Чи можна вилікувати коксартроз?

При перших ознаках захворювань суглобів рекомендуємо звернутися до клініки МЕДІКОМ, підрозділи якої знаходяться в районах Печерська та Оболоні Києва. Для точного розуміння, наскільки успішно можна вилікувати коксартроз, наші кваліфіковані й досвідчені фахівці завжди проводять ретельну діагностику та вивчають анамнез пацієнта. І тільки маючи максимальну кількість даних, призначають курс терапії та реабілітації. До того ж всі аналізи й дослідження наші пацієнти проходять в одній будівлі. Тому що у нас для цього є все необхідне обладнання.

Коксартроз — це один з видів артрозу, який сприяє прогресуючому розвитку дегенеративно-дистрофічних змін і поступовому руйнуванню тазостегнового суглоба. Захворювання болюче, тому пацієнти намагаються обмежувати себе в русі. Значне руйнування кістково-хрящових структур викликає атрофію навколишніх суглоб м'язів, уражена кінцівка стає коротшою.

Ця патологія зазвичай розвивається після 40 років, але в останні роки захворювання значно помолодшало. Статистика доводить також, що жінки страждають від коксартрозу частіше.

Для визначення цієї хвороби в медичній літературі також використовують терміни: деформуючий артроз (або ДОА), остеоартроз, артроз тазостегнового суглоба.

Класифікація

Залежно від ураження коксартрозом одного або двох суглобів захворювання буває одностороннім або двостороннім.

Залежно від вираженості структурних порушень суглобового апарату виділяють ступені коксартрозу:

• I — одиночні та невеликі остеофіти, структура головки стегнової кістки не змінюється;
• II — остеофіти на всіх поверхнях вертлюжної западини й виходять і за краї хрящової губи, головка стегнової кістки зміщується доверху та її обриси стають нерівними;
• III — велика кількість остеофітів, значне збільшення розмірів, деформація головки стегнової кістки.

У спадок від батьків до дітей захворювання передаватися не може. Однак на генетичному рівні передаються деякі ендокринні патології або особливості в будові скелета і хрящової тканини. Тому фахівці не виключають спадкову схильність до коксартрозу у дітей, якщо кровні родичі мають подібні генні порушення.

Патогенез коксартрозу

Щоб краще зрозуміти процес виникнення та розвитку захворювання, потрібно вивчити будову тазостегнового суглоба. Отже, кісткове зчленування сформовано головкою стегнової кістки та вертлюжною западиною підвздошної кістки. Під час руху людини головка обертається всередині нерухомої западини, завдяки чому суглоб може обертатися, згинатися й розгинатися.

Поверхня кожної кістки, що утворює суглоб, покрита спеціальним прошарком з гіалінового хряща. Рідина всередині суглобової порожнини дозволяє кісткам всередині суглоба ковзати й не тертися, а також послаблює навантаження на суглоб, викликане тиском корпусу тіла. Проте якщо вона, внаслідок будь-яких патологій або зовнішніх несприятливих факторів, стане густою і почне всихати, то і функції руху суглобових кісток будуть викликати дискомфорт, біль, а самі поверхні кісток через тертя — деформуватися. Що і собі призведе до зміни довжини ноги, а при прогресуванні артрозу тазостегнового суглоба — до викривлення хребта.

Чи можна вилікувати коксартроз

На I–II стадіях для лікування може бути достатньо комплексу консервативних методик і рекомендацій з регулювання харчування та рухової активності. У разі прогресування захворювання хворому стає важче пересуватися, що на певному етапі може призвести до інвалідизації. У таких випадках повернути рухливість суглобу повною мірою може допомогти тільки ендопротезування.

Клінічні прояви коксартрозу

Основні симптоми коксартрозу дуже болючі й створюють дискомфортні відчуття у зоні тазостегнового суглоба, стегна і паху. Вираженість болю та інших проявів захворювання визначаються ступенем ураження суглобових поверхонь:

I ступінь

На першій стадії ознаки коксартрозу виникають періодично, найчастіше після тривалої ходьби або довгого стояння на ногах. Біль відчувається в основному в зоні тазостегнового суглоба, рідше болить у стегні та коліні.

Щоб вгамувати біль, людині достатньо відпочити. При цьому хода хворого залишається колишньою, змін не спостерігається.

II ступінь

Хворобливі відчуття посилюються і з'являються навіть у стані спокою. Біль може віддавати в пах або стегно. З часом до симптомів коксартрозу додається накульгування, яке виникає після надмірного навантаження. Больові відчуття обмежують рухи у тазостегновому суглобі.

III ступінь

Болі стають сильнішими й виникають не тільки після денної активності або фізичного навантаження. Іноді хворий через ці відчуття пробуджується під час нічного сну. Ходити стає дуже важко, і пацієнту доводиться використовувати тростину. Обсяг рухів у суглобі істотно обмежується. М'язи стегна, сідниці та гомілки атрофуються. Ці зміни призводять до зменшення довжини кінцівки та постійного накульгування.

