Що таке холангіт?

Холангіт — це запальні процеси, що виникають у жовчних протоках. Захворювання досить небезпечне через низку ускладнень, тому при появі симптомів потрібна термінова і кваліфікована медична допомога. У клініці МЕДІКОМ ви завжди зможете знайти висококваліфікованих фахівців, готових допомогти вам. Для цього наші лікарі використовують сучасне обладнання, ефективні способи діагностики, перевірені терапевтичні методики і комплексний підхід до проблеми.

Загальна інформація про захворювання

Що таке холангіт, знають далеко не всі, захворювання зустрічається не так часто. Якщо вам поставили діагноз холангіт, рекомендується записатися на консультацію до гепатолога.

Холангіт (також використовується назва «ангіохоліт») — патологічний стан, що виникає через запальні процеси в жовчних протоках. У деяких клінічних випадках запалення поширюється на сусідні органи: печінку, жовчний міхур.

Чому розвивається холангіт

Причини холангіту визначають форму захворювання. Гострий холангіт виникає через різні бактерії та одноклітинні паразити. Вони здатні потрапляти до жовчних каналів із сусідніх органів, а також через лімфатичну або кровоносну систему. 

Майже завжди причиною холангіту є збій у процесі відтоку жовчі, адже він створює сприятливе середовище для розвитку патогенних мікроорганізмів. Разом з тим захворювання може супроводжуватися іншими патологіями на зразок жовчнокам'яної хвороби, холециститу, пухлинних уражень печінки та ін. 

Хронічний холангіт розвивається після перенесеної гострої форми хвороби. Часто цей стан спостерігається у людей, які хворіють на холецистит, панкреатит, гастродуоденіт. У більшості випадків це пацієнти похилого віку.

Будь-яка форма захворювання може бути викликана генетичними або вродженими факторами. Крім того, серед провокуючих факторів:

• неправильний спосіб життя;
• шкідливі звички;
• відсутність адекватного лікування наявних захворювань.
  
  

Деякі жінки можуть зіткнутися з холангітом в результаті гормональних змін в період вагітності і після пологів.

Симптоматична картина

Симптоми холангіту схожі з проявами інших захворювань шлунково-кишкового тракту. Як правило, у пацієнта спостерігається:

• ниючий біль, який локалізується з правого боку в підребер'ї;
• підвищення температури тіла, озноб;
• нудота з позивами до блювоти;
• зміна кольору слизової оболонки очей (жовтушність).
  
  

При розвитку склерозуючої форми і при відсутності належного лікування до симптомів холангіту додаються:

• відчуття слабкості;
• зниження працездатності;
• свербіж шкіри, що локалізується в області долонь;
• потовщення нігтьових фаланг пальців.
  
  

Якщо ви помітили ознаки холангіту, не відкладайте візит до лікаря. Відсутність своєчасного і правильного лікування призводить до негативних наслідків аж до інвалідизації і летального кінця.

Особливості холангіту у дітей

У дітей може діагностуватися первинний холангіт. Небезпека полягає у тому, що симптоми можуть не проявлятися кілька років. Єдине, що іноді вказує на захворювання — підвищені показники печінкових проб. Однак такі дослідження не проводяться щорічно і не є обов'язковими при вступі до школи. Тому батькам необхідно звертати особливу увагу на такі симптоми, як:

• різка втрата ваги;
• поява скарг на свербіж;
• сухість шкіри.
  
  

Якщо у дитини була жовтяниця, слід відвідувати гепатолога для контролю стану і профілактики. При холангіті рекомендації, отримані від лікаря, повинні дотримуватися у точності. Також будуть потрібні повторні аналізи.

Як лікувати холангіт: перша допомога

При виявленні захворювання перше, що потрібно зробити — звернутися по допомогу до профільного фахівця. Гепатолог спочатку призначить консервативне лікування:

• дезінтоксикацію;
• етіотропну та патогенетичну терапію;
• забезпечення функціонального спокою жовчовивідних шляхів.
  
  

Якщо стабілізувати стан і запобігти наслідкам холангіту не виходить, лікарі вдаються до хірургічного лікування.

Діагностику холангіту проводять за допомогою сучасного обладнання. Точність результатів забезпечує висока кваліфікація фахівців.

Профілактика холангіту

Профілактика холангіту передбачає:

• регулярне відвідування гастроентеролога;
• виявлення, лікування і профілактика паразитарної мікрофлори шлунка і кишечника;
• своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.