Ендоцервіцит (запалення цервікального каналу)

Ендоцервіцит — це гінекологічна патологія, яка порушує роботу слизової оболонки каналу матки. У дівчат з ендоцервіцитом також часто на огляді у гінеколога виявляють інші патології: ерозію, ендометрит, кольпіт.

Піхва та матка з'єднуються між собою цервікальним каналом. Якщо жінка ще не народжувала, канал має круглу форму, після пологів він стає поперечним. Цей канал покритий слизом, який утворюється із слизових залоз. Слиз захищає органи та має бактерицидну дію. Але бувають ситуації, коли хвороботворні організми потрапляють в канал і починає розвиватися ендоцервіцит.

Не кожна жінка реагує на дискомфортні відчуття в животі та появу виділень. Найчастіше на ці симптоми не звертають увагу, думаючи, що зникнуть самі. Але важливо пам'ятати, що гінекологічні запальні процеси порушують роботу всього організму. Ознаки будь-якого захворювання можуть стати причиною потрапляння інфекційних мікроорганізмів до органів, які відповідають за виношування плода.

Види ендоцервіциту

Ендоцервіцит буває двох видів:

• Специфічним.
  Розвивається через потрапляння статевим шляхом інфекцій: грибка, хламідіозу, гонореї, трихомоніазу.
• Неспецифічним.
  З'являється внаслідок порушень роботи мікрофлори у піхві. 

Ендоцервіцит шийки матки не передається статевим шляхом, а розвивається внаслідок бактеріального вагінозу. До симптомів належать больові відчуття внизу живота, які віддають в спину, біль під час статевого акту, хворобливе сечовипускання.

За терміном розвитку ендоцервіцит буває:

• Хронічним.
  З наявністю виділень, які супроводжуються порушенням менструального циклу, болем в області спини.
• Простим.
  З рясними виділеннями, які провокують появу свербіння та печіння у піхві, тоді жінка може відчувати біль ріжучого характеру під час ходіння в туалет, болі під час сексу.

За формою ендоцервіцит буває: вогнищевим та дифузним.

Також виокремлюється гонорейний та трихомонадний ендоцервіцит. Для цих видів характерні гнійні виділення, які мають специфічний запах. Жінка відчуває біль в області живота, зростає температура тіла, з'являються ознаки інтоксикації: швидка стомлюваність, млявість, відмова від їжі.

В медичному центрі МЕДІКОМ працюють кваліфіковані та професійні гінекологи, які проводять якісну діагностику та лікування. Кожна жінка повинна стежити за своїм здоров'ям і раз на пів року проводити гінекологічний огляд.

Шляхи зараження ендоцервіцитом

Зараження ендоцервіцитом відбувається через статевий акт, якщо він був незахищеним.

Також розвитку ендоцервіциту сприяють зміни, пов'язані з віком, які стоншують слизову оболонку та перестають захищати цервікальний канал.

Ознаки ендоцервіциту гострого виду — виділення з піхви з гноєм, свербіж, біль внизу живота.

Симптоми ендоцервіциту хронічного виду майже не виявляються, тому що при цьому типі захворювання ділянки слизової загоюються.

Особливості ендоцервіциту під час вагітності

Під час вагітності за захист матки та плода відповідає цервікс. Початок розвитку запального процесу може призвести до потрапляння мікробів до ембріону.

Якщо у жінки наявне хронічне запалення цервікального каналу, то існує ризик самовільного аборту, викидня або важкого відновлення після пологів.

В першому триместрі ендоцервіцит провокує розвиток вад у плода та появу плацентарної недостатності. Ці патології можуть призвести до завмерлої вагітності, викидня. А також дитина може народитися з ознаками затримки в розвитку.

Розвиток ендоцервіциту шийки матки у другому та третьому триместрі спричиняє у плода появу аномалій і псевдоуродства. Важливо, щоб інфекція не потрапила в навколоплідні води. В іншому випадку може статися загибель ембріона.

Під час вагітності ендоцервікс провокує:

• збільшення тонусу матки;
• гіпоксію плода;
• передчасні пологи;
• викидень.

Кожна майбутня мати повинна думати про своє здоров'я та здоров'я дитини, тому завжди потрібно відвідувати лікаря-гінеколога та в разі виникнення будь-яких патологій, дослухатися до його рекомендацій.

Ускладнення ендоцервіциту

Розвиток ендоцервіциту шийки матки небезпечний під час несвоєчасного лікування, що може призвести до розвитку ускладнень. Запущений запальний процес спричиняє:

• перехід інфекції на поруч розташовані органи: маткові придатки, черевну порожнину;
• появу бартолініту;
• розвиток злоякісного новоутворення в шийці матки. Найчастіше пухлина з'являється у жінок, в організмі яких ендоцервікс розвивається паралельно з вірусом папіломи.

Наслідком ендоцервіциту є безпліддя та поява інших гінекологічних патологій.

Діагностика ендоцервіциту

Діагностика ендоцервіциту полягає в проходженні обстеження у гінеколога. Огляд дає змогу оцінити наявність патологій в жіночих статевих органах. Бувають ситуації, коли гінекологічне захворювання не має симптомів. Діагностика ендоцервіциту буває об'єктивна та суб'єктивна.

Використання суб'єктивних методів полягає в вислуховуванні скарг від пацієнта та зборі анамнезу. На цьому етапі гінеколог робить висновок щодо наявності діагнозу.

Об'єктивна діагностика — це гінекологічний огляд. На гострий розвиток патології вказують такі візуальні ознаки ендоцервіциту: петехії, гіперемія в шийці матки, кровоточивість. Гінеколог під час огляду звертає увагу на характер виділень: гнійний або слизовий.

Для того щоб точно поставити діагноз, лікар призначає проведення таких обстежень:

• Взяття мазка.
  Допомагає вивчити стан мікрофлори піхви. Запалення в цьому місці призводить до зменшення кількості лактобактерій, виникнення різних захворювань.
• РАР-тест досліджує тканини цервіксу.
  Якщо в мазку виявляється дискератоз, додатково призначається біопсія як метод діагностики.
• Біопсія епітелію.
  Дослідження гістології цервікального каналу. У пацієнта під місцевою анестезією береться фрагмент епітелію для лабораторного вивчення.
• Кольпоскопія.
  Метод, який остаточно допомагає підтвердити запалення цервікального каналу.
• ПЛР-тест.
  Визначає, які ДНК-віруси є збудником цервіциту. За допомогою цього тесту також визначається наявність вірусу папіломи.

Для додаткового обстеження лікар може призначити УЗД органів малого тазу та діагностичну гістероскопію.

Лікування ендоцервіциту

Курс лікування ендоцервіциту полягає в купіруванні запалення, усуненні супутніх патологій і чинників, які призвели до патології.

Лікування ендоцервіциту здійснюється в кілька етапів:

• антибактеріальна, протигрибкова та противірусна терапія. Вона має місцевий і системний вплив. В період менопаузи жінкам призначається приймання гормональних засобів, які заповнюють дефіцит естрогенів;
• відновлення мікрофлори слизової оболонки. Для попередження рецидиву патології застосовуються еубіотики.

Додатковим лікуванням ендоцервіциту є фізіо- та імунотерапія. Для ефективного усунення патології звертайтеся в медичний центр МЕДІКОМ. Клініка використовується тільки сучасні методи лікування, що дозволяють назавжди позбутися захворювання та зберегти своє жіноче здоров'я.

Операції при ендоцервіциті

Хірургічне втручання при ендоцервіциті застосовується тільки в тому разі, коли є супутні захворювання шийки матки. Для жінок, які не народжували, використовуються найщадніші операції. Але якщо вони не дають результатів, то лікар має право змінити методи лікування.

При ендоцервіциті проводиться:

• Припікання азотною, оцтовою або щавлевою кислотою.
  Лікарські препарати за допомогою тампона наносяться на запальні ділянки. В цій операції відсутнє рубцювання.
• Кріодеструкція.
  Припікання вуглецем або рідким азотом. Основною особливістю даного методу є те, що вогнище запалення має точно відповідати розмірам інструменту. Кріодеструкція базується на заморожуванні запального процесу. Після загоєння епітелій не формується та не рубцюється.
• Вапоризація лазером.
  Лазер розігріває та вбиває клітини патології. Цей метод рекомендується дівчатам, які тільки планують стати мамою.
• Радіохвилі.
  Процедура скерована на утворення нового епітелію, проходить без болю.
• Аргоноплазмова абляція.
  Радіохвиля діє на запалення цервікального каналу безконтактним методом. Відсутнє формування грубих рубців.
• Електрохірургічна петлева ексцизія.
  Цей метод використовується для жінок, які мають хронічний ендоцервіцит. За допомогою петлі береться частина епітелію, що сприяє припіканню дрібних судин. Далі матеріал обов'язково надходить для лабораторного дослідження.

Хірургічне лікування призначається при одночасному діагностуванні у пацієнтки ендоцервіциту, папіломатозу, дисплазії та поліпів. Головне показання — деформація та рубцювання шийки матки. Операційне втручання проводиться тільки в стаціонарній установі.

Профілактика ендоцервіциту

Профілактика ендоцервіциту полягає в дотриманні таких правил:

• регулярний огляд у гінеколога (1 раз на пів року);
• грамотне використання контрацептивів як місцевих, так і оральних. Препарат повинен призначатися тільки гінекологом після здавання всіх необхідних аналізів;
• правильне планування вагітності;
• один статевий партнер. Жінка у своєму житті повинна уникати безладних статевих зв'язків.

При ендоцервіциті важливо своєчасно виявити патологію для того, щоб усунути ризик виникнення захворювань сечостатевих органів.

Поради та рекомендації

Перед гінекологічним оглядом не рекомендується робити спринцювання та санацію. Також необхідно утриматися від статевого акту на 3 дні. Для отримання правильних результатів огляд проводиться після менструації.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Centers for Disease Control and Prevention