Рак печінки

Рак печінки – це група злоякісних новоутворень, пов’язаних з переродженням клітин печінки. Ураження печінки може бути первинним і вторинним або метастатичним.

Про первинний рак печінки кажуть, коли захворювання починається саме з неконтрольованого розмноження та поширення аномальних печінкових клітин.

Вторинне ураження печінки розвивається при появі в печінці метастазів раку інших органів. Це може бути рак шлунка, підшлункової залози, легень, молочної залози та інших.

Важливо визначити, який саме рак печінки розвинувся, тому що первинний рак лікується інакше ніж метастатичний.

Найбільш поширеними видами раку печінки у дорослих є:

• Гепатоцелюлярна карцинома, що може мати різний характер росту: злоякісне новоутворення печінки, що починається як одна пухлина, а потім поширюється; таке, що проростає через весь орган, або у вигляді пухлини з багатьох вузлів по всій печінці.
• Холангіокарцинома – розвивається з клітин жовчної протоки, що тягнеться від печінки до тонкої кишки.
• Ангіосаркома – починається з кровоносних судин печінки, дуже агресивна.

Причини раку печінки

Встановити причини онкологічних захворювань печінки важко, але визначена низка чинників ризику, наявність яких підвищує вірогідність розвитку раку. Кожен з цих чинників безпосередньо може не впливати на стан здоров’я, але їх потрібно контролювати заради можливості раннього виявлення захворювання. Також відомо, що такі чинники накопичуються і їх комбінація може бути більш загрозливою.

Серед чинників ризику раку печінки такі:

• Цироз печінки – захворювання, яке викликає пошкодження печінкових клітин та заміну нормальної тканини сполучною, що безпосередньо впливає на печінкові функції, найчастіше пов’язано з вживанням алкоголю, неалкогольною жировою хворобою (НАЖХП), вірусними гепатитами В і С, а також накопиченням заліза (гемохроматозом) та іншими спадковими хворобами.
• Зловживання алкоголем та куріння.
• Ожиріння та діабет, що призводять до накопичення в печінці жиру.
• Вірусний гепатит В і С, особливо хронічна інфекція, яку вчасно не лікували.
• Вік старше 60 років.
• Стать – рак печінки частіше розвивається у чоловіків.
• Негативні чинники навколишнього середовища, тобто певні хімічні речовини, або, наприклад, отруєння афлатоксином, який може зберігатися на зерні.

Діагностика раку печінки

Для діагностики онкологічних захворювань печінки використовується багато різноманітних тестів, лабораторних та інструментальних досліджень. Лікар призначає деякі з них, враховуючи скарги, інформацію, отриману від пацієнта щодо історії хвороби, супутню патологію та підозрюваний тип раку.

Під час огляду виявляється наявність будь-яких новоутворень, пухлин, вільної рідини, больових відчуттів в животі, ознак жовтяниці шкіри та слизових оболонок та інших патологічних проявів.

Обов’язково призначаються аналізи крові, що допомагають виявити підвищення рівня печінкових проб, факторів згортання крові та онкомаркерів – специфічних речовин, таких як альфа-фетопротеїн (АФП). Також проводяться тести на вірусні гепатити В і С.

Інструментальні методи діагностики раку печінки

• УЗД органів черевної порожнини – звукові хвилі відбиваються від органів і тканин, а також від пухлин, та створюють певну картину, яку лікар бачить на моніторі.
• Комп’ютерна томографія (КТ) – дослідження, що використовує рентгенівські промені для отримання тривимірного зображення внутрішніх органів під різними кутами, проводиться з контрастом.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – метод візуалізації структури внутрішніх органів і тканин, що відбувається за рахунок дії потужного магнітного поля без променевого навантаження; для диференційної діагностики первинного та вторинного ураження печінки в МЕДІКОМ використовується гепатотропний контраст.
• Ангіограма - рентгенівський знімок кровоносних судин. У кровотік вводять барвник, щоб на рентгенівському знімку було видно кровоносні судини печінки.
• Лапароскопія — малотравматичне обстеження, яке дозволяє лікарю бачити всередині тіла за допомогою лапароскопа (тонкої, освітленої, гнучкої трубки), що вставляється в черевну порожнину через невеликі розрізи.
• Біопсія – золотий стандарт діагностики хвороб печінки, передбачає взяття невеликої кількості тканини для дослідження під мікроскопом та дозволяє точно встановити тип раку. Може бути виконана під час лапароскопії, методом тонкоголкової аспірації або пункційної біопсії під контролем ультразвуку.

