Що таке кіфоз?

В ортопедії досить часто діагностується викривлення хребетного стовпа. Кіфоз – одне з таких захворювань, що характеризуються деформацією хребта. Назва походить від давньогрецького «зігнутий, горбатий», що наочно демонструє найяскравіший симптом – характерний вигин хребта у верхньому відділі. Але що таке кіфоз точніше, та які в нього особливості? Якщо сколіоз – це бічне відхилення лінії хребта щодо осі тіла, то кіфоз – це викривлення в сагітальної площини, що супроводжується поступовим формуванням випуклості в грудній зоні.

Захворювання належить до патологічних. Воно може розвинутися на тлі фізіологічного відхилення, а також діагностуватися в поєднанні зі сколіозом. В іншому випадку потрібне комплексне лікування кіфосколіозу. Тривалі нерівномірні навантаження, травми, спадковість, довгочасне перебування у вимушених позах, різні захворювання – усі ці чинники можуть вплинути на порушення положення хребетного стовпа, змінити його природну форму.

Патологічний кіфоз: класифікація за типами та видами деформації

Кіфоз може бути фізіологічним (з необхідним для організму вигином) і патологічним (потребує лікування). Помірний фізіологічний кіфоз виправлення не вимагає, це варіант норми.

З патологій найчастіше зустрічається грудний кіфоз. Кіфотичне викривлення шийної або поперекової зони спостерігається рідко. Розрізняють фіксований і нефіксований види кіфозу. В іншому випадку, якщо пацієнт перебуває в горизонтальному положенні, кривизна зменшується або зникає зовсім. Патологічне викривлення — це фіксований кіфоз, який обумовлюється різними причинами. Патологію, пов'язану з дефектами в хребті, називають структурною.

Усі випадки цього захворювання розподіляються на такі види:

вроджений — аномалія розвитку хребців;
генотиповий або спадковий — результат хромосомних аномалій;
функціональний, або поставний (постуральний кіфоз) — проявляється як сутулість, вигнута «кругла» спина;
туберкульозний — виникає в результаті руйнування та компресії хребців;
компресійний — з'являється внаслідок пошкодження хребців, що супроводжується зміною висоти (товщини) у передніх відділах;
рахітичний — розвивається в немовлят 6–12 місяців;
посттравматичний — виникає після травм (переломів) у місці грудного або поперекового відділу;
дегенеративний (старечий) — діагностується в літніх людей, може бути наслідком остеопорозу, артриту, остеохондрозу;
паралітичний — виникає на тлі уражень ЦНС, для яких характерні парези й паралічі м'язів спини (ДЦП, поліомієліт).

Іноді кіфоз хребта пов'язаний із недотриманням рекомендацій після операції.

Окремо варто згадати про хвороби Шейермана Мау (дорзальний юнацький кіфоз), зумовлену спадкову остеохондропатію, яка зазвичай проявляється в пубертатному віці в підлітків 10–16 років. Найчастіше вражаються грудні хребці, але трапляється й інша локалізація. Здебільшого синдромом Шейермана Мау страждають хлопчики (вдвічі частіше дівчаток).

Помірний фізіологічний кіфоз виправлення не вимагає, це варіант норми.

Типи деформації та ступеня кіфозу хребта

Кіфотичне викривлення хребта за характером деформації ділиться на два типи:

дугоподібний (тотальний) — поширений на весь хребет;
кутовий кіфоз — випинання кількох хребців.

Дуговий тип проявляється більш плавною лінією викривлення у вигляді букви С. У випадку кутового утворюється горб.

За типом деформації розрізняють кіфоз спини двох видів:

посилений, коли кут кривизни більший за норму;
випрямлений, коли вигин хребта згладжений (випрямлений).

Якщо діагностовано посилений тип, то визначається і ступінь кіфозу. Ця класифікація досить символічна. Частіше за інших використовують градацію в чотири ступені. Фізіологічним (нормою) вважається вигин 15–30 градусів, далі йдуть:

1-й ступінь — викривлення до 40 °;
2-й — дуга до 50 °;
3-й — до 70 °;
4-й — понад 71 °.

Щойно з'являються перші підозри на гіперкіфоз, варто пройти обстеження. Чим раніше пацієнт звернеться до фахівця, тим більше шансів на успіх. Отримати повну консультацію та обґрунтовані рекомендації можна в клініці МЕДІКОМ. У нас є все необхідне для проведення всебічної діагностики кіфозу.

Причини виникнення захворювання

Хребет здорової людини має кілька вигинів. Така форма оберігає хребці від стирання та амортизує навантаження на хребетний стовп під час ходьби. Є чимало причин, унаслідок яких нормальна S-подібна форма порушена. Тоді діагностують патологічний кіфоз, згладжений або посилений.

Захворювання може бути спадковим або набутим.

Причини кіфозу в дітей

Кіфоз у немовля розвивається внаслідок ослаблених м'язів або перенесеного рахіту. Деформація може бути вродженою, коли вада хребта формується в період внутрішньоутробного розвитку. Його причиною може стати кілька зрослих хребців, інші аномалії розвитку.

У віці 6–12 років у дітей діагностують постуральний (позиційний) кіфоз — викривлення хребта через неправильну поставу, неправильно організоване робоче місце, слабкість м'язового корсету (через брак занять спортом), малорухливий спосіб життя, «сидяче» хобі.

У процесі зростання кісток у підлітків може розвинутися кіфоз Шейермана (юнацький). Причиною уповільнення росту хребців та порушення кровопостачання заведено вважати спадковою.

Також кіфоз у підлітків може розвинутися після переломів.

Причини гіперкіфозу в дорослих

Розвиток захворювання в дорослих може бути наслідком вродженої вади (наприклад, Spina Bifida), різних хвороб, травм, вікових змін.

Найчастіше посилений кіфоз спричиняють:

остеопороз - через зниження щільності кісткової тканини;
дегенеративний артрит, що руйнує хребетні диски;
хвороба Бехтерєва, яка вражає хребет і суглоби;
туберкульоз та інші інфекційні захворювання хребта;
доброякісні та ракові пухлини, що змінюють положення хребта;
поліомієліт, ДЦП та інші стани, що викликають парез або параліч;
травми та перенесені операції;
невилікуваний функціональний кіфоз.
синдром Марфана, що викликає нездатність сполучної тканини фіксувати суглоби в правильному положенні;

Причиною може також стати наявність зайвої ваги та психологічний чинник, коли люди соромляться високого зросту й починають мимоволі сутулитися.

Кіфоз: симптоми та клінічні прояви захворювання

Клінічні прояви захворювання кіфозу грудного відділу сприймаються як сутулість, а у важчих випадках — як горбатість. Кіфотична постава характеризується опущеними та похиленими вперед плечима. У такому положенні грудна клітина звужена, діафрагма зміщена вниз, верхня частина тіла нахилена вперед. Запущена хвороба призводить до деформації хребців, пошкодження міжхребцевих хрящів. М'язова система також страждає: порушується працездатність м'язів черевного преса, а м'язи спини надмірно розтягуються. Зміна анатомії обмежує рухливість ребер, що стає причиною порушення функцій міжреберних м'язів і в результаті — обмеження функцій легенів, які більше не можуть забезпечити необхідний дихальний обсяг.

Прояв симптомів залежить від стадії кіфозу:

початкова — втома, незначні м'язові болі на кінець дня, відчуття дискомфорту, порушення постави;
середня — почуття нестачі повітря, посилення болю, сутулість, яка компенсується прогресуючим лордозом (прогином) у поперековому відділі, при кутовому типі розвивається клиновидний горб;
важка — виникають оніміння, проблеми з органами черевної порожнини, нетримання кала й сечі, слабкості в кінцівках, розлади функцій легенів, серця і статевої системи, обмежена рухливість хребта.

Найбільш виражені симптоми грудного кіфозу — це викривлення хребта, дискомфорт і больові відчуття в спині, які часто віддають у нижні кінцівки.

Кіфотична деформація шийного відділу хребта

Шийний кіфоз спостерігається досить рідко й зовні майже непомітний. Проте клінічна картина проявляється серйозними болями в шиї та за її межами (мігрені), і може супроводжуватися онімінням рук. Основною ознакою захворювання є неповна рухливість шиї та хребта загалом. Симптоми кіфозу екстравертебрального типу проявляються втратою чутливості шкіри, слабкістю очних м'язів, порушенням роботи ліктьових суглобів. Деформація хребта призводить до здавлення артерій та провокує неприємні відчуття в потилиці, головні болі, а у деяких випадках — порушення слуху, зору та функції вестибулярного апарату.

Зміна відстаней між хребетними дисками призводить до здавлення нервових корінців спинномозкового каналу, що може спровокувати параліч і проблеми із сечовипусканням.

Крижовий і поперековий кіфоз

Патологічний кіфоз крижового та поперекового відділів трапляються дуже рідко (у 8 % пацієнтів). Здебільшого захворювання виникає внаслідок травм, інфекцій, дегенеративних змін тканин. Коли крижовий кіфоз прогресує, стає помітною симптоматика:

відхилення верхньої частини тулуба вперед, запалий живіт, відчуття тиску на внутрішні органи;
мимовільне відхилення голови назад, що провокує, як компенсацію, посилення шийного гіперлордозу;
зміщення тазу вперед щодо поперекового відділу.

Порушення рухливості хребців викликає сильні болі.

Не варто чекати, коли з'являться явні ознаки кіфозу. У клініці МЕДІКОМ висококваліфіковані фахівці швидко й точно діагностують захворювання, призначать ефективне лікування в кожному конкретному випадку.

Кіфоз: діагностика у фахівців

Гіперкіфоз — це не тільки естетична проблема, непривабливий зовнішній вигляд. Будь-який тип викривлення хребта призводить до порушення роботи внутрішніх органів, заважаючи правильному функціонуванню всіх систем організму. Через брак лікування патологія стає незворотною і далі посилюється. Наслідки кіфозу — проблеми із серцем, ШКТ, сечостатевою та опорно-руховою системами. Підвищується ризик протрузій. А найпоширеніше ускладнення — це міжхребцеві грижі та остеохондроз. Через порушення циркуляції крові страждає головний мозок, через що виникають головні болі, запаморочення, шум у вухах. У складних випадках — пошкодження внутрішніх органів, обмеження рухливості, серйозний больовий синдром.

Рання діагностика і своєчасний початок лікування підвищують шанси повного одужання. Кіфоз хребта першого ступеня в пацієнтів до 24 років найкраще піддається корекції.

Під час огляду уточнюється наявність і локалізація больових відчуттів, чутливості шкіри, сила м'язів. Лікар вивчає історію хвороби, проводить пальпацію шиї та спини. Обстеження передбачає:

перевірку сухожильних рефлексів;
проведення спеціальних тестів;
визначення неврологічних порушень;
рентген хребта;
МРТ для виявлення патологій м'яких тканин або КТ — для кісткової.

Висока кваліфікація наших лікарів, великий досвід роботи, сучасне обладнання клініки МЕДІКОМ гарантують точність діагностики та професійний підхід до лікування патології.

Лікування кіфозу: методи корекції хребта

Є два методи лікування кіфотичної деформації хребта:

консервативний — медикаментозний вплив, ЛФК дітям і дорослим, мануальна терапія, носіння корсету, фізіотерапія;
оперативне втручання.

На початкових стадіях ефективним є консервативне лікування кіфозу як у дорослих, так і в дітей. Лікар у кожному випадку підбирає фізіотерапію й ліки індивідуально. Медикаментозне лікування призначається в разі больових відчуттів, а також щоб зменшити запалення. Відновити тонус м'язів допоможе масаж у зоні ураженої ділянки. Мануальна терапія в разі кіфозу 2 ступеня — ефективний спосіб делікатного впливу на хребет і м'язи спини, у результаті чого працюють м'які тканини, суглоби, міжхребцеві диски.

Плавання й гімнастичні вправи під час кіфозу сприяють поверненню хребців у природне положення, допомагають усунути болі в спині. Лікар ЛФК підбирає комплекси для корекції постави та для зміцнення м'язів, які зводять лопатки та задіяних у розгинанні шиї й тіла. Включення в лікувальний процес таких вправ у випадку кіфозу грудного відділу — необхідний захід для структурних видів захворювання. Лікувальна фізкультура також обов'язкова, коли призначається корсет, щоб запобігти зниженню тонусу м'язів спини.

Корсет контролює правильність положення плечей, підборіддя, забезпечує поступове вирівнювання постави. Ортопедичний засіб підбирається в індивідуальному порядку. Виправлення кіфозу за допомогою корсету проходить під суворим наглядом лікаря.

Операція в разі кіфозу необхідна, якщо консервативне лікування спочатку є неефективним. зазвичай, це зміни третього й четвертого ступеня. Хірургічне лікування кіфозу показано в таких випадках:

коли кіфоз прогресує;
у випадку вродженої патології;
коли грубий косметичний дефект заважає пацієнту жити й працювати;
за наявності болей, які не знімаються знеболюючими препаратами;
коли кіфоз пов'язаний з інфекційними захворюваннями, пухлинами;
у разі неврологічних розладів (паралічів).

Профілактика кіфозу: рекомендації фахівця

Запобігти захворюванню легше, ніж його лікувати. Щоб убезпечити себе від загрози придбаного кіфозу, потрібно дотримуватися простих правил:

Намагатися уникати травм.
Частіше ходити пішки.
Стежити за поставою, правильно організувати робоче місце.
Давати м'язам посильне фізичне навантаження.
Не носити важкі предмети, особливо на одному плечі.
Обладнати спальне місце жорстким матрацом і зручною подушкою.
Повноцінно харчуватися, вживати вітамінно-мінеральні комплекси, багату на кальцій їжу.
Вчасно лікувати інфекційні та хронічні захворювання.
Скинути зайву вагу (якщо вона є).

Особливо актуальні ці рекомендації для людей, які перебувають у групі ризику. Для запобігання розвитку захворювання на ранніх стадіях показано санаторно-курортне лікування.

Питання-Відповідь

В якому віці формується грудний кіфоз?

Грудний кіфоз проявляється, як у дитячому, так і в дорослому віці. Причиною може бути спадковість, але найчастіше захворювання набуте. Неправильна постава — найпоширеніша причина прояву грудного кіфозу. Діти з таким діагнозом стоять на обліку у дитячого ортопеда. При значному викривленні хребта дитині рекомендується оперативне втручання. Дорослим призначають носіння ортопедичного корсету.

Як зупинити розвиток кіфозу?

Перший метод профілактики та лікування кіфозу — лікувальна фізкультура, яка включає спеціально розроблені вправи. Також у комплексі при викривленні хребта призначають регулярне носіння корсету, лікувальний масаж.

Чи можна вилікувати кіфоз?

Діагностика кіфозу в період формування хребетного стовпа у дитини сприяє усуненню патологій. Необхідне лікування для корекції та виправлення постави діагностує і призначає ортопед.

Як визначити ступінь кіфозу?

Залежно від ступеня викривлення хребетного стовпа, кіфоз поділяють на 4 стадії. Визначивши візуально наявність деформації хребців і ступінь викривлення, підбирають оптимальне лікування. Потім ортопед направляє хворого на рентгенографію або КТ. За допомогою знімка рентгена вимірюється кут викривлення:

І — 30–41 градусів;
II — 41–50 градусів;
III — 51–70 градусів;
IV — 71 і більше градусів.

Що не можна робити при кіфозі?

При діагностуванні кіфозу протипоказані всі осьові навантаження. Рекомендовано плавання і посильне заняття йогою.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

Автор статті:

Сахань Руслан Васильович

Лікар ортопед-травматолог, дитячий лікар ортопед-травматолог

Експерт у напрямку:

Копєйкін Ігор Іванович

Лікар ортопед-травматолог першої категорії, дитячий лікар ортопед-травматолог

Який лікар лікує кіфоз?

Насамперед потрібно звернутися до ортопеда (дитячого ортопеда). Саме цей фахівець займається діагностикою, а також лікуванням і профілактикою вроджених і набутих деформацій опорно-рухового апарату. Огляд під час прийому дає змогу виявити патологічне викривлення хребта, оцінити вторинні симптоми. Водночас може знадобитися комплексна консультація кількох лікарів: невролога, лікаря ортопеда-травматолога, вертебролога із залученням терапевта, рентгенолога та інших фахівців.

Щоб не пропустити ранню стадію, рекомендується регулярно проходити огляд у клініці. Ігнорування такого захворювання може призвести до тяжких наслідків: проблем із внутрішніми органами, втрати рухливості та ін. Лікування кіфозу в Києві можна сміливо довірити фахівцям клініки МЕДІКОМ (Оболонь, Печерськ). Лікарі з великим практичним досвідом підберуть індивідуальну програму лікування, а оператори колл-центру — зручний час відвідувань для консультацій і процедур. Запишіться на консультацію, і ми разом повернемо красиву поставу дитини та здоров'я вашої спині.