Лікування фарингіту

Фарингіт – це запальний процес у слизовій, лімфоїдній тканинах і в гландах глотки. Найбільш часті клінічні прояви – біль і першіння в горлі. Хоча б раз, з цією проблемою стикається кожен.

Класифікація фарингіту

Фарингіт буває гострим і хронічним.

Гостра форма процесу, зазвичай, виникає в результаті опіків слизової (як хімічних, так і термічних), обширних і інфекційних патологій.

Хронічний фарингіт розвивається на тлі недолікованого гострого процесу. Як окреме захворювання він формується при тривалодіючему контакті слизової з повільнодіючими подразниками.

Хронічне захворювання, в свою чергу, буває:

• катаральним (запалення ніяк не змінює структуру тканин слизової, розвивається на початкових стадіях хронічного фарингіту);
• гранульозним (проявляється відчуттям лоскотання в горлі, збільшуються гранули (скупчення лімфоїдної тканини) на слизовій глотки);
• гнійним (гранули запалені, є набряклість, з'являються виразки та гнійний наліт);
• атрофічним (слизова оболонка стоншується, порушується секреторна функція; ця форма небезпечна розвитком інфекційних ускладнень);
• гіпертрофічним (запалення вражає переважно лімфоїдну тканину на задній стінці глотки, викликаючи почервоніння, розростання, набряклість; спостерігається збільшення мигдалин і лімфовузлів, розташованих в області шиї).

По причині появи захворювання фарингіт буває:

• інфекційним (може бути викликаний вірусами, бактеріями, грибками);
• алергічним;
• травматичним.

Хронічний атрофічний фарингіт часто спостерігається у людей похилого віку через вікові зміни в слизовій оболонці глотки.

Шляхи зараження

Збудником бактеріального фарингіту найчастіше є гемолітичний стрептокок. Захворювання передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом і через безпосередній контакт.

Особливості перебігу при вагітності

Фарингіт особливо небезпечний при вагітності. Організм жінки працює більш активно, і таке навантаження на імунну систему загрожує підвищеним ризиком появи запальних, вірусних та ін. захворювань. Спільними симптомами фарингіту є слабкість, температура, інтоксикація організму, які несприятливо позначаються на здоров'ї плоду. Хвороба може призвести до зниження дихальної функції, що, в свою чергу, призводить до гіпоксії плода і незворотних патологічних змін.

Оскільки вагітним заборонено приймати більшість препаратів, самолікування фарингіту при вагітності неприпустимо. Для адекватного лікування фарингіту потрібна консультація отоларинголога і сімейного лікаря.

Особливості перебігу хвороби у дітей

Патологія розвивається однаково у пацієнтів будь-якого віку. Але, в дитячому віці захворювання має ряд характерних симптомів. Основною відмінністю є той факт, що фарингіт у дітей як самостійне захворювання зустрічається вкрай рідко. Переважно, він розвивається як ускладнення вірусної інфекції. Лікування фарингіту у дітей передбачає діагностику основного захворювання, а також комплексну терапію й основної патології, і фарингіту. Лікуванням захворювання у дітей повинен займатися дитячий ЛОР-лікар або педіатр.

Ускладнення патології

Фарингіт діагностується досить часто і добре піддається лікуванню. Але за відсутності лікування, гострий фарингіт переходить в хронічну форму, для якої характерні періоди загострення та ремісії. В результаті слизова оболонка атрофується, перестає виконувати свою функцію і стає осередком поширення організмом інфекції. Також, можуть розвинутися незворотні зміни в серцево-судинній системі, онкологія.

Діагностика

Діагностика фарингіту починається з фізикального огляду пацієнта. При візуальному огляді задня стінка глотки почервоніла або бліда (при атрофічній формі захворювання), на ній присутні скупчення слизу (іноді, з включенням гною). Язичок і м'яке піднебіння ущільнюються, візуалізуються збільшені гранули. Для атрофічного фарингіту характерні тонка, суха оболонка з лаковою поверхнею. При пальпації шиї промацуються збільшені лімфовузли.

У числі інструментальних методів застосовуються:

• фарингоскопія (виконується за допомогою ларингофарингоскопа, обладнаного камерою і світловодом, в ході процедури можна провести біопсію);
• бакпосів мазка зі слизової глотки.

Диференціальна діагностика фарингіту проводиться з катаральною ангіною (гострим тонзилітом). Головною відмінністю цих двох патологій є наявність кашлю, нежитюі, кон'юнктивіту при фарингіті, що не спостерігаються у пацієнтів з ангіною.

Лікування захворювання

Лікування фарингіту безпосередньо залежить від характеру захворювання і передбачає комплексний підхід. В першу чергу, терапія передбачає відмову від прийому подразнюючої їжі (гарячого, холодного, гострого, солоного), куріння, вживання алкоголю. Рекомендовано рясне пиття (до 2 літрів в день), а також полоскання горла протизапальними й антисептичними розчинами.

Медикаментозне лікування

Для терапії вірусного фарингіту рекомендовані противірусні препарати. При високій температурі призначаються лікарські засоби, які містять парацетамол або ібупрофен. При діагностованому бактеріальному фарингіті треба застосовувати антибактеріальну терапію. Антибіотик призначається за результатами бакпосіву й аналізу на чутливість патогена.

Фізіотерапія

Високу ефективність в терапії фарингіту показали теплові інгаляції, зігріваючі компреси, електрофорез.

Хірургічне лікування

У запущених станах, коли медикаментозна терапія не допомагає і спостерігаються гнійні включення на слизовій, присутні абсцеси, рекомендовано хірургічне втручання (кріоаплікація, коагуляція гранул).

Лазерна хірургія при фарингіті є малоінвазивним способом терапії, який не вимагає тривалого реабілітаційного періоду. Високі температури, впливаючи на осередок патології, одночасно припікають місце проведення операції, запобігаючи кровотечам і інфікуванням.

Лікування фарингіту в м. Київ в медичному центрі МЕДІКОМ проводиться під контролем досвідчених фахівців. Всім нашим пацієнтам надається сервіс високого рівня, індивідуальний підхід в лікуванні та гарантований позитивний результат.

Профілактика

Профілактика фарингіту включає деякі нескладні заходи, які допоможуть не тільки попередити захворювання, а й зміцнити організм:

• відмова від куріння;
• повноцінне харчування;
• здоровий спосіб життя і заняття спортом;
• своєчасне лікування захворювань;
• уникнення перебування в запилених приміщеннях (або, якщо цього не уникнути, по можливості, потрібно використовувати респіратор);
• контроль стану імунної системи.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Today on Medscape
• Centers for Disease Control and Preventions