Лікування сколіозу в Києві

Латеральна кривина хребта, частіше відома як сколіоз, є станом, який відноситься до групи дефектів постави тіла. Сколіоз – це відхилення від анатомічної осі всього хребта або його сегмента у фронтальній площині, що стає причиною вторинних змін в кістково-м'язовій системі та розміщенні внутрішніх органів. Сколіоз найчастіше виникає у дітей під час інтенсивного зростання, але іноді зустрічається й у дорослих.

Класифікація сколіозу

Існують такі види сколіозу:

1. Функціональний.
Означає викривлення, при яких не виявлено постійних змін в структурі хребта. Такі стани повністю зворотні та можуть бути виправлені напругою м'язів, що контролюють поставу.

2. Структурний тип.
Викривлення хребта, при якому виявлені фіксовані зміни. Може бути кісткового, нейрогенного і м'язового походження.

3. Ідіопатичний сколіоз.
Стосується майже 90% всіх дефектів постави. Його формування викликано нестачею фізичної активності та неправильною поставою в положенні сидячи.

Крім цього, сколіоз диференціюють за:

• локалізацією (грудний, поперековий, шийний);
• кількістю дуг кривини;
• ступенем механічного згладжування;
• розміром кута викривлення;
• віковими групами.

Сколіоз, що виникає у дорослих і літніх людей, є результатом дегенеративних змін і зазвичай означає не тільки порушення постави, а й погіршення загального стану хребта.

Етіологія захворювання

Сколіоз є дефектом постави, що викликає зміни зовнішнього вигляду хребта. В результаті цього захворювання хребет не дугоподібно зігнутий, а більше схожий на літеру S, C, Z (в залежності від кількості дуг викривлення). Патологія з'являється в ранньому дитинстві й тоді найкраще піддається лікуванню. Сколіоз найчастіше викликаний відсутністю руху і сидінням в незручному становищі. Дуже часто сколіоз посилюється в період статевого дозрівання.

Патогенез

В результаті причинного фактора порушується баланс стабілізуючих систем хребта, що, в свою чергу, призводить до формування сколіозу.

В одному сегменті хребта утворюється бічний вигин, який називається первинним вигином. Структурні зміни формуються дуже швидко, що завжди супроводжується обертанням хребта вздовж довгої осі. Активний розвиток сколіозу припиняється, коли завершується ріст хребта – у дівчаток це відповідає віку 15-16 років, у хлопчиків – 17-18 років. Хоча викривлення хребта активно не збільшується після зростання, воно може незначно погіршуватися. З'являються ознаки сколіозу – біль, втома, зниження рухів в результаті прогресуючих дегенеративних змін.

При виявленні симптомів сколіозу, необхідно йти до сімейного лікаря, щоб підтвердити або виключити діагноз і, при необхідності, пройти подальше діагностування.

Особливості захворювання у дітей

Найчастіше, сколіоз діагностується під час планового медичного обстеження у дітей і підлітків. Перші зміни можна помітити самостійно, коли одяг починає не підходити – блузка на талії починає ставати нерівною, а штанина на одній нозі довша за іншу.

Крім того, плече або стегно можуть бути трохи вище протилежного боку. У більшості випадків сколіоз не є болючим. Якщо хвороба приймає дуже тяжку форму, вона може вплинути на правильне функціонування серця і легенів, що призводить до задишки та болю в грудях.

У цьому віці дитячий ортопед призначає дитячий масаж. Також може бути рекомендована фізіотерапія для дітей. Обов'язково, для регулярного виконання, підбирається комплекс вправ ЛФК для дітей.

Ускладнення

Без лікування, наслідки сколіозу можуть призвести до погіршення якості життя пацієнта. На додаток до подальших дегенеративних змін, розвиваються неврологічні проблеми, які є небезпечним наслідком сколіозу. Виникає ризик трансформації грудної клітини, що може призвести до здавлення внутрішніх органів (переважно, легенів і серця). Все це призводить до недостатності кровообігу, що є прямою загрозою життю.

Діагностика викривлення хребта

Діагностика сколіозу заснована на ортопедичному огляді та рентгенограмі хребта. Зазвичай робляться передньо-задні та бічні знімки, які потім ретельно аналізуються. Щоб призначити правильне лікування, необхідно визначити стадію розвитку патології та зробити прогноз. Для цього важливо визначити первинний і вторинний вигин (або вигини).

Інший спосіб – це тест Риссера. Він заснований на явищі паралельного розвитку хребта і тазу. На початковому етапі сколіоз ледь помітний – його розпізнають тільки проникливі батьки та рентгенологи після рентгенографії грудної клітини, призначеної за іншими показниками. При діагностиці сколіозу під час шкільного огляду, характерними симптомами є більше випинання однієї з лопаток, наявність випуклості грудної або поперекової частини з одного боку при нахилі вперед.

Лікування сколіозу

Метою лікування сколіозу є усунення або зменшення кривини хребта, а якщо це неможливо – зупинка подальшого прогресування захворювання. Залежно від стану пацієнтів та ступеню розвитку сколіозу, лікування може бути консервативним або хірургічним. Операція при сколіозі показана при високому ступені кривини, який не піддається корекції за допомогою ортопедичних пристосувань.

Консервативне лікування сколіозу включає методи, призначені для зміцнення м'язового корсету хребта. В першу чергу, це підвищення фізичної активності, виконання спеціальних вправ для зміцнення спини. При лікуванні застосовується мануальна терапія, а для розслаблення м'язів – рефлексотерапія.

ЛФК при сколіозі може проходити у формі групових та індивідуальних занять. Заняття в басейні також дуже добре сприяють лікуванню сколіозу.

Вправи залежать від того, чи був у пацієнта лівобічний або правобічний сколіоз. При цьому, використовуються відповідним чином обрані асиметричні вправи. У більш складних випадках виправдане застосування ортопедичних корсетів і коригувальних брекетів. При куту кривини >60° потрібна хірургічна корекція дефекту за допомогою імплантації металевих пристроїв.

Контроль виліковності

Після успішно проведеної терапії, необхідно спостереження у сімейного лікаря або ортопеда. Спеціаліст при контролі ефективності лікування оцінить всі неприродні вигини хребта, нерівності талії та інші деформації, перевірить симетрію тіла, щоб бачити чи знаходяться стегна і плечі на одній висоті, діапазон руху і силу м'язів. Після цього виноситься рішення про одужання або необхідність продовження лікування.

Профілактика сколіозу

Профілактика сколіозу в значній мірі заснована на корекції побутових умов:

• діти зі сколіозом повинні спати на жорсткому матраці, на відносно невеликій подушці;
• стул на робочому місці повинен бути добре профільованим і регульованим;
• стіл повинен бути прямокутним, а його висота повинна відповідати зросту дитини;
• ноги повинні щільно прилягати до підлоги, а передпліччя повинні спиратися на стільницю.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Mayo Clinic
• Medscape