Що таке гіпертиреоз (тиреотоксикоз)?

Як відомо, гормональні зміни в організмі можуть вкрай негативно впливати на здоров'я людини навіть у разі відсутності зовнішніх збудників захворювання. Тому загальне погане самопочуття разом із деякими яскраво вираженими симптомами може вказувати на розвиток гіпертиреозу, що потребує ретельної діагностики та лікування. Гіпертиреоз — це ендокринне порушення, яке зумовлене підвищенням гормональної активності щитовидної залози та надмірною продукцією тиреоїдних гормонів (Т3 — трийодтироніну та Т4 — тироксину). Збільшення рівня цих гормонів прискорює всі метаболічні процеси та починається так звана «пожежа обміну речовин». Це призводить до порушення функціонування багатьох систем та органів.

Саме тому у разі підозри на гормональні збої варто терміново звернутися за медичною допомогою. У клініці МЕДІКОМ у Києві є можливість пройти досконале обстеження ендокринної системи та отримати якісне лікування у разі виявлення ознак гіпертиреозу (або по-іншому — тиреотоксикозу) та інших відхилень.

Класифікація гіпертиреозу

Залежно від того, на якому рівні провокується гіперфункція щитовидної залози, виділяють три форми тиреотоксикозу:

• первинний — спричиняється порушеннями у щитовидній залозі;
• вторинний — виникає при дисфункціях гіпофіза;
• третинний — розвивається внаслідок порушень в роботі гіпоталамуса.

Залежно від вираженості симптомів гіпертиреозу перебіг захворювання поділяють на три стадії:

• Легка – субклінічна. При цьому симптоми можуть бути відсутніми або виявлятися незначно. Супроводжується невеликим підвищенням рівня тиреоїдних гормонів у тканинах: у крові рівень ТТГ знижується, а показники T3 та T4 не перевищують верхню межу норми.
• Середньої тяжкості — маніфестна. Збільшення рівня тиреоїдних гормонів стає явним, що призводить до помітних симптомів з боку нервової, серцево-судинної, дихальної, травної, репродуктивної системи, органів зору, шкіри та опорно-рухового апарату.
• Тяжка — тиреотоксичний криз. Стан пацієнта погіршується внаслідок тяжкого захворювання, інфекції, травми, лікування або операції без достатньої підготовки пацієнта тиреостатиками. Це призводить до значного погіршення самопочуття, сильного виснаження й може спричинити виражені прояви з боку серця (аж до фібриляції передсердь, серцевої недостатності та шоку), нервової системи (аж до епілептичного статусу та коми), травного тракту тощо.

Схильність до розвитку гіпертиреозу спостерігається серед жінок, осіб зі спадковою схильністю та пацієнтів з аутоімунними захворюваннями.

Патогенез гіпертиреозу

Зрозуміти, що таке гіпертиреоз, допоможе опис механізму розвитку цього симптомокомплексу. Під впливом першопричини починається підвищене вироблення Т3 і Т4. Ці гормони спричиняють збільшення споживання тканинами кисню, прискорюють енергетичний обмін та підвищують утворення тепла. Внаслідок підвищення рівня тиреоїдних гормонів зростає трансформація андрогенів на естрогени. Також гормональні порушення спричиняють надмірно швидке руйнування кортизолу та призводять до появи оборотної надниркової недостатності.

Клінічні прояви гіпертиреозу

Ознаки гіпертиреозу багато в чому подібні, але мають свої особливості залежно від першопричини порушень у виробленні тиреоїдних гормонів. Також прояви тиреотоксикозу визначаються тривалістю та тяжкістю основного захворювання.

При гіпертиреозі в деяких пацієнтів збільшується об'єм шиї. Багато хворих скаржаться на відчуття здавлення та дискомфорту під час ковтання та дихання. Під час промацування щитовидної залози найчастіше виявляється її збільшення, але в деяких пацієнтів вона зберігає нормальні розміри.

При гіпертиреозі може з'являтися набряклість, особливо в області гомілок. Набряки та застійні явища в легенях спричиняють задишку. Внаслідок чого порушується водний обмін, хворий відчуває сильну спрагу та страждає на рясне сечовипускання.

Порушення обмінних процесів призводять до підвищеної стомлюваності м'язів, появи частої слабкості та тремтіння в кінцівках і тілі. Може також виникати гіпотрофія м'язів, внаслідок чого людина швидко втомлюється від ходьби, піднімаючись сходами та переносячи важкі предмети. У важких випадках розвивається оборотний тиреотоксичний параліч м'язів.

Порушення метаболізму погіршують стан шкіри, волосся та нігтів. Шкіра стає тонкою, рожевою та вологою на дотик. Волосся стоншується, часто ламається, рано сивіє, може рідшати та випадати ділянками. Нігті тьмяніють, стоншуються та можуть відшаровуватися від ложа.

При тривалому перебігу гіпертиреоз призводить до зниження щільності кісткової маси та спричиняє розвиток остеопорозу.

Порушення органів травлення

Прискорений обмін речовин призводить до посилення апетиту, появи проносів та болів у животі. У тяжких випадках у хворого збільшуються розміри печінки та може розвиватися жовтяниця. У людей похилого віку апетит може знижуватися (аж до анорексії).

Порушення статевої системи

Симптоми гіпертиреозу часто доповнюються ознаками порушень у секреції жіночих та чоловічих статевих гормонів. У тяжких випадках розлади репродуктивної системи призводять до безпліддя.

Чоловіки нарікають на погіршення потенції. У тяжких випадках може розвиватися гінекомастія.

У жінок знижується лібідо, порушується менструальний цикл, місячні стають нерегулярними, може виникнути аменорея.

Після народження найчастіше ці прояви зникають. Тривалість їхньої наявності може бути різною.

У дітей та підлітків до звичайних симптомів гіпертиреозу додається гіперактивність. Вони не можуть довго концентруватися на певній темі й тому успішність у школі знижується.

При розвитку гострого тиреоїдиту всі симптоми виникають раптово та супроводжуються підвищенням температури. Це захворювання може розпочинатися після вірусної інфекції. Субфебрильне підвищення температури після лікування може спостерігатися кілька тижнів.

Найнебезпечнішим ускладненням є тиреотоксичний криз. У важких випадках він може призводити до коми та летального результату.

Дослідження показують, що в деяких випадках тиреотоксикоз може сприяти розвитку раку молочної залози.

Препарати для лікування гіпертиреозу вибираються індивідуально. У разі необхідності терапія може доповнюватися прийомом радіоактивного йоду, вживання якого зменшує розміри залози та знижує продукцію тиреоїдних гормонів.

Під час ремісії захворювання пацієнту рекомендується санаторно-курортне лікування.

Операції при гіпертиреозі

При неефективності консервативної терапії проводиться лікування гіпертиреозу хірургічним шляхом.

Обсяг операції при тиреотоксикозі визначається клінічним випадком:

• субтотальна резекція — видаляється більша частина залози;
• тотальна резекція — видаляється вся залоза.

Проведення часткової тиреоїдектомії (клиноподібна або часткова резекція, енуклеація вузла) практикується рідко, оскільки ці методики часто ускладнюються рецидивами тиреотоксикозу.

Після видалення переважної частини залози призначається замісна гормональна терапія.

Профілактика гіпертиреозу

Для профілактики гіпертиреозу варто своєчасно проводити лікування захворювань щитовидної залози, відмовитися від шкідливих звичок та долучати до раціону багаті йодом продукти.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Національна академія медичних наук України
• Mayo Clinic