Лікування мікоплазмозу

Мікоплазмоз — це хронічна інфекція, яка найчастіше вражає сечостатеву систему чоловіків і жінок. Дане захворювання може бути викликано рядом збудників, які за розмірами наближені до вірусів. Одноклітинні мікроорганізми здатні викликати інфекційні захворювання, які руйнівно діють на сечостатеву і дихальну системи. Своєчасна діагностика й ефективне лікування захворювання є гарантією здоров'я людини.

Особливості захворювання

Мікоплазмоз є групою захворювань інфекційного типу, які мають бактеріальну природу походження. Представники даного класу провокують розвиток запалення в маткових і сечовивідних каналах, легенях і інших органах людини. На ранніх стадіях захворювання характеризується болями при сечовипусканні та виділенням рідини прозорого кольору з уретри.

Бактерії класу mycoplasma hominis акумулюються в різних анатомічних областях. Одноклітинні організми патогенного типу передаються між людьми виключно статевим шляхом. Диференціальна діагностика захворювання проводиться з метою виключення різних патологій (хламідіоз, гонорея), які мають схожі характеристики з мікоплазмозом.

Класифікація

Мікоплазми — це мікроорганізми, які не мають клітинної стінки й є найбільш низькоорганізованими живими організмами.

Залежно від характеру клінічного перебігу розрізняють гострі, середні, мляві й хронічні форми захворювання. При детальному вивченні може бути виявлено носійство мікоплазми, яка не проявляється характерними симптомами. Також запальний процес може бути класифікований за місцем локалізації. Найбільш поширеним є уретрит, вагініт і сальпінгіт. Регулярно виявляються нові види мікоплазми.

Етіологія захворювання

Наразі, наука поділяє сімейство Mycoplasmataceae на кілька родів: Mycoplasma і Ureaplasma. Найбільш поширеними серед них є:

• mycoplasma hominis (людська мікоплазма, паразитує тільки в сечостатевому тракті);
• mycoplasma genitalium (генітальна);
• mycoplasma incognitos;
• mycoplasma pneumonia;
• ureaplasma urealiticum (дані види мікоплазм розщеплюють сечову кислоту);
• ureaplasma parvum.

Сучасна медицина налічує понад 100 видів мікоплазм.

Шляхи зараження

Патогенні форми мікоплазм передаються виключно статевим шляхом. Існують також інші варіанти зараження і фактори ризику, а саме:

1. Статевий контакт орального і вагінального типів.
2. Використання чужих рушників, мочалок та ін.
3. Інфікування плода в утробі матері.
4. Ослаблений імунітет. На тлі цього відбувається активне розмноження патогенної мікрофлори мікоплазм.
5. Інфекційне ураження сечостатевої системи.
6. Безладне статеве життя.
7. Ятрогенне зараження.

Клінічні симптоми мікоплазмозу у чоловіків і жінок

Особливістю урогенітальних мікоплазм є те, що вони не мають характерних симптомів прояву. Понад 50% населення планети виступають носієм Mycoplasma, не здогадуючись про наявність інфекції в організмі. При прогресуванні захворювання спостерігаються симптоми, схожі з уретритом і вагінітом. Ознаки мікоплазмозу безпосередньо залежать від стану імунітету людини.

На практиці у хворих жінок спостерігаються печіння і сильний свербіж в області піхви, уретри. Паралельно з цим можуть спостерігатися незначні виділення слизу. У момент випускання сечі людина відчуває виражений біль. Мікоплазмоз не має бурхливого розвитку симптомів. Велика частина ознак є розмитими.

Респіраторні форми пов'язані з ураженням дихального тракту людини. У хворого спостерігається сильний сухий кашель, дере в горлі й спостерігається висока температура тіла.

Діагностика мікоплазм

Основу діагностики мікоплазмозу становлять розгорнуті тести, які проводяться в спеціалізованих лабораторіях. Аналіз проводиться за наявності урогенітального мікоплазмозу, безпліддя, самовільних абортів, патогенних проявів.

Лабораторна діагностика включає такі методи:

1. Культуральні. Фахівці вивчають посів біологічного матеріалу і визначають ступінь чутливості мікоплазм до препаратів антибактеріального типу.
2. Молекулярно-біологічні (ПЛР-діагностика). Технологія спрямована на визначення концентрації мікоплазм в біоматеріалі.
3. Імунологічні. Аналіз спрямований на виявлення антигенів і антитіл в крові людини. Також він проводиться для визначення точної реакції імунітету на конкретні мікроби. Ця діагностика мікоплазмозу використовується рідко.

Лікування

При лікуванні мікоплазмозу необхідний комплексний підхід. Як правило, гінекологи призначають сильні антибіотики, які мають широкий спектр дії. Головне завдання таких препаратів — боротьба з патогеном і стимулювання роботи імунної системи. Загальний період прийому лікарських засобів становить 1-2 тижні. Найбільш поширеними є такі препарати:

• доксициклін, азитроміцин;
• тетрациклінові антибіотики для протимікробної терапії;
• антисептики й топічні медикаменти;
• протигрибкові засоби;
• імуноукріплюючі препарати.

Контроль виліковності

Після проходження курсу здійснюється повторна здача аналізів для лабораторного дослідження. Якщо результати будуть позитивними, лікування проводиться за допомогою іншого препарату. Лікування від mycoplasma genitalium обов'язково при виявленні інфекції у жінок з безпліддям, при наявності патологій вагітності та урогінекологічних розладів. Терапевтичний вплив на організм має виконуватися під чітким наглядом лікаря.

Профілактика мікоплазмозу

Урогенітальний мікоплазмоз та інші форми цього інфекційного захворювання набагато легше попередити, ніж вилікувати. Комплекс профілактичних заходів складається з великої кількості доступних заходів. Необхідно мати постійного статевого партнера і використовувати презервативи. У побуті важливо дотримуватися гігієнічних правил. Гінекологи та урологи рекомендують кожні 6 місяців проходити огляд. Якщо людина схильна до хвороби, частота лабораторних досліджень складає кожні 365 днів.

Куди краще звернутися за допомогою?

Лікування мікоплазмозу в Києві здійснюється з дотриманням європейських стандартів якості в філіях клініки МЕДІКОМ на Оболоні й Печерську. Призначення антибіотиків здійснюється індивідуально. Терапевтичний курс контролюється сертифікованими лікарями.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Сайт Всесвітньої організації охорони здоров'я / Інформаційні бюлетені - https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets
• Сайт Міністерства Охорони Здоров'я України / Здоров'я А-Я - https://moz.gov.ua/zdorovja-a-ja
• Довідник медичних препаратів - https://compendium.com.ua/