Що таке ІПСШ?

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) — одна з найбільш серйозних проблем в сучасному світі. Венеричні захворювання несуть тяжкі наслідки для здоров'я заражених, викликають безпліддя та інші серйозні патології. Стрімкому поширенню захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), сприяють розширення міжнародного туризму, падіння моральності, резистентність збудників до антибактеріальних препаратів, а також відсутність етіопатогенетичних препаратів до деяких збудників венеричних хвороб.

Класифікація

ІПСШ класифікують за різними ознаками: вид збудника, клінічні прояви, можливість вилікування тощо. Міжнародна класифікація перераховує ЗПСШ, які викликають облігатно-патогенні мікроорганізми. Окремі класифікації носять, більшою мірою, додатковий характер і використовуються при діагностиці, лікуванні та профілактиці статевих інфекцій.

Захворювання, що передаються статевим шляхом, поділяються на: виліковні (більшість ІПСШ); невиліковні (аногенітальний герпес, СНІД — синдром набутого імунодефіциту).

В основі синдромної класифікації ІПСШ лежать клінічні прояви захворювання:

• 1 група — статеві інфекції, які характеризуються наявністю ерозивно-виразкового синдрому. До інфекційних агентів, які викликають виникнення виразок і ерозій в області геніталій і промежини, належать збудники: аногенітального герпесу, сифілісу, трихомоніазу, венеричної лімфогранульоми, пахової гранульоми, шанкроїда тощо;
• 2 група — інфекції, для яких характерний синдром уретро-генітальних виділень. Найбільш поширеними інфекціями, що викликають вагінальні виділення у жінок, є бактеріальний вагіноз, молочниця (кандидоз), трихомоніаз.

Етіологія захворювання

Інфекції, що передаються статевим шляхом — це специфічні захворювання, які викликаються різними мікроорганізмами та передаються під час статевого контакту.

Види ІПСШ в залежності від етіологічної класифікації:

• бактеріальні інфекції — сифіліс, хламідіоз, мікоплазмоз, бактеріальний вагіноз, гонококові інфекції та ін.;
• вірусні інфекції — герпетична вірусна інфекція, гепатити В і С, контагіозний молюск, венеричні бородавки, ВІЛ та ін.;
• протозойні захворювання — трихомоніаз, амебіаз;
• ураження, викликані грибами — кандидоз;
• патології, викликані ектопаразитами — фтиріаз і короста.

Інфекції, які передаються статевим шляхом, можуть викликатися патогенними й умовно-патогенними збудниками. Більшість ЗПСШ викликаються патогенними мікроорганізмами (сифіліс, гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, герпесна інфекція, вірусні гепатити та ін.). До статевих інфекцій, які викликають умовно-патогенні мікроорганізми, відносяться бактеріальний вагіноз, мікоплазмоз, кандидоз та ін.

На наявність венеричного захворювання можуть вказувати деякі ознаки ІПСШ: виразкові ураження слизової оболонки ротової порожнини та шкіри навколо рота, ураження горла, порушення менструального циклу (аменорея, нерегулярні місячні), поява невеликої кількості крові після статевого акту у жінок, болючість при сексуальному контакті, підвищена кровоточивість шийки матки, запалення пахових лімфовузлів, бородавчасті утворення та виразки в області промежини й ануса тощо.

Діагностика

Діагностика ІПСШ включає збір інформації, огляд, лабораторні методи дослідження. Збір анамнезу й обстеження проводиться в обстановці повної конфіденційності. Незамінним джерелом інформації може послужити анамнез сексуального життя пацієнта.

Обстеження включає огляд пацієнтів, вимірювання основних життєвих показників (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, дихання тощо).

