Що таке міопатія?
Вас чи вашу дитину турбує незвична м'язова слабкість у руках та ногах без особливих фізичних навантажень? Водночас тривалий відпочинок не покращує ваше самопочуття? Пам'ятайте, що такі відчуття можуть бути ознаками розвитку міопатії. У цьому випадку рекомендується записатися на консультацію невролога до клініки МЕДІКОМ. У нас є все необхідне медичне обладнання, яке дає змогу провести точну діагностику та призначити лікування. Наші кваліфіковані фахівці добре знають, що таке міопатія, і мають великий досвід лікування таких захворювань.
Міопатія — це прогресуючий патологічний стан хронічного характеру, що виникає внаслідок порушення структури м'язової тканини. Термін «міопатії» вказує на сукупність симптомів, які виявляються при первинному ураженні м'язів. Загальний прояв запалення — м'язова слабкість. При цьому атрофовані м'язи заміщуються сполучною або жировою тканиною.
Класифікація міопатій
Захворювання розвивається у двох основних формах:
- первинна міопатія;
- вторинна міопатія.
Виявити ризик розвитку первинних міопатій можна ще під час вагітності. Для цього необхідно проконсультуватися у генетика.
Причиною виникнення вторинних міопатій є інші захворювання:
- ендокринні патології;
- хронічна недостатність органів;
- пухлинні процеси тощо.
Вид міопатії також залежить від локалізації ураження:
- Проксимальна.
У частинах кінцівок, які знаходяться ближче до тулуба. - Дистальна.
У частинах кінцівок, віддалених від тулуба. - Змішана.
Прояви обох форм.
Етіологія та патогенез міопатій
Поява м'язової слабкості часто безпосередньо не пов'язана з рівнем навантажень (надлишком чи нестачею) на м'язову систему. Існує безліч факторів, здатних спровокувати виникнення хворобливих симптомів. Так, патогенез різних видів міопатій залежить від ураженого гена й навіть хромосоми.
Причини міопатії:
- гормональний дисбаланс;
- збої імунної системи;
- спадковість та генетичні зміни;
- інфекційний вплив;
- порушення обміну речовин у м'язових тканинах;
- авітаміноз тощо.
Проте в процесі розвитку міопатій головна залежність простежується від клітинних імунних реакцій.
Клінічні прояви міопатій
У більшості випадків головним проявом міопатії (як і інших нервово-м'язових захворювань) залишається м'язова слабкість. Також виокремлюються такі симптоми міопатії:
- швидка стомлюваність;
- судоми;
- зниження тонусу м'язів;
- м'язові болі;
- утруднене підняття рук або вставання зі стільця;
- нестійка хода тощо.
При міопатії переважно відбувається ураження проксимальних груп м'язів (м'язів тазового та плечового пояса, проксимальних відділів верхніх та нижніх кінцівок, тулуба).
При ураженні дихальних м'язів може спостерігатися розлад акта ковтання. При ураженні серцевого м'яза виникає кардіоміопатія. У певних випадках міопатія може вражати м'язи очей та обличчя, що призводить до дискомфортних відчуттів та хворобливих проявів у цій частині тіла.
Що таке міопатія у дітей
Первинні міопатії зазвичай передаються генетично, зустрічаються частіше та мають свої підвиди:
- Вроджені.
Виникають у віці немовляти. - Ранні дитячі.
Перші прояви у 5–10-річних дітей. - Юнацькі.
Виявляються у пубертатному періоді.
У першому випадку розвиток хвороби внутрішньоутробний, а клінічні ознаки виявляються у віці 2–4 місяців. Дитина при цьому млява, інертна. Внаслідок затримки моторного розвитку вона пізно починає тримати голівку, сидіти. А ходити починає у 2–3 роки. З віком рухова активність деяких пацієнтів зростає, але водночас стан здоров'я дитини потребує постійного контролю спеціалізованих лікарів.
Симптоми міопатії в дітей, які проявляються в старшому віці, такі:
- зміна ходи;
- м'язові болі;
- висока температура;
- порушення постави тощо;
- відчуття втоми навіть після тривалого відпочинку.
Для міопатії характерний повільний розвиток із проявом хворобливих симптомів у дитячому віці, тому протягом тривалого часу її можуть не помічати. Крім цього, м'язова недостатність може компенсуватися через застосування дітьми інших здоровіших і активних м'язів. Тому батьки повинні уважно спостерігати за поведінкою дитини та, помічаючи появу зазначених симптомів, терміново звертатися за медичною консультацією.
