Що таке синдром Аспергера?
Синдром Аспергера — це психічний розлад, що характеризується комунікативними труднощами. Пацієнту нелегко дається взаємодія з соціумом, а мислення відрізняється стереотипністю. Набір інтересів при цьому з віком не змінюється. Багато авторитетних учених відносять це порушення до розладів аутистичного спектру. Однак за багатьма характеристиками синдром докорінно відрізняється від аутизму.
За статистикою патологія виникає у 23-24 з 10 000 дітей. До прояву хвороби більше схильні чоловіки, ніж жінки.
Класифікація синдрому Аспергера
Міжнародна класифікація хвороб відносить синдром Аспергера до порушень аутистичного типу. Розлад належить до цього фенотипу на основі ознак, схожих на функціональний аутизм.
Етіологія синдрому Аспергера
Причини появи синдрому Аспергера точно не визначені.
Серед ймовірних чинників — біологічні та генетичні порушення.
Науково доведено, що діти, у яких діагностовано розлад аутистичного спектру, відрізняються від інших дітей структурою головного мозку. Приблизно п'ята частина порушень відбувається на фоні генетичної мутації.
До факторів ризику відносять:
- недоношеність немовляти;
- вік батьків, який перевищує 40 років;
- вплив біологічно шкідливих речовин на організм жінки під час вагітності;
- спадковість.
Існує теорія про вплив негативних факторів екології на дитину в перші півроку життя, який провокує появу ознак патології.
Патогенез синдрому Аспергера
Процес виникнення та розвитку синдрому Аспергера точно невідомий.
Ознаки синдрому Аспергера включають порушення, пов'язані з виробленням серотоніну, а також функціональні розлади мозочка.
Наслідки синдрому Аспергера згодом згладжуються. У 20 % дітей з таким діагнозом симптоми залишаються мінімальними. При цьому складності, пов'язані з комунікацією та соціальною адаптацією, залишаються назавжди.
Розвиток і перебіг хвороби потрапляють в пряму залежність від оточення дитини. Близькі люди повинні бути терплячими і ставитися з розумінням до прояву синдрому. Тому що через психологічно негативне ставлення оточуючих може статися погіршення стану з проявами функціонального аутизму.
Клінічні прояви синдрому Аспергера
Серед симптомів синдрому Аспергера ключовими є труднощі у взаємодії з іншими людьми.
Синдром Аспергера — симптоми у дітей:
- порушення координації руху;
- загальмований розвиток моторики;
- виникає мовлення "механічного" типу, що характеризується монотонністю та відсутністю тональності;
- відчуття дискомфорту при зміні стандартів поведінки;
- потреба виконувати одні й ті самі дії щодня.
Синдром Аспергера — симптоми у дорослих:
- теми бесіди, які викликають подив у оточуючих;
- нездатність пацієнтів зрозуміти проблеми співрозмовника;
- порушення соціальної взаємодії, що проявляється в труднощах підтримки розмови;
- замкнутість пацієнтів, відсутність або невелика кількість тем, що можуть зацікавити;
- неможливість сприймати гумор або прихований сенс речень.
Особливості перебігу синдрому Аспергера під час вагітності
Вагітність може загострити психологічні проблеми пацієнтки з синдромом Аспергера. Вони часто замикаються у собі, відчувають страх, стають жорсткими з оточуючими. В цілому це пов'язано з відсутністю можливості діяти шаблонно в певних обставинах. Негативну роль відіграє і гормональна перебудова організму. Важливим фактором залишається спостереження, контроль фахівців і турбота оточуючих.
Особливості синдрому Аспергера у дітей
Про те, що таке синдром Аспергера, батьки можуть дізнатися приблизно з п'ятирічного віку дитини. Діти з подібними проблемами не знаходять спільної мови зі своїми однолітками. Це відбувається повсюдно: у дитячому садку, за шкільною партою або на ігровому майданчику. При цьому вони не проти контактувати з іншими дітьми, але не мають необхідних навичок спілкування.
Якщо батьки помітили у дитини подібні відхилення або з'явилися перераховані вище симптоми — це серйозний привід звернутися до фахівця.
Ускладнення при синдромі Аспергера
Пацієнти, у яких виявлено аутизм або синдром Аспергера, відчуваючи комунікативні труднощі, схильні до інших розладів.
До ускладнень розладу Аспергера відносять:
- тривалі депресії;
- обсесивно-компульсивний розлад;
- тривожний розлад без певної причини.
Щоб уникнути ускладнень, необхідно провести ранню адаптацію дитини та отримати допомогу кваліфікованих психологів.
Діагностика синдрому Аспергера
Слабка вираженість клінічної картини ускладнює діагностику синдрому Аспергера. Виявлення ознак порушень — прерогатива фахівців у сфері аутистичних розладів. Психотерапевт спостерігає за поведінковими реакціями хворого, оцінює його психологічні характеристики та розумові здібності.
Діагностика синдрому Аспергера включає оцінку:
- соціальних навичок адаптації;
- розвитку мовного апарату;
- історії життя дитини.
