Що таке перикардит?

Якщо у вас є підозра на перикардит і ви шукаєте перевіреного фахівця, щоб почати лікування, телефонуйте в клініку МЕДІКОМ. У нас є все необхідне діагностичне обладнання та кваліфіковані фахівці з досвідом роботи, які допоможуть вам розв'язати будь-які проблеми зі здоров'ям.

Перикардит — це запалення зовнішньої серцевої оболонки (перикарда), яке іноді супроводжується накопиченням рідини в серцевих тканинах або утворенням фіброзних структур. Найчастіше перикардит виникає на тлі супутніх патологій.

Згідно з клінічними проявами, виділяють гостру і хронічну форми перикардиту. Також запалення буває вторинним або первинним.

Якщо причина не встановлена, ставиться діагноз — ідіопатичний перикардит. Найчастіше запалення виникають через вірусні хвороби, які не були вилікувані своєчасно.

Патогенез

Норма об'єму рідини в порожнині зовнішньої серцевої оболонки — до 30 мл. Вона необхідна для зменшення тертя між листами. Запалення порушує ці процеси, і виникає ексудативний перикардит. Пацієнт може довго не помічати жодних симптомів, але з часом буде розвиватися серцева недостатність.

Якщо процес розвивається стрімко, вже через пару днів може виникнути тампонада серця. Патологія небезпечна припиненням перекачування крові. Другий етап захворювання — суха форма. Формуються фібринові спайки, деякі ділянки перикарда зростаються і перешкоджають руху серця. Безліч спайок можуть викликати серйозні ускладнення, при яких серце не зможе нормально скорочуватися.

У разі хронічного перебігу клінічна картина виражена неяскраво або відсутня.

Перикардит: наслідки та ускладнення

У разі несвоєчасного діагностування та лікування захворювання виникають такі ускладнення:

• тампонада серця;
• серцева недостатність;
• «панцирне серце».

Подібні наслідки потребують обов'язкової медичної допомоги, часто — оперативного втручання.

Лікування перикардиту

Терапія підбирається відповідно до клінічної форми та причини запального процесу. При легкому перебігу хвороби показаний постільний режим, обмеження рухливості, рідини та солей.

Медикаментозне лікування перикардиту включає:

• при інфекційній формі — антибіотики;
• при ураженні грибами — антимікотичні препарати;
• при вірусному походженні хвороби — противірусні засоби;
• для зняття болю і запалення — нестероїдні протизапальні препарати;
• для виведення рідини — діуретики.

Лікування перикардиту оперативним шляхом:

• видалення листків зовнішньої оболонки серця — призначається при конструктивній і хронічній формах;
• пункція з евакуацією рідини — для уникнення розвитку тампонади серця та за її наявності.

Часто хірургічне лікування проводиться при травмах грудної клітини.

Контроль виліковності

Ефективність лікування визначається на підставі спостереження за динамікою клінічних проявів, лабораторних досліджень та ехо-кардіологічних ознак. Пацієнтів, які схильні до розвитку ускладнень, потрібно обов'язково госпіталізувати.

У середньому стаціонарне лікування триває 14–20 днів. Після виписки пацієнт повинен протягом 3 років щорічно робити Ехо-КГ, рентгенографію грудної клітини, УЗД, МРТ і КТ, здавати аналіз сечі та крові. За нормальних показників пацієнт знімається з диспансерного спостереження.

Профілактика перикардиту

Стандартні профілактичні заходи включають регулярне обстеження серця та спостереження у лікаря-кардіолога, своєчасну діагностику та лікування інфекційних захворювань. Необхідно відмовитися також від шкідливих звичок, займатися спортом, дотримуватися дієти. Корисні ходьба, гартування, дихальні вправи. Восени й навесні показано приймання вітаміну Е, С.

Жінкам необхідно з обережністю приймати гормональні препарати.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.