Хвороба Мінца (виділення з соска): причини, симптоми, лікування

Нетипові виділення з соска одразу викликають тривогу, адже асоціюються з онкологією. Але далеко не завжди проблема свідчить про рак. У деяких випадках йдеться про доброякісні зміни, зокрема внутрішньопротокову папілому, відому також як хвороба Мінца. Своєчасна консультація мамолога в Клініці МЕДІКОМ в м. Київ дозволяє виключити онкологічну патологію або виявити проблему на ранньому етапі, коли лікування є найбільш ефективним.

Що таке хвороба Мінца та чому це привід звернутися до лікаря

Хвороба Мінца — це доброякісна пухлина молочної залози, яка розвивається всередині протоків і складається з фіброзної та епітеліальної тканини. У міжнародній медичній класифікації вона відома як внутрішньопротокова папілома (intraductal papilloma). Найчастіше зустрічається в жінок віком 35–55 років, хоча може виникати і в молодшому віці.

Папілома формується всередині молочного протоку, частіше за все під ареолою соска, і викликає виділення з грудей — прозорі, серозні або з домішками крові. У деяких випадках може пальпуватися як невелике еластичне утворення. Через близькість до поверхні шкіри пацієнтка може самостійно виявити ущільнення або дискомфорт у ділянці ареоли.

Ризики та ускладнення хвороби Мінца: чи може папілома перерости в рак?

Це новоутворення не є злоякісним, однак має потенціал до малігнізації (переродження тканин) — особливо за наявності диспластичних змін або множинних папілом. Основні ризики при хворобі Мінца:

• Підвищений онкологічний ризик. Згідно з деякими дослідженнями близько 10% випадків папіломи можуть перетворюватися на рак in situ — тобто на неінвазивну форму онкології. В одному дослідженні зазначено, що ще вищий ризик (до 30-33%) — коли в гістологічному матеріалі виявляються атипові клітини.
• Непомітне прогресування. Оскільки прозорі виділення з грудей іноді бувають одиничними й безболісними, пацієнтки можуть довго не звертатися по допомогу. В цьому випадку наслідки внутрішньопротокової папіломи можуть бути критичними, якщо утворення буде  перероджуватися без контролю.
• Складність самостійного розпізнавання. За зовнішніми ознаками хвороба Мінца може бути схожою на протоковий рак, фіброаденому або інші захворювання. Тому без комплексної діагностики точно сказати, з чим має справу пацієнтка, неможливо.
• Можливість рецидивів. У разі залишення частини змінених тканин після видалення папіломи можливе повторне утворення. 
  
  

Найнебезпечніше — відкладати візит до лікаря, якщо є симптоми внутрішньопротокової папіломи. Доброякісні зміни можуть роками залишатися стабільними, а потім — різко прогресувати.

Чому виникає внутрішньопротокова папілома: основні причини виділень з соска

Формується папілома з клітин епітелію, які вистилають стінки молочних протоків. У певний момент частина цих клітин починає розростатися атипово, утворюючи сосочкові розростання всередині протоку.

Найпоширеніші причини формування папіломи або що може призвести до розвитку хвороби Мінца:

• гормональний дисбаланс — одна з головних причин, особливо у жінок із порушенням менструального циклу, у період пременопаузи або при тривалому прийомі гормональних контрацептивів;
• гіперестрогенія — надлишок естрогенів у поєднанні з дефіцитом прогестерону стимулює проліферацію тканин молочної залози, створюючи умови для формування новоутворень;
• фіброзно-кістозна мастопатія — доброякісні зміни, які супроводжуються застійними явищами у протоках, що підвищує ризик розвитку папілом;
• запальні процеси (мастит, лактостаз у минулому) — хронічне подразнення тканин та протоків змінює клітинну структуру та сприяє формуванню внутрішньопротокових розростань;
• механічна травматизація соска або ареоли — у тому числі через тривале грудне вигодовування, грубе обстеження, носіння незручної білизни;
• ендокринні порушення — захворювання щитоподібної залози, надниркових залоз, цукровий діабет, підвищений пролактин можуть призводити до змін гормонального профілю й впливати на стан молочної залози;
• спадкова схильність — жінки, у родині яких були випадки новоутворень молочних залоз (доброякісних або злоякісних), мають вищий ризик утворення папілом;
• куріння та інші фактори, що впливають на мікроциркуляцію у тканинах грудей — порушення кровопостачання у молочних протоках створює умови для локальних змін.

Симптоми хвороби Мінца: на що звернути увагу

У більшості випадків пацієнтка сама помічає зміни, які змушують звернутись до лікаря. Основні симптоми внутрішньопротокової папіломи:

• Виділення з соска — найхарактерніший і тривожний симптом. Виділення можуть бути прозорими, серозними, жовтуватими або з домішками крові, іноді — навіть зелені виділення з молочної залози. Зазвичай з’являються спонтанно або при натисканні на ареолу.
• Односторонній характер симптомів — найчастіше папілома виникає в одній молочній залозі, і виділення спостерігаються лише з одного соска.
• Ущільнення під ареолою — при пальпації можна виявити м’яке або еластичне утворення діаметром до 1 см. Іноді воно зникає після натискання, а з соска виділяється крапля рідини.
• Дискомфорт у ділянці соска — поколювання, відчуття напруженості або болю при натисканні.
• Втягнення соска або зміна його форми — трапляється рідше, але також може свідчити про патологічні зміни у протоках.
• Реакція шкіри навколо — іноді спостерігається почервоніння, набряк, зміна структури шкіри навколо ареоли.
  
