Чим лікувати лишай?

Лишай — це термін, який використовують для позначення групи дерматологічних патологій, що викликають схожі між собою елементи висипу у вигляді дрібних вузликів і плям. Не всі види лишаю у людини заразні, оскільки виникає це захворювання як через вірусні та грибкові агенти, так і через ендокринні, неврологічні або генетичні порушення. Зовнішні прояви цих патологій бувають настільки схожими, що поставити правильний діагноз, визначити, чим лікувати лишай, і як уникнути його заразності, може тільки лікар після повного обстеження.

Раніше для позначення цих захворювань застосовувалася народна назва «котячий лишай».

Етіологія і класифікація лишаю

Залежно від причин розвитку виділяють кілька видів лишаїв:

• Оперізуючий.
  Є заразним, спричиняється збудником вітряної віспи (вірусом сімейства Herpesviridae — Varicella zoster). Частіше розвивається у людей старшого або середнього віку, діти після контакту з такими хворими хворіють на вітрянку.
• Стригучий (трихофітія, мікроспорія).
  Належить до заразних, провокується грибками роду Trichophyton або Microsporum canis, ferrugineum або audoin, які часто розносяться бездомними тваринами: кішками, собаками, кроликами, мавпами та ін. Ризик зараження зростає при частому контакті з джерелом інфекції: на роботі у ветеринарних клініках і тваринницьких фермах, під час годування бродячих кішок і собак тощо.
• Чорний (кладоспоріоз епідермальний, мікроспороз чорний).
  Належить до заразних мікозів, викликається Cladosporium wemeckii та Stenella arguata, які більш поширені в зонах зі спекотним і вологим кліматом: Південно-Східній Азії, Африці, країнах тропічного поясу Америки.
• Висівковий (різнокольоровий).
  Відноситься до малозаразних кератомікозів, оскільки зараження ймовірне тільки на тлі попереджувальних факторів при тривалому й тісному контакті з хворим. Викликається грибками Malassezia furfur, Pityrpsporum orbiculare або ovale.
• Рожевий (пітіріаз, хвороба Жибера).
  Не вважається заразним. Точні причини лишаю поки невідомі, передбачається його інфекційно-алергічна природа.
• Червоний плоский (шкіри та порожнини рота).
  Є незаразним, точні причини розвитку поки невідомі. Часто виникає після стресу, у разі патологій травного тракту, печінки та підшлункової залози, цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, токсико-алергічних реакцій, наприклад, при тривалому прийомі тетрацикліну і препаратів золота, у людей, чия робота полягає у проявленні кольорової кіноплівки або пов'язана з контактом з парафенілдіаміном.
• Білий (сонячний).
  Не відноситься до заразних, причини розвитку поки точно не відомі. Але, швидше за все, пов'язані з діяльністю грибків Malassezia, що виділяють компонент, який припиняє надходження ультрафіолету на шкіру та уповільнює доставку меланіну.
• Лускатий (псоріаз).
  Не є заразним, імовірно, викликається мультифакторними причинами: спадковість, невротичні реакції, перенесені інфекції.
• Мокнучий (екзема).
  Не належить до заразних, може виникати через безліч причин або відразу кілька: порушення імунної системи, алергію, ендокринні патології, порушення в роботі ШКТ, стрес, роботу на шкідливих виробництвах, порушення трофіки при запущеній варикозній хворобі та ін.
• Склероатрофічний (хвороба білих плям, крауроз вульви/пеніса, каплевидна склеродермія).
  Є незаразним, причини поки вивчені недостатньо, зазвичай виникає на тлі спадкової схильності, аутоімунних порушень, гормонального дисбалансу, ендокринних патологій або частих психоемоційних порушень.
• Лінійний (смуговидний).
  Не належить до заразних, причини розвитку поки точно не відомі, найімовірніше, вони пов'язані з вродженими змінами в розвитку нервових і шкірних тканин або захворювання розвивається як нейродерміт, частіше виникає у 2–3 роки.
• Блискучий лишай.
  Не є заразним, передбачається інфекційно-алергічна природа захворювання.

Шляхи зараження лишаю

Лишай у людей може бути заразним і незаразним. При незаразних формах причини або схвальні чинники є поштовхом до появи висипань. Заразні види лишаю виникають при контакті з хворими людьми або тваринами. Ймовірність їх розвитку збільшується через недотримання правил гігієни, травмування шкіри та знижений імунітет.

Збудник оперізуючого лишаю передається повітряно-крапельним, контактним або трансплацентарним шляхом. До моменту появи перших проявів проходить від 11 до 21 дня (в середньому 2 тижні).

Грибкові збудники лишаю передаються контактно. Такі високо контагіозні мікози як мікроспорія і трихофітія часто з'являються після контакту з хворими тваринами. Вони швидко поширюються в колективі або сім'ї через уражені спорами грибків предмети побуту або при прямому контакті з ураженою шкірою. Пік захворюваності припадає на травень-вересень. Інкубаційний період становить близько тижня.

>

Клінічні прояви лишаю

Ознаки лишаю залежать від його різновиду. Основним проявом цих захворювань є висип у вигляді дрібних бульбашок, які зазвичай сверблять, зливаються в плями, мають рівні обриси та лускаються. Симптоми лишаю завдають хворому і фізичні, і психологічні незручності через появу косметичного дефекту.

Оперізуючий лишай

Прояви можуть варіювати від легких до важких форм. Приблизно за 3–4 дні до появи висипу хворий відчуває болючість по ходу нервів. Потім на тілі, зазвичай у міжреберній області, з'являються бульбашки з рідиною, які зливаються в рожеві сверблячі плями. Після розтину елементів висипу з'являється скоринка, іноді — лушпиння.

Крім зовнішніх проявів, ознаки оперізуючого лишаю доповнюються погіршенням самопочуття. У легких випадках спостерігаються тільки симптоми загальної інтоксикації (лихоманка, слабкість тощо), при ускладненій течії — прояви ураження ЦНС.

Стригучий лишай (трихофітія, мікроспорія)

Цей лишай у людини може з'являтися на будь-якій ділянці гладкої шкіри або волосистій частині голови, рідше — на нігтях. На ураженій ділянці виникають рожеві плями з рівними обрисами, які складаються з дрібних бульбашок. На початковому етапі вони не викликають свербіж, і він іноді з'являється тільки з часом.

Життєдіяльність грибків призводить до випадання волосся в зоні плями. При локалізації на волосистій частині голови утворюються помітні лисини, на яких видно «пеньки волосся». Інфекція може поширюватися шляхом самозараження по всьому тілу. Іноді вогнища лишаю нагноюються.

Чорний лишай

Осередки темного кольору і невеликого розміру з'являються на долонях, стопах і пальцях або на передпліччях і тулубі. З часом вони ростуть, світліють у центрі, зростаються між собою і формують поліциклічні ділянки. Зовні можуть нагадувати меланому. Якщо розглядати через лупу, на поверхні помітні невеликі лусочки.

Висівковий (різнобарвний) лишай

Симптомами лишаю цього різновиду є численні злегка округлі плями діаметром до 1 см. Колір висипань варіює і може бути кавовим, жовтим, рожево-коричневим або бурим. Краї лишаю нерівні. З часом плями лускаються. Під впливом сонця висипання часто регресують. Після їх усунення уражена ділянка не засмагає і залишається білою.

Рожевий лишай (хвороба Жибера)

Приблизно у 50–80 % хворих спочатку з'являється тільки одна (іноді 2–3) материнська бляшка яскраво-рожевого кольору з ознаками лушпиння і розміром близько 3–5 см. Частіше вона локалізується на грудях.

Через 7–10 днів на шкірі рук, ніг і тулуба виникають нові осередки у вигляді дрібніших рожевих плям округлої або овальної форми. Протягом 2 днів плями збільшуються до 2 см і більше. Вони не схильні до зливання.

З часом центр плям жовтіє, покривається дрібними лусочками та лущиться. Зовнішній вигляд плями нагадує медальйон. Свербіж присутній у половини хворих, у 25 % він сильний. Через 6–8 тижнів висипання зникають. На шкірі залишаються пігментовані або депігментовані ділянки, які з часом також проходять. Рецидивів зазвичай не буває.

Червоний плоский лишай (шкіри та порожнини рота)

На шкірі висипання виглядають як множинні червоно-фіолетові або малинові папули (2–5 мм) з втягнутою серединою і восковидним блиском. Лущіння зазвичай незначне, іноді схоже з псоріазом. Висип розташовується групами у вигляді кілець, гірлянд або ліній. Прояви свербежу можуть бути виражені різною мірою. Після усунення висипу залишається стійка гіперпігментація.

