exit
search serach
Лікування остеомієліту в Києві

Лікування остеомієліту в Києві

Якщо ви шукаєте клініку для лікування остеомієліту в Києві, зателефонуйте в медичний центр МЕДІКОМ і запишіться на прийом до інфекціоніста. Після обстеження лікар направить вас до вузькопрофільних фахівців. Наші лікарі використовують тільки сучасне обладнання та інноваційні технології для діагностики й лікування різних інфекційних запалень. Тому ви гарантовано отримаєте максимальну допомогу в подоланні хвороби.

Остеомієліт — це інфекційне ураження кісток, що виникає через різні види патогенів. Патологія може розвинутися в будь-якому місці, однак у дітей частіше діагностується в довгих кістках кінцівок. У дорослих запалення зазвичай вражає кістки тазу або хребта. Швидко виявлене захворювання дає шанс на одужання без ускладнень, проте пізня діагностика може призвести навіть до втрати кісткової маси.

Класифікація остеомієліту

Згідно з клінічними проявами, виділяють два типи остеомієліту:

  • Локалізований — запальний процес зосереджений у межах однієї кістки. Симптоми: підвищення температури, біль і загальна слабкість.
  • Генералізований — у патологічний процес, крім місця ураження, залучаються інші тканини та органи. Клінічно проявляється високими показниками температури, симптомами інтоксикації, блювотою і больовим синдромом.

Види остеомієліту:

  • гематогенний — причина виникнення патології криється в запальних захворюваннях інфекційного характеру;
  • посттравматичний — запалення кістки утворюється після травми із занесенням забруднення, хірургічного втручання при переломах, вогнепальних пораненнях;
  • контактний — інфікування кістки передається від запального вогнища м'яких тканин;
  • дитячий — в етіології захворювання лежить вплив стафілокока або стрептокока.

Класифікація остеомієліту за перебігом захворювання:

  • Гостра форма — різкий розвиток захворювання з підвищенням температури та больовим синдромом у місці ураження. З часом формується свищ, через який відбувається відтік гною.
  • Хронічна форма — розвивається після гострої, якщо не було зроблене адекватне лікування. Гостра клінічна картина спадає, але біль не дає змогу пацієнту повернутися до нормального життя.

Етіологія

Спостереження лікарів показують, що остеомієліт найчастіше діагностується у дітей від 5 до 14 років, причому набагато частіше у хлопчиків, ніж у дівчаток.

Бактерії можуть поширюватися в кістки з прилеглих м'яких тканин або через кровотік.

Причини остеомієліту:

  • віддалене вогнище інфекції (наприклад вертебральна інфекція, яка може бути викликана бактеріями, проникаючими із сечовидільної системи);
  • катетер, введений у вену на тривалий час (наприклад, у діалізних пацієнтів), або імплантований протез (часто в тазостегновий суглоб);
  • місцева інфекція (забруднена рана або абсцес);
  • джерело мікобактерій, таких як туберкульоз;
  • неналежним чином стерилізовані голки або шприци, що використовуються особами, які вживають наркотичні засоби шляхом ін'єкцій.

Люди з порушеною імунною системою, а також ті, які страждають на діабет і серповидно-клітинну анемію, схильні до більшого ризику розвитку патології. Серед причин остеомієліту зустрічаються відкриті переломи, носіння протезів, інфекції шкіри та діабет.

Патогенез

Травми, запалення та чужорідні тіла впливають на сприйнятливість кісток до мікробної колонізації, оголюючи ділянки, де бактеріальні клітини можуть адсорбуватися, обмежуючи імунну відповідь господаря. Фагоцити, яким доручено зупинити інфекцію, у відповідь виділяють ферменти, що перетравлюють кісткову тканину. З іншого боку, бактерії уникають дії фагоцитів, щільно прилипаючи до пошкодженої кісткової тканини та проникаючи всередину остеобластів (остеогенних клітин) або покриваючи себе і тканини, до яких вони прикріплюються, захисною біоплівкою, багатою полісахаридами. Гнійний вміст поширюється за кровоносною системою, і з'являються ознаки остеомієліту.

За відсутності лікування інфекція стає хронічною, а відмирання кісткової тканини в результаті запалення проявляється у відриві великих кісткових фрагментів. У результаті утворюється абсцес м'яких тканин, а окістя створює нові шари кістки навколо некрозу.

За статистикою, більшість діагностованих випадків характеризується гострою течією і при своєчасному лікуванні закінчується одужанням пацієнта.

Клінічні прояви остеомієліту

Клінічна картина розрізняється залежно від місця ураження кістки, віку пацієнта і шляхів зараження.

Загальні симптоми остеомієліту

До загальних симптомів остеомієліту належать:

  • тягнучий біль;
  • почервоніння, набряклість;
  • підвищена температура і припухлість у зоні ураженої кістки;
  • постійна стомлюваність і загальне нездужання;
  • обмеження рухів через біль і набряк;
  • висока температура.

Запалення кістки може виникнути раптово, особливо у дітей, або розвиватися повільно. Якщо вчасно не виявити захворювання, виникає ризик некрозу кісток, а інфекція переходить у хронічну форму. Першою ознакою хронічного перебігу можуть бути ускладнення, такі як відкрита виразка шкіри, гнійний свищ, відмирання тканин або тривалий перелом.

Батькам треба звернути увагу на небажання дитини ходити, кульгання та обмежене використання ураженої кінцівки.

Місцеві симптоми остеомієліту нижньої щелепи

До місцевих симптомів захворювання нижньої щелепи відносять:

  • оніміння губ при розвитку процесу запалення;
  • збільшення лімфатичних вузлів в цій зоні;
  • неприємний запах з рота;
  • рухливість зубів в осередку поразки;
  • хворобливість пульсуючого характеру в місці ураження зуба.

Особливості перебігу захворювання під час вагітності

Можлива поява ознак остеомієліту і в період вагітності. Відразу необхідно сповістити про хворобу лікаря-гінеколога, який веде вагітність. Ця патологія становить загрозу для плоду і майбутньої матері. Лікування потребує невідкладних заходів з урахуванням стану пацієнтки. Враховуючи всі існуючі ризики, пріоритетним залишається збереження життя жінки. 

Спосіб лікування визначається залежно від тяжкості перебігу захворювання та місця локалізації процесу. Гостру форму лікар нейтралізує за допомогою медикаментозних препаратів, що не порушують життєдіяльності плоду. Якщо в організмі виявлено гнійний осередок, то показано хірургічне втручання. Профілактичні заходи під час вагітності зводяться до обробки свіжих порізів, недопущення травм і лікування запальних захворювань.

Особливості остеомієліту у дітей

У дітей запалення найчастіше розвивається в стегновій, великогомілковій, плечовій і променевій (передпліччі) кістках. Найчастіше вражає дітей віком від 5 до 14 років, з переважанням захворюваності у хлопчиків. Найбільш частою причиною остеомієліту у дітей є бактеріальна інфекція. Клінічна картина не відрізняється за симптоматикою від патології дорослих. При діагностиці остеомієліту дитячий ортопед-травматолог враховує симптоми, видимі у дитини, а також результати лабораторних і візуалізуючих досліджень. Крім того, треба виконати біопсію кісток і кісткового мозку, взяти мазки з усіх підозрілих ділянок і виконати дослідження крові. Це необхідно для встановлення етіології запального процесу та вибору відповідного антибіотика. Запальні зміни в кістці зазвичай видно приблизно через два тижні від початку захворювання. У дитини вони проявляються у вигляді осередків некрозу та облітерації кістки, нашарування окістя.

Лікування у дітей тривале (до 2 місяців) і дуже інтенсивне. В його основі лежить лікування антибіотиками для усунення джерела інфекції. Це препарати з широким спектром дії, які максимально охоплюють усі потенційні патогени. У деяких випадках необхідне втручання дитячого хірурга для дренажу гною і видалення пошкодженої тканини або кістки. Під час лікування бажано відпочивати та не напружувати уражену кінцівку. Також важливо контролювати біль за допомогою знеболюючих.

Ускладнення

До ускладнень відносяться:

  • Кістковий абсцес
  • Патологічний перелом
  • Бактеріємія (системна присутність бактерій у крові)
  • Розхитування кісткового імплантату (наприклад протеза стегна)
  • Септичний артрит

Деякі люди з хронічним остеомієлітом повинні постійно отримувати антибіотики, щоб запобігти поширенню інфекції. Хронічний остеомієліт може руйнувати кісткову тканину. У цій ситуації отримання перелому звичайна справа.

Ускладненням бактеріального запалення може бути абсцес і гнійний свищ на шкірі, які можуть не зажити до тих пір, поки не буде вилікуване основне захворювання.

Наслідки остеомієліту у дитини

До наслідків остеомієліту у дітей відносять:

  • появу кісткових порожнин і деформацій;
  • контрактуру в навколишніх суглоба;
  • сепсис, тобто генералізацію запального процесу;
  • гальмування росту.

Діагностика остеомієліту

Рання діагностика остеомієліту дає змогу запобігти некрозу кісток і переходу захворювання у хронічну фазу. Лікар ортопед-травматолог попередньо збирає анамнез і оцінює стан пацієнта. Далі йде обстеження за допомогою пальпації. Обов'язково оцінюється хворобливість ураженої зони, ступінь її гіперемії та стан навколишніх м'яких тканин. За допомогою перкусії досліджується осередок інфікування.

Інструментальні методи:

  • Рентген ураженої кістки — зазвичай виконується без використання контрасту. Зміни кісткової тканини буде видно на знімку.
  • Сцинтиграфія — на 95 % дає змогу поставити правильний діагноз протягом 24 годин з моменту появи перших симптомів. Однак сцинтиграфія не може відрізнити інфекцію від інших змін у кістці, таких як перелом.
  • МРТ — може виявити анатомічні зміни та є методом вибору при підозрі на остеомієліт хребта.
  • УЗД — за його допомогою оцінюється стан не тільки кістки, а й прилеглих тканин.

Коли запалення діагностується за допомогою візуалізаційних досліджень, перед початком антибактеріальної терапії необхідно взяти зразки для бактеріологічного дослідження. Іноді тип бактерій можна визначити за культурою зразка крові, хоча надійнішим методом є дослідження зразків гною, м'яких тканин або кісток (біопсія).

Лікування остеомієліту

Остеомієліт зазвичай вимагає 4–6 тижнів прийому антибіотиків у досить високих дозах, щоб ефективно впливати на запалення. Найкраще вибирати антибіотик залежно від результату бактеріологічного тесту. Спочатку антибіотики краще вводити внутрішньовенно в умовах стаціонару, а потім продовжити лікування вдома, використовуючи внутрішньом'язові або пероральні препарати.

Лікування остеомієліту має бути комплексним, тому пацієнту треба дотримуватися наступних рекомендацій, таких як:

  • Режим пацієнта.
    Передбачає обмеження рухової активності, особливо це стосується ураженої зони.
  • Медикаментозна терапія.
    Заснована на прийомі протизапальних препаратів, ключове місце серед яких займають антибіотики.
  • Дезінтоксикація організму.
    Необхідна для боротьби з продуктами життєдіяльності бактерій.
  • Загальноукріплюючі засоби.
    Відновлюють і/або підсилюють захисні сили організму, що дозволяє скоротити час лікування і прискорити процес одужання.
  • Симптоматичне лікування.
    Орієнтоване на зменшення болів, зниження температури та нівелювання інших ознак патології.
  • Фізіотерапія.
    Охоплює ультрафіолетове опромінення, електрофорез, ЛФК та інші методи.

Під час лікування остеомієліту нижньої щелепи проводиться санація порожнини рота препаратами, що пригнічує поширення вогнища інфекції. Паралельно стоматолог видаляє омертвілі ділянки м'яких тканин. Виникнення перелому щелепи вимагає обов'язкової іммобілізації. Внутрішньокісткове промивання спрямоване на запобігання розвитку ускладнень. У разі появи свища або розростання процесу може бути призначене оперативне втручання.

Операція при остеомієліті

Іноді потрібне хірургічне втручання для видалення некротичної тканини, наприклад, в кістковому абсцесі, або для взяття зразків для подальшого дослідження.

Види хірургічного лікування:

  • Трепанація.
    Характерна для початкових стадій патології. Технологія передбачає формування отворів для дренування гнійного вмісту і внутрішньокісткової обробки місця ураження антисептиками.
  • Розтин гнійника.
    Застосовується для ліквідації вогнища ураження і лікування свища. При цьому видаляються ділянки омертвілої кісткової тканини.

Окремо проводиться реконструкція місця ураження з метою відновлення нормального функціонування кістки.

Наприклад, під час лікування остеомієліту тазостегнового суглоба проводять різні резекції. У результаті хірург вичерпується, дренує абсцеси та розкриває нагноєння.

До радикальних методів належать артротомія і резекція головки стегна.

Контроль виліковності

Після завершення лікування необхідно періодично відвідувати лікаря для перевірки стану та запобігання переходу хвороби в хронічну форму. Інструментальні методи діагностики в такому випадку є обов'язковими.

При хронічному остеомієліті важливо запобігти розвитку ускладнень. Для цього, крім інструментальних методів, необхідний постійний лабораторний контроль крові. Терміни післяопераційної реабілітації становить від 6 до 12 місяців, залежно від тяжкості операції. Індивідуальний план спостережень за пацієнтом розробляє лікар, який виконував оперативне втручання.

Профілактика остеомієліту

У рамках профілактики слід вчасно лікувати рани, зокрема:

  • травматичні ушкодження;
  • хірургічні (операційні) рани;
  • діабетичні виразки стопи.

За необхідності належного догляду за раною лікування потрібно поєднувати з прийомом антибіотиків.

Особлива увага при лікуванні інфекцій приділяється маленьким дітям, літнім пацієнтам, людям з ослабленою імунною системою і страждаючим на діабет.

Пацієнти з імплантатами з металу або інших матеріалів піддаються особливому ризику розвитку захворювання і вимагають спеціальної профілактики.

Поради та рекомендації

При остеомієліті необхідно правильно харчуватися:

  • їжа повинна бути насичена білком, кальцієм і мікроелементами заліза;
  • обов'язкове споживання сиру, молочних продуктів, яєць і бананів;
  • обмежити споживання рідини до 2 л на день;
  • 1/3 раціону - це свіжі фрукти;
  • щоб забезпечити максимальну засвоюваність їжі, треба застосовувати дробове харчування.

Якщо пацієнт страждає на хронічне захворювання, пов'язане з обміном речовин, необхідно отримати консультацію у лікаря-дієтолога.

Питання-Відповідь

Скільки живуть з остеомієлітом?

Остеомієліт може протікати в гострій або хронічній формі. Прогноз тривалості життя при цьому захворюванні індивідуальний і залежить від ранньої діагностики (рентген, КТ, МРТ), обширності ураження, ефективності проведеного лікування, віку хворого тощо. Є випадки повного одужання. За відсутності лікування швидко розвивається сепсис, прогноз несприятливий.

Який антибіотик краще при остеомієліті?

При будь-якій формі остеомієліту обов'язково призначають антибіотики. Вибір препарату залежить від мікроорганізмів, виявлених при бактеріологічному посіві. Найчастіше етіотропне лікування проводиться проти стафілококів і стрептококів. У кожному випадку тільки ортопед-травматолог вирішує, який антибіотик при остеомієліті найефективніший і який шлях введення препарату є найдоцільнішим.

Чим полоскати рот при остеомієліті?

Остеомієліт щелепи — це гнійне запалення кісткової тканини. Остеомієліт у стоматології потребує комплексного лікування. Одним з додаткових засобів терапії є полоскання. Для полоскання ротової порожнини використовують розчин настоянки прополісу, розчин з морською сіллю, відвари календули, ромашки, кропиви, череди. Застосування будь-яких лікарських засобів має бути погоджено на консультації стоматолога.

Як лікувати остеомієліт прополісом?

Лікування остеомієліту прополісом — додатковий засіб терапії захворювання. Він допомагає повнішому і швидшому загоєнню ран і свищів. При лікуванні остеомієліту прополіс приймають всередину, використовують у вигляді примочок. Для полоскань ротової порожнини готують розчин з прополісу. Хороший ефект в терапії остеомієліту надає фізіотерапевтичне лікування для дорослих і дітей.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Автор статті:

Завідувач ортопедичного відділення, лікар ортопед-травматолог вищої категорії

Експерт у напрямку:

Лікар ортопед-травматолог другої категорії

Який лікар лікує остеомієліт?

Лікування остеомієліту в Києві силами фахівців клініки МЕДІКОМ дозволяє уникнути ускладнень або запобігти виникненню хронічної форми захворювання. Залежно від локалізації процесу пацієнт отримає професійну консультацію ортопеда-травматолога або лікаря-стоматолога. Сучасне діагностичне обладнання дозволить виявити осередок запалення і призначити адекватне лікування. Кваліфікований персонал чекає пацієнтів у підрозділах клініки на Оболоні та Печерську. 

Бутнік Ростислав Олександрович
Дитячий лікар-ортопед-травматолог другої категорії, дитячий лікар-хірург першої категорії
comment 8
Денисенко Олександр Олександрович
Лікар ортопед-травматолог вищої категорії
comment 6
Копєйкін Ігор Іванович
Лікар ортопед-травматолог першої категорії
comment 32
Костюк Віктор Юрійович
Лікар-онкохірург, ортопед-онколог 2-ї категорії
comment 0
Рудик Ольга Іванівна
Лікар ортопед-травматолог першої категорії
comment 2
Сахань Руслан Васильович
Ортопед-травматолог
comment 0
Усаковський Микола Георгійович
Завідувач ортопедичного відділення, лікар ортопед-травматолог вищої категорії
comment 11
Христенко Юрій Олексійович
Дитячий ортопед-травматолог, дитячий хірург
comment 12

Вiдгуки

23.04.2021 19:19
Денис Прохоров

Отличная клиника, очень удобно расположена. Вежливый персонал и профессиональные врачи. Был на консультации, остался доволен, продолжу лечение именно здесь.

15.02.2021 10:36
Анна Верина

Борюся з недугою не один рік. Спасибі долі, що я потрапила на прийом в цю клініку, проходжу лікування вже місяць, відчуваю значне полегшення

10.01.2021 14:12
Валентина

Спасибо, за помощь, сервис на высоте рекомендую.

03.11.2020 12:59
Федір Степов

Дякую за сервіс, відмінна клініка.

Показати ще 1

arrow

Всього 4 відгуків

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
error
error
error
error
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Передзвоніть
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down