Генітальний герпес: ознаки, причини, лікування

Генітальний герпес — одне з найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом. Він може протікати безсимптомно або супроводжуватися характерними висипаннями, з періодичними поліпшеннями стану і рецидивами. При перших ознаках інфекції запишіться на консультацію в Клініку МЕДИКОМ.

Загальна інформація про захворювання

Генітальний герпес є захворюванням вірусного типу, збудник якого здатний передаватися при статевому контакті від одного партнера до іншого. Інфікування можливе навіть при використанні бар'єрної контрацепції через мікротріщини і непомітні пошкодження шкіри на зовнішніх статевих органах.

Генітальний герпес вражає слизову оболонку статевого члена (у чоловіків) або піхви (у жінок). Висипання мають характерний вигляд згрупованих пухирців. Через деякий час вони лопаються, перетворюючись на виразки та ерозії.

Причиною генітального герпесу є віруси простого герпесу першого (ВПГ-1) і другого (ВПГ-2) типів. Після інфікування вірус проникає в нервові ганглії, де може тривалий час зберігатися в латентній формі. Рецидивуючий перебіг може проявлятися характерними висипаннями або протікати безсимптомно, залишаючись при цьому заразним. Людина, не підозрюючи про захворювання, здатна передавати вірус статевим партнерам навіть при відсутності видимих ознак.

Локалізація висипань при статевому герпесі

Більшість випадків генітального герпесу протікає безсимптомно або зі слабо вираженою симптоматикою, тому залишаються нерозпізнаними. При первинному інфікуванні характерні ураження можуть з'явитися протягом 4-7 днів (іноді до 14) після зараження. На шкірі і слизових утворюються болючі пухирці, які розкриваються через 1-2 дні, залишаючи після себе ерозії і виразки. Окремі елементи можуть зливатися, утворюючи великі ділянки ураження.

Вогнища ураження формуються на:

• голівці статевого члена або по всьому органу (у чоловіків);
• статевих губах, кліторі та шийці матки (у жінок);
• навколо заднього проходу і в прямій кишці (у пацієнтів обох статей).

Форми генітального герпесу

Сьогодні не існує засобів, щоб повністю вилікувати статевий герпес. Після первинного зараження ВПГ назавжди зберігається в нервових гангліях у латентній формі. В одних людей вірус може не проявлятися клінічно зовсім, у інших — періодично активізуватися, викликаючи рецидиви. У деяких випадках перші симптоми з'являються лише через кілька тижнів після зараження.

Стадії розвитку генітального герпесу

1. Потрапляння вірусу на шкіру і слизові оболонки зовнішніх статевих органів.
2. Ураження слизових оболонок.
   Вірус проникає в клітини епітелію, викликаючи запалення, свербіж, почервоніння і формування характерних висипань.
3. Інфікування внутрішніх статевих органів.
   У жінок — піхва, шийка матки, уретра; у чоловіків — статевий член і уретра. Вірус може викликати уретрит і вульвовагініт.
4. Ураження органів малого таза.
   При більш глибокому поширенні можливе ураження сечового міхура, матки (у жінок) або простати (у чоловіків), що збільшує ризик ускладнень.
   
   

Що глибше проникає генітальний герпес, тим більший ризик ускладнень. Запущена форма хвороби може спровокувати імунодефіцит, призвести до вторинного безпліддя і розвитку пухлин.

За частотою рецидивів розрізняють такі форми генітального герпесу:

• легку — не більше 3 разів за 12 місяців;
• середньотяжку — не більше 6 разів на рік;
• тяжку — з періодичністю в один місяць.
  
  

За перебігом генітального герпесу розрізняють три великі групи:

• аритмічну — ремісія триває від 14 днів до півроку (при цьому, що довший термін, тим довше триває рецидив);
• монотонну — часто виникають епізоди активності захворювання;
• стихаючу — зниження частоти рецидивів з подовженням ремісій.

Симптомами генітального герпесу у чоловіків є наявність висипу в паху і/або будь-якій зоні статевого члена. Після розсмоктування пухирців утворюються червоні виразки, які загоюються протягом 1-2 тижнів. 

При рецидиві загальне самопочуття не завжди погіршується, але всі неприємні відчуття, пов'язані з появою висипань, зберігаються. Інкубаційний період генітального герпесу триває, поки імунна система достатньо сильна, щоб пригнічувати життєдіяльність вірусу. Але як тільки імунітет знижується через грип, тривале перебування в холоді, перевтому, стресові ситуації та інші фактори, рецидив генітального герпесу трапляється з великою ймовірністю.

