exit
search serach
Цитомегаловірус: чим небезпечний і як лікувати?

Цитомегаловірус: чим небезпечний і як лікувати?

У клініці МЕДІКОМ можна отримати кваліфіковану лікарську допомогу при будь-яких інфекційних захворюваннях, в тому числі й при цитомегаловірусі, який дуже небезпечний для життя людини. У нас є все необхідне обладнання для діагностики та лікування будь-яких вірусів герпесу.

Цитомегаловірусна інфекція є однією з найважчих інфекцій, що викликає численні ураження різних систем і органів. Цитомегаловірус — це герпесвірус людини 5-го типу, один з восьми вірусів групи Herpesviridae (герпесвірусні інфекції).

Цитомегаловірус (ЦМВ, CMV) особливо небезпечний при імунодефіцитних станах, вагітності. Він вражає імунну систему, головний мозок, органи дихання, травлення, сечовидільної системи тощо, є однією з найчастіших причин смерті хворих на СНІД.

Основні групи ризику розвитку ЦМВІ:

  • різні імунодефіцитні стани;
  • ін'єкційні наркомани;
  • вагітні та жінки із загрозою переривання вагітності;
  • новонароджені діти (найчастіше недоношені немовлята);
  • особи, яким пересаджуються трансплантати різних тканин та органів;
  • особи, яким переливають кров, плазму тощо;
  • медичний персонал інфекційних лікарень, пологових відділень, реанімацій, відділень інтенсивної терапії.

Класифікація цитомегаловірусних інфекцій

Зараз виділяють кілька форм клінічного перебігу ЦМВ-інфекції.

Форми цитомегалії:

  • придбана (латентна, або локалізована, гостра мононуклеозна або генералізована форми);
  • вроджена (гостра, хронічна);
  • цитомегалія у ВІЛ-інфікованих та осіб з ослабленим імунітетом.

Вроджена ЦМВ-інфекція розвивається при первинному зараженні вагітної збудником або активізується у жінки з раніше придбаної ЦМВІ.

Цитомегаловірус: причини розвитку захворювання

Цитомегаловірус виявлений в крові, слині, виділеннях носоглотки, сльозах, спинномозковій рідині, жіночому молоці, спермі та секреті піхви, в навколоплідних водах, секреті дихальних шляхів, в сечі, випорожненнях. Вірус виділили з тканин і органів, що використовуються для трансплантації.

Збудником цитомегаловірусної інфекції є ДНК-геномний вірус роду Cytomegalovirus. Є кілька штамів вірусу, кожен з яких чинить патогенну дію на організм.

Шляхи зараження цитомегаловірусом

Найчастіше інфікування відбувається внутрішньоутробно, від матері до дитини, під час пологів або в період грудного вигодовування. Для плоду найбільш небезпечним є інфікування матері в I триместрі вагітності. Однак існують й інші шляхи зараження ЦМВ.

Механізми і шляхи передачі цитомегаловірусу:

  • при проходженні дитини статевими шляхами;
  • контактно-побутовим шляхом;
  • повітряно-крапельним шляхом (при чханні, кашлі);
  • перорально (при поцілунках, грудному вигодовуванні);
  • гематогенно, через кров (внутрішньоутробне зараження, гемотрансфузії, пересадка органів);
  • статевим шляхом.

Джерело і розповсюджувач збудника — хвора людина і вірусоносій. Вони роками здатні заражати оточуючих.

Дія цитомегаловірусу спрямована на клітини крові (лейкоцити), епітеліальні клітини слинних залоз, дихальних шляхів і нирок. Найбільшу чутливість до вірусу мають клітини протоків слинних залоз, де він починає накопичуватися. Потрапивши в організм, збудник зберігається в ньому протягом усього життя, виділяючись зі слиною, сечею і випорожненнями.

Збудник може довго існувати в прихованій формі в різних органах, багатих лімфоїдною тканиною, пригнічуючи клітинний імунітет. При різних імунодефіцитних станах можлива активація збудника та ураження практично всіх органів і систем.

Цитомегаловірус у сукупності з іншими факторами бере участь у запуску імунопатологічних процесів, внаслідок чого відбувається імунна перебудова організму.

Клінічні прояви цитомегаловірусу

Клінічні прояви ЦМВ різноманітні, не мають специфічних ознак і часто протікають під маскою інших захворювань. Розвиток вираженої клінічної картини після безсимптомної течії має масштабний характер і найчастіше проявляється мієлітом, ретинітом, ерозивним виразковим колітом, холангітом, порушеннями функцій кісткового мозку, рідко — пневмонією.

Симптоми цитомегаловірусу придбаного:

  • лихоманка;
  • нежить;
  • продуктивний кашель;
  • біль за грудиною;
  • м'язовий біль;
  • висипання на шкірі;
  • набряк і хворобливість навколовушних слинних залоз;
  • збільшення лімфовузлів (особливо на шиї та в паху).

На тлі грипу, ГРВІ, ускладнень вагітності, стресів, загострень хронічних захворювань може відбутися активізація цитомегаловірусної інфекції. У цьому випадку вірус викликає системні захворювання (мононуклеоз, цитомегалію) або ураження окремих органів: легенів, печінки, головного мозку, органів зору, серця, шлунково-кишкового тракту, підшлункової залози, органів сечостатевої системи та ін.