Під час ходьби для компенсації змін у довжині ноги хворому доводиться нахиляти корпус тулуба в бік ураження. Нахил викликає ще більше навантаження на пошкоджений суглоб, посилення болю та швидше руйнування кісткових структур. Щоб усунути больовий синдром, хворому доводиться приймати сильнодіючі знеболювальні засоби, проте навіть вони не дають тривалого результату.

Особливості перебігу коксартрозу під час вагітності

Перебіг коксартрозу під час вагітності залежить від того, на якій стадії патології виникла гестація і як швидко прогресує захворювання. Саме тому всім жінкам з цією патологією рекомендується планувати зачаття після попередньої консультації з лікарем.

Вагітність може сприяти прогресуванню артрозу тазостегнового суглоба через такі причини:

• гормональні зміни — призводять до більшої нестабільності суглоба;
• збільшення ваги — підвищує навантаження на поверхні суглоба і прискорює їх руйнування;
• дефіцит поживних речовин — сприяє прискореному руйнуванню хрящової тканини в суглобі;
• прийом деяких препаратів — доводиться скасовувати при гестації.

Багато лікарських препаратів, які використовуються для лікування коксартрозу, небезпечні для здоров'я майбутнього малюка. Тому ліки призначати повинен тільки лікар.

Вагітну з коксартрозом має спостерігати також ортопед-травматолог, а за необхідності й ревматолог. Залежно від тяжкості захворювання жінка отримує рекомендації про зниження фізичної активності (особливо, починаючи з другого триместру). На I стадії коксартрозу скасовується вживання всіх препаратів, крім вітамінно-мінеральних комплексів і безпечних для майбутньої дитини біологічно активних добавок. Якщо необхідно, пацієнтці можуть призначити фізіотерапевтичні процедури. Прийом безпечних для плоду знеболювальних засобів на II–III стадії коксартрозу призначається тільки лікарем.

Пологи також створюють значне навантаження на уражений суглоб. Для зниження ризиків більшості жінок рекомендується кесарів розтин.

Ускладнення

Наслідки коксартрозу виникають у тому випадку, якщо не почати своєчасне лікування. Хвороба прогресує, і людині стає складно рухатися, вона починає кульгати.

Ускладнення коксартрозу суттєво погіршують якість життя і можуть спровокувати появу інвалідності. Негативний вплив на стан здоров'я виявляється також тривалим прийомом сильнодіючих анальгетиків.

Лікування

Яким буде лікування коксартрозу, залежить від ступеня ураження кістково-хрящових тканин суглоба. На ранніх стадіях (I–II) можна застосувати консервативну терапію. Щоб поліпшити можливості пацієнта в пересуванні або відновити рухливість суглоба на запущених стадіях, рекомендується тільки хірургічне лікування.

Обсяг рухової активності та необхідність користуватися тростиною або милицями лікар рекомендує кожному пацієнту індивідуально. Хворим потрібно уникати перевищення ваги та боротися з ожирінням, не перебувати в одній і тій же позі тривалий час, вживати достатню кількість рідини, дотримуватися дієти та регулярно виконувати індивідуально підібраний комплекс вправ.

Така терапія дає змогу усунути больові відчуття, зупинити запальний процес, відновити кровообіг і живлення тканин суглоба.

Для лікування коксартрозу можуть застосовуватися препарати у вигляді мазей, пластирів, таблеток або ін'єкцій. Для заповнення об'єму суглобового мастила та поліпшення стану хряща можуть виконуватися внутрішньосудинні ін'єкції гіалуронової кислоти.

При сильних болях препарати вводять у самі судини або у вигляді ін'єкційних блокад. Також у клініці МЕДІКОМ пропонується нова методика для полегшення болів, як-от карбокситерапія — ін'єкції медичного вуглекислого газу.

Дієта

У разі коксартрозу також важливо стежити за своєю вагою, оскільки від неї залежить навантаження на суглоби. Щоб скорегувати та збалансувати надходження в організм необхідних вітамінів і мікроелементів, лікар може порекомендувати дієту, основою якої буде споживання продуктів і можливо прийом добавок з Омега-3, колагеном. Водночас потрібно відмовитися від деяких звичних продуктів, страв і напоїв, наприклад: кави, алкоголю, надмірного споживання вуглеводів, їжі з ароматизаторами, підсилювачами смаку, стабілізаторами тощо. Їжа повинна бути корисною, свіжоприготовленою та з натуральних продуктів.

У період ремісії призначається санаторне лікування.

Операції при коксартрозі

Якщо консервативні методи терапії не дають належних результатів або хвороба виявляється запущеною, лікар рекомендує хірургічне лікування коксартрозу.

Операція на тазостегновому суглобі при коксартрозі проводиться в плановому порядку. Після виконання операції призначається курс реабілітації пацієнта.

Вид операції при коксартрозі для кожного пацієнта визначається індивідуально і залежить від конкретного клінічного випадку. Найбільший ефект сьогодні показує ендопротезування суглоба, яке у 95 % дозволяє відновлювати функції кінцівки. Якщо дотримуватися всіх рекомендацій, які стосуються носіння протезу, то термін його служби сягає в середньому 15–20 років.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.