8. Консультація офтальмолога дорослого

1300 грн.

Увеїт: симптоми та лікування

Увеїт — це запалення судинної оболонки ока. Увеїт є найпоширенішою причиною слабкого зору і сліпоти.

Класифікація увеїтів

Увеїти класифікують за різними ознаками: за течією, за локалізацією ураження, за клінічними проявами тощо.

За перебігом увеїти підрозділяють на:

гострі;
підгострі;
хронічні;
рецидивні.

Увеїти підрозділяються на гранулематозні (розвиваються при туберкульозі, токсоплазмозі та інших інфекційних захворюваннях) і негранулематозні (спостерігаються при грипі, ГРВІ, ревматоїдному артриті та ін.).

За характером патологічного процесу виділяють такі форми як:

серозна;
фібринозна;
гнійна;
геморагічна;
змішана.

Передній увеїт (іридоцикліт) характеризується зміною кольору райдужної оболонки, неправильною формою і звуженням зіниці, уповільненою реакцією на світло, наявністю задніх спайок і іншими ознаками.

Задній увеїт (хоріоїдит) — це запалення хоріоідеї, частини судинної оболонки. Скарги та зовнішні прояви патологічного процесу відсутні. Діагноз можна поставити тільки при офтальмологічному обстеженні.

Панувеїт — патологічний процес, що охоплює всю судинну оболонку.

Етіологія увеїту

Увеїт ока може бути викликаний зовнішніми (екзогенні форми) і внутрішніми (ендогенні форми) факторами.

Причини увеїту:

потрапляння в судинне русло інфекційного агента (стафілокок, стрептокок, віруси);
грибковий або паразитарний фактор;
перенесені в минулому інфекційні захворювання (синусити, ангіни, фурункульоз та ін.);
токсико-алергічний фактор;
травматизація очного яблука;
порушення проникності гематоофтальмічного бар'єру;
оперативне втручання на очах;
виразки рогівки та інші захворювання очей;
порушення нейрогуморальної регуляції;
системні патології (ревматоїдний артрит, ревматизм, поліартрит тощо);
імунодефіцитні стани.

Увеїти можуть виникати як ознака деяких важких патологічних процесів: хвороби Бехчета, хвороби Рейтера тощо.

Інфекційно-алергічні увеїти можуть розвиватися у хворих з порушенням метаболізму, цукровим діабетом, нирковою або печінковою недостатністю, вегетосудинною дистонією, а також при надмірній вазі.

Алергічні неінфекційні іридоцикліти можуть проявлятися внаслідок харчової і лікарської алергії після попадання алергену в організм перорально, ін'єкційно та ін.

лікування запальних офтальмологічних хвороб

Увеїт: симптоми

Клінічна картина увеїту очей може бути різноманітною і залежить від гостроти, тяжкості та тривалості процесу, форми увеїту і причин його розвитку. Для різних форм увеїту характерні деякі загальні симптоми.

Загальні симптоми увеїту:

біль в оці з іррадіацією в відповідну сторону обличчя;
блефароспазм (ускладнене відкривання очей);
біль в оці посилюється в нічний час;
хворобливість ока при пальпації;
легкий набряк повік;
світлобоязнь;
зниження гостроти зору;
сльозотеча;
крізь склеру просвічують судини мережі рогівки;
зміна обсягу і кольору райдужки.

Іридоцикліт протікає гостро, в передній запаленій камері з'являється кров і гній, в області зіниці накопичується ексудат, утворюються кругові задні спайки. Після ураження одного ока через 10-14 днів може початися ураження другого ока, задніх відділів.

При задньому увеїті болів в оці не буває. Очі спокійні й передній відділ очного яблука зазвичай не змінений.

При будь-якій формі увеїту білкова зваж з внутрішньоочної рідини осідає на тканинах ока. Клітинні елементи, крихти пігменту, склеєні фібрином, осідають на задній поверхні рогівки й утворюють преципітати — характерна ознака іридоцикліту. Преципітати можуть бути безбарвними, мати сