Лікування лямбліозу (гіардіазу)

Лямбліоз – це захворювання паразитарного типу, яке зачіпає тонку і дванадцятипалу кишки. У більшості випадків, при зараженні організму лямбліями спостерігаються алергічні та неврологічні реакції.

Лямбліоз є хронічною патологією, яка виникає в результаті колонізації кишечника людини лямбліями. Коли їх чисельність стає великою, відбувається розлад системи травлення. Пацієнта турбують болі в животі, а згодом, за відсутності лікування, розвивається хронічна форма патології, яка супроводжується рядом ускладнень.

У медичній літературі лямбліоз також носить назву "гіардіазу". Інфекція травного тракту щороку вражає організм понад 200 млн. людей. Лідером за інтенсивністю є країни Африки та Латинської Америки. Найчастіше, паразит зустрічається в питній воді та їжі.

Класифікація

Захворювання класифікують в залежності від його ознак.

Розрізняють такі форми захворювання:

• безсимптомна;
• кишкова (проявляється у вигляді гастритів, викликає сильний дискомфорт в шлунку, спостерігаються нудота і розлад шлунку);
• рефлекторна (в підребер'ї спостерігаються кольки, в роті переважає сильний присмак гіркоти, з часом розвивається панкреатит);
• астено-невротична (характерні млявий стан і підвищена стомлюваність, хвороба розвивається на тлі частих стресів і переживань);
• токсико-алергічна (на шкірі з'являються висипання, можливі астматичні напади);
• змішана (поєднує в собі різні форми).

Тривалість хвороби впливає на її складність. Так, до 30 днів спостерігається гостра форма прояву, понад 1 місяць – підгостра, більш як 90 днів – хронічна. Ступінь патології тісно корелює з ускладненнями лямбліозу. При збільшенні колонії мікроорганізмів в кишечнику можливий біліарний рівень.

Етіологія захворювання

Сучасній медицині відомо дві форми прояву лямблій. Найбільш поширеною є рухома. Вегетативний розвиток пов'язаний з морфологічними особливостями лямблій. Такі найпростіші мають 4 пари джгутиків, які дозволяють надійно присмоктатися до стінок слизової оболонки тонкого кишечника. Як правило, мікроорганізми локалізуються у дванадцятипалій кишці.

Зараження організму людини відбувається лямблією Giardia Intestinalis.

Основні причини лямбліозу:

• контакт із зараженими людьми або тваринами;
• порушення правил особистої гігієни (лямблії знаходяться на брудних руках);
• потрапляння в організм не очищеної або не кип'яченої води;
• вживання немитих продуктів харчування.

Батьки повинні регулярно мити іграшки, щоб виключити зараження у дітей.

Головна небезпека при паразитарному зараженні полягає в негативному впливі на весь організм людини. Інтоксикація здатна призвести до ураження нервової системи й утворення абсцесів у печінці.

Шляхи зараження

Головне джерело зараження – погано очищена вода та немиті продукти. Основними шляхами для проникнення інфекції є:

• харчовий;
• контактно-побутовий;
• водний.

Патогенез

Джерелом живлення для лямблій є продукти розпаду їжі. У процесі розмноження і просування мікроорганізми перетворюються в цисти та локалізуються у відділах товстого кишечника. У калових масах після дефекації лямблії зберігають свою життєздатність протягом 65 днів.

Переважно захворювання проявляється у дітей у віці 1-4 років. У деяких випадках симптоми лямбліозу виражені не яскраво. Часто дитина перестає нормально набирати вагу.

У дорослих і дітей спостерігається поганий апетит, що з часом призводить до швидкої стомлюваності. Часті болі в голові впливають на якість сну. Симптоми лямбліозу часто змінюються.

Енергетична недостатність в білках і вітамінах може призвести до дисфункції життєво важливих органів. При тривалому протіканні захворювання може розвиватися недокрів'я.

Діагностика лямбліозу

Діагностика лямбліозу починається з вивчення скарг пацієнта, після чого він направляється на обстеження. Найбільш інформативними варіантами є лабораторні методи діагностики лямбліозу (в т.ч. копрологічний аналіз). У комплексі можуть бути призначені й інші, а саме:

• розгорнутий загальний аналіз крові;
• ферментативний аналіз, що характеризує загальний стан імунітету;
• консультація гастроентеролога і кваліфікованого інфекціоніста;
• серологічна діагностика лямблій;
• УЗД органів шлунково-кишкового тракту;
• ФГДС.

Лікування лямбліозу

Починати лікування лямбліозу відразу ж з прийому терапевтичних препаратів не варто. Фахівці рекомендують проводити відновлення в кілька етапів.

Для лікування лямбліозу рекомендовані:

• нейтралізація інтоксикації за рахунок дотримання дієти, вживання ентеросорбентів і антигістамінних з'єднань;
• антипаразитарна терапія;
• підвищення імунітету, оптимізація перистальтики кишечника.

Дієтичне меню представлено кашами з круп, кисломолочними продуктами. Серед ліків використовуються адаптогени та полівітамінні комплекси.

Контроль виліковності

Контроль виліковності лямбліозу включає проведення через 2-3 тижні після курсу терапії копрограми, ПЛР-діагностики та біохімічного аналізу крові.

Профілактика лямбліозу

Профілактика паразитарного зараження полягає в дотриманні особистих і загальних правил гігієни. Такий підхід суттєво вплине на зниження ризиків проникнення в організм Giardia Intestinalis.

Профілактика лямбліозу включає:

• вживання очищеної або кип'яченої води;
• миття овочів і фруктів, достатню термічну обробку сирих продуктів;
• позбавлення від звички гризти нігті;
• дотримання правил особистої гігієни, зокрема, миття рук перед вжиттям їжі;
• своєчасне і якісне прибирання житла, зокрема, кухні, ванни та санвузла;
• своєчасне звернення до фахівця при наявності підозр на зараження лямбліями.

При виявленні в родині хворого на лямбліоз, необхідно провести діагностику всіх членів сім'ї на предмет наявності інфекції. Систематичне проведення дегельмінтизації й антилямбліозної обробки домашніх тварин зведе ризик зараження людини до мінімуму.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.