Пролапс мітрального клапана

Пролапс мітрального клапана - це прогин стулок клапана в ліве передсердя, який відбувається під час систоли лівого шлуночка. Мітральний клапан розділяє передсердя та шлуночок. Через клапан кров надходить у шлуночок. Клапан являє собою дві стулки, які підтримуються хордами. При розтягуванні хорд, одна із стулок переміщається в передсердя. Цей порок серця і називають пролапсом.

Види і стадії ПМК

Пролапс мітрального клапана може бути первинним або вторинним. Первинний викликаний анатомічними особливостями стулок або хорд, а також сосочкових м'язів. Також його можуть викликати перебої в скороченнях лівого шлуночка. Первинний ПМК - вроджений синдром.

Вторинний ПМК зазвичай проявляється як ускладнення після перенесених захворювань. Однією з основних причин появи пролапсу є ревматизм. Якщо при цьому захворюванні уражається ендокард, то ймовірність появи пролапса мітрального клапана становить 15-80%. Ішемічна хвороба серця в 16-32% випадків призводить до пролапсу мітрального клапана.

Величина зміщення стулок клапана різна. Розрізняють такі ступені пролапса мітрального клапана:

• I ступінь - 3-6 мм;
• II ступінь - 6-9 мм;
• III ступінь - більше 9 мм.

Пролапс мітрального клапана може приводити до зворотного переміщення крові в ліве передсердя (мітральна регургітація). Регургітація ділиться на:

• I ступінь - поворотний потік крові проходить на ¼ глибини;
• II ступінь - поворотний потік крові проходить на половину;
• III ступінь - поворотний потік крові проходить на ¾ глибини;
• IV ступінь - поворотний потік крові досягає протилежної стінки передсердя.

Причини виникнення ПМК

Від 1 до 3% людей стикаються з ПМК. І у жінок, і у чоловіків він реєструється з однаковою частотою. Дуже часто пролапс мітрального клапана діагностується вперше у підлітків, чому сприяє активне зростання.

Головною причиною розвитку патології є міксоматозна дегенерація хорд (сухожильних ниток) або стулок клапана. Стан характеризується витонченням шару колагену в клапані і збільшенням кількості мукоїдної (міксоматозної) речовини. Результатом цього є розширення і надмірне розтягнення стулок. Хорди стають довшими і тоншими. Все це призводить до пролапсу. А якщо станеться розрив хорди, то може статися дуже складна регургітація.

Міксоматозна дегенерація може бути успадкованою, а може викликатися змінами сполучної тканини внаслідок різних захворювань або м'язової дистрофії. Крім ревматизму та ішемічної хвороби, такі стани як хвороби Грейвса або Віллебранда, серповидно-клітинна анемія можуть викликати пролапс мітрального клапана. Зневоднення організму також може призвести до минущого перебігу захворювання.

Встановлені причини пролапса мітрального клапана:

• загальні ураження сполучної тканини (синдроми Марфана, Дауна, Елерса-Данло та ін.);
• ревматизм;
• інфекційний ендокардит;
• ішемічна хвороба серця;
• гіпертрофічна кардіоміопатія;
• міокардит;
• перикардит;
• проведені раніше операції на мітральному клапані;
• травми серця;
• вроджені патології серця.

Симптоми пролапса мітрального клапана

Істотна частина пацієнтів при ПМК має тільки скарги астено-невротичного характеру:

• дратівливість;
• емоційну нестабільність;
• безсоння;
• головні болі;
• падіння працездатності та підвищену стомлюваність.

Ознаки пролапсу мітрального клапана, що відносяться до клінічних, зазвичай відсутні у пацієнтів з I та II стадією.

Пацієнти з III стадією відзначають специфічні симптоми пролапсу мітрального клапана. 50-65% скаржаться на біль в області серця, яка локалізується за грудиною або в зоні проекції верхівки серця. Біль може бути короткочасним (кілька секунд), а може тривати і добу. Вона виникає без зв'язку з фізичним навантаженням і не знімається нітрогліцерином.

25-79% пацієнтів відзначають уривчастість в роботі серця. Рідше відзначаються шум (своєрідний "писк") в грудях, що посилюється при будь-якому навантаженні та хвилюванні. При прослуховуванні грудної клітини фонендоскопом визначається систолічний "музичний" шум, звучання якого змінюється зі зміною положення тіла.

15-32% пацієнтів відзначають задишку, навіть в стані спокою. З'являється відчуття нестачі повітря, хворий змушений робити глибокі вдохи.

У деяких хворих єдиною скаргою є ліпотомія та синкопальний стан. Ліпотомія - наявність відчуттів, які передують непритомності, а синкопальний стан - короткочасна непритомність. При таких станах у пацієнтів відзначаються порушення серцевого ритму.

Також хворі відзначають:

• підвищення кров'яного тиску;
• посилення потовиділення;
• гіперемію окремих частин тіла.

У третини хворих з первинним пролапсом виявляють зовнішні симптоми дисплазії сполучної тканини. А порушення току крові (мітральна регургітація) можуть надалі викликати різні ускладнення захворювання.

Появі ПМК може сприяти і вагітність. Зазвичай такий стан буває тимчасовим і викликається тим, що в положенні лежачи матка передавлює порожнисту нижню вену, порушуючи венозне повернення.

У дітей пролапс мітрального клапана, зазвичай, викликаний дисплазією сполучної тканини. А половина дітей, що страждає на ПМК, відрізняються астенічним типом статури і дисгармонією в розвитку.

Діагностика пролапса мітрального клапана

Запідозрити наявність ПМК лікар може при прослуховуванні (аускультації) грудної клітини. Сторонні шуми і клацання дозволяють поставити попередній діагноз. Для уточнення хворим призначають такі дослідження:

1. ЕКГ (кардіограма). Зазвичай кардіограма нормальна, але у пацієнтів з симптомами пролапсу мітрального клапана, що належать до клінічних, спостерігаються неспецифічні зміни та порушення ритму.
2. УЗД серця (ехокардіографія). Обстеження є інформативним у хворих без виражених симптомів, але з шумами в серці. Також метод використовують для виключення помилок в діагностиці пролапса мітрального клапана і при відсутності типових аускультативних ознак.
3. Рентгенографія. Призначається для виявлення гострої або хронічної мітральної недостатності.

Діагностика пролапса мітрального клапана допомагає виявити хворобу навіть при відсутності виражених ознак і вчасно почати лікування.

Лікування ПМК

Для хворих без симптомів або з легкими симптомами, коли немає суттєвої мітральної недостатності, зазвичай, лікування пролапса мітрального клапана не показано. Таким пацієнтам рекомендується дотримуватися здорового способу життя і регулярно проходити клінічний контроль.

Хворим, що відзначають напади тахікардії, біль в грудній клітині, втомлюваність, напади страху, призначається лікування із застосуванням β-блокаторів. Також специфічне лікування призначається хворим з іншими вираженими симптомами і тим, хто переніс інсульт з мітральною недостатністю.

Слід пам'ятати, що рішення про необхідність лікування пролапса мітрального клапана приймає тільки лікар після всебічного обстеження пацієнта. У деяких випадках лікар може рекомендувати оперативне лікування. Зазвичай операція на мітральному клапані проводиться при розриві або сильному розтягненні хорди, що призводить до важкої мітральної недостатності.

Профілактика пролапса мітрального клапана

Первинний ПМК відноситься до вроджених аномалій. Специфічної профілактики в цьому випадку не існує. Рекомендується регулярно проходити обстеження і спостерігатися у кардіолога.

Профілактика пролапсу мітрального клапана у разі вторинної форми полягає в своєчасному діагностуванні і лікуванні захворювань серця. Також рекомендується:

• фізичне навантаження в помірній кількості;
• здоровий спосіб життя;
• відмова від шкідливих звичок;
• дотримання режиму харчування і сну;
• своєчасне лікування інфекційних захворювань.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.