Якщо виявлено одну або кілька малих пухлин розміром до 1 см, лікар може рекомендувати активне спостереження і повторне сканування через 3-6 місяців. Якщо новоутворення буде рости, буде призначено біопсію.

Також у клініці можна запросити «другу думку» та консиліум лікарів. В роботі консиліуму приймає участь лікар-онколог, хімієтерапевт, Кричевська Олена Іванівна.

Стадії раку печінки

Результатом діагностики є не лише встановлення діагнозу раку та його типу. Для вибору лікування важливо знати його стадію.

Для первинного раку печінки описано клінічні стадії, що базуються на системі BCLC (Барселонської клініки). Вона враховує характеристики пухлини, симптоми та функції печінки:

• Дуже рання стадія (0). Розмір пухлини менше 2 см. Немає підвищеного тиску в системі ворітної вени, яка є однією з головних кровоносних судин печінки. Рівень білірубіну нормальний.
• Початкова стадія (А). Пухлина менше 5 см. Функції печінки можуть потроху змінюватися, але тиск у ворітній вені та рівень білірубіну можуть залишатися в нормі або незначно підвищуватися.
• Проміжна стадія (B). Пухлина може бути великою або може бути кілька пухлин.
• Розширена стадія (C). Пухлина поширюється на ворітну вену або на інші частини тіла, такі як лімфатичні вузли, легені та кістки.
• Кінцева стадія (D). Пухлина будь-якого розміру, поширюється на інші органи, судини, лімфатичні вузли, функції печінки значно порушені, печінкова недостатність.

Лікування раку печінки в Києві

Вибір методів лікування раку печінки залежить від типу, стадії, поширення захворювання на інші органи, загальний стан здоров’я пацієнта та його індивідуальних особливостей. План, за яким діє онколог, зазвичай включає видалення пухлини (за можливості), усунення або полегшення симптомів та побічних ефектів, підтримання функцій печінки та заходи, що покращують якість життя.

На ранніх стадіях можливе повне видалення новоутворення методами хірургічного лікування раку печінки. На жаль, хірургічне втручання може бути неможливим, якщо пухлина займає занадто велику частину печінки, печінка занадто пошкоджена, пухлина поширилася за межі органу або якщо у пацієнта є інші серйозні захворювання.

Операції, які призначають при раку печінки

• Часткова гепатектомія – видалення частини печінки з пухлиною, частина печінки, що залишилася, бере на себе функції всієї печінки, орган може повернутися до свого нормального розміру протягом кількох тижнів.
• Трансплантація печінки – видалення ураженого органу і його заміна на здорові тканини печінки донора, операція особливо ефективна, коли пухлина невелика та не поширюється на сусідні тканини.

Для лікування гепатоцелюлярної карциноми також можуть застосовуватися:

• Радіочастотна або термічна абляція та мікрохвильова терапія – знищення ракових клітин за допомогою тепла.
• Кріоабляція - заморожування та знищення перероджених клітин. Цей вид лікування також називають кріотерапією та кріохірургією.
• Променева терапія – використання рентгенівських променів або інших частинок.
• Хіміотерапія — введення спеціальних препаратів для знищення ракових клітин, зазвичай шляхом запобігання росту, поділу та утворення нових клітин раку. Якщо ліки вводяться в печінкову артерію, що тимчасово блокується, це називається хіміоемболізацією.
• Імунотерапія - стимуляція власного імунітету пацієнта для знищення пухлини.
• Цільова (таргетна) терапія – пошук та дія активними препаратами виключно на ракові клітини.

Для лікування метастазів у печінці застосовують методи, які підходять для боротьби з тим видом раку, який поширився на печінку. Це може бути системна хіміотерапія, променева терапія та інші.

Профілактика раку печінки

Після лікування пацієнт залишається під спостереженням онколога і потребує регулярних оглядів та обстеження. Це дозволяє виявити рецидив раку на ранніх стадіях та вчасно призначити новий цикл терапії.

Для профілактики раку печінки рекомендовано виявляти та контролювати чинники ризику, а саме:

• робити щеплення проти гепатиту В;
• вчасно діагностувати та лікувати вірусний гепатит С;
• регулярно проходити курси лікування за наявності хронічних захворювань печінки;
• проходити скрінінгові обстеження (визначення АФП, УЗД печінки), якщо є відповідна сімейна схильність до розвитку онкологічних захворювань печінки;
• дотримуватися правильного харчування, помірних фізичних навантажень та контролювати вагу для запобігання розвитку НАЖХП;
• зменшити або відмовитися від вживання алкоголю і тютюну.
• виключення впливу афлатоксину.