Атипова пневмонія. Лікування

Атипова пневмонія – це група різних за походженням і механізмом розвитку гострих інфекційних захворювань неспецифічної етіології, для котрих характерне осередкове ураження респіраторних відділів легень.

Вперше про атипову пневмонію заговорили в середині минулого століття. Атиповими вважалися пневмонії з незвичайними клінічними проявами. Після того, як у 2003 році в Південно-Східній Азії спостерігався спалах нового вірусного захворювання, яке викликало нехарактерні симптоми пневмонії й отримало назву "тяжкий гострий респіраторний синдром" (ТГРС, більш відомий, як SARS), атиповими пневмоніями стали називати запалення легенів, що викликаються різними мікроорганізмами.

Сьогодні атипові пневмонії, викликані коронавірусами SARS і COVID-19, називають пневмоніями-вбивцями.

Класифікація

Пневмонія, в залежності від умов виникнення, може бути:

• позалікарняною;
• лікарняною (нозокоміальною);
• аспіраційною.

Часто пневмонія розвивається в осіб з важким дефектом імунітету.

Найбільш частою причиною розвитку позалікарняних пневмоній є атипові збудники.

Залежно від збудника, що викликав запалення легенів, виділяють:

• мікоплазменні пневмонії;
• хламідійні пневмонії;
• легіонельозні пневмонії;
• коронавірусні пневмонії тощо.

Етіологія захворювання

Запальні процеси в легенях викликають численні збудники – бактерії, віруси, найпростіші організми. Основні причини атипової пневмонії – мікроорганізми Mycoplasma pneumoniae (мікоплазми), Legionella pneumophila (легионелла), Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci (хламідії). Також, захворювання можуть викликати: пневмококи, гемофільна паличка, синьогнійна паличка, стафілококи, стрептококи, ешеріхії, вірус тяжкого гострого респіраторного синдрому, респіраторний синцитіальний вірус людини (РСВ) і ін.

Найбільш важку пневмонію викликає коронавірус SARS і COVID-19.

Шляхи зараження

Джерелом пневмонії є хвора людина або носій збудника. Атипова пневмонія поширюється аерогенним шляхом. Однак, не виключається і контактно-побутовий шлях через предмети, на які потрапили краплі слини, мокротиння тощо зі збудником. При цьому, переносниками збудника можуть виступати навіть комахи, що мешкають в каналізації й легко проникають в житлові приміщення.

Клінічні прояви

Атипова пневмонія характеризується відносно невеликим інкубаційним періодом, який становить від 2 до 7 днів, але іноді може тривати до 10 днів.

Зазвичай, захворювання починається з респіраторного синдрому, який проявляється трахеобронхітом, назофарингітом, ларингітом. Іноді спостерігаються позалегеневі прояви у вигляді висипки й суглобового болю.

Рідкісними симптомами атипової пневмонії є діарея, нудота і блювота, які можуть зберігатися протягом декількох днів. Можливим є короткочасне поліпшення стану хворого з нормалізацією температури тіла.

Прогресування атипової пневмонії супроводжується наростанням лихоманки, інтоксикації, хворий відчуває "нестачу повітря", з'являються задишка з ускладненням дихання, психомоторне збудження, тахікардія. При особливо тяжкому перебігу атипової пневмонії спостерігається картина інфекційно-токсичного шоку.

Особливості захворювання у дітей

Як правило, у дітей атипова пневмонія протікає дещо легше, ніж у дорослих. Початок найчастіше поступовий, старші діти можуть скаржитися на м'язові болі, пульс не відповідає температурі, задишка спостерігається рідко. Відносно не важкий стан при наполегливому кашлі веде до пізнього звернення до лікаря (на 9-10 день).

Постановці діагнозу допомагають сухі катаральні явища, хрипи, почервоніння кон'юнктиви повік.

Найбільш важким ускладненням атипової пневмонії є висока летальність, особливо у осіб старше 65 років. Рівень смертності перевищує 10%. Це ставить атипову пневмонію в один ряд з такими захворюваннями як: японський енцефаліт, жовта лихоманка, сибірська виразка, холера і лихоманка Ласса.

Для діагностики атипової пневмонії широко використовуються методи експрес-діагностики (імунохроматографія і фермент-специфічна реакція).

Інструментальні дослідження:

• пульсоксиметрія;
• рентгенографія грудної клітини;
• комп'ютерна томографія.

Лікування

При розробці схеми лікування атипової пневмонії, враховується тяжкість захворювання, вік пацієнта, наявність супутніх захворювань.

Лікування атипової пневмонії основане на наступних принципах:

• етіотропне лікування (протибактерійні, противірусні препарати та ін.);
• строгий постільний режим;
• рясне пиття;
• дезінтоксикаційна терапія;
• відновлення бронхіальної прохідності;
• нормалізація імунологічної реактивності;
• киснева терапія;
• вітамінотерапія;
• попередження виникнення і розвитку ускладнень.

Антибактеріальну терапію починають як можна раніше. Первинний вибір антибактеріального препарату лікар-пульмонолог проводить, як правило, емпірично. При цьому, обов'язково враховуються вік хворого, характер перебігу захворювання, потенційні збудники, ефективність попередньої антибактеріальної терапії.

В особливо тяжких випадках атипової пневмонії лікування включає штучну вентиляцію легенів (ШВЛ).

Профілактика і вакцинація

Специфічних заходів профілактики атипової пневмонії від всіх можливих збудників сьогодні немає.

Розроблено вакцини, що попереджають розвиток пневмонії стрептококами й гемофільною паличкою.

Від пневмонії прищеплюють:

• дітей у віці від 6 місяців до 5 років;
• осіб, які входять до груп ризику;
• старих людей;
• осіб, які мають хронічні захворювання серця, печінки, легенів, цукровий діабет, імунодефіцитні стани.

Якщо в родині з'явився хворий з нетиповим запаленням легенів, необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту, ретельно і часто мити руки, регулярно обробляти дезінфікуючими засобами поверхні в будинку.

Зміцнення імунітету за допомогою загартовування, фізичних вправ, здорового способу життя, допоможе запобігти зараженню і розвитку пневмонії.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Обслуговуємо всі райони Києва та передмістя: Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський.