Що таке енурез?

Нетримання сечі або енурез — це різновид дизуричного розладу, для якого характерне мимовільне сечовипускання у дітей та у дорослих. Енурез призводить до емоційних потрясінь, знижує самооцінку та самоповагу. Всі негативні психологічні проблеми йдуть, як тільки пацієнт починає повністю контролювати сечовипускання.

На думку різних авторів, про розвиток у дитини енурезу можна говорити, якщо мимовільне сечовипускання відбувається у малюка у віці старше 3-5 років. Діагноз "енурез" підтверджується, якщо нетримання сечі спостерігається більш, ніж на протязі 3 місяців.

Різновиди енурезу

У сучасній класифікації енурезу окремо виділяють нічний енурез (моносимптомний) та денне нетримання сечі (не моносимптомний або полісимптомний енурез). Наявність нічного нетримання сечі та відповідних симптомів в денний час вказує на розвиток комбінованого енурезу.

Основні типи полісимптомного нетримання сечі:

• ургентний;
• відтермінований;
• дисфункціональний.

Іноді нетримання сечі спостерігається при сміху, кашлі та чханні, в результаті перенесеного стресу.

Енурез може бути:

• первинним — нетримання сечі не спостерігалося менше півроку або зовсім відсутнє;
• вторинним — загострення спостерігається після "сухого" періоду, який тривав, як мінімум, 6 місяців.

Етіологія та механізм розвитку

У розвитку енурезу можна виділити кілька основних причин: спадкова схильність, неврологічні розлади, особливості анатомо-фізіологічної будови та розвитку.

У механізмах розвитку патології можна виділити кілька основних причин:

• підвищене утворення урини, обумовлене коливаннями рівня антидіуретичного гормону;
• високий поріг пробудження;
• недостатнє придушення центру сечовипускання;
• порушення функцій сечового міхура.

У виникненні полісимптомного енурезу велику роль грає спадкова схильність та психологічні чинники.

Клінічна картина

Наявність клінічних симптомів енурезу дуже впливає на вибір тактики лікування.

Основні симптоми енурезу при нічному нетриманні сечі:

• глибокий сон та важке пробудження;
• поліурія;
• великий об'єм сечі при сечовипусканні.

Мимовільне сечовипускання вдень характеризується наявністю симптоматики з боку сечовидільної системи та травного тракту. Деякі з дітей намагаються відстрочити спорожнення сечового міхура, утримуючи сечу, іншим дітям, навпаки, для того, щоб помочитися, потрібно сильно напружуватися.

Наслідки

Енурез — це захворювання, яке характеризується сприятливим прогнозом з високим відсотком ремісій та одужання. Однак, наявність проблеми ні в якому разі ігнорувати не можна. Ризик виникнення енурезу у дорослого зростає в кілька разів, якщо у нього спостерігалося нічне нетримання сечі в дитинстві.

Неліковане нетримання сечі може призвести до розвитку хронічного енурезу, який зберігається аж до підліткового віку. Залишковим симптомом може стати ніктурія.

Дослідження наслідків енурезу показали, що найбільш сприятливий прогноз спостерігається при ургентному нетриманні сечі, а найгірше піддається лікуванню відстрочене сечовипускання, особливо, якщо воно поєднується з гострими респіраторними вірусними інфекціями.

Діагностика

Тільки всебічна оцінка й комплексна діагностика енурезу є основою ефективного лікування. Одним з найважливіших кроків у діагностиці є збір докладного анамнезу з подальшим аналізом урологом.

Пацієнтам та батькам хворих дітей рекомендовано складати щоденник частоти-обсягу, який ведеться протягом 2 діб та в якому фіксується час, коли хворий п'є та мочиться, а також пов'язані з цим симптоми: коли спостерігається нетримання сечі, пози, які дозволяють стримувати сечовипускання та ін.

При огляді у дитячого уролога виключаються органічні причини захворювання. Оцінка стану дитини включає в тому числі консультацію дитячого психолога та невролога.

Для виключення наявності бактеріурії та інфекцій сечовивідних шляхів, проводять аналіз сечі: загальний та бактеріологічний.

Лікування

Більшість різновидів енурезу можна вилікувати за допомогою кваліфікованого консультування у психолога. Однак, в окремих випадках без медикаментозного лікування не обійтися.

Неспецифічне лікування енурезу засноване на таких принципах, як:

• підтримка та надання повної інформації;
• усунення почуття провини;
• регуляція навичок споживання рідини;
• відмова від поз для утримання сечі;
• відмова від засуджуючих та караючих заходів для дитини.

Окремої оцінки та лікування вимагає на додаток до симптоматичного лікування розладів видільних функцій наявність психологічних розладів, що супроводжують енурез.

При лікуванні немоносімптомного енурезу, перш, ніж приступити до лікування нічних розладів, важливо впоратися з денними симптомами.

Специфічні методи лікування енурезу включають:

• аларм-терапію;
• медикаментозне лікування;
• фізіопроцедури (магнітотерапія);
• голковколювання;
• лікувальний душ;
• масаж;
• вправи Кегеля;
• дієтотерапію.

З медикаментозних препаратів можуть призначатися: антиенуритичні препарати, антибактеріальні засоби, спазмолітики, заспокійливі засоби, транквілізатори, препарати для поліпшення кровообігу, засоби для поліпшення активності головного мозку.

Профілактика

Профілактика енурезу повинна проводитися з раннього дитинства. Сечовивідні рефлекси починають формуватися до 1,5-2 років життя дитини. Це найбільш сприятливий час для привчання малюка до горщика та відмови від використання підгузників.

Основні профілактичні заходи енурезу:

• раннє звернення з проблемою нетримання сечі до лікаря;
• своєчасне лікування інфекційних уражень сечовивідних шляхів;
• виключення стресових станів, неврозів у дітей;
• контроль кількості випитої рідини;
• зміцнення імунітету;
• дотримання правил особистої гігієни;
• оптимізація режиму;
• підтримання психологічно комфортної атмосфери вдома.

Питання діагностики та своєчасного лікування енурезу є актуальними як з медичної, так і з соціальної точки зору, через те, що патологія часто стає головною причиною серйозних психологічних проблем.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Mayo Clinic Health System