Як вилікувати синовіт?

При перших болісних відчуттях у суглобах необхідно відразу звернутися до хорошого хірурга. У клініці МЕДІКОМ працюють висококваліфіковані й досвідчені фахівці, які точно знають, як лікувати синовіт, і допоможуть позбутися проблеми будь-якої складності. У нас є все необхідне, щоб провести діагностику, призначити лікування й забезпечити високий рівень комфорту нашим пацієнтам.

Синовіт — це запалення внутрішнього шару суглобової капсули (синовіальної оболонки). Мембрана вистеляє внутрішні поверхні всіх суглобових капсул, піхв сухожиль і суглобової сумки. Вона відповідає за вироблення синовіальної рідини, яка не тільки пом'якшує удари по суглобу, а й містить глюкозу для харчування судинного суглобового хряща. Синовіальна оболонка відповідає за здоров'я функціонального суглоба.

Класифікація за характером перебігу захворювання:

• гостра форма — характеризується яскравою клінічною картиною з сильним больовим синдромом;
• хронічна форма — характеризується стертою симптоматикою з руховою обмеженістю.

Синовіт суглоба може виникати у різних місцях:

• У тазостегнових суглобах, які протягом усього життя піддаються великим навантаженням. Не дивно, що в похилому віці стегна вражаються дегенеративними змінами, насамперед артрозами, які часто супроводжуються синовітом. Захворювання часто знаходиться на пізній стадії, і важко іммобілізувати суглоб. З цієї причини лікування в першу чергу засноване на медикаментозному та хірургічному впливі.
• У колінному суглобі, причиною якого часто стає професійне виникнення. Внаслідок нещасних випадків на коліні часто виникають розростання синовіальної мембрани.
• У ліктьовому суглобі — характеризується болісним станом зі значними обмеженнями в повсякденних рухах. Часта причина — велике навантаження на лікоть. Належить як до фізичних занять, так і до спорту з високим рівнем травматизму.
• На куп'ясті — проблеми виникають на тлі артриту та ревматизму. Вже на ранніх стадіях виникає біль, обмежуються рухи, відчуваються набряки, викликані синовіальними розростаннями.
• У суглобах пальців рук — бактеріальні патогени можуть проникати в м'які тканини пальця через невеликі пошкодження шкіри й викликати запалення. Надмірний рух пальців може призвести до посилення роздратування та спровокувати патологію.
• У гомілкостопі — часто є результатом спортивних травм. У разі невідкладної терапії особливо важливими є охолодження та іммобілізація суглоба, пацієнту прописують болезаспокійливі та протизапальні препарати. У важких випадках потрібна операція.

Патогенез

Ознаки синовіта виникають на тлі запальної реакції у внутрішньому шарі суглобової капсули — синовіальній оболонці. Запалення призводить до поділу клітин і зростання епітеліальних клітин синовіальної оболонки. У результаті епітеліальні клітини захоплюють суглобовий простір і навколишні тканини.

Наслідок процесу — руйнування хряща і кісткової тканини, а також порушення функціонування прилеглих зв'язок або сухожиль. Слизова оболонка набрякає, виділяє більше рідини, і виникає суглобовий випіт. Це призводить до відчуття напруги й обмеженої рухливості через набряк суглоба.

Зміни у синовіальній оболонці, залежно від тривалості запалення, поділяються на 3 групи:

• ранній період — стовщення й набряк синовіальної оболонки, збільшення кількості рідини;
• просунутий період — виражена синовіальна гіперплазія;
• пізній період — виражена синовіальна гіперплазія з великими виступами, наявність кальцифікатів і фіброзу, наявність вільних тіл у синовіальній рідині.

Ці зміни супроводжуються болем і зменшенням об'єму рухів у запаленому суглобі.

Симптоматика синовіта при хронічній формі:

• на попередньому етапі з'являються слабо виражені ознаки захворювання: підвищена стомлюваність під час руху, біль ниючого характеру й відчуття дискомфорту в ураженому суглобі;
• явища гідроартрозу характеризуються великою кількістю випоту;
• можуть виникнути розтягнення зв'язок.

Якщо хворобу не лікувати, запальні процеси призводять до незворотних ушкоджень хрящів і кісток, що, своєю чергою, призводить до хронічного болю.

Особливості захворювання у дітей

У разі виникнення перших симптомів синовіта в дитячому або підлітковому віці необхідно звернутися за допомогою до лікаря ортопеда-травматолога. Він проведе необхідну інструментальну діагностику і призначить лабораторні аналізи.

Патологічний процес може розвинутися в будь-якому суглобі. Найчастіша причина — рухомий спосіб життя або заняття спортом. Клінічна картина не відрізняється від перебігу хвороби у дорослих. Як вилікувати синовіт у цьому віці? Залежно від форми та виду захворювання лікар розробить індивідуальний план лікування.

Найчастіше застосовується:

• медикаментозна терапія зі знеболюючими та протизапальними засобами;
• фізіотерапевтичні процедури, в тому числі масаж і ЛФК;
• спеціальні ортопедичні вироби.

Обов'язково потрібна особлива дієта, яка забороняє солодощі, страви гострого і жирного характеру, консервацію. Домашні засоби лікування, як додаткова терапія, застосовуються тільки після консультації з лікарем.

Діагностика синовіта

Діагностичне обстеження починається зі збору анамнезу. Клінічні прояви лікар ортопед-травматолог визначає візуально та шляхом пальпації. З інструментальних методів проводиться УЗД, що дозволяє визначити, чи має суглоб необхідну кількість синовіальної рідини або суглобова оболонка заростає і гіперемована. У разі підозри на синовіт діагностика вимагає також проведення КТ, щоб оцінити синовіальну оболонку. Лікар діагностує патологію, коли можна повністю виключити інші запальні захворювання, наприклад, артрит.

Також проводять і додаткові дослідження:

• аналіз крові, що підтверджує запальний процес;
• рентген суглоба за необхідності;
• пункція синовіальної рідини.

Останнє дослідження потрібне для визначення властивостей синовіальної рідини. Характеристики містять колір, в'язкість та інші параметри речовини.

Лікування синовіта

Людям з діагнозом синовіт прописують консервативне лікування: фармакотерапію і фізіотерапію. У разі запалення слизової оболонки суглоба рекомендується лікування до повного загоєння. Існують гостра і хронічна форми. Лікування адаптоване до відповідної форми захворювання. У разі хронічного захворювання лікування займає тривалий термін.

Знеболюючі та протизапальні препарати полегшують гостру фазу захворювання. Їх можна вводити перорально або місцево, а також безпосередньо в порожнину суглоба (стероїд). Щоб зменшити запалення, біль і набряки, проводять фізіотерапевтичні процедури, наприклад: кріотерапію, ультразвук.

На початку лікування бажано знерухомити запалену ділянку тіла, щоб зменшити набряк і мінімізувати тиск на тканини. Уражену ділянку потрібно регулярно охолоджувати пакетами з льодом.

До методів лікування синовіта хронічного характеру належить застосування інгібіторів. Добре зарекомендувало себе призначення кортикостероїдів, які стабілізують стан синовіальної оболонки.

Важливо, щоб прийом препаратів обговорювався з сімейним лікарем. Необхідні регулярні огляди, щоб визначити, чи дають ліки бажаний ефект. Наприклад, синовіт колінного суглоба найчастіше лікується консервативними методами. У запущених випадках проблема вирішується шляхом хірургічного втручання.

Операції при синовіті

Хірургічне втручання в стаціонарі рекомендується, якщо не вдається поліпшити симптоми за допомогою консервативних підходів або захворювання виникає частіше. Операція проводиться у формі мінімально інвазивної процедури, точніше артроскопії (ендоскопії суглобів), в основному під загальним наркозом. Лікар-хірург використовує розрізи розміром у кілька міліметрів, щоб отримати доступ до суглобової щілини, через яку потім вводять камеру та інші інструменти.

Кінцева мета цієї процедури — видалити нарости на слизових оболонках, щоб зменшити запальні процеси й надалі загоїти синовіт. У важких випадках може знадобитися повне видалення синовіальної оболонки, так звана синовектомія. Суглобові випоти зменшують видаленням надлишку суглобової рідини через пункцію, яку потім можна дослідити, що дізнатися про її склад та можливу присутність бактерій.

Контроль виліковності

Подальше спостереження залежить від післяопераційного стану. Якщо суглоб швидко зажив, подальше спостереження не потрібно. У разі погіршення симптомів необхідно обговорити з лікарем інші методи лікування. Важливо запобігти розвитку хронічного синовіта та відновити рухливість суглоба.

Якщо після фази регенерації спостерігається лише невелике поліпшення самопочуття, цього недостатньо. Щоб поставити більш точний діагноз, потрібно провести подальші обстеження. Про обмеження у загальній послідовності рухів, зниження нормальної фізичної працездатності та порушення спільної діяльності необхідно повідомити лікаря.

Профілактика синовіта

Захворюванню цілком можна запобігти. Спортсменам треба вживати заходів проти виникнення патології за допомогою розминки. Люди, які схильні до ризику розвитку синовіту через свою професійну діяльність, повинні частіше змінювати позу і періодично відпочивати. При перших ознаках захворювання слід почати щадити уражені суглоби.

Після операції на суглобі ногу не можна рухати протягом 3–4 днів. Перші кілька тижнів слід уникати будь-якої напруги до дозволу лікаря.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.