Пілоростеноз: симптоми та лікування

Відчуття надлишкової ситості після кожного прийому їжі не завжди вказує на якісне харчування. Тим паче, коли після їжі виникають регулярні блювотні позиви. Такі симптоми можуть виявлятися у разі розвитку специфічного захворювання шлунково-кишкового тракту.

Пілоростеноз — це звуження вихідного отвору шлунка між пілоричним відділом шлунка (воротарем) і початковим відділом дванадцятипалої кишки. Досить рідкісне захворювання, що найчастіше вражає дітей грудного віку, хоча може виникати й у дорослих.

Воротар — нижній сегмент шлунка, що з'єднує його з дванадцятипалою кишкою. Патологічні зміни формують потовщений м'язовий шар у цій критичній ділянці, що унеможливлює проходження їжі.

При потовщенні та стенозі воротаря протягом короткого періоду з'являються небезпечні для життя ускладнення, такі як зневоднення та підвищена кислотність крові з порушенням обміну речовин. Потрібна негайна медична допомога гастроентеролога та хірурга.

Найінформативнішим методом дослідження є езофагогастродуоденоскопія (ВЕГДС) під анестезією. Цей вид ендоскопічного дослідження проводиться дорослим пацієнтам у стаціонарі клініки МЕДІКОМ. Також амбулаторно може бути виконане ультразвукове дослідження органів черевної порожнини для виявлення захворювання як у дорослих, так і в новонароджених дітей.

Класифікація пілоростенозу

Захворювання поділяється на два види:

• вроджену форму пілоростенозу - пов'язана з недорозвиненням воротаря у новонароджених через різні причини, на розвиток захворювання впливають спадкові фактори та вагітність, що протікала з ускладненнями;
• набутий варіант стенозу воротаря - діагностується у дорослих чи підлітків.

При пілоростенозі у дорослих пацієнтів патологія може бути первинною чи вторинною.

Первинний стеноз розвивається без інших супутніх захворювань і зазвичай протікає безсимптомно. Його основою є гіпертрофія пілоричних м'язів.

Вторинний стеноз спричиняється фіброзом воротаря, який діагностується в результаті:

• виразки шлунка або дванадцятипалої кишки;
• доброякісних чи злоякісних неопластичних пухлин;
• хвороби Лісневського-Крона, що призводить до запалення та утворення спайок у пілоричній ділянці;
• стійкого скорочення воротаря, спричиненого надмірною активністю блукаючого нерва, який відповідає за роботу парасимпатичної системи, що уповільнює перистальтику шлунково-кишкового тракту.

Етіологія

Причини пілоростенозу у немовлят залишаються остаточно нез'ясованими.

Це вроджений дефект, який виникає частіше у хлопчиків та дітей із сімейним анамнезом стенозу. Захворювання можуть діагностувати також у немовлят, які приймали антибіотики протягом перших тижнів життя або після застосування антибіотикотерапії матір'ю в останні тижні вагітності.

Причиною пілоростенозу у дітей є гіпертрофія м'язової оболонки, яка спричиняє її надмірне скорочення та перешкоджає потраплянню їжі до дванадцятипалої кишки.

Існують певні фактори ризику, до яких належать:

• Генетику.
  Приблизно 15 % немовлят із пілоростенозом мають сімейний анамнез захворювання.
• Расову належність.
  Захворювання найбільше зачіпає населення північно-європейського походження, рідше трапляється у афроамериканців та азіатів.
• Куріння.
  Шкідлива звичка під час вагітності майже вдвічі збільшує ймовірність народження дитини зі стенозом воротаря.

Патогенез

Воротар — це м'яз на переході від шлунка до дванадцятипалої кишки. Його робота, з одного боку, полягає в тому, щоби дати змогу хімусу потрапити до кишечника, а з іншого боку — запобігти потраплянню перетравленої їжі назад у шлунок. Під впливом несприятливих чинників чи генетичної схильності порушується процес іннервації в цій зоні, що спричиняє ознаки пілоростенозу.

У разі стенозу постійно виникають судоми в кільцеподібному м'язі шлунка. При порушеній іннервації негативний вплив поширюється на кровопостачання ділянки, що провокує дистрофію м'язових волокон. У результаті до кишечника потрапляє лише невелика частина їжі. Більшість вмісту шлунка при пілоростенозі рефлекторно вивільняється з блювотою. Чим довше судоми м'яза воротаря, тим він товщий. Симптоми пілоричного стенозу погіршуються в процесі його прогресування.

Клінічні прояви стенозу воротаря

Симптоми пілоростенозу у немовлят зазвичай виявляються через 3–6 тижнів після народження, дуже рідко після 3 місяців життя.

При захворюванні у дитини фіксується:

• сильне блювання — спочатку невелике, згодом посилюється і б'є фонтаном, виникає приблизно через 30 хвилин після їжі, іноді може містити кров через подразнення шлунка;
• зневоднення — підгузки легші й менш вологі, ніж зазвичай, дитина плаче без сліз;
• постійний голод і супутнє схуднення — через втрату з'їденої їжі дитина дуже часто просить їсти, але в наборі ваги це не проявляється: вона худне, відбувається затримка росту;
• слабкий тонус та тургор шкіри, еластичність знижена;
• закреп.

Спазми в животі спричиняються перенапруженням м'язів, які намагаються «проштовхнути» їжу до кишечника, незважаючи на те, що він звужений.

