Чим небезпечний золотистий стафілокок?

Золотистий стафілокок – це умовно-патогенний мікроорганізм, який викликає розвиток стафілококових інфекцій. Інфекції, переважно, носять вторинний характер і протікають у вигляді гнійно-запальних уражень.

Штами золотистого стафілокока часто виявляють множинну лікарську стійкість до широкого ряду антибіотиків. Тому, мікроорганізм також називають метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), або золотистий стафілокок з множинною лікарською стійкістю, або оксацилін-стійкий золотистий стафілокок.

Причини появи та шляхи зараження

Золотистий стафілокок (стафілокок ауреус) – нерухома грампозитивна аеробна бактерія, що відноситься до інфекцій герпетичної групи.

Мікроорганізми утворюють скупчення, що нагадують грона винограду.

Стафілокок добре переносить висушування, підвищення температури до 35-40 градусів, в суху спеку зберігає життєздатність до 2 годин, не чутливий до чистого етанолу. Однак, бактерії швидко гинуть під дією антисептиків і дезінфектантів.

Золотистий стафілокок живе на слизових оболонках носової порожнини, носоглотки, на шкірі пахвової області, промежини, в товстій кишці й в піхві.

Більше половини людей є носіями золотистого стафілокока, не підозрюючи про це. Зазвичай, тимчасове носійство триває від кількох тижнів до кількох місяців.

Джерело інфікування золотистим стафілококом – хворі зі стертими формами стафілококової інфекції, бактеріоносії, рідко – хворі тварини.

Множинність механізмів, шляхів передачі золотистого стафілокока, причини його виникнення відрізняють цю бактерію від інших мікроорганізмів.

Золотистий стафілокок: причини появи

• Безпосередній контакт з хворим або носієм інфекції.
• Парентеральний шлях передачі при ін'єкціях та інших медичних маніпуляціях.
• Через нестерильний медичний інструмент.
• Безпосередньо від медичного персоналу.
• Через продукти (найчастіше, це молочні продукти або кондитерські вироби).

У осіб з нормальним імунним статусом сприйнятливість до золотистого стафілококу низька. Навпаки, в іммунокомпресіонних господарів – підвищена. Тому, інфікування золотистим стафілококом часто розвивається на тлі вторинних імунодефіцитів, після перенесених інфекційних захворювань.

Патогенез

Практично всі структурні елементи золотистого стафілокока мають патогенність і чинять негативний вплив на організм людини.

Фактори патогенності:

• поверхневі білки бактерії (адгезії) взаємодіють з клітинами людського організму;
• капсула захищає стафілокок і його білки від поглинання фагоцитами, допомагає прикріпитися до тканин;
• компоненти клітинної стінки викликають розвиток запальних реакцій, інактивують фагоцити, викликають місцеві реакції у вигляді анафілаксії, феномена Артюса та ін.;
• ферменти підвищують стійкість стафілокока до дії антибіотиків, полегшують проникнення в тканини й волосяні фолікули, викликають згортання плазми крові;
• токсини викликають руйнування білків клітин крові, епідермісу, провокують некротичні реакції, порушують водно-електролітний баланс клітини.

Ентеротоксини викликають харчові отруєння, синдром токсичного шоку. Компоненти стафілокока проявляють десенсибілізуючу дію, зумовлюють появу дерматитів, бронхоспастичного синдрому тощо.

Чим небезпечний золотистий стафілокок?

Симптоми золотистого стафілокока різноманітні, він здатний вражати практично будь-які тканини організму людини.

Золотистий стафілокок – це основний збудник інфекцій опорно-рухового апарату (артритів, остеомієліту та ін.). Він здатний викликати розвиток септичних артритів у підлітків. При цьому золотистий стафілокок, ознаки якого спостерігаються в гнійному ураженні шкіри та м'яких тканин, в кісткову тканину й в суглоби потрапляє з током крові.

Серед усіх патологій, викликаних дією золотистого стафілокока, особливе місце займають ураження, які виникають в результаті безпосередньої дії токсинів бактерії на організм.

Синдроми та симптоми золотистого стафілокока:

1. Синдром "ошпарених немовлят" (хвороба Ріттера фон Ріттер Штайна).
   Захворювання проявляється у немовлят, інфікованих золотистим стафілококом. Захворювання відрізняється бурхливим початком, на шкірі формуються великі ділянки еритеми, з подальшим утворенням великих пухирців (через 2-3 доби), що нагадують термічний опік, й оголенням мокнучих ерозованих ділянок. 
2. Синдром "ошпареної шкіри" (синдром Лайєлла).
   З'являється у дітей старшого віку та у дорослих. Для нього характерні вогнища еритеми, пухирці, відходження верхніх шарів шкіри, важка інтоксикація.
3. Синдром токсичного шоку.
   Зустрічається у жінок, що використовують тампони під час менструацій, після пологів або як ускладнення після хірургічного втручання. Симптоматично проявляється високою температурою тіла (більше 38 градусів), блювотою та діареєю, висипом на долонях і підошвах стоп, лущенням шкіри, падінням артеріального тиску й розвитком шоку. Велика ймовірність летального результату.

Найбільш частою причиною харчових отруєнь є золотистий стафілокок. Ознаки захворювання, викликаного збудником: вже через 2-6 годин після вживання в їжу інфікованих продуктів (найчастіше, це кондитерські вироби з кремом, консерви, овочеві та м'ясні салати) з'являються сильні болі в животі, блювота та водяниста діарея. Швидко настає зневоднення й загальна інтоксикація організму. Хворий блідне, стає апатичним, його губи пересихають, очі "впадають", настає повний занепад сил. Ознаки отруєння значно слабшають або повністю зникають через 24 години, навіть при відсутності лікування.

Діагностика

Основна діагностика золотистого стафілокока в інфектології полягає в проведенні лабораторних аналізів і дослідження мазка хворого.

Лікування золотистого стафілокока

Основу лікування золотистого стафілокока становить проведення адекватної антибактеріальної терапії. Антибіотики призначають за результатами антибіотикограми. При розвитку нагноєння показане хірургічне втручання (санація вогнищ).

При важкому перебігу захворювань, викликаних золотистим стафілококом, лікування повинно включати введення антистафілококового імуноглобуліну.

Профілактика

Попередження патогенної дії золотистого стафілокока, профілактика:

• усунення джерела інфекції, лікування інфекційних захворювань;
• виявлення та лікування хворих та бактеріоносіїв;
• прибирання приміщень та обробка обладнання в медичних, дошкільних та шкільних навчальних закладах, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам;
• дотримання особистої гігієни;
• проведення планового обстеження на носійство золотистого стафілокока й діагностика викликаних мікроорганізмами захворювань.

Іноді, в окремих випадках для створення штучного набутого імунітету проти золотистого стафілокока, профілактика полягає в проведенні вакцинації стафілококовим анатоксином. У цьому випадку вводять стафілококовий імуноглобулін, протистафілококову донорську гіперімуну плазму. Показано введення імуностимуляторів.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Національна Академія медичних наук України
• Центр Громадського здоров'я МОЗ України
• Medscape