Лікування синдрому Аспергера
Зменшення тяжкості симптомів розладу — головна мета лікування синдрому Аспергера.
При складанні схеми лікування для пацієнтів дитячого віку необхідно враховувати індивідуальні характеристики. На жаль, про те, який лікар лікує синдром Аспергера, батьки можуть дізнатися ще в перші роки життя дитини.
Підвищити рівень соціальної адаптації можна за допомогою:
- ЛФК;
- психологічних тренінгів;
- ерготерапії;
- логопедичних занять.
Лікування синдрому Аспергера у дорослих вимагає приєднання медикаментозної терапії. Спеціальних препаратів від цієї хвороби не існує. Медикаментозне лікування знімає тягар таких симптомів як: затяжна депресія, агресивний стан, тривожні розлади.
Профілактика синдрому Аспергера
Унаслідок неясної етіології розладу спеціальна профілактика не розроблена. Профілактика синдрому Аспергера полягає виключно в ранньому початку лікування перших симптомів. Адекватна терапія та турбота сім'ї дозволяють досягти чудових результатів. Людина може жити повноцінним життям, створювати сім'ю та досягати професійних успіхів.
Поради та рекомендації
Синдром Аспергера вимагає особливого ставлення до пацієнта:
- у розмові з ним не можна використовувати абстрактні терміни або вираження;
- необходимо уникати сленгу та розмитих фраз;
- не варто передавати інформацію жестами та мімікою (хворий вас не зрозуміє);
- у людини з синдромом Аспергера має бути довірена особа, з якою він може поділитися своїми переживаннями;
- завдання в школі краще виконувати в письмовій формі, потрібно обов'язково звернути на це увагу вчителя.
В іншому немає необхідності виділяти дитину з подібною патологією.
Питання-Відповідь
У чому різниця синдрому Аспергера та аутизму?
Деякі авторитетні джерела відносять синдром Аспергера до категорії РАС, більш легкої форми аутизму. Але, між тим, існує й інша думка. Головна відмінність синдрому Аспергера — збереження мовних і когнітивних функцій, ранній розвиток мовлення та більш легка форма прояву проблем із соціальною взаємодією та емпатією. Іноді синдром і високофункціональний аутизм у літературі описують як один і той самий діагноз. При цьому дитячі психологи та психіатри стверджують, що за багатьма характеристиками синдром докорінно відрізняється від аутизму.
Які труднощі мають люди з синдромом Аспергера?
Синдром Аспергера зумовлює особливості поведінки людей. Здебільшого, вони відчувають труднощі в комунікації, соціальній взаємодії та уяві. Їм дуже важко сприймати соціальні знаки — вираження емоцій у вигляді голосу та міміки особи співрозмовника, натяки тощо, а також особисто висловлюватися — свої думки, бажання, потреби, почуття, прохання тощо.
Чи передається синдром Аспергера у спадок?
Синдром Аспергера не передається у спадок. Але ймовірність успадкувати певну схильність до розладів аутистичного спектра існує. Щоб перевірити гени асоційовані з РАС, потрібно звернутися до клініки та отримати консультацію генетика з цього приводу.
Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.
Який лікар лікує синдром Аспергера?
Лікування синдрому Аспергера в Києві фахівцями нашої клініки МЕДІКОМ дає відмінний результат. У нас ви отримаєте професійну допомогу психотерапевта, додатково з дітьми займаються психолог і логопед. Підрозділи нашої клініки розташовані в районах Оболоні та Печерська. Лікування цієї хвороби не можна відкладати, тому звертайтеся за консультацією та отримуйте професійну допомогу зараз!
0
Виїзд бригад невідкладної допомоги здійснюється по всіх районах Києва (Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський) та передмістя (Вишгород, Буча, Ірпінь, Бровари).
Вiдгуки
Зверталися із сином у Медіком щодо корекції синдрому Аспергера, де нам дуже допомогли і дали необхідні рекомендації. Добре, що вчасно звернули увагу на проблему та звернулись по допомогу.
Дякую автору, все доступно та пізнавально!
Дякую за статтю. Справді, результат лікування залежить від своєчасного виявлення Аспергера. Тому при підозрі на розлад Аспергера - не затягуйте з візитом до фахівця!
Дуже сподобався індивідуальний підхід лікаря до дитини під час огляду. Поки що проходимо схему корекції, спостерігаємо...
Цікава інформація....Є над чим замислитись...
Це не захворювання, а розлад. Автор застосовує хибні терміни та вводить читачів в оману.
Данило, вдячні вам за коментар. Ви маєте рацію!
Нечасто можно встретить такую вот полезную и очень грамотно скомбинированную статью. Спасибо
Информация легко воспринялась, очень вовремя я на не набрела)
Информация очень помогла, статья одна из немногих где все четко и по делу!
Отличная статья! Все грамотно и ничего лишнего.
Всього 10 відгуків
Показати ще 4
Подзвонити 
Написати 
Chat-bot 
