Вузловий зоб: види та лікування
Вузловий зоб — це група захворювань щитоподібної залози, для якої характерне утворення вузликів різного походження та морфології. Розвиток, перебіг і прогноз цих станів широко варіюються.
Виявили «вузол у щитовидці» на УЗД? Припускаєте, що у вас можуть бути проблеми зі щитоподібною залозою? Запишіться на консультацію ендокринолога в Клініку МЕДІКОМ (Оболонь, Печерськ).
Наші досвідчені лікарі поставлять точний діагноз на основі результатів аналізів і діагностичних досліджень. Важлива перевага для пацієнтів — можливість пройти всі необхідні діагностичні процедури та лікування на базі одного медичного закладу.
Узловой зоб: виды, формы, степени
Клинический термин «узловой зоб» объединяет несколько видов патологии:
- коллоидный пролиферирующий зоб;
- диффузно-узловой (смешанный) зоб;
- опухолевые узлы (доброкачественные и злокачественные).
На узловой коллоидный зоб щитовидной железы приходится большинство случаев, до 8% — на доброкачественные аденомы. Многоузловой зоб может состоять из узлов разной морфологии. Иногда развивается псевдоузловой зоб, когда клетки щитовидной железы изменяются по узловому типу в результате подострого или аутоиммунного тиреоидита. Узлами бывают и кисты щитовидки (кистозный зоб). При узловом эутиреоидном зобе функции железы не нарушаются.
Имеет узловой зоб классификацию и по количеству очагов:
- многоузловой;
- солитарный (одноузловой зоб);
- конгломератный (связанные между собой узлы).
У пациентов с солитарным узловым зобом высока вероятность появления новых образований.
Различают три степени узлового зоба:
- нулевую (протекает незаметно, без симптоматики);
- первую (узлы можно выявить посредством пальпации);
- вторую (опухоль видна невооруженным глазом).
Существует и классификация узлового зоба щитовидной железы по выраженности признаков:
- вузли не визначаються;
- утворення виявляються промацуванням;
- зміна тканин помітна під час ковтання;
- зоб збільшує обхват шиї;
- шия деформується;
- збільшена щитоподібна залоза здавлює інші органи.
Розрізняють нетоксичний і токсичний вузловий зоб. На відміну від дифузного токсичного зоба, вузловий токсичний розвивається за відсутності аутоімунного фону. При цьому він має аналогічну етіологію — надлишок тиреоїдних гормонів в організмі.
В окремих регіонах проживання вузловий зоб різного ступеня тяжкості діагностується частіше. З віком поширеність захворювання збільшується. Жінки страждають частіше за чоловіків, оскільки їхній організм протягом життя зазнає безліч гормональних змін (унаслідок процесів вагітності, лактації, менструації, клімаксу), тому більш схильний до ризику гормональних збоїв.
Колоїдна форма, здебільшого, діагностується у літніх людей. Вузловий зоб щитоподібної залози нерідко проявляється у підлітковому віці, коли відбувається активна гормональна перебудова.
Причини вузлового зоба
Найчастіше причиною вузлового зоба є дефіцит йоду (вузловий ендемічний зоб). Якщо цього елемента мало, організм намагається збільшити кількість клітин, здатних вловити йод. Відбувається це нерівномірно. У результаті у щитоподібній залозі утворюються вузлики.
До інших провокувальних чинників відносять:
- паління;
- сильні стреси;
- вікові зміни;
- часті ЛОР-інфекції;
- опромінення, хіміотерапію;
- аутоімунні захворювання;
- дисфункцію залоз внутрішньої секреції;
- дисфункцію залоз внутрішньої секреції;
- порушення кровообігу та лімфообігу у щитоподібній залозі;
- тривале вживання деяких медикаментів;
- необхідність частої зміни клімату;
- фізичне перенапруження;
- дефіцит певних речовин (селену, кобальту, марганцю, міді).
Вузловий зоб може розвинутися на фоні інших захворювань. Так, при туберкульозі щитоподібної залози осередок запалення міститься в щільній оболонці (вузлі). Атеросклероз судин спричиняє застійні явища у щитоподібній залозі, внаслідок чого на деяких ділянках прискорюється поділ клітин.
При генетичній схильності до більш активної роботи щитоподібної залози прискорюється обмін речовин, а чутливість до гормонів падає. Це нерідко призводить до утворення вузлів. Порушення функції окремих нервових закінчень щитоподібної залози також супроводжується формуванням вузла.
Збільшує ризики виникнення вузлового зоба підвищений радіаційний фон, наявність нітратів у питній воді, токсичні речовини в їжі та повітрі. Несприятлива екологічна обстановка негативно позначається на здоров'ї щитоподібної залози, призводячи до мутації клітин.
Інші можливі причини вузлового зоба:
- травми;
- гормональні стрибки;
- ослаблення імунітету;
- психоемоційні розлади;
- генетичні порушення.
Запальні захворювання в області шиї та ушкодження нервової системи також здатні вплинути на активність росту клітин на окремих ділянках щитоподібної залози.
