі наслідки гіпоспадії:

  • Деформації статевого члена
  • Сексуальна дисфункція
  • Зниження здатності до зачаття
  • Утворення свищів
  • Психічні порушення
  • Безпліддя
  • Стійкі морфологічні зміни уретри і зовнішніх статевих органів
  • Порушення процесу сечовипускання і статевого акту

Клінічні прояви

Клінічна картина гіпоспадії залежить від місцезнаходження зовнішнього отвору уретри, від ступеня його звуження. Чим далі від анатомічно обумовленого місця формується отвір і чим менше його діаметр, тим більш специфічна симптоматика.

Симптоми гіпоспадії:

  • незвичайна форма статевого члена;
  • отвір сечівника розташований не в призначеному місці (на нижньому боці пеніса, близько мошонки, на промежині тощо);
  • утруднене сечовипускання;
  • витікання сечі в незвичайному напрямку;
  • акт сечовипускання може бути здійснений тільки в положенні сидячи;
  • крайня плоть у вигляді "каптура".

При відсутності своєчасного і адекватного лікування гіпоспадія прогресує і створює значні незручності та дискомфорт для дитини, а в подальшому може стати причиною розвитку комплексу неповноцінності та інших психологічних розладів.

У чоловіків гіпоспадія характеризується не тільки перерахованими симптомами, але також статевою дисфункцією. Висока ймовірність розвитку з боку статевих органів супутніх аномалій – недорозвинення крайньої плоті, крипторхізму та ін.

Методи діагностики гіпоспадії

Діагноз "гіпоспадія" при уважному огляді новонародженого може бути поставлений ще в пологовому будинку.

При діагностиці гіпоспадії головна роль відводиться фізикальному обстеженню. Уролог проводить визначення розмірів пеніса, мошонки і крайньої плоті, форми головки й вираженості туроподібної ямки, ступінь деформації кавернозних тіл, можливі варіанти ротації статевого члена, виявлення грубих рубців від попередніх оперативних втручань.

Лабораторні методи діагностики для підтвердження діагнозу не потрібні.

При гіпоспадії рекомендовано проведення комплексного уродинамічного обстеження, яке включає:

  • заповнення щоденника сечовипускання протягом 72 годин;
  • урофлоуметрію;
  • ретроградну цистометрію;
  • профілометрію;
  • дослідження тиск-потік.

Для виключення супутньої патології, показано УЗД верхніх сечовивідних шляхів та органів мошонки, рентген-діагностика.

При підозрі на порушення синтезу статевих гормонів дитячий уролог направляє на консультацію до ендокринолога, а при важких формах гіпоспадії показана консультація генетика.

Основні принципи лікування

Лікування гіпоспадії проводиться в хірургічному стаціонарі. Основний метод лікування – оперативна гіпоспадіологія. Це одна з найбільш складних областей дитячої урології. Наразі, використовується більше 300 видів різних хірургічних методик, спрямованих на лікування гіпоспадії.

Абсолютним показанням для хірургічного лікування захворювання у дітей є звуження зовнішнього відділу уретри, яке значно утрудняє акт сечовипускання, а також викривлення статевого члена, що виключає в майбутньому статеве життя.

Найбільша вираженість викривлення статевого члена відзначається при стовбуровій, мошоночній, промежинній гіпоспадії.

Серед медиків немає однозначної думки, коли потрібно проводити операцію з приводу гіпоспадії. Деякі дитячі урологи рекомендують проводити операцію в віці 2-5 років, інші вважають, що оптимальний вік для хірургічного лікування – від 6 до 15 місяців (при необхідності повторної операції, вона проводиться не раніше, ніж через півроку після першого оперативного втручання). Бажано, щоб всі операції були виконані до надходження дитини в школу.

Вибір оперативного методу лікування відбувається в процесі діагностики і залежить від виду гіпоспадії, розмірів головки пеніса, ступеня вираженості викривлення його або хорди, стану шкіри крайньої плоті і уретрального майданчика, функціональних і естетичних показань.

Хірургічне лікування при промежинній і мошоночній формах захворювання проводиться у два етапи: випрямлення пеніса і пластика уретри.

При вінцевій і стовбуровій формах показана одномоментна пластика уретри з випрямленням статевого члена. Одноетапний спосіб усунення патології передбачає одночасне висічення хорди з випрямленням пеніса і формуванням уретральної трубки.

Сучасні методи лікування гіпоспадії:

  • випрямлення пеніса;
  • меатогландолопластіка (MAGPI);
  • операція GAP (зближення "крил" головки);
  • уретропластика за методикою Снодграсса;
  • методика Asopa-Duckett;
  • операція Bracka;
  • метод уретропластики без використання препуция (MIP);
  • усунення гіпоспадії букальним трансплантатом;
  • методика TIP (використання тубулізованого розсіченого уретрального майданчика).

Після операції контроль за станом пацієнта і післяопераційної рани здійснюється протягом 8 днів. Показано обмеження фізичного навантаження протягом 2 місяців.

 

Контроль вилікуваності

Після операції за пацієнтом ведеться спостереження в динаміці: через місяць, півроку, рік після хірургічного втручання, а також через 3-4-5 років. Оцінка результативності проводиться на підставі визначення функціональних показників сечовипускання і відсутності ускладнень.

До повного статевого дозрівання показаний контроль за статевим розвитком дитини, спостереження в андролога й уролога.

Як попередити розвиток гіпоспадії?

Специфічних заходів профілактики гіпоспадії не існує. Але, плануючи вагітність, жінка повинна відмовитися від прийому гормональних препаратів і контрацептивів за рік до настання вагітності. Бажано, щоб поблизу не було джерел радіації, шкідливих токсичних впливів промислових підприємств. Важливо пройти повне комплексне діагностичне обстеження, включаючи генні дослідження й аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом. Необхідно відмовитися від шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя.

Лікарі

Пройти ефективне, засноване на використанні новітніх технологій лікування гіпоспадії у Києві ви можете вже сьогодні в філіях клініки МЕДІКОМ (райони Оболоні та Печерська). Телефонуйте за номерами, вказаними на сайті, і ви отримаєте всю інформацію, що вас цікавить!

Білинський Олег Львович
Лікар-уролог, андролог, сексопатолог вищої категорії
comment 9
Головкевич Віктор Володимирович
Дитячий лікар-уролог першої категорії
comment 10
Меллін Євген Володимирович
Лікар-уролог першої категорії, дитячий оперуючий уролог другої категорії, фахівець із УЗД
comment 0
Моцна Наталія Олександрівна
Дитячий лікар-уролог вищої категорії
comment 8
Саввін Костянтин Едуардович
Лікар-уролог вищої категорії
comment 21
Тихоненко Наталія Олександрівна
Дитячий лікар-нефролог вищої категорії
comment 8
Чепурнатий Михайло Володимирович
Лікар-уролог першої кваліфікаційної категорії, лікар онколог, лікар УЗД
comment 5
Чорний Владислав Іванович
Лікар-уролог вищої категорії
comment 18

Вiдгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Передзвоніть
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down