  

Якщо прозорі чи кров’янисті виділення із соска  з’являються без причин, зберігаються понад 1–2 дні або мають кров’янистий характер — це вагомий привід звернутись до мамолога.

Діагностика хвороби Мінца: сучасні методи

Через локалізацію всередині протоків, такі утворення не завжди виявляються при пальпації. Тому використовують комплекс сучасних методів діагностики хвороби Мінца:

• Клінічний огляд мамолога.
  Перший крок — уважне обстеження молочних залоз. Лікар оцінює симетрію, форму, стан сосків, перевіряє наявність ущільнень та реакцію тканин на натискання.
• Цитологічне дослідження виділень.
  Навіть незначна кількість рідини з соска — цінний діагностичний матеріал. Лікар наносить краплю виділень на скло та відправляє в лабораторію для аналізу клітинного складу. Це дозволяє виявити ознаки атипії або запалення.
• УЗД молочних залоз.
  Один з основних методів, що дає змогу візуалізувати протоки, виявити внутрішньопротокові утворення, оцінити стан навколишніх тканин. Перевага — безпечність і можливість виявлення навіть дрібних змін.
• Мамографія.
  Застосовується переважно у жінок після 40 років або при великих розмірах молочних залоз. У деяких випадках дає змогу виявити ознаки папіломи — наприклад, кальцинати.
• Дуктографія (галактографія).
  Спеціалізований метод, при якому в молочний проток вводять контрастну речовину, після чого роблять знімок. Це дозволяє чітко побачити локалізацію папіломи та її розміри. Метод незамінний при кров’янистих виділеннях без візуалізації вузла на УЗД.
• МРТ грудей.
  Використовується у складних випадках для виявлення нетипових утворень, особливо якщо є ризик онкології.
• Біопсія.
  Якщо є підозра на злоякісний процес або атипові клітини в цитограмі, проводять прицільний забір тканини для гістологічного аналізу. Це — остаточний метод верифікації діагнозу.

Методи лікування хвороби Мінца: від операції до спостереження

Після підтвердження діагнозу внутрішньопротокової папіломи лікар визначає тактику дій. У деяких випадках можливе динамічне спостереження, але частіше показане хірургічне лікування. Вибір залежить від ряду факторів — розміру утворення, його структури, симптомів, віку пацієнтки та супутньої патології.

Показання до видалення внутрішньопротокової папіломи молочної залози

Оперативне втручання або селективна дуктлобулектомія проводиться у таких випадках:

• кров’янисті або темні виділення з соска, що свідчать про судинну активність папіломи;
• виявлення солітарного або множинного утворення під час УЗД або дуктографії;
• наявність атипових клітин у цитограмі;
• схильність до зростання новоутворення;
• неможливість повністю виключити онкологію;
• вік понад 35 років або менопауза — в цих випадках ризик малігнізації підвищується.
  
  

Протипоказання до операції: коли втручання не рекомендоване?

Хоча операція вважається малотравматичною, вона має обмеження:

• гострі інфекційні захворювання — до стабілізації стану;
• загострення хронічних захворювань серця, легень, ендокринної системи;
• порушення згортання крові;
• вагітність і лактація — оперативне лікування, як правило, відкладають;
• відмова пацієнтки після повного інформування про ризики та альтернативи.

Підготовка до операції та реабілітація: повний супровід пацієнта в Клініці МЕДІКОМ

У нашій клініці пацієнтка не залишається наодинці з діагнозом. Ми супроводжуємо кожен етап — від первинної консультації до повного одужання. План лікування виділень з соска підбирається індивідуально, з урахуванням особливостей організму, супутніх захворювань та бажань пацієнтки. Якщо показана операція, жінка проходить ретельну підготовку. А після втручання — знаходиться під наглядом досвідчених лікарів, отримує рекомендації щодо догляду, способу життя та контролю результатів.

Як проходить підготовка до операції видалення внутрішньопротокової папіломи

Перед операцією обов’язково проводиться комплексне обстеження. Пацієнтка здає аналізи крові, сечі, проходить електрокардіограму, флюорографію, консультацію терапевта та, за потреби, інших фахівців. У разі супутніх хронічних захворювань необхідна їхня стабілізація. Хірург-мамолог пояснює пацієнтці всі етапи втручання, тип анестезії, можливі ризики та очікуваний результат. 

Відновлення після операції: повернення до звичного життя

Секторальна резекція молочної залози — малотравматичне втручання. Уже за 1–2 доби більшість пацієнток повертаються додому. У перші дні важливо дотримуватися режиму спокою, уникати фізичних навантажень та носіння тісної білизни. Якщо встановлено дренаж, його знімають через кілька днів.

Шви знімають на 7–10 добу. Як правило, післяопераційний рубець малопомітний і не впливає на естетику грудей. Повне відновлення зазвичай займає 2–3 тижні. Пацієнтка отримує індивідуальні рекомендації щодо догляду, а також план подальшого спостереження: контрольні огляди, УЗД або мамографія.