Симптоми вузлового зоба
Для захворювання характерне збільшення окремих зон у вигляді вузликів. Виявити ознаки вузлового зоба на початковій стадії можливо тільки в 7% випадків. Зазвичай патологія виявляється під час загального огляду з іншого приводу. Більшість пацієнтів направлено звертається за консультацією ендокринолога не раніше першої стадії хвороби. Симптоми вузлового зоба при цьому неявні й більше схожі на перевтому та втому. Далі ознаки вузлового зоба посилюються і стають очевидними:
- змінюється голос;
- виникають труднощі з диханням і кашель;
- проявляються зовнішні дефекти (ущільнення, гулі);
- присутнє відчуття чужорідного тіла під час ковтання;
- турбують запаморочення (через здавлювання судин).
Якщо патологія порушує роботу щитоподібної залози, то клінічна картина набуває гормональних симптомів вузлового зоба. Нестача тиреотропного гормону супроводжується:
- витрішкуватістю;
- витрішкуватістю;
- зниженням ваги за постійного відчуття голоду;
- прискореним серцебиттям;
- порушенням сну.
Гіпотиреоз при вузловому зобі супроводжують часті бронхіти й гострі респіраторні захворювання, а також:
- загальна слабкість, сонливість;
- суха шкіра, випадіння волосся;
- порушення серцебиття;
- нудота, зниження апетиту;
- тривожність, пригнічений настрій.
Чоловіки відзначають погіршення статевої функції. У жінок спостерігаються порушення менструального циклу (аж до аменореї) і безпліддя. У дітей відбувається затримка росту і розвитку.
Вузловий зоб під час вагітності
Вузли щитоподібної залози не належать до протипоказань під час планування вагітності. Винятком є види вузлового зобу, коли розмір новоутворень перевищує 4 см. Ризик розвитку захворювання у жінок у зв'язку з вагітністю невеликий. Однак потрібно ретельно стежити за рівнем гормонів і динамікою зростання вузлів. Як правило, пацієнткам призначають індивідуальні курси профілактики йодом, і вони перебувають на особливому контролі в ендокринолога.
Ускладнення при вузловому зобі
Ігнорування ознак патології або неправильне лікування призводять до ускладнень. Можливі наслідки вузлового зоба:
- травма поворотного гортанного нерва, що призводить до парезу або паралічу голосових зв'язок;
- гіпопаратиреоз, який супроводжують парестезії, судоми (аж до тетанії);
- трахеомаляція (дуже рідкісні випадки розм'якшення кілець трахеї).
Наслідки вузлового зоба здатні проявлятися фізично у вигляді компресії нервів, проблем із ковтанням і диханням. Існує ризик озлоякіснення утворень.
Діагностика вузлового зоба
Первинна діагностика вузлового зоба проводиться на консультації ендокринолога під час фізикального огляду (пальпації). Необхідно диференціювати захворювання і з'ясувати природу вузлів. Для цього застосовуються такі діагностичні методи, як:
- УЗД щитоподібної залози;
- оцінка тиреоїдного профілю (аналіз на гормони);
- сцинтиграфія залози;
- рентгенодіагностика;
- МРТ м'яких тканин шиї.
Це дає змогу визначити вид, характер, ступінь вузлового зоба, локалізацію новоутворень, а також вплив патології на сусідні органи. КТ і МРТ потрібні для аналізу структури тканин. Також томографія допомагає оцінити розміри залози, її контури і величину лімфовузлів. За необхідності, призначаються аналізи на антитиреоїдні антитіла.
Вивчення зразків тканин утворень розміром понад 1 см у діаметрі проводиться за допомогою тонкоголкової біопсії. Багатовузловий зоб потребує дослідження кожного вузла. Біопсія — найбезпечніший та найінформативніший метод визначення їх морфології. За результатами цього аналізу необхідна консультація онколога.
Як лікувати вузловий зоб?
На підставі аналізів і досліджень формується терапевтичний план. Ендокринолог визначає, як лікувати вузловий зоб, за наявними показаннями. У більшості випадків достатньо консервативного підходу. Медикаментозне лікування включає прийом тиреоїдних гормонів і терапію радіоактивним йодом. Другий метод є альтернативою операції.
Колоїдна форма патології не несе загрози здоров'ю. У цьому разі обмежуються динамічним спостереженням і дієтою при вузловому зобі. Як правило, колоїдний зоб прогресує повільно. До видалення вдаються, якщо розмір вузла понад 3 см. Також показанням до хірургічного втручання стають результати біопсії.
Вузловий зоб: операція та реабілітація
Оперативне лікування показане в разі:
- виявлення злоякісних утворень;
- значного естетичного дефекту (великих розмірах вузлового зоба);
- компресії органів і здавлювання тканин;
- стрімкого розвитку патології.
Після консультації хірурга та онколога обирається метод терапії вузлового зоба, що максимально знижує ризик рецидиву. Тривалість хірургічного втручання залежить від різновиду та обсягу операції на вузловому зобі. Існують такі методики:
- тиреоїдектомія — повне видалення щитоподібної залози;
- субтотальна резекція — видалення більшої частини тканин;
- гемітиреоїдектомія — видалення однієї частки залози;
- резекція перешийка щитоподібної залози — усунення вузла, який локалізується в цій ділянці.