Особливості перебігу під час вагітності

Наявність герпесу на статевих губах під час вагітності вимагає особливої уваги. Необхідно пройти спеціальне обстеження і лікування, щоб знизити ризик інфікування дитини через плаценту і під час пологів. Краще ще при постановці на облік розповісти лікареві, чи був у вас ВПГ раніше.

Особливості захворювання у дітей

Герпес на геніталіях може виникати у дітей у віці від 6-7 років. Це може бути результатом інфікування під час пологів або зараження ВПГ при контакті з людьми, у яких хвороба проходить у гострій стадії (зокрема, через предмети особистої гігієни тощо).

Статевий герпес спостерігається у новонароджених при передачі від матері. Як правило, вірус потрапляє в організм немовляти при розриві плодових оболонок і проходженні по родових шляхах. Особливо високий ризик, якщо мати хворіла протягом вагітності і не отримувала належного лікування.

Зазвичай герпес вражає слизові оболонки і дихальні шляхи немовляти. Після зараження інфекція поширюється по всьому організму. Локальна форма у новонароджених характеризується почервонінням шкіри, появою пухирців, розвитком хоріоретиніту та інших хвороб.

Якщо генітальний герпес вразив організм дитини, існує підвищений ризик неврологічних розладів. Можливий розвиток генералізованої інфекції.

Які можуть бути ускладнення статевого герпесу?

Генітальний герпес — це не тільки локальна інфекція, але і потенційне джерело серйозних ускладнень. У деяких випадках захворювання протікає відносно легко, а при правильній терапії вдається досягти стійкої ремісії. Однак у частини пацієнтів вірус може призводити до серйозних наслідків.

Можливі ускладнення

• Кератит
  Герпес може вражати рогівку ока (при аутоінокуляції — перенесенні вірусу руками), що загрожує зниженням зору, рубцюванням і рецидивами.

• Герпетичний енцефаліт
  Рідкісне, але вкрай небезпечне ускладнення, при якому вірус вражає головний мозок. Вимагає термінової госпіталізації та противірусної терапії.

• Неонатальний герпес
  Передається новонародженому від інфікованої матері під час пологів. Може викликати генералізовану інфекцію, ураження нервової системи, печінки та інших органів.

• Психоемоційні порушення
  Часті рецидиви і хронічний перебіг герпесу можуть викликати тривожні розлади, депресію, зниження якості життя і сексуальної активності.
  
  

При своєчасній діагностиці та правильній противірусній терапії можна ефективно контролювати прояви герпесу, подовжувати ремісії та знижувати ризик ускладнень.

Діагностика генітального герпесу

Діагностика генітального герпесу включає:

Основні методи діагностики:

• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція).
  Один з найточніших і найчутливіших методів. Дозволяє виявити ДНК вірусу простого герпесу.
• Посів на культуру (вірусологічне дослідження).
  Матеріал з ураженої ділянки поміщається в спеціальне середовище для виділення вірусу.
• Серологічне тестування.
  Дослідження крові на наявність антитіл до вірусу герпесу (IgM, IgG). Використовується для оцінки стадії хвороби (гостра/перенесена), виявлення латентної інфекції та визначення ризику передачі вірусу партнеру.
• Загальна клінічна оцінка.
  
  

Щоб зрозуміти, як лікувати генітальний герпес у конкретному клінічному випадку, лікарю необхідно оцінити стан пацієнта, поточні симптоми та причини захворювання. Фахівці Клініки МЕДІКОМ ретельно вивчають історію хвороби і дають направлення на проведення ряду обстежень. Якщо діагноз викликає сумніви, проводять спеціальні аналізи на генітальний герпес, наприклад, тест на тип ВПГ для визначення онкогенних ризиків.

Профілактика статевого герпесу

Профілактика генітального герпесу не дає 100% захисту від даного захворювання. Все, що можна зробити, це утриматися від випадкових статевих актів з малознайомими партнерами, відразу звернутися до лікаря при підозрах на інфікування і підтримувати імунну систему, не допускаючи загострення генітального герпесу у випадках, коли зараження вже відбулося.

Загальні рекомендації:

• уважно підходити до вибору статевих партнерів;
• не починати статеве життя в ранньому віці;
• використовувати презервативи, і робити це правильно;
• стежити за станом здоров'я.
  
  

Це дозволить уникнути неприємних наслідків генітального герпесу.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.