Лікування інфекційного мононуклеозу
Інфекційний мононуклеоз — це гостре вірусне захворювання, яке викликається вірусом Епштейна-Барра. Також зустрічається назва «моноцитарна ангіна» і «хвороба Філатова» на честь вченого, який вперше описав це захворювання. Хоча патологія найчастіше зустрічається у дітей, близько чотирьох пацієнтів — підлітки й дорослі.
Хвороба розвивається повільно, інкубаційний період становить від 7 до 50 днів. Природні антитіла до цього вірусу виявляються майже у 80 % дорослих людей у світі.
Етіологія і патогенез
Причина інфекційного мононуклеозу — вірус Епштейна-Барра. Зараження відбувається в результаті прямого контакту зі слиною пацієнта. Найбільш сприйнятливими до інфікування виявляються пацієнти з ослабленим імунітетом, хронічною втомою і нераціональним харчуванням.
Контакт з вірусом Епштейна-Барра не означає, що у людини розвинеться захворювання.
Найбільш часто захворювання виникає:
- у дітей після 4 років;
- у підлітків;
- у молодих людей.
Рідше захворювання зустрічається у дорослих старше 40 років і немовлят.
Вірус проникає через слизову оболонку горлянки та атакує в основному В-лімфоцити, в яких він залишається в латентній формі. При цьому часто не проявляються ознаки інфекційного мононуклеозу. Збудник хвороби не розмножується і може викликати захворювання, але періодично провокує безсимптомну реактивацію інфекції, під час якої він буде виділятися зі слиною та іншими виділеннями до кінця життя. У більшості пацієнтів хвороба Філатова проходить без ускладнень. Однак деякі випадки потребують госпіталізації та серйозного лікування.
Шляхи зараження
Джерелом інфекції є пацієнти з інфекційним мононуклеозом, пацієнти, що вже одужують, люди з безсимптомною течією та вірусоносії. Зараження відбувається в результаті прямого контакту з хворою людиною (слина виділяється з носоглотки), рідше крапельно. Інкубаційний період інфекційного мононуклеозу становить 7–50 днів.
Існує кілька шляхів зараження:
- слина (найчастіше);
- статевий шлях;
- переливання крові;
- трансплантація органів;
- посуд і брудні руки;
- від матері до виношуваного плоду.
Клінічні прояви інфекційного мононуклеозу
Інфекційний мононуклеоз спочатку проявляється загальним нездужанням і слабкістю.
Симптоми інфекційного мононуклеозу:
- сильна стомлюваність;
- почуття апатії та втрата апетиту;
- м'язові та суглобові болі;
- температура (висока, іноді до 2 тижнів);
- хворобливість горла;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- збільшення мигдалин, поява характерного нальоту;
- головні болі.
Мононуклеоз від стрептококової ангіни відрізняють такі ознаки:
- генералізоване збільшення лімфатичних вузлів;
- тривала лихоманка;
- збільшення печінки та селезінки;
- закладений ніс.
Висип належить до рідкісних симптомів інфекційного мононуклеозу і може проявитися лише в 1 з 10 пацієнтів. Іноді з'являється на другому тижні хвороби. Висип найчастіше з'являється на тулубі.
Особливості перебігу хвороби під час вагітності
Під час вагітності у жінки знижується імунітет. Виникнення інфекційного мононуклеозу, в більшості випадків, не шкодить здоров'ю дитини. Найбільший ризик у період гестації має підвищена температура. Як і при будь-якому іншому захворюванні, вагітна жінка, яка страждає на мононуклеоз, повинна перебувати під постійним медичним наглядом. Захворювання діагностується за допомогою аналізів крові. Основою лікування вважаються препарати симптоматичної спрямованості. Перш ніж почати приймання ліків вагітним жінкам треба проконсультуватися з лікарем-гінекологом. Важливо забезпечити організму відпочинок, здоровий сон і відсутність стресових ситуацій.
Особливості інфекційного мононуклеозу у дітей
Симптоми інфекційного мононуклеозу у дітей схожі на простудні захворювання. Спочатку малюк відмовляється від їжі, скаржиться на втому, болі в спині та ногах. З часом з'являється біль у горлі та висока температура. Крім цього, збільшуються шийні лімфатичні вузли. Дитячий лікар-інфекціоніст повинен призначити обстеження на мононуклеоз. Іноді педіатр, вважаючи, що це звичайна інфекція горла, прописують дитині антибіотик. Специфічного лікування не існує. Тому лікар призначає в основному симптоматичне лікування.
Ускладнення
До наслідків інфекційного мононуклеозу відносять:
- Гепатит
- Розрив селезінки
- Порушення прохідності дихальних шляхів
- Ураження кісткового мозку
- Неврологічні ускладнення
- Пневмонію
- Вторинні бактеріальні інфекції
- Набряк та інфільтрати в дихальних шляхах
- Запалення серцевого м'яза і тканин, що оточують серце
- Анемію, тромбоцитопенію, нестачу лейкоцитів
Діагностика інфекційного мононуклеозу
Підставою для постановки діагнозу є огляд під час відвідування лікаря, співбесіда та клінічна картина. Діагностику інфекційного мононуклеозу важко провести тільки на підставі видимих симптомів, оскільки подібні ознаки супроводжують, наприклад, бактеріальну ангіну.
Лабораторна діагностика інфекційного мононуклеозу включає кілька видів обстежень:
- Аналіз на мононуклеоз — показує збільшення концентрації лейкоцитів з переважанням лімфоцитів, наявність атипових лімфоцитів.
- Серологічні тести — необхідні при діагностиці випадків з атиповою клінічною течією. При цьому виявляються антитіла до збудника.
- Обов'язково проводиться ПЛР-діагностика.
- УЗД черевної порожнини — показує, чи збільшені паренхіматозні органи: печінка і селезінка.
- КТ.
Лікування інфекційного мононуклеозу
У разі появи симптомів захворювання у дорослої людини треба звернутися до сімейного лікаря або інфекціоніста.
Через відсутність спеціального протоколу при інфекційному мононуклеозі призначається симптоматичне лікування:
- жарознижувальні, протизапальні та знеболювальні: парацетамол, нестероїдні протизапальні засоби;
- вживання великої кількості рідини;
- у разі сильного набряку дихальних шляхів може знадобитися введення глюкокортикостероїдів.
Оскільки інфекційний мононуклеоз рідко пов'язаний з бактеріальними інфекціями, антибіотики зазвичай протипоказані.
Під час температури треба залишатися в ліжку і часто міняти одяг. Необхідно уникати травм живота, щоб не постраждала селезінка, яка може збільшуватися у пацієнтів з цим захворюванням.
Госпіталізація при лікуванні інфекційного мононуклеозу потрібна в тому випадку, якщо пацієнт відчуває утруднене дихання, зневоднення або інші ускладнення.
Контроль виліковності
Щоб уникнути рецидивів, необхідно відвідувати лікаря протягом року після зникнення симптомів інфекційного мононуклеозу. Потрібно також зробити контрольний аналіз крові (морфологію), щоб підтвердити відсутність анемії та оцінити інші показники. Варто запам'ятати, що імунітет на це захворювання виробляється довічно.
Профілактика інфекційного мононуклеозу
Зараз профілактичні заходи зводяться до дотримання правил особистої гігієни:
- уникати контакту рук з ротом;
- не відкушувати чужих бутербродів;
- використовувати тільки свої столові прилади та посуд;
- не пити з чужих стаканів і не пропонувати свої;
- дітям забороняти користуватися іграшками хворих однолітків.
Особливо варто привчати до вищенаведених правил дітей з раннього віку.
Поради та рекомендації
На що звернути увагу:
- У жодному разі не можна використовувати антибіотики через вірусну етіологію захворювання. Крім марності застосування з'являється ризик алергічних реакцій.