Варто враховувати, що позитивне подолання хвороби зустрічається набагато частіше в дитячому віці, ніж у дорослому.
Ускладнення міопатії
У зв'язку з тим, що розвиток міопатії негативно позначається на функціонуванні великої частини м'язів, патологічний вплив відбивається й на багатьох органах. Якщо вчасно не розпочати лікування, можуть виникнути ускладнення міопатії:
- атрофія м'язів;
- набряк кінцівок;
- викривлення хребта;
- запалення суглобів;
- дихальна та серцева недостатність;
- фіброз легень тощо.
Міопатія негативно позначається на рухових функціях організму, що надалі призводить до зниження життєвої активності та навіть до інвалідності. Якщо протягом тривалого часу ігнорувати розвиток болісних симптомів, це може мати летальні наслідки.
Діагностика міопатії
Для того, щоби поставити діагноз, лікар-ревматолог аналізує зібраний анамнез, розглядає скарги пацієнта, враховуючи наявну симптоматику, дані різних способів діагностування.
Лабораторні методи діагностики:
- аналізи крові для визначення рівня ферментів та певних гормонів;
- аналіз на специфічні антитіла;
- генетичний аналіз визначення дефектного гена;
- біопсія м'язової тканини для підтвердження діагнозу тощо.
Інструментальна діагностика міопатії:
- холтерівське моніторування;
- електронейроміографія (ЕМГ);
- дослідження нервової провідності;
- рентгенографія тощо.
Диференціальна діагностика міопатій використовується при паралельному обстеженні багатьох хвороб, що мають схожу симптоматику.
Для уточнення діагнозу у разі наявності явних ознак міопатії потрібна консультація ендокринолога, гастроентеролога, невролога, гінеколога, офтальмолога, а також проведення додаткових досліджень різного типу.
Лікування міопатії
Наразі радикального лікування таких захворювань, як міопатія, не існує, проте розробляються методи генної та клітинної терапії. Водночас у лікуванні міопатії використовується як медикаментозна терапія, так і альтернативні методи боротьби із захворюванням.
Методи лікування міопатії:
- фармакологічна терапія;
- симптоматичне лікування;
- лікувальний масаж;
- ортопедична корекція;
- очищення крові;
- оздоровча фізкультура;
- фізіотерапія;
- дихальна гімнастика.
Лікування спадкових міопатій переважно націлене на корекцію метаболізму в нервовій та м'язовій тканинах. Лікування міопатії проводиться за допомогою анаболічних засобів, вітамінів, біогенних стимуляторів, препаратів калію, антихолінестеразних препаратів, вазоактивних засобів, препаратів трофотропної дії.
Успіх залежить від того, наскільки вчасно розпізнано захворювання та розпочато терапію, яка має проводитися комплексно, системно, за суворим алгоритмом, враховуючи особливості перебігу даної клінічної форми.
Профілактика міопатії
У профілактиці міопатії велике значення мають реабілітаційні заходи, які проводяться диференційовано від стадії захворювання та охоплюють:
- пасивні вправи та напруження м'язів;
- ізометричні та ізотонічні вправи;
- анаеробні вправи
У разі наявності міопатії в сімейному анамнезі сімейної пари перед плануванням вагітності рекомендується проходження генетичного тестування для того, щоб оцінити ризик появи захворювання у майбутньої дитини. Крім цього, для профілактики ускладнень у вигляді міопатії потрібно вчасно діагностувати та проводити лікування основного захворювання.
Питання-Відповідь
Що таке міопатія Дюшена?
Які вітаміни корисні при міопатії?
Як вилікувати міопатію у дитини?
Скільки живуть із міопатією Ерба?
Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.
Джерела
Який лікар лікує міопатію?
Відчуваєте постійний м'язовий дискомфорт, що безпосередньо впливає на вашу рухову активність? Не займайтеся самолікуванням! Встановити правильний діагноз, призначити адекватне лікування міопатії у Києві на Оболоні та Печерську допоможуть лікарі клініки МЕДІКОМ. Записатися на консультацію та отримати відповіді на виниклі питання ви можете за телефонами, вказаними на сайті клініки.
7
