Що таке спондилоартроз?

Дорсартроз або спондилоартроз – це дистрофічно-дегенеративне ураження міжхребцевих суглобів, розташованих між суглобовими відростками хребців. Артроз міжхребцевих суглобів найчастіше спостерігається при остеоартрозі хребетного стовпа.

Класифікація

Артроз міжхребцевих суглобів може розвинутися в будь-якому відділі хребта, тому виділяють спондилоартроз шийного, грудного, поперекового відділів хребта, поєднаний спондилоартроз.

Виходячи з морфологічних даних, захворювання поділяють на три фази:

• пошкодження хряща суглоба;
• залучення до патологічного процесу хряща, що прилягає до кістки;
• деструкція міжхребцевих суглобів.

За клінічною картиною виділяють 2 групи уражень:

• рефлекторно-больові синдроми, спричинені імпульсами з області пошкоджених суглобів;
• компресійні синдроми, обумовлені ступенем стиснення нервів і судин міжхребцевих суглобів.

Причини виникнення патології

Спондилоартроз може бути первинним (зустрічається рідко) і вторинним.

Причини спондилоартрозу:

• травми хребетного стовпа;
• хронічне перевантаження суглобів хребта;
• вроджений стеноз шийного відділу хребта;
• захворювання хребетного стовпа (остеохондроз, спондилоліз);
• плоскостопість;
• слабкі м'язи попереку і черевного преса.

Вторинний спондилоартроз розвивається при остеоартрозі хребетного стовпа.

Фактори, що підвищують шанс розвитку захворювання:

• вік від 60 років;
• значні навантаження на хребет (сидяча або стояча робота);
• професійний спорт;
• вроджені захворювання хребетного стовпа;
• метаболічні та гормональні порушення;
• ожиріння;
• малорухливий спосіб життя.

При спондилоартрозі знижується висота міжхребцевого диска, зменшується рухливість хребців, що веде до перевантаження міжхребцевих суглобів, обмеження їх функціональності й, як наслідок, до дистрофічних змін суглобових відростків.

Дистрофічні зміни викликають патологічну рухливість хребців. При цьому на суглобових відростках можуть формуватися кісткові виступи, які значно обмежують рухливість в суглобі. Все це веде до розвитку фасеточного синдрому.

Діагностика спондилоартрозу

Вертебролог при опитуванні та огляді хворого аналізує скарги, проводить фізикальне обстеження, призначає лабораторні (загальний аналіз крові та сечі, біохімія тощо) і інструментальні дослідження.

При підготовці хворого до операції, обстеження повинно включати огляд лікаря-невролога, ортопеда-травматолога, нейрохірурга, при необхідності – інших вузьких фахівців.

Лікування захворювання

Консервативне лікування спондилоартрозу хребта включає медикаментозну терапію і методи немедикаментозного впливу.

Для купірування больового синдрому при загостренні спондилоартрозу призначають:

• анальгетики;
• НПЗП (таблетки та мазі);
• хондропротектори;
• міорелаксанти; 
• антидепресанти;
• коректори метаболізму кісткової та хрящової тканини;
• місцеві анестетики;
• гормональні препарати.

Спондилоартроз хребта призводить до розладів нервової системи. У пацієнтів, які відчувають постійну, виснажливу біль спостерігається хвороблива поведінка, при якій всі реакції, дії та вчинки підпорядковані болю. Тому при розробці схеми лікування обов'язково рекомендується допомога психолога.

Оперативне лікування спондилоартрозу є крайнім заходом і проводиться, коли консервативна терапія виявилась безсилою. Малоінвазивним методом хірургічного втручання є пункційне лікування больового синдрому, що включає радіочастотну денервацію міжхребцевих суглобів, хімічну дерецепцію, деструкцію больових закінчень. При радіочастотній абляції суглобів проводять перетин нерва, який іннервує суглоб.

Методи хірургічного втручання:

• фасектомія – видалення фасетної хрящової тканини;
• форамінотомія – збільшення розмірів міжхребцевого отвору;
• ламінектомія – видалення дужки одного або декількох хребців з метою зменшення тиску кісткової тканини на спинний мозок;
• корпектомія – видалення частини тіла хребця;
• ламінопластика – розширення простору для спинного мозку.

Заключним етапом хірургічного лікування є стабілізація хребта, яка може бути проведена різними методами.

Методи стабілізації хребта:

• використання трансплантатів і спеціальних елементів для кріплення;
• установка міжостистих спейсерів (вживлення між остистими відростками спинального імплантату);
• динамічна стабілізація хребта (використовуються спеціальні стабілізаційні конструкції).

Профілактика спондилоартрозу

Основна профілактика дорсартрозу – усунення перевантажень хребетного стовпа і зміцнення м'язів спини.

Для тимчасового розвантаження хребта використовують корсети та різні види витягнення.

До профілактичних заходів також відносяться: масаж, лікувальна фізкультура, вітамінотерапія, дотримання дієти для підтримки оптимальної маси тіла.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.