- Нездужання, слабкість і постійна стомлюваність можуть зберігатися протягом декількох тижнів після одужання. У цей період треба більше піклуватися про себе, відпочивати й спати, щоб організм міг відновити свої сили.
- У період відновлення після інфекційного мононуклеозу не рекомендуються фізичні навантаження.
Питання-Відповідь
Скільки заразний хворий інфекційним мононуклеозом?
Інфекційний мононуклеоз — ідіопатичне запалення шийних залоз. Інкубаційний період хвороби триває від 3 до 5 тижнів. Чіткого протоколу терапії ІМ не існує. Залежно від тяжкості протікання, лікування може проводитися як в інфекційному стаціонарі, так і в домашніх умовах. Триває лікування до нормалізації самопочуття та стабілізації тенденції одужання. До пів року хворий на інфекційний мононуклеоз залишається заразним.
Скільки разів можна захворіти на інфекційний мононуклеоз?
Перехворівши на інфекційний мононуклеоз, організм набуває антитіла до вірусу. За наявності відповідних антитіл повторне захворювання ІМ зазвичай не відбувається. Однак може статися рецидив у разі придушення імунітету через будь-які причини: СНІД, онкозахворювання, прийом імунодепресантів. Отже, щоб уникнути реактивації вірусу Епштейна-Барра, слід подбати про зміцнення імунітету.
Скільки днів тримається температура при інфекційному мононуклеозі?
На початкових стадіях ІМ може протікати безсимптомно. У такому разі захворювання діагностується шляхом дослідження крові в лабораторії. Педіатр опитує батьків про наявність інших симптомів. Особлива увага приділяється шийним лімфовузлам і слизовій у порожнині рота. Тривалість температури при інфекційному мононуклеозі залежить від тяжкості хвороби, варіюється від 3 до 10 днів. Важливо, щоб особистий лікар точно володів інформацією про тривалість підвищеної температури. Адже потрібно якомога точніше визначити день виявлення перших симптомів. Щоб збити жар, рекомендується приймати жарознижувальні засоби, у складі яких присутні парацетамол, ібупрофен.
Які антибіотики п'ють при інфекційному мононуклеозі?
Для лікування інфекційного мононуклеозу не використовують антибіотики. Найкраща ІМ терапія — збалансоване харчування, рясне питво, постільний режим. У разі ускладнення ІМ вторинною бактеріальною інфекцією доцільно призначити антибіотики. Тільки кваліфікований лікар-інфекціоніст або дитячий інфекціоніст здатний якісно провести диференційний діагноз і виявити причину патологічного стану, і попередити важкий перебіг хвороби.
Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.
Який лікар лікує інфекційний мононуклеоз?
Клініка МЕДІКОМ забезпечена сучасним обладнанням, щоб провести своєчасну і точну діагностику захворювання. Наші лікарі-інфекціоністи проведуть ефективне лікування інфекційного мононуклеозу в Києві. У разі виявлення патології у дитини надається консультація дитячого лікаря-імунолога. Підрозділи клініки для зручності пацієнтів розташовані на Оболоні та Печерську. Звертайтеся до нас, щоб своєчасно уникнути небезпечних ускладнень захворювання.
57
31
14
26
Сертифікати
Вiдгуки
Дякую за найповнішу інформацію, яка мені тільки траплялася.
Два года назад переболела, обсыпан был весь рот, потом началась ангина, пришлось около месяца лежать в инфекционном отделении.
Сегодня актуальная тема, меня всегда преследует герпес, правда только на губах, но высыпает обильно. Записался на прием к инфекционисту.
Хочу висловити подяку автору, сайту, завжди дуже правильна потрібна інформація.
Дуже багато інформації, тільки не зрозуміло лікується воно чи ні. У мене вже було шість рецидивів.
Спасибі клініці, вчора був на прийомі у лікаря, відразу почав приймати лікування, сьогодні можу сказати, що вже відчуваю краще, практично не болить, виразки почали гоїтися, і нових висипань немає.
Подзвонити 
Написати 
Chat-bot 
