Плечолопатковий періартрит: симптоми, причини, лікування

Плечолопатковий періартрит — це загальний термін, що позначає болісне запалення м'яких тканин, сухожиль і зв'язок в області плечового суглоба. Відмінною особливістю є наявність хронічного запалення і жорсткість суглобової капсули. Стан виникає поступово і зазвичай має сприятливий прогноз, навіть якщо процес загоєння тривалий і вимагає терпіння. Періартрит плечового суглоба відомий під кількома іншими назвами, включаючи «заморожене плече», «періартрит лопатки» і «капсуліт плеча». Найчастіше вражає людей у віці від 40 до 60 років, при цьому з 70 % пацієнтів — жінки. 

Класифікація плечолопаткового періартриту

Залежно від етапів розвитку симптомів періартриту плеча виділяють 3 стадії процесу:

• Перша, або початкова стадія.
  Біль в плечовому суглобі посилюється при русі та вночі, якщо пацієнт спить на ураженому плечі, спостерігається невелика скутість в суглобі. Фаза може тривати від 6 до 9 місяців.
• Друга стадія, або фаза заморожування.
  Відповідність другої симптоматичної стадії імпінджмент-синдрому плеча. Біль поступово вщухає, а відчуття скутості суглобів значно збільшується. Це ускладнює виконання всіх дій, що вимагають використання верхніх кінцівок, включаючи самі звичайні. Синдром замороженого плеча в цій фазі може тривати від 4 до 12 місяців.
• Третя стадія, або фаза розморожування.
  Біль у плечі слабшає, і жорсткість суглоба починає поступово зменшуватись, в результаті чого з'являється менше перешкод для рухів кінцівки, яка страждає. Стадія приблизно триває від 6 місяців до 2 років.

Періартрит може проявлятися в гострій або хронічній формі.

При гострому перебігу захворювання біль виникає через 1-7 днів після провокаційної події, наростає протягом декількох годин і є безперервною. Часто має тенденцію посилюватися протягом ночі. Іноді виникає надмірне напруження в м'язах шийного відділу хребта.

Хронічна форма виникає поступово з різкими та несподіваними болями в плечовому суглобі, які з'являються після певних рухів, наприклад, одягання пальто або застібання бюстгальтера. В стані спокою біль мінімальний або практично відсутній.

Клінічні прояви плечолопаткового періартриту

Типовим симптомом плечолопаткового періартриту є обмеження рухів. При цьому розведення або підняття руки приблизно на 40-150 градусів викликає сильний біль. Якщо тримати руку прямо вгору, біль зникає. Зовнішній вигляд суглоба характеризується набряком і почервонінням.

Зазвичай пацієнти, які страждають на дану патологію, скаржаться на частий біль в плечовому суглобі ночами. Пальці та долоня ураженої кінцівки часто німіють. Ключові симптоми плечолопаткового періартриту також включають:

• м'язову атрофію;
• погіршення чутливості;
• емоційне виснаження.

Хворіти плече може також від розчісування волосся, застібання бюстгальтера, гоління та інших звичайних дій. При відсутності відповідного лікування імпінджмент-синдрому плечового суглоба розвивається постійний больовий синдром, а порушення руху може призвести до контрактури м'язів і повного знерухомлення кінцівки. Біль у плечі часто іррадіює в область лопатки або шиї.

Діагностика захворювання

У більшості випадків для діагностики плечолопаткового періартриту достатньо розповіді пацієнта про симптоми хвороби, фізичного огляду та збору анамнезу.

Під час медичного огляду лікар просить пацієнта виконати рухи з ураженим суглобом, які в разі плечолопаткового періартриту викликають біль з ускладненнями.

Іноді потрібно оцінка пасивної рухливості страждає плеча. Вона полягає в тому, щоб лікар сам рухав суглоб, щоб визначити ступінь жорсткості. Пацієнту потрібно тільки розслабити плече.

На основі історії хвороби лікар встановлює, чи потрапляє пацієнт в категорію ризику по даному захворюванню, наприклад: чи є у нього діабет, переніс він раніше травму плеча і т. п.

Остаточна діагностика плечолопаткового періартриту базується на інструментальних методах, серед яких виділяють:

• рентген ураженого суглоба;
• УЗД м'яких тканин, що оточують хворобливий суглоб;
• КТ і МРТ для глибшої оцінки ступеня ураження.

Виключити інфаркт або інші захворювання при плечолопатковому періартриті допомагають електрокардіографія і методи лабораторної діагностики.

Лікування плечолопатковому періартриту

Вибір методів лікування при плечолопатковому періартриті залежить від інтенсивності симптомів. Чим сильніше ознаки захворювання, тим складніше і триваліше буде лікування з клінічної точки зору.

