Таргетна терапія в Києві

Таргетна терапія змінює сам принцип підходу до боротьби з раком. Методика передбачає використання препаратів, які діють виключно на клітини, що мають мутації, не пошкоджуючи здорові тканини. 

Лікування таргетною терапією в онкології: як це працює

Таргетна терапія — це сучасний метод лікування раку, який ґрунтується на застосуванні препаратів, що впливають на білкові мішені, критичні для росту й виживання ракових клітин. Метод ефективний за наявності відповідних біомаркерів, визначених шляхом молекулярного профілювання пухлини. Оскільки вплив вибірковий, це дає змогу досягати терапевтичного ефекту, мінімізуючи негативні наслідки для організму.

Таргетні препарати призупиняють ріст та поділ ракових клітин, активізують внутрішні механізми їх самознищення (апоптоз) та блокують формування нових судин, що живлять пухлину (ангіогенез). Таргетна терапія — це метод, який може бути частиною комбінованої терапії, що включає:

• хіміотерапію;
• хірургічне лікування;
• променеву терапію;
• імунотерапію.
  
  

Таке поєднання особливо ефективне на більш пізніх стадіях захворювання або при складних формах раку. Пройти таргетне лікування в Києві з попередньою діагностикою та індивідуальним підбором препаратів можна в одній з філій наших клінік на ст.м. Оболонь.

Показання та протипоказання до таргетної терапії

Основними показаннями для проведення таргетної терапії є:

• наявність специфічних генетичних мутацій або білкових мішеней, підтверджених молекулярним профілюванням пухлини;
• онкопатології, нечутливі до стандартної хіміотерапії;
• потреба в підтримуючому або комбінованому лікуванні раку (молочної залози, легенів, нирки, кишківника, меланоми тощо).
  
  

Серед протипоказань: відсутність молекулярної мішені для дії препарату, тяжкі порушення функції печінки або нирок та активні інфекційні процеси.

Основні види таргетних препаратів та їх дія

1. Інгібітори тирозинкіназ (TKI).

Блокують ферменти тирозинкінази, які передають сигнали росту клітинам. Механізм дії — зупиняють фосфорилювання білків, в результаті чого клітина не отримує сигнал на поділ.

Приклади:

• Іматиніб (Glivec) – BCR-ABL (хронічний мієлолейкоз)
• Ерлотиніб, гефітиніб, осимертиниб – EGFR (рак легені)
• Сунітиніб, сорафеніб, пазопаніб – VEGFR/PDGFR (нирковоклітинний рак)
• Лапатиніб – HER2/EGFR (рак молочної залози)
  
  

2. Моноклональні антитіла (mAb).

Великі білкові молекули, які розпізнають і зв’язуються з певними рецепторами або антигенами на поверхні пухлинних клітин. Механізм дії — блокують рецептори та стимулюють імунну відповідь (ADCC, CDC).

Приклади:

• Трастузумаб (Herceptin) – HER2
• Цетуксімаб, панітумумаб – EGFR
• Бевацизумаб – VEGF (пригнічує ангіогенез)
• Ритуксимаб – CD20 (лімфоми)
  
  

3. Інгібітори ангіогенезу.

Перешкоджають утворенню нових судин, які живлять пухлину. Мішені: VEGF, VEGFR.

Приклади:

• Бевацизумаб (антитіло до VEGF)
• Сорафеніб, сунітиніб (маленькі молекули — TKI з антиангіогенним ефектом)
  
  

4. Інгібітори сигнальних шляхів (MAPK, PI3K, mTOR тощо)

Порушують внутрішньоклітинну передачу сигналів, що контролюють ріст, проліферацію та виживання пухлинних клітин, спричиняючи їх зупинку або загибель.

Приклади:

• Вемурафеніб — блокує мутантний білок BRAF, зупиняючи ріст пухлин)
• Еверолімус, темсиролімус — блокують білок mTOR і гальмують пухлину зсередини.

Форми введення препаратів

Таргетна терапія — це методика, що передбачає використання препаратів у кількох формах, залежно від діючої речовини та протоколу лікування:

1. Таблетки або капсули. Призначаються для щоденного прийому вдома, зазвичай без перерв. Ця форма найбільш зручна для пацієнтів із хронічним перебігом захворювання або при підтримуючій терапії.
2. Внутрішньовенні інфузії. Проводяться у стаціонарі або амбулаторному режимі. Лікар вводить препарат через венозний катетер або порт-систему — спеціальний підшкірний доступ, встановлений для тривалого лікування.
3. Підшкірні ін’єкції. Застосовуються для введення окремих таргетних препаратів у визначених протоколах.
   
   

Таргетна терапія — це доволі тривалий процес, який залежить від типу пухлини, стадії процесу, наявності специфічних мутацій. Деякі препарати застосовуються циклами — із чітко визначеною тривалістю курсу та періодами відпочинку. Це дозволяє організму відновлюватися й знижує токсичність. Інші препарати необхідно приймати щоденно, протягом тривалого часу, без перерв. Такий підхід дозволяє підтримувати стабільну концентрацію діючої речовини в крові. Режим лікування залежить від типу раку, виявленої мутації, цілей терапії (первинне лікування, підтримка, лікування рецидиву) і загального стану пацієнта.

Переваги таргетної терапії

Порівняно з традиційною хіміотерапією, таргетна терапія — це більш щадна для організму методика, яка дозволяє отримати позитивну динаміку навіть у важких випадках.

Основні переваги:

• вища ефективність при певних мутаціях або резистентності до хіміопрепаратів;
• менша токсичність, оскільки препарати вибірково впливають на пухлинні клітини, мінімально зачіпаючи здорові тканини;
• можливість поєднання з хіміотерапією для підвищення ефективності загального лікування.
• кращий прогноз (у ряді випадків — навіть на пізніх стадіях захворювання).