Сальмонельоз: симптоми, лікування

Сальмонельоз — це гостра шлунково-кишкова інфекція, яка спричиняється через зараження бактеріями з роду Salmonella та супроводжується діареєю, інтоксикацією і зневодненням. В ускладнених випадках сприяє розвитку абсцесів внутрішніх органів і сепсису. Ця інфекція є серйозною медичною і соціальною проблемою. Її перебіг досить складний, особливо у дітей молодшого віку і людей похилого віку. Захворювання швидко поширюється і може переходити в хронічну форму. Статистичні дані ВООЗ стверджують, що саме ця інфекція є найчастішою причиною розвитку діареї, на неї хворіє близько 1 млн осіб на рік.

Класифікація сальмонельозу

Фахівці виділяють такі форми сальмонельозу:

• сальмонельозний ентерит;
• сальмонельозний сепсис;
• локалізовані сальмонельозні інфекції.

У деяких випадках перенесена інфекція закінчується формуванням бактеріоносійства.

Інфекція розвивається за стадіями:

• початковою;
• розвитком захворювання;
• генералізацією інфекції.

Стадія генералізації розвивається, якщо знижений імунітет чи відсутнє лікування. Вона супроводжується появою абсцесів та сепсису.

У деяких харчових продуктах бактерії активно розмножуються. При цьому смак і зовнішній вигляд продукту не змінюється.

При нагріванні до 70 °С збудники інфекції гинуть через 5–10 хвилин. Проте якщо вони містяться в товщі великого шматка м'яса, то можуть деякий час витримувати й температуру кипіння. Під впливом дезінфікуючих розчинів сальмонели швидко гинуть.

Шляхи зараження сальмонельозом

Резервуаром інфекції є домашні й деякі дикі тварини та птахи.

Основними джерелами інфікування сальмонельозом у людей стають:

• домашні тварини й птахи — у них захворювання може протікати в стертій формі чи безсимптомно, зараження відбувається при контакті або при вживанні в їжу м'яса і яєць, які не пройшли достатньої термічної обробки або неправильно зберігалися;
• хвора людина або носій — інфікування відбувається при недотриманні правил особистої гігієни.

Дорослі та діти старшого віку частіше заражуються під час вживання продуктів та води, які інфіковані сальмонелами.

Діти з ослабленою імунною системою, молодшого віку та немовлята частіше заражаються контактно-побутовим шляхом. Сальмонельозом можуть інфікуватися й дорослі, які контактуються з хворими тваринами. Іноді зараження відбувається повітряно-пиловим чи трансплацентарним шляхом.

Випадки сальмонельозу виявляються протягом усього року. Імунітет після перенесеної хвороби нестійкий.

Патогенез сальмонельозу

Зараження цією інфекцією відбувається після проникнення сальмонел і виділюваних ними токсинів в травний тракт.

Більш важко сальмонельоз протікає у людей:

• з низькою кислотністю шлункового соку;
• з супутніми хронічними патологіями органів травлення;
• з дисбіозом кишечника;
• з гіповітамінозом;
• з імунодефіцитами.

У розвитку сальмонельозу виділяють 3 етапи:

• Початкова стадія.
  Бактерії потрапляють в шлунково-кишковий тракт, проникають за допомогою джгутиків і особливих фібрил в епітелій, колонізуються в тканинах тонкої кишки, провокують запальну реакцію, викликають дегенеративні зміни в тканинах і некроз з десквамацією епітелію слизової, вражають нервово-м'язовий апарат кишечника.

• Стадія розвитку захворювання.
  Потрапляючи в лімфу, бактерії надходять і в кров. З них виділяються токсини, які провокують інтоксикацію і негативно впливають на судини, надниркові залози та центральну нервову систему. У важких випадках може розвиватися колапс та інфекційно-токсичний шок. Сальмонели в кишечнику викликають надходження великих обсягів рідини з мінеральними речовинами в просвіт травного тракту. У хворого з'являється блювота і діарея. В результаті зневоднення призводить до порушення водно-електролітного балансу, згущення крові, зниження артеріального тиску, кисневого голодування і розвитку ацидозу. Всі ці прояви посилюють інтоксикацію і здатні викликати недостатність багатьох систем і дегідратаційних шок.

• Стадія генералізації.
  Цей етап виникає при високій вірулентності збудника, ослабленому імунітеті або відсутності лікування. У лімфатичній системі та внутрішніх органах накопичується велика кількість бактерій, і вони багато разів надходять в кров. Хвороба протікає за тифоподібним варіантом або розвивається сепсис, що приводить до формування абсцесів у внутрішніх органах.

Результат кишкової форми сальмонельозу зазвичай сприятливий, але можливо обтяжений перебіг захворювання.

Симптоми сальмонельозу

Перші ознаки сальмонельозу виникають через 2–6 годин або 2–3 дні (в окремих випадках через 5–7 діб) після інфікування. У 72–97 % хворих інфекція протікає у вигляді ентериту.

Сальмонельозний ентерит

Хворий упродовж незначного проміжку часу відчуває слабкість, здуття і бурчання в животі. Відчуття дискомфорту швидко минають, однак з'являється озноб, людина відчуває загальну слабкість, відбувається стрімке підвищення температури до 38–39 °C. Хворий потрапляє у переднепритомний стан, в тілі, суглобах, м'язах і попереку ломить. Також до цих симптомів сальмонельозу додаються:

• біль у шлунку;
• сильна нудота;
• рясна багаторазова блювота.

Блювотні маси спочатку складаються із залишків їжі, а потім стають водянистими з зеленуватим відтінком. Блювота триває кілька діб.

Симптоми інтоксикації максимально тривають 1–2 дні. Тривалість і висота підвищеної температури залежать від тяжкості захворювання. Болі в животі гострі, постійні або приступообразні. Зазвичай вони локалізуються в області шлунка, тонкої кишки і біля пупка.

Часта блювота і діарея викликають зневоднення. У хворих з'являються:

• виражена блідість (іноді обличчя червоніє, з сильною ін'єкцією склер і ознаками кон'юнктивіту);
• сухість у роті;
• сильна м'язова слабкість;
• спрага і судоми литкових м'язів.

Під час огляду хворого лікар виявляє ознаки зниження еластичності шкіри, сухість губ (іноді з ознаками герпесу) і слизових, тахікардію, зниження артеріального тиску, приглушеність тонів серця, здуття живота і болю з бурчанням в той час, коли промацує черевну стінку. Приблизно у третини пацієнтів збільшується печінка, а у чверті — селезінка.

Крім проявів ентериту, іноді у хворих з'являються симптоми коліту. У таких випадках болі зміщуються до низу живота, виникають частіше перед дефекацією. Хворі можуть скаржитися на помилкові позиви в туалет (тенезми) та відчуття неповного випорожнення кишечника. Стілець стає мізерним і може містити домішки крові та слизу.

Іноді сальмонельозний ентерит протікає безсимптомно. У таких випадках людина стає носієм інфекції.

Сальмонельозний сепсис

Цей варіант перебігу інфекції спостерігається рідко — всього у 2 % заражених. Захворювання починається гостро з появи ознобу, підвищення температури й проявів ентериту. Через 1–2 дні симптоми порушення травлення затихають, а лихоманка і прояви інтоксикації наростають. Хворий скаржиться на головний біль, поганий сон, загальну слабкість. У деяких пацієнтів можуть бути присутніми прояви нежиті, почервоніння обличчя, герпетичні висипання на носі й губах.

Трохи пізніше хворий стає блідим, у нього знижується артеріальний тиск, відчувається брадикардія та здуття живота. На язику з'являється білий наліт, а у третини інфікованих — незначні розеолезні висипання на бічних поверхнях грудної клітини та тулуба. Збільшуються печінка та селезінка. У половини пацієнтів в перші дні обличчя червоніє, судини склер стають ін'єктовані. У третини хворих є ознаки кон'юнктивіту. Пізніше у внутрішніх органах можуть виявлятися абсцеси (в легких, на плеврі, оболонках головного мозку, ендокардит).

У пацієнтів з ВІЛ, імунодефіцитами, цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатність і злоякісними новоутвореннями сепсис розвивається більш стрімко.

Локалізовані сальмонельозні інфекції

Іноді в інфікованих хворих уражаються тільки певні органи або тканини. На перший план в таких випадках виходять симптоми артриту, остеомієліту, пневмонії, нефриту або менінгіту.

Бактеріоносійство

Цей стан розвивається при безсимптомному перебігу ентериту або при неповному одужанні.

Бактеріоносійство при сальмонельозі буває двох видів:

• гостре — збудник виділяється до 3 місяців;
• хронічне — сальмонела виділяється більш як 3 місяці.

Воно не супроводжується клінічними проявами сальмонельозу, проте людина залишається заразною.

Особливості перебігу сальмонельозу під час вагітності

Імовірність розвитку сальмонельозу при гестації підвищується, оскільки в цей період життя імунітет жінки знижується. При розвитку інфекції в I триместрі захворювання може призводити до мимовільного аборту або незворотних порушень у розвитку плоду. Викидень може трапитися від сильної інтоксикації та підвищеної температури.

Сальмонельоз, симптоми якого з'явилися в II-III триместрі, може провокувати плацентарну недостатність. У результаті майбутня дитина недоотримує кисень і поживні речовини.

Препарати для лікування сальмонельозу у вагітних призначаються тільки лікарем з урахуванням терміну гестації та тяжкості стану хворої.

Особливості сальмонельозу у дітей

Сальмонельоз найнебезпечніший для немовлят та дітей молодшого віку. Найбільш сприйнятливі до цієї інфекції діти до 2 років. У цьому віці зараження відбувається в 5–10 разів частіше. Інфікування імовірніше, оскільки діти далеко не завжди дотримуються правил особистої гігієни, а їх імунна система ще не так розвинена, як у дорослих і старших дітей.

У дітей до року захворювання зазвичай починається поступово, і стан значно погіршується при розвитку зневоднення.

Вкрай важко сальмонельоз протікає у недоношених дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, мають вроджені патології або імунодефіцит. У таких випадках може розвиватися септичний варіант інфекції та інші її ускладнення.

У дітей дошкільного та шкільного віку захворювання починається раптово і супроводжується типовими проявами сальмонельозу.

Лікування сальмонельозу у дітей (особливо грудного віку) бажано проводити в стаціонарі. При середньо-важкому або важкому перебігу інфекції госпіталізація потрібна всім дітям. Самолікування сальмонельозу вдома неприпустиме. Якщо з'являються перші його симптоми, потрібно терміново звернутися до педіатра.

Ці ускладнення частіше розвиваються у дітей до року, літніх людей, якщо хворий запізно був госпіталізований, і перебіг хвороби дуже тяжкий, коли наявні важкі фонові захворювання, в осіб з вираженим імунодефіцитом.

При ненаданні невідкладної допомоги деякі ускладнення можуть закінчуватися летальним результатом.

Одужання після перенесеної інфекції настає не завжди й може викликати такі наслідки сальмонельозу:

• порушення травлення: печія, відрижка, погіршення апетиту, метеоризм, болі в животі;
• хронічні захворювання травного тракту: гастрит, ентероколіт, панкреатит, холецистит, неспецифічний виразковий коліт.

Аналізи на сальмонельоз обов'язково потрібно зробити до початку лікування антибіотиками.

При ускладненому перебігу інфекції хворому необхідно пройти консультації профільних фахівців: кардіолога, нефролога та інших фахівців.

З лікарні хворого виписують тільки після того, як він повністю одужає. Працівників особливих груп (наприклад, співробітників харчових підприємств, їдалень тощо) виписують тільки після отримання негативних результатів бактеріологічних аналізів калу, проведених трикратно з перервою 1–2 дні. При повторному виділенні сальмонел таким пацієнтам рекомендується амбулаторне спостереження і при необхідності призначається лікування.

Профілактика сальмонельозу

Щоб запобігти інфікуванню на сальмонельоз, необхідно дотримуватися простих правил:

1. Ретельно мити руки з милом після контактів з тваринами, приходу з вулиці, до початку приготування їжі, перед їжею, після відвідування туалету.
2. Мити дитячі іграшки та соски після їх падіння на підлогу.
3. Дотримуватися правил зберігання харчових продуктів. Повинні дотримуватися не тільки терміни, але правила «товарного сусідства» в холодильнику.
4. Не купувати продукти на стихійних ринках.
5. Дотримуватися правил термічної обробки.
6. Ретельно мити овочі, фрукти та зелень.
7. Готувати яйця шляхом відварювання (не менше 5 хвилин) або обсмажувати з двох сторін, та не пити сирі яйця.
8. Користуватися окремими обробними дошками й ножами для сирого м'яса і риби. Ретельно їх мити та обдавати окропом.

Вакцини для специфічної профілактики сальмонельозу поки немає.

Для запобігання поширенню сальмонельозу треба дотримуватися санітарно-гігієнічних нормативів при роботі з домашньою худобою та птицею, під час забоїв та обробки м'яса. Також відповідні органи повинні стежити за здоров'ям худоби та птахів, ретельно контролювати харчові продукти, які надходять на ринки та в магазини, особливо продукти тваринного походження.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Centers for Disease Control and Prevention