Пункція перикарда в Клініці МЕДІКОМ

Скупчення рідини в порожнині перикарда може становити серйозну загрозу для роботи серця. У таких випадках навіть невелике збільшення об’єму перикардіального випоту здатне порушувати нормальне наповнення камер серця кров’ю та призводити до розвитку небезпечних ускладнень. Пункція перикарда дозволяє швидко усунути надлишок рідини, полегшити стан пацієнта та отримати матеріал для встановлення причини захворювання.

Пункція перикарда в Києві в Клініці МЕДІКОМ виконується з залученням досвідчених кардіологів та ендоваскулярних хірургів під контролем ультразвукової навігації, що забезпечує високу точність і безпеку втручання.

Що таке пункція перикарда

Перикард — це зовнішня оболонка серця, яка складається з двох листків. Між ними знаходиться невелика кількість рідини, що зменшує тертя під час серцевих скорочень. У нормі її об’єм становить приблизно 15–50 мл. Під впливом запальних процесів, травм, онкологічних захворювань, інфекцій або післяопераційних ускладнень кількість рідини може значно збільшуватися. Такий стан називають перикардіальним випотом.

Перикардіоцентез або пункція перикарда — це малоінвазивне втручання, під час якого лікар вводить спеціальну голку в порожнину перикарда для видалення надлишкової рідини. Процедура може виконуватися як з лікувальною, так і з діагностичною метою. Лікувальний ефект полягає у зменшенні тиску на серце та відновленні його нормальної роботи. Діагностичне значення процедури полягає в отриманні зразків рідини для лабораторних досліджень.

Показання до пункції перикарда

Пункція порожнини перикарда проводиться у ситуаціях, коли накопичення рідини починає впливати на роботу серця або виникає необхідність уточнити причину патологічного процесу. 

Основними показаннями є:

• тампонада серця;
• значний перикардіальний випіт;
• підозра на бактеріальний, вірусний або туберкульозний перикардит;
• онкологічне ураження перикарда;
• накопичення крові в перикарді після травм або операцій;
• необхідність лабораторного аналізу перикардіальної рідини;
• неефективність консервативного лікування перикардиту.

Особливо небезпечним станом є тампонада серця. При цьому рідина швидко накопичується в перикарді та стискає серце, перешкоджаючи його нормальному наповненню кров’ю. Без своєчасної допомоги такий стан може становити загрозу життю пацієнта.

Протипоказання та ризики пункції перикарда

У більшості випадків перикардіоцентез виконується за життєвими показаннями. Абсолютних протипоказань при тампонаді серця практично не існує, оскільки від своєчасного видалення рідини залежить життя пацієнта.

Відносними протипоказаннями можуть бути:

• тяжкі порушення згортання крові;
• неконтрольована антикоагулянтна терапія;
• аневризма аорти;
• відсутність безпечного доступу до перикарда;
• невеликі локалізовані випоти без клінічних проявів.

Сучасне виконання процедури під УЗД-контролем значно знижує ризик ускладнень. Проте, як і будь-яке інвазивне втручання, пункція перикарда може супроводжуватися певними ризиками. До можливих ускладнень належать кровотеча, пошкодження міокарда, порушення серцевого ритму, пневмоторакс, інфекційні ускладнення та повторне накопичення рідини. 

Як проходить пункція перикарда в МЕДІКОМ у м. Київ

В Клініці МЕДІКОМ у відділенні судинної хірургії діагностична та лікувальна пункція проводиться згідно міжнародних протоколів та з використання ультразвукової навігації. Розглянемо основні етапи. 

Підготовка пацієнта до пункції перикарда

Перед процедурою лікар оцінює стан пацієнта та результати інструментальних досліджень. Основним методом візуалізації є ехокардіографія, яка дозволяє визначити об’єм рідини, її локалізацію та найбезпечнішу точку доступу.

За необхідності додатково призначають холтер-моніторинг ЕКГ, лабораторні аналізи крові та коагулограму. Пацієнта інформують про особливості процедури та отримують його згоду на втручання.

Техніка виконання (під УЗД-контролем)

Процедуру проводять у стерильних умовах із використанням місцевої анестезії. Під контролем ультразвукового датчика лікар визначає оптимальну траєкторію введення голки та постійно контролює її положення.

Після потрапляння в порожнину перикарда рідину поступово аспірують через голку або встановлений катетер. При значному випоті катетер можуть залишати на певний час для контрольованого дренування.

Отриманий матеріал направляють на цитологічне, біохімічне, бактеріологічне та інші лабораторні дослідження.

Післяпроцедурний період і спостереження

Після завершення втручання пацієнт перебуває під медичним наглядом. Лікарі контролюють артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, сатурацію та загальне самопочуття.

Для оцінки результату виконують контрольне УЗД серця та перикарда. У більшості випадків після видалення рідини пацієнти відзначають покращення дихання, зменшення задишки та відчуття тиску в грудній клітці.

Тривалість госпіталізації та відновлення після пункції перикарда залежить від причини випоту, обсягу втручання та загального стану пацієнта.

Ефективність процедури

Пункція перикарда є одним із найбільш ефективних методів невідкладної допомоги при тампонаді серця та значному перикардіальному випоті.

Процедура дозволяє:

• швидко усунути компресію серця;
• покращити гемодинаміку;
• зменшити симптоми серцевої недостатності;
• усунути задишку та дискомфорт у грудях;
• встановити причину накопичення рідини;
• визначити подальшу тактику лікування.

Результат часто стає помітним уже в перші хвилини після евакуації рідини. Подальший прогноз залежить від основного захворювання, яке спричинило розвиток перикардіального випоту.