Одночасне ураження декількох органів супроводжується важким перебігом патологічного процесу, який часто має ознаки сепсису. У цьому випадку результат несприятливий.

До несприятливих наслідків цитомегаловірусу також відносять: прогресивне погіршення зору, хоріоретиніт, туговухість, аномалії розвитку зубів.

Особливості перебігу ЦМВІ під час вагітності

У інфікованих вагітних акушерська патологія зустрічається вдвічі частіше, ніж у не інфікованих ЦМВ жінок.

Наслідки цитомегаловірусу у вагітних:

  • загроза переривання вагітності;
  • багатоводдя;
  • завмерла вагітність;
  • передчасні пологи;
  • хронічна фетоплацентарна недостатність.

Зараження вагітної жінки ЦМВ на ранніх термінах вагітності призводить до загибелі плода або народження дитини з різними вадами розвитку: мікроцефалією, макро- і мікрогірією, гіпоплазією легенів, аномалією розвитку стравоходу, легенів, серця та ін.

При інфікуванні плоду в пізні терміни вагітності у новонародженого діагностують ознаки численних захворювань: гемолітичної анемії, геморагічного синдрому, гепатиту, цирозу печінки, пневмонії, полікістозу підшлункової залози, менінгоенцефаліту тощо.

Особливості цитомегаловірусу у дітей

Вроджена цитомегаловірусна інфекція довго жодним чином себе не проявляє.

Зі зростанням дитини з'являються ознаки цитомегаловірусу:

  • глухота;
  • хоріоретиніт з атрофією зорового нерва;
  • порушення мови;
  • зниження інтелекту.

Для хронічної вродженої інфекції характерні такі симптоми цитомегаловірусу, як різні аномалії розвитку головного мозку, помутніння кришталика і склоподібного тіла.

Діагностика цитомегаловірусу

Діагностика цитомегаловірусу до появи виражених симптомів досить складна. Подібні до цитомегаловірусу симптоми можуть давати багато захворювань, у тому числі лістеріоз, токсоплазмоз, сифіліс, гемолітична хвороба та ін. Рання діагностика захворювання можлива тільки у разі проведення комплексного лабораторного обстеження.

Основним методом діагностики ЦМВ є аналіз на цитомегаловірус і його компоненти, до допоміжного методу відноситься виявлення антитіл до вірусу.

Методи діагностики цитомегаловірусної інфекції:

  • ПЛР-діагностика;
  • цитологічні дослідження біологічного матеріалу;
  • серологічний аналіз — визначення антитіл до цитомегаловірусу IgG, IgM методом ІФА, РИФ, РІА, імуноблотинг;
  • напівособовий метод визначення вірусного навантаження;
  • виявлення нуклеїнової кислоти або антигену, ДНК ЦМВ.

При діагностиці ЦМВІ жінкам показана консультація гінеколога.

Лікування цитомегаловірусу

Лікування цитомегаловірусу передбачає десенсибілізаційну, індукційну, підтримувальну, загальноукріплюючу терапію. Хворим на ЦМВ призначають імуномодулятори, противірусні засоби, інтерферони та ін. Дітям (при маніфестних формах патології) можуть бути призначені препарати, що містять антицитомегаловірусний глобулін.

Лікар-інфекціоніст підбирає індивідуальні схеми етіотропного лікування цитомегаловірусу у хворих, які мають ускладнення ЦМВ ретинітом, езофагітом, пневмонією, викликані даним збудником, з онкологією, СНІДом або важкою органною патологією у дітей.

Під час лікування цитомегаловірусу у хворих на ВІЛ (СНІД) застосовують поєднані препарати проти ВІЛ і цитомегаловірусної інфекції. Лікування проводять на тлі антиретровірусної терапії.

Профілактика цитомегаловірусу

Специфічна профілактика (вакцинація) проти цитомегаловірусу не розроблена.

Для раннього виявлення та лікування цитомегаловірусу необхідна ретельна перевірка донорів органів і тканин на ЦМВ. Дитячий інфекціоніст призначає таке обстеження всім новонародженим дітям з жовтяницею і токсико-септичними захворюваннями.

Під час планування вагітності показаний ЦМВ-аналіз. Вагітних важливо оберігати від контактів з дітьми, у яких діагностована вроджена цитомегаловірусна інфекція.

Особам з групи ризику показано застосування специфічного гіперімунного імуноглобуліну.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Автор статті:

Лікар-інфекціоніст вищої категорії, гепатолог, кандидат медичних наук

Експерт у напрямку:

Лікар-інфекціоніст вищої категорії

Який лікар лікує цитомегаловірус?

Пройти якісну діагностику та лікування цитомегаловірусу в Києві можна вже сьогодні у філіях клініки МЕДІКОМ (райони Оболонь і Печерськ). Телефонуйте за телефонами, вказаними на сайті, і записуйтеся на консультацію до лікарів-інфекціоністів. Бережіть себе і будьте здорові!

Анастасій Ігор Анатолійович
Лікар-інфекціоніст вищої категорії, гепатолог, кандидат медичних наук
comment 15
Даневський Віталій Олександрович
Лікар-інфекціоніст вищої категорії, сімейний лікар
comment 41
Дегтяр Ірина Михайлівна
Лікар-інфекціоніст вищої категорії
comment 13
Махіня Наталія Володимирівна
Дитячий лікар-інфекціоніст вищої категорії
comment 7

Вiдгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
error
error
error
error
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Передзвоніть
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down