Камені в нирках: симптоми і лікування

Сечокам'яна хвороба (уролітіаз, нефролітіаз або камені в нирках) – це патологічний стан, в основі якого лежить формування конкрементів різного хімічного складу в порожнинах нирок і сечових шляхах.

Камені в нирках є другим за поширеністю захворюванням серед усіх хвороб нирок. Патологія зустрічається в будь-якому віці, але частіше за все – у осіб від 21 до 40 років. У чоловіків камені в нирках зустрічаються частіше, ніж у жінок.

Класифікація каменів в нирках

Залежно від того, якими солями утворені камені, виділяють кілька різновидів нефролітіазу.

Види каменів в нирках:

• фосфати – магнієві та кальцієві солі фосфорної кислоти;
• оксалати – солі щавлевої кислоти;
• урати – солі сечової кислоти;
• карбонати – солі вугільної кислоти.

Періодично зустрічаються білкові, холестеринові, цистинові, ксантинові та сульфаніламідні камені в нирках.

Розрізняють первинний і вторинний нефролітіаз, що ускладнює загальні, системні, обмінні, інфекційні захворювання.

Лоханочна нирковокам'яна хвороба викликана відкладенням дрібних каменів в нирковій балії (лоханці). Спостерігається рецидивуючий перебіг, що супроводжується інтенсивними нирковими коліками.

Чашечно-лоханочний, або коралоподібний, нефролітіаз є більш тяжкою і рідкісною формою сечокам'яної хвороби. Переважно, зрощення займає всю порожнину нирки. Ниркові кольки практично ніколи не спостерігаються. Захворювання часто ускладнюється пієлонефритом.

Етіологія і патогенез сечокам'яної хвороби

Зазвичай, камені утворюються в правій нирці, іноді в лівій, і тільки в 10-15% – в обох нирках. Камені в нирках можуть мати саму вигадливу форму і бути розміром від кількох міліметрів до 10-12 см. Найбільш великими є коралоподібні камені.

Розташовуватися камені можуть як в нирковій балії і чашечках, так і в сечоводі та уретрі, куди вони спускаються з нирок.

У виникненні первинного нефролітіазу значну роль відіграють як внутрішні, так і зовнішні чинники, що призвели до каменеутворення. До внутрішніх факторів належать особливості будови сечовивідних шляхів, перенесені травми, порушення обміну речовин, вітамінів і мінералів тощо. До зовнішніх факторів належать спосіб життя, клімат, особливості харчування, якість води.

Камені в нирках з'являються у значної кількості хворих на подагру, внаслідок підвищеного виділення з сечею сечової кислоти. Спровокувати утворення конкрементів може пісок в нирках.

Камені в нирках часто утворюються при функціональних розладах центральної нервової системи. При цьому порушується обмін речовин і змінюється водно-сольовий обмін. Все це створює сприятливі умови для виникнення сечових діатезів, а згодом – до сечокам'яної хвороби. Сечовий діатез – це рясне випадання кристалів солей у вигляді піску, що ускладнює відтік сечі та викликає напад ниркової коліки.

У більшості випадків виділення солей з сечі та каменеутворення відбуваються навколо якогось "органічного ядра", яким можуть стати скупчення клітин (лейкоцитів або відлущуючих клітин епітелію балій), кров'яний згусток тощо. Проте, випадання солей в осад з подальшим утворенням каменів можливо тільки при підвищенні їх концентрації в сечі, або при зменшенні їхньої розчинності.

Клінічна картина

Медична проблема може довгі роки не давати про себе знати й протікати без будь-якої клініки. У таких випадках камені в нирках виявляються, зазвичай, випадково при УЗД нирок або рентгенологічному дослідженні.

Перші ознаки каменів в нирках виявляються у вигляді нападу ниркової коліки, яка найчастіше виникає після тряскої їзди, ходьби або бігу. Для захворювання найчастіше характерний хронічний перебіг. При приєднанні бактеріальної інфекції спостерігається підвищення температури.

Симптоми каменів в нирках:

• інтенсивні переймоподібні болі в попереку, що локалізуються з того боку тіла, де розташований камінь;
• болі, які поширюються вниз сечоводом, віддають в пахову область і статеві органи;
• гематурія;
• нудота, неодноразова блювота, що не приносить полегшення;
• почуття розпирання і здуття у животі;
• дизуричні явища (прискорене, хворобливе і / або ускладнене сечовипускання).

Під час нападу коліки кількість виділеної сечі декілька зменшується, в кінці нападу – збільшується.

Характерним симптомом каменя в нирці є його відходження з сечею. Переважно, конкременти відходять не на тлі коліки, а після неї – через кілька годин, днів або тижнів. Процес відходження каменю може бути практично безболісним або супроводжуватися нетривалим порушенням сечовипускання.

Ускладнення сечокам'яної хвороби

Лікарі-нефрологи відзначають, що при тривалій наявності каменів в нирках часто приєднується пієлонефрит, а при двосторонньому ураженні органів розвивається хронічна ниркова недостатність.

Ідентифікація хімічного складу конкрементів проводиться за допомогою спектрального аналізу (інфрачервоної спектроскопії), оптичної кристалографії та з використанням експрес-методів.

Діагностика каменів в нирках:

• УЗД нирок і сечовивідних шляхів;
• урографія;
• КТ;
• рентгенографія;
• екскреторна або ретроградна пієлографія;
• ізотопні (радіонуклідні) методи діагностики;
• уродинамічні дослідження (урофлоуметрія, цистотонометрія, уретеротонометрія, пієлотонометрія).

За свідченнями нефролог може призначити консультацію лікаря-уролога.

Ниркову кольку диференціюють від гострих хірургічних захворювань ОЧП (гострого апендициту, панкреатиту або холециститу, проривної виразки шлунка або 12-палої кишки) й малого тазу (позаматкової вагітності).

Лікування сечокам'яної хвороби

Лікування каменю в нирці включає консервативні та хірургічні методи. При дрібних конкрементах, що не порушують відтоку сечі, лікування спрямоване на їх вигнання. Для цього використовують навантаження водою, салуретики, препарати групи терпенів, спазмолітики.

Для видалення каменів більших розмірів застосовують такі методи терапії сечокам'яної хвороби як: лазерна літотрипсія (дроблення каменів в нирках) і літоліз (розчинення конкрементів).

Хірургічне лікування каменів в нирках показано при:

• обструктивному гнійному пієлонефриті;
• гострій нирковій недостатності;
• швидкому прогресуванні хронічної ниркової недостатності;
• при затяжному порушенні відтоку сечі з формуванням гідронефрозу тощо.

Хірургічне втручання полягає в оперативному видаленні каменів з нирок, що здійснюється шляхом пієлолітотомії або пієлонефролітотомії. При піонефрозі з втратою функції нирки виконують нефректомію (видалення нирки).

Профілактика патології

Профілактика каменів в нирках полягає, перш за все, в корекції харчування і прийому лікарських препаратів. Дієта при каменях в нирках багато в чому обумовлена видом каменів. Тому, лікар підбирає дієту для кожного хворого строго індивідуально. У той же час, існують загальні принципи харчування і питного режиму, яких важливо дотримуватися.

Дієта при каменях в нирках полягає в:

• обмеженні споживання тваринного білка і солі;
• виключенні алкоголю і спиртовмісних напоїв;
• обмеженні (виключенні) з раціону щавлю, ревеню, шпинату, салату, бобових, солодкого перцю, шоколаду.

При всіх видах нефролітіазу рекомендується збільшити споживання рідини до 2,5-3 літрів на добу.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.