При ураженні порожнини рота лишай протікає в різних формах:

• типовій — на слизовій з'являються сіро-білі вузлики (до 2 мм), при злитті нагадують візерунок мережива;
• ексудативно-гіперемічній — на почервонілій і набряклій слизовій виникають сіруваті папули;
• гіперкератолітичній — з'являються сірі бляшки, які з часом грубіють, височіють і викликають відчуття шорсткості та сухості в роті;
• ерозивно-виразковій — слизова покривається кровоточивими виразками та ерозіями з фібринозним нальотом;
• булезній — виникають булезні бульбашки (до 1,5 см) з кров'янистим ексудатом, який розкриваються і формують ерозії з фібринозним нальотом;
• атиповій — висип виникає на яснах і верхній губі.

Один пацієнт може мати ознаки декількох форм. У 1 % хворих (зазвичай літніх) висипання малігнізуються.

Лускатий лишай (псоріаз)

Висип зазвичай розташовується на розгинальній (рідше — на згинальній) поверхні кінцівок. Іноді з'являється на волосистій частині голови, підошвах, долонях і геніталіях. Елементи висипу представлені папулами у вигляді округлої плями з чіткими контурами. Вони покриваються щільними сріблясто-білими лусочками. Після регресу плями залишаються ділянки депігментації.

Білий (сонячний) лишай

Проявляється у вигляді невеликих білих округлих плям, які виникають навесні та влітку. Вони виступають над поверхнею шкіри, сверблять, запалюються і лускаються. У них не надходить меланін, і при впливі ультрафіолету виникають опіки. Білий лишай може стає хронічним.

Мокнучий лишай (екзема)

Захворювання протікає хронічно. Проявляється висипаннями у вигляді скупчень бульбашок на ділянці почервоніння шкіри. Після виділення ексудату формуються ерозії з м'якою корочкою. Висип сильно свербить і постійний свербіж може викликати безсоння.

Склероатрофічний лишай

Висипання розташовуються поблизу пахв, на грудях, шиї, стегнах, лобку та геніталіях. Частіше виникають у жінок 35–50 років. Елементи виглядають як білі папули, які трансформуються у світлі або рожеві бляшки, що піднімаються над шкірою. Вони лускаються і сильно лущаться. З часом бляшки атрофуються і можуть призводити до раку шкіри та статевих органів.

Лінійний лишай

Висип з'являється дуже швидко. На вигляд — це папульозно-сквамотозні елементи (близько 2-3 мм) рожевого або яскраво-червоного кольору, які виступають над шкірою. Вони розташовуються прямими, хвилястими або завиткоподібними смугами з шириною 1–2 см і довжиною 5–30 см. Висип зазвичай не свербить, поступово світліє і залишає осередки депігментації, які потім самостійно зникають.

Блискучий лишай

Частіше виникає у хлопчиків до 6 років. Висипання майже ніколи не вражають обличчя, голову, долоні та підошви. Зазвичай розташовуються на головці пеніса, шкірі низу живота, колінах і ліктях. Висип виглядає як блискучі щільні перламутрові плоскі вузлики, які знаходяться близько один від одного, але не зливаються і не лущаться. Через кілька тижнів або років висип самоусувається.

Особливості течії лишаю під час вагітності

Ймовірність розвитку або загострення лишаю у період вагітності підвищується, оскільки в організмі відбувається потужна гормональна перебудова і знижується імунітет. Небезпека для гестації та плоду визначається різновидом лишаю. Лікування має проводитися з урахуванням терміну гестації.

Особливості лишаю у дітей

Лишай виникає у дітей частіше, ніж у дорослих. Ризик інфікування його заразними видами вищий, оскільки діти часто не дотримуються правил особистої гігієни, до того ж у них шкіра більш сприйнятлива до інфекцій.

Діагностика лишаю

Дізнатися, як лікувати лишай, можна після детального обстеження, яке для кожного пацієнта проводиться індивідуально.

При появі ознак лишаю необхідно звернутися до дерматолога. Після уважного вивчення всіх скарг та огляду лікар може призначити низку додаткових досліджень:

За необхідності пацієнту призначають додаткові дослідження або консультації трихолога, імунолога, ендокринолога та інших профільних фахівців. Обов'язково проводиться диференційна діагностика з іншими дерматологічними патологіями.

Медикаментозна терапія може доповнюватися фізіотерапевтичними процедурами: електрофорезом, УФО, ПУВА-терапією, бальнеотерапією, грязелікуванням тощо. У деяких випадках рекомендується санаторно-курортне лікування.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Виїзд бригад невідкладної допомоги здійснюється по всіх районах Києва (Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський) та передмістя (Вишгород, Буча, Ірпінь, Бровари).