Фізикальне дослідження на ІПСШ включає:

• огляд шкірних покривів тулуба, кінцівок, волосистої частини голови та видимих слизових оболонок (ротоглотки, кон'юктиви, аногентальної області);
• оцінка загальних симптомів (лихоманка, втрата ваги, збільшені лімфовузли);
• при огляді зовнішніх статевих органів звертають увагу на виділення з сечостатевих органів, патологічні зміни та анатомічні дефекти;
• огляд періанальної області.

Гінекологічне обстеження ІПСШ включає огляд зовнішніх статевих органів, обстеження за допомогою гінекологічних дзеркал, бімануальне обстеження. Для оцінки стану передміхурової залози у чоловіків проводиться пальцеве ректальне дослідження.

Якщо пацієнт практикує анальний секс або є ознаки ураження прямої кишки проводиться ректороманоскопія.

Молекулярно-біологічні методи є найбільш чутливими діагностичними методами виявлення ІПСШ. До таких методів належать: ПЛР - діагностика (полімеразна ланцюгова реакція); TMA, NASBA - реакція транскрипціоної ампліфікації; SDA - реакція зі зрушенням ланцюга. Ці методи дозволяють виявити наявність будь-якого ІПСШ.

Для попередньої діагностики деяких ЗПСШ (хламідіоз, гонококова інфекція, сифіліс, ВІЛ) використовуються експрес-тести. Швидкі тест-системи — карти з іммобілізованими рекомбінантними антигенами та синтетичними пептидами. Показники специфічності цих тестів трохи нижче, ніж у стандартних методів діагностики. Однак, вони дозволяють швидко, максимум через 15 хвилин після обстеження, дізнатися результати.

В окремих випадках при діагностиці ІПСШ можуть бути показані інструментальні методи діагностики: кольпоскопія, аноскопія, ректороманоскопія.

Лікування

Основне лікування ІПСШ направлено на антибактеріальну терапію. Вибір лікарських препаратів проводиться на підставі даних анамнезу (індивідуальна непереносність препаратів, алергічні реакції, наявність супутніх інфекцій і захворювань тощо).

З позицій доказової медицини проведення системної ензимотерапії, імуномодулювальної терапії та лікування ІПСШ місцевими антисептичними препаратами не рекомендується.

При ускладненому перебігу захворювань проводиться патогенетичне та фізіотерапевтичне лікування.

Контроль вилікування

Перший контроль вилікування від ІПСШ проводиться відразу після завершення лікування (за винятком імунологічних методів діагностики збудників).

Жінкам контрольне обстеження показано під час трьох найближчих менструальних циклів. 3 місяці на клініко-лабораторному контролі повинні перебувати їх статеві партнери. До завершення всього курсу лікування й отримання негативних результатів рекомендується утриматися від статевих контактів.

Імунологічні методи діагностики проводять через 4 тижні після закінчення лікування ІПСШ і далі — за показаннями.

Щоб уникнути випадків реінфекції, через кілька місяців після закінчення терапії особам з групи ризику доцільно пройти повторне обстеження.

Профілактика

Зростанню чисельності осіб, які мають ЗПСШ сприяють численні чинники. Тому заходи, спрямовані на профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом, повинні мати комплексний характер.

Особливу увагу необхідно приділяти профілактичним заходам, медичній освіті, що проводяться серед груп ризику.

Профілактика ІПСШ:

• вакцинація проти ІПСШ (в тому числі, вакцинопрофілактика раку шийки матки);
• відмова від шкідливих звичок і залежностей (алкоголь, наркотики);
• відмова від випадкових статевих зв'язків;
• вибір одного постійного статевого партнера;
• використання бар'єрних засобів контрацепції;
• своєчасний скринінг ІПСШ.

Пройти повну діагностику та лікування ЗПСШ в Києві в клініці МЕДІКОМ ви можете вже сьогодні. Залишилися питання? Дзвоніть за телефонами, вказаними на сайті клініки, записуйтеся на консультацію. Ми гарантуємо вам повну конфіденційність.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Українська Вікіпедія
• Центр Громадського здоров'я МОЗ України