Особливості перебігу захворювання під час вагітності

Під час вагітності пілоростеноз трапляється рідко. Найчастіше формується на фоні інших перенесених захворювань шлунково-кишкового тракту. Клінічна картина вимагає негайної діагностики — гастроскопії або УЗД.

Виникла патологія загрожує серйозними ускладненнями, тому необхідно терміново розпочати лікування. При сильних ознаках пілоростенозу рекомендується оперативне втручання. Але цей метод лікування краще застосовувати в крайньому випадку під час вагітності. Попередньо варто зайнятися лікуванням провокуючого захворювання та призначити препарати, що розслаблюють м'язи шлунка.

Особливості пілоростенозу у дітей

Вроджений стеноз воротаря дитини — захворювання, що часто призводить до повної непрохідності ШКТ. Частота захворювання оцінюється в 1 : 300–1 : 900 випадках у новонароджених. До характерних симптомів пілоростенозу належить блювання, яке виникає під час або відразу після їди. У поверненому вмісті ніколи не виявляється жовчі. Під час пальпації через черевну стінку іноді можна виявити пухлину в пілоричній проєкції — оливковий симптом.

Важливим моментом у педіатрії є відмінність пілоростенозу від пілороспазму. При пілороспазмі спостерігається відрижка їжі немовлям, що зумовлено порушенням роботи ЦНС. Причиною може стати високий внутрішньочерепний тиск, підвищена збудливість та інші фактори. Але при цій патології дитина все ж таки додає у вазі, а обсяг їжі під час зригування менший від спожитої кількості їжі. Дитячий гастроентеролог має розрізняти ці два стани.

Постійна нестача вітамінів, мінералів та електролітів має ще вираженіший ефект. Цей дефіцит призводить до метаболічного дисбалансу, метаболічного алкалозу. Рівень pH крові збільшується, і кров стає дедалі лужнішою. У результаті алкалозу клітини поглинають більше калію з крові, й концентрація цього мінералу в крові падає. Без терапії метаболічний алкалоз смертельний.

До наслідків пілоростенозу належать анемії, зниження рівня кисню в крові та згущення крові.

Лікування стенозу воротаря

При стенозі воротаря лікування просто необхідне. Сам собою стан не поліпшиться. Найімовірніше, буде потрібна операція, яка називається пілороміотомією.

Якщо операція неможлива за станом здоров'я, лікування пілоростенозу варто проводити консервативно. Ця концепція терапії спрямована на те, щоби якнайменше стимулювати м'яз воротаря. Крім того, пацієнти отримують невеликі порції їжі до 12 разів на день. При цьому необхідно спати з піднятою верхньою частиною тіла.

Під час медикаментозного лікування пілоростенозу призначаються спазмолітичні препарати. Найбільший недолік консервативного лікування: іноді воно триває кілька тижнів, що збільшує ризик недостатнього харчування, який необхідно компенсувати. Тож пілороміотомія зарекомендувала себе як найкращий спосіб лікування пілоростенозу.

Якщо пацієнт зневоднений через часті та сильні блювання, його необхідно доправити до лікарні та поповнити водний баланс перед операцією.

Операції при пілоростенозі

Лапароскопія — основний метод лікування в дитячому віці, який полягає у розсіченні пілоричних м'язів. Це — мінімально інвазивна операція, під час якої через невеликий розріз у черевну порожнину дитини вводиться камера, а потім інструмент, ріжучий зовнішні шари пілорических м'язів.

У результаті звужена область розширюється, та їжа може безперешкодно потрапляти до кишечника. Ця процедура виконується дуже швидко після встановлення діагнозу, іноді навіть того ж дня. Результати лікування за допомогою цієї процедури є дуже успішними. Процедура пов'язана з низьким ризиком ускладнень, найпоширенішими з яких є кровотеча та інфекція. Блювання зазвичай припиняється протягом декількох днів, а потім дитина починає їсти більше їжі, щоби «надолужити втрачене». Більшість немовлят повертаються додому через 48 годин після операції, а період відновлення становить один тиждень.

У дорослих також виконується операція при пілоростенозі. У деяких випадках кращим варіантом є резекція частини шлунка (часткова гастректомія), оскільки тривалий пілоростеноз у дорослих збільшує ризик раку шлунка. Просвіт воротаря можна розширити за допомогою ендоскопічної операції, але стеноз часто повторюється після цієї процедури.

Контроль лікування

Якщо захворювання лікувати хірургічним шляхом на ранній стадії, прогноз зазвичай хороший навіть у важких випадках. Після операції дитина може їсти через 2–4 години. При пілоростенозі зазвичай не буває рецидивів, але відвідування лікаря-гастроентеролога та періодичне проведення інструментальної діагностики є обов'язковими. Завдяки оперативним заходам рівень смертності сьогодні значно нижчий за один відсоток.

Профілактика захворювання

Профілактичні заходи при цій патології не існує. Однак важливо, щоби батьки розпізнали ознаки та симптоми захворювання, щоби дитина отримала медичну допомогу якнайшвидше. Це може запобігти зневодненню, втраті ваги та недоїданню.

Профілактика пілоростенозу може охоплювати консультацію генетика під час вагітності, особливо якщо в сім'ї траплялися випадки захворювання. Також жінці не варто контактувати з інфекційними хворими, щоб уникнути лікування антибіотиками.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Mayo Clinic
• Medscape