При медикаментозному лікуванні плечолопатковому періартриту ортопед-травматолог призначає:

• ін'єкційні та пероральні препарати протизапального і знеболювальної дії;
• введення безпосередньо в суглоб кортикостероїдів — потужних протизапальних гормональних препаратів з вираженою знеболювальною дією;
• маніпуляції на плечі — проводяться під загальним наркозом: коли пацієнт без свідомості, лопатка мобілізується, щоб послабити рубцеву тканину суглобової капсули;
• гідравлічне розтягнення суглобів — практикується під місцевою анестезією; ця практика полягає у введенні фізіологічного розчину безпосередньо в уражений суглоб, щоб розтягнути суглобову капсулу і зробити її менш жорсткою.

Лікування плечолопаткового періартриту фізіотерапевтичними методами включає:

• теплові або холодові процедури: в гострій фазі — холодні, пізніше — теплі;
• використання ультразвукових пристроїв і магнітотерапії: допомагає пацієнтові повернути хороше самопочуття;
• голкорефлексотерапія добре зарекомендувала себе при розслабленні плеча;
• мануальна терапія: проводиться досвідченим вертебрологом для відновлення ураженого суглоба;
• масаж: покращує кровообіг м'яких тканин, що послаблює запалення;
• грязьові аплікації: надають чудовій лікувальний ефект. 

Плечолопатковий періартрит вимагає застосування іммобілізації для мінімальних рухів в суглобі та спеціальних вправ для відновлення рухливості в процесі реабілітації.

Операції при плечолопатковому періартриті

Хірургічне втручання при плечолопатковому періартриті використовується дуже рідко і застосовується тільки в клінічних випадках, коли немає користі від консервативного лікування. При цьому проводиться артроскопічна процедура (ендоскопія суглобів), тому відкрита операція рідко потрібно. Виняток становлять, наприклад, серйозні травми м'язів або сухожиль, а також виражені кісткові звуження з симптомами защемлення. 

Під час операції при плечолопатковому періартриті хірург видаляє рубцеву тканину, присутню на суглобової капсули. Положення виправляється через 3 невеликих розрізи. Переваги такої операції:

• просте виконання хірургічної процедури;
• швидкий і менш вимогливий термін відновлення;
• мінімальні косметичні ушкодження.

Контроль вилікуваності

Плечолопатковий періартрит — це стан, який, хоча і дуже повільно, має тенденцію до спонтанного дозволу. Тому довгостроковий прогноз сприятливий. Час загоєння запального процесу варіюється від 1,5 до 3 років. У цей період потрібно обов'язково відвідувати лікаря і проводити інструментальну діагностику за призначенням фахівця. Велике значення має лікування в домашніх умовах, яке необхідно дотримуватися. Що стосується хірургічного втручання, то тут оцінка стану і контроль лікування залежать від ступеня ураження суглоба і призначається хірургом в індивідуальному порядку.

Профілактика плечолопаткового періартриту

Щоб запобігти розвитку плечолопаткового періартриту, необхідно діяти відповідно до факторів ризику. Наприклад, після операції або травми плечового суглоба важливо уникати надмірної іммобілізації суглоба, щоб запобігти знерухомлення плеча. Важливим моментом залишається регулярність виконання фізичних навантажень, які допомагають уникнути рецидиву хвороби. У разі виникнення запальних процесів в інших системах організму слід своєчасно звертатися до лікаря. Це допоможе запобігти патологію з плечем. 

Поради та рекомендації

Щоб зняти біль, зменшити набряклість і прискорити регенерацію пошкоджених структур, варто скористатися ортезом на плечовий суглоб. Його завдання — стабілізувати хворе плече та обмежити виконання небажаних рухів, що посилюють біль. Носіння цього типу стабілізатора також покращує поставу, завдяки чому зменшується напруга м'язових волокон, зв'язок і сухожиль.

В процесі реабілітації ключова роль відводиться вправам при плечолопатковому періартриті. Спочатку рекомендується виконувати легкі вправи на розтяжку, які зменшують неприємне відчуття скутості м'язів і допоможуть запобігти контрактури. Одне з найпростіших вправ — махові рухи в похилому положенні з рукою, яка вільно звисає. Можна також використовувати спеціальні гумки для розтяжки.

Корисні вправи на приведення і відведення, згинання та випрямлення, а також обертові рухи, спрямовані на відновлення правильної механіки плеча. 

Також фахівці рекомендують робити вправи від болю в плечах у воді. Водна фізіотерапія надає заспокійливу дію, дозволяє знизити напругу уражених запальним процесом тканин, що сприяє більш швидкому відновленню правильних рухів.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape