Лікування катаракти

Катаракта – це помутніння кришталика ока, що супроводжується падінням гостроти зору. Захворювання, найчастіше, розвивається в літньому віці, але може зустрічатися і у дітей, і у молодому віці. Катаракта – одна з найпоширеніших причин сліпоти, що виникла внаслідок захворювання.

Класифікація 

Катаракту класифікують за різними ознаками. При цьому враховуються вік пацієнта, причини виникнення проблеми, час появи, локалізація, ступінь зрілості та інші критерії.

За часом виникнення виділяють дві основні групи катаракти: вроджені та набуті. Перші розвиваються з народження, в дитячому та юнацькому віці. Найчастіше, вони обумовлені розвитком внутрішньоутробної або генетичної патології.

Придбані форми катаракти:

• вікова, або стареча (початкова, ядерна, морганієва, неуточнена та ін.);
• травматична – виникає в результаті травми;
• діабетична – розвивається як результат ускладнення цукрового діабету;
• ускладнена (короткозорість високого ступеню, увеїти, увеопатії, прогресуючі міопатії та ін.);
• радіаційні (або, як їх ще називають, променеві);
• токсичні;
• обумовлені соматичними патологіями.

Найбільш поширеною формою патологічного процесу є старече помутніння кришталика.

У розвитку катаракти, в залежності від ступеня її зрілості, можна виділити кілька стадій.

Стадії медичної проблеми:

• Початкова.
  Перші ознаки захворювання спостерігаються в корі кришталика та екватора (коркова катаракта), центральна частина довгий час залишається прозорою й хворого турбують тільки точки, "мушки", смуги та т.п., ця стадія може тривати від 1-3 років до 10-20 років.
• Незріла, або "набухаюча".
  Патологічний процес поширюється на всю кору кришталика, різко знижується гострота зору, можливий розвиток внутрішньоочної гіпертензії.
• Зріла.
  Помутніння брудно-сірого кольору, все ще однорідне, хворий втрачає предметний (залишковий) зір, але ще може розрізняти кольори, зберігається здатність сприймати зону походження світла.
• Перезріла.
  Перша фаза (молочна катаракта) характеризується тим, що вміст кришталика стає рідким з молочним забарвленням, неможливо визначити напрямок світлового променя, а під час другої фази (морганієвої катаракти) відбувається поступове розсмоктування коркового шару кришталика.

Вторинна катаракта – це помутніння задньої капсули кришталика. Виникає в різні терміни після операції екстракції (видалення) катаракти. Існує кілька різновидів вторинних катаракт – фіброзні, плівчасті, зернисті тощо. 

Фактори ризику виникнення катаракти

Катаракта може виникнути в будь-якому віці, але частіше за все зустрічається у літніх осіб. Більш ранній розвиток катаракти, як і її розвиток в літньому віці, можуть спровокувати різні чинники. Детальніше про них нижче.

Причини катаракти:

• природне старіння організму;
• несприятливий перебіг вагітності (краснуха у майбутньої мами в перші 3 місяці вагітності, алкогольне та наркотичне отруєння, прийом деяких протизаплідних засобів та ін.); 
• порушення внутрішньоутробного розвитку;
• генетичний фактор;
• резус-несумісність матері й плоду;
• деякі захворювання (хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин, інфекційні та дерматологічні захворювання);
• вплив хімічних, токсичних й отруйних речовин (нафталін, тринітротолуол, динитрофенол та ін.);
• надлишковий прийом окремих лікарських препаратів (сульфаніламідів, кортикостероїдів);
• розлади харчування;
• вживання алкоголю;
• гіповітаміноз (нестача вітамінів А, Е, фолієвої та пантотенової кислот);
• травма ока;
• тепловий вплив інфрачервоного й ультрафіолетового випромінювань;
• куріння тощо.

Будь-який несприятливий вплив на кришталик ока, що підвищує його функціональні та компенсаторні можливості, призводить до порушення в ньому обмінних процесів, веде до руйнування його структур і розвитку помутніння кришталика.

Вікова катаракта, найчастіше, розвивається поступово. Але, іноді може з'явитися відносно швидко (так звана "набухаюча катаракта"). Такий процес супроводжується значним збільшенням розмірів кришталика, перекриттям відтоку внутрішньоочної рідини, підвищенням внутрішньоочного тиску та появою болів. У такому випадку необхідна екстрена допомога – консультація офтальмолога, проведення лікування.

Локалізація ділянок помутніння кришталика залежить від виду катаракти:

• полярна катаракта – помутніння у вигляді круглої плями сірого або білого кольору, що розташоване біля переднього або заднього полюсу кришталика під капсулою;
• шарувата (зонулярна) катаракта – помутніння в одному або декількох шарах навколо ядра кришталика, каламутні й прозорі шари чергуються;
• сумочна катаракта – ізольовані помутніння різної форми, розмірів та інтенсивності виключно сумки кришталика;
• ядерна катаракта – ніжні пилоподібні помутніння в області центрального ядра або дифузні помутніння, що поширюються на область фетального ядра, ядро може ставати жовтуватим, бурим, чорним тощо.

Ступінь зниження зору залежить від щільності помутніння кришталика. Чим вище щільність помутніння, тим гірший зір.

Найбільше різних симптомів катаракти спостерігається при травматичній формі, що обумовлено характером пошкодження.

Травматична катаракта може супроводжуватися плівчастим, частковим або повним помутнінням кришталика, його зміщенням.

Також, катаракти досить часто поєднуються із захворюваннями інших структур очного яблука (рогівки, судинної оболонки, зв'язкового апарату, сітківки, склоподібного тіла та зорового нерва).

Комплексне обстеження зорового апарату при катаракті дозволяє виявити: залучені в патологічний процес інші структури очного яблука – рогівка, склоподібне тіло, зв'язковий апарат, сітківка, зоровий нерв, а також чи є порушення гідродинаміки ока.

Лікування катаракти

Лікування катаракти може носити медикаментозний характер і направлене на попередження помутніння всього кришталика. Для цього призначають препарати, здатні активувати обмінні процеси і ті, що містять глутамін, аскорбінову кислоту, цистеїн та ін. речовини. Але таке лікування ефективне тільки на початку розвитку патологічного процесу.

Операція з видалення катаракти показана при зниженні гостроти зору, що призводить до значного дискомфорту та зниження працездатності.

Характер й обсяг оперативного втручання залежить від вихідного стану кришталика, наявності супутніх захворювань очного апарату, а також всього організму пацієнта в цілому.

Мікрохірургічні технології в лікуванні катаракти:

• екстракапсулярна екстракція катаракти – усунення проблеми шляхом механічного видалення ядра кришталика через розріз зі збереженням капсули;
• інтракапсулярна екстракція катаракти – видалення кришталика з капсульним мішком;
• ультразвукова факоемульсифікація – усунення катаракти завдяки дії ультразвуку;
• факоемульсифікація катаракти з фемтосекундним супроводом – спочатку лазером виконується капсулотомія, після чого видаляється кришталик та імплантуються лінзи;
• лазерна фрагментація катарального кришталика – позбавлення від катаракти за допомогою енергії лазера;
• рефракційна ленсектомія – рефракційна заміна кришталика.

Основні принципи проведення операцій з видалення катаракти спрямовані на зменшення операційного розрізу, максимальне зниження травматичності, поліпшення функцій в ранні терміни післяопераційного періоду, зниження кількості та тяжкості ускладнень.

Ефективним методом відновлення зору є імплантація ІОЛ (інтраокулярна корекція). На місце природного кришталика після операції екстракції імплантується штучний кришталик (інтраокулярна лінза). Сучасні лінзи виготовляються з еластичних синтетичних полімерів. Вони відмінно поєднуються з тканинами ока, не викликаючи запальних процесів і реакцій відторгнення при імплантації.

При хірургічному лікуванні катаракти прогноз сприятливий.

Профілактика катаракти

Нині, надійних заходів захисту від розвитку катаракти не існує. Але, при дотриманні певних правил можна досить довго зберігати здоров'я очей.

Заходи попередження розвитку катаракти:

• регулярно відвідувати офтальмолога для профілактичних оглядів;
• використовувати сонцезахисні окуляри при інтенсивному УФ-випромінюванні;
• приймати необхідну кількість вітамінів і мінералів (особливо, вітаміни А, Е і групи В);
• відмовитися від куріння та вживання алкоголю;
• дотримуватися санітарно-гігієнічних норм при роботі за комп'ютером;
• робити профілактичні вправи для очей;
• лікувати фонові захворювання, які можуть призвести до розвитку катаракти (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет та ін.).

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Національна Академія медичних наук України
• Mayo Clinic
• Centers for Disease Control and Preventions