Також існує малоінвазивний метод деструкції — склерозування вузлів, який поки що мало використовується на практиці. Крім того, за можливості застосовуються лазеродеструкція та діатермокоагуляція.
Після операції рекомендується перебування в стаціонарі не менше двох днів. Пацієнту підбираються гормонозамісні препарати. Як правило, після операції немає необхідності в спеціальній реабілітації. Індивідуальні заходи призначаються в разі високого ризику ускладнень.
Профілактика вузлового зоба
Щоб запобігти проблемам зі щитоподібною залозою, слід, насамперед, переглянути раціон. Харчування при вузловому зобі та для його профілактики має забезпечувати надходження в організм достатньої кількості йоду (чорниці, чорнослив, морепродукти, йодована сіль). Дуже важливо це в регіонах, де спостерігається дефіцит цього елемента в їжі.
Особам, старшим за 18 років, слід проходити профогляди не рідше одного разу на три роки (за індивідуальними показаннями — частіше). Для людей із групи ризику і з діагнозом вузловий зоб, рекомендації фахівців включають заборону на прийом інтенсивних сонячних ванн. Під час виходу на відкрите сонце слід захищати зону щитоподібної залози за допомогою шийної хустки.
Питання-Відповідь
Чому росте вузловий зоб?
Вузловий зоб — це поява одного або декількох новоутворень у щитоподібній залозі через дефект синтезу тиреоїдних гормонів, йододефіцит або інші чинники. Вузол має здатність збільшуватися в розмірі. У результаті опуклість на шиї пацієнта теж зростає. Якщо під час динамічного спостереження відзначається швидке зростання вузла або рецидив вузлового зоба, рекомендована біопсія.
Що не можна їсти при вузловому зобі щитоподібної залози?
Рекомендується виключити жирну, смажену і багату на вуглеводи їжу. Дієтологія рекомендує обмежити перероблені м'ясні продукти (ковбаса, консерви, копченості). Не варто вживати квашені овочі та фрукти, молочні продукти (за винятком натурального кисляку), а також відмовитися від здоби, солодощів, алкогольних і газованих напоїв.
Наполегливо рекомендується повна відмова від паління (зокрема, електронних сигарет).
Чи можна завагітніти за вузлового зоба?
Вузловий зоб без великих вузлів (4 см і більше) не є перешкодою або протипоказанням до планування вагітності та виношування дитини. Проте ведення вагітності з такою патологією потребує особливого підходу. Тому на консультації у гінеколога варто обговорити компенсацію фізіологічної потреби в йоді.
Чи дозволений масаж шийно-комірцевої зони за вузлового зобу?
Лікувальний масаж цієї зони за вузлів у щитоподібній залозі не заборонений за умови виконання грамотним фахівцем. Але є протипоказання:
- зростання вузла в динаміці;
- утворення великого розміру;
- запалення лімфовузлів;
- збільшення щитоподібної залози.
У будь-якому разі, перед масажем необхідне УЗ-дослідження і рекомендовано оцінити рівень гормонів.
Який лікар лікує вузловий зоб?
Діагностикою і терапією вузлового зоба займається ендокринолог. Проконсультуватися з цим фахівцем і почати ефективне лікування за виявленими показаннями можна в клініці МЕДІКОМ.
Наші кваліфіковані лікарі мають великий досвід діагностики, консервативної та хірургічної терапії цієї патології. Ми використовуємо сучасні міжнародні протоколи та доказову медицину для лікування вузлового зоба в Києві.
Записатися на прийом можна цілодобово через контакт-центр або зручний telegram bot.
Ціни
На послуги, позначені зірочкою *, знижка постійного клієнта 10% і 15% не поширюється.
1300 грн
запис на прийом
|
|
2700 грн
запис на прийом
|
|
1663. Консультація ендокринолога Кваченюка А.М.,професора д.м.н. - повторна
|
2000 грн
запис на прийом
|
3077. Консультація ендокринолога повторна
|
1200 грн
запис на прийом
|
1500 грн
запис на прийом
|
|
45. Консультація дитячого ендокринолога
Дитячий
|
1300 грн
запис на прийом
|
3107. Цитологічне дослідження пунктату щитоподібної залози
|
800 грн
запис на прийом
|
800 грн
запис на прийом
|
510 грн
запис на прийом
|
|
352. Тироксин (Т4) загальний
|
590 грн
запис на прийом
|
353. Тироксин (Т4) вільний
|
510 грн
запис на прийом
|
350. Трийодтиронін (Т3) загальний
|
590 грн
запис на прийом
|
1560 грн
запис на прийом
|
3094. Пункційна біопсія щитоподібної залози
|
2500 грн
запис на прийом
|
Яка послуга вас цікавить?
На послуги, позначені зірочкою *, знижка постійного клієнта 10% і 15% не поширюється.
Ліцензії та сертифікати
Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.