Ниркова недостатність: діагностика та лікування в Києві

Ниркова недостатність — це синдром порушення всіх функціональних здібностей нирок. Зазвичай ця медична проблема розвивається на тлі інших патологічних процесів і супроводжується дисбалансом водного, азотистого, електролітного та інших видів обміну. У результаті нирки не можуть повноцінно фільтрувати кров і виробляти сечу. Проблема може виникнути як у дітей, так і в літніх людей. Проте найбільш схильними до захворювання є молоді жінки.

Класифікація

Виділяють гостру та хронічну форми даної патології.

Гостра форма супроводжується змінами водно-електролітного та кислотно-лужного балансу, а також проявляється підвищеним вмістом у крові азотистих продуктів обміну.

Хронічна ниркова недостатність (ХНН) — незворотний процес, який триває від 3 місяців. Такий стан може бути спричинений анатомічним заміщенням здорових тканин органу ділянками фіброзу.

ХНН і собі також ділять на стадії, які характеризуються швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) та альбумінурією.

5 стадій ниркової недостатності хронічної форми:

• I — ознаки нефропатії та нормальна ШКФ понад 90 мл/хв;
• II — ознаки нефропатії та легке зменшення ШКФ до 89–60 мл/хв;
• III A — помірне зменшення ШКФ до 59–45 мл/хв;
• III B — виражене зменшення ШКФ до 44–30 мл/хв;
• IV — важке зменшення ШКФ до 29–15 мл/хв;
• V — термінальна ХНН зі ШКФ менш як 15 мл/хв.

Етіологія

Спричинити патологічний стан можуть різні внутрішні або зовнішні чинники. Зазвичай вона провокується патологічними процесами в нирках, але на виникнення проблеми можуть вплинути й інші захворювання та стани.

Найбільш поширені причини ниркової недостатності:

• хронічний пієлонефрит і гломерулонефрит з ускладненим плином;
• вроджені аномалії будови нирок і сечовивідних шляхів;
• шок: травматичний, анафілактичний, кардіогенний, бактеріальний, операційний;
• ураження електричним струмом;
• аборт, а також різні патології вагітності та пологів;
• екзогенні інтоксикації організму;
• інфекції: лептоспіроз і геморагічна лихоманка;
• травма нирок;
• масивні кровотечі або зменшення обсягу циркулюючої крові, наприклад, у разі опіків;
• видалення нирки;
• хронічні проблеми зі здоров'ям: сечокам'яна хвороба, цироз печінки або печінкова недостатність, аутоімунні та ендокринні хвороби, артеріальна гіпертензія та інші серцево-судинні порушення;
• злоякісні новоутворення та їхні метастази.

У разі гострої недостатності ураження нирок може бути зворотним. Якщо спостерігається хронічна, то тканини органів пошкоджуються незворотно.

Патогенез

Зазвичай гостра недостатність провокується порушеннями ниркового кровообігу та екзогенними інтоксикаціями. Ниркові канальці не отримують кисень у достатній кількості, гіпоксія викликає некроз епітелію канальців, набряклість, клітинну інфільтрацію тканин і ураження капілярів нирок. Некротичний нефроз здебільшого звернений.

Хронічна недостатність часто провокується ускладненим перебігом запальних уражень нирок, вродженими аномаліями органу, а також іншими хронічними та аутоімунними захворюваннями, перебіг яких призводить до структурного заміщення паренхіми нирок сполучною тканиною, зменшення кількості функціонуючих нефронів і браку здатності виконання функцій нирками в необхідному обсязі.

Результат захворювання залежить від зверненості та вираженості ураження нирок.

У разі хронічної недостатності порушення спостерігаються упродовж 3 і більше місяців. На ураження і зниження функцій нирок вказують такі показники аналізів:

• альбумінурія;
• еритроцити, лейкоцити та бактерії в сечі;
• глюкоза в сечі або канальцевий ацидоз;
• гістологічні порушення в тканинах нирок.

Під час проведення візуальних досліджень тканин нирок виявляються структурні зміни.

Гостра ниркова недостатність може провокуватися й самою вагітністю. Вона зазвичай викликається блювотою під час токсикозу, відшаруванням плаценти, септичним абортом, прееклампсією з або без HELLP синдрому, післяпологовою кровотечею.

Лікування недостатності функцій нирок під час вагітності має ретельно контролюватися нефрологом і гінекологом з урахуванням терміну гестації. За необхідності проводиться переливання крові та її препаратів. У важких випадках жінці призначається гемодіаліз або проводиться операція.

Пологи можуть проходити як природньо, так і може бути запланований кесарів розтин.

Особливості в дітей

Гостра ниркова недостатність у дітей зазвичай розвивається внаслідок зневоднення на тлі гастроентериту, отруєнь, сепсису, опіків, нефротичного синдрому й патологій печінки. Також патологія може провокуватися запальними та аутоімунними процесами в нирках або прийомом нефротоксичних ліків. Рідше — стан викликається порушеннями в будові сечостатевої системи.

Результат перебігу цієї патології в дітей менш сприятливий. Оскільки організм дитини більш сприйнятливий до впливу токсичних сполук. Однак у разі адекватного та своєчасно розпочатого лікування гострого процесу дитина одужує, якщо процес дуже затяжний і відсутнє лікування, дуже швидко настає смерть. Прогнози в разі хронічної недостатності залежать від тяжкості ураження нирок і перебігу основного захворювання.

Мета лікування дітей із нирковою недостатністю спрямовується насамперед на усунення першопричини порушення: виведення з організму токсину, хірургічне видалення сечі елемента тощо.

Перша допомога в разі ниркової недостатності

У разі розвитку гострої ниркової недостатності необхідно відразу ж викликати бригаду екстреної допомоги. До приїзду лікаря потрібно:

• заспокоїти хворого;
• постійно контролювати його дихання, пульс і АТ;
• промити шлунок та кишківник прохолодною водою для зменшення проявів інтоксикації;
• дати прийняти ентеросорбент;
• якщо виникла блювота, надавати допомогу й не допускати аспірації блювотних мас;
• у разі сильного зневоднення напоїти хворого водою;
• дати знеболювальне, якщо недостатність викликана сечокам'яною хворобою.

Після приїзду медиків назвати лікарю всі симптоми, які спостерігалися у хворого та розказати про проведені заходи.

Діагностика

У разі виявлення ниркової недостатності діагностику проводить лікар-нефролог. Важливу інформацію дають такі аналізи: ЗАК, біохімія крові, аналіз сечі. За необхідності виконується біопсія нирки з подальшим гістологічним дослідженням взятих тканин.

Кожен аналіз у разі ниркової недостатності дає можливість оцінити ступінь порушення функцій. Однак для підтвердження діагнозу потрібні методи, що дозволяють візуалізувати нирки:

• УЗД нирок;
• рентгенографія;
• магнітно-резонансна та комп'ютерна томографія;
• урографія.

Ці методи діагностики ниркової недостатності допомагають зрозуміти причини її розвитку та оцінити характер і ступінь ураження ниркової тканини.

План діагностики складає лікар персонально для кожного хворого.

За необхідності пацієнту призначають консультації інших фахівців.

Лікування

Якщо виявлена гостра ниркова недостатність, потрібно терміново провести лікування в стаціонарі. У разі хронічної — необхідність ушпиталення визначається станом хворого.

Лікування гострої ниркової недостатності спрямоване на екстрене усунення причин її розвитку: виведення із шоку, детоксикація тощо. Пацієнту проводять катетеризацію сечового міхура або сечовиків, а також медикаментозну терапію для поліпшення ниркового кровотоку, усунення набряків, корекції артеріальної гіпертензії та аритмій, купірування судом та інших ускладнень. Після цього призначається лікування основного захворювання. Під час терапії рекомендується дотримуватися малобілкової дієти в разі ниркової недостатності № 7А. До методів лікування гострої ниркової недостатності належать також гемодіаліз, гемосорбцію та хірургічні операції, які усувають причини порушення утворення сечі, наприклад: видалення конкрементів у разі сечокам'яної хвороби, пухлини тощо).

Лікування хронічної ниркової недостатності на ранніх стадіях проводиться за допомогою нефропротективних методів. Хворим призначаються дозовані фізичні навантаження, дотримання малобілкової дієти № 7А на III стадії та низькобілкової (№ 7В) на IV–V стадіях. Усім пацієнтам призначаються кетоаналоги амінокислот і рекомендується підвищена калорійність їжі.

Щоб усунути артеріальну гіпертензію, призначають комбінацію препаратів з інгібітора АПФ, антагоніста кальцію й діуретика. А на термінальних стадіях для лікування хронічної ниркової недостатності проводиться гемодіаліз і його варіанти: гемодіафільтрація, гемофільтрація або безперервна артеріовенозна гемофільтрація. У важких випадках хворому трансплантують нирку.

Контроль виліковності

Результати лікування недостатності нирок визначаються даними лабораторних аналізів. У разі хронічної форми патології пацієнту рекомендують регулярно відвідувати лікаря та виконувати моніторингові аналізи та візуальні дослідження. Графік візитів складається індивідуально залежно від першопричин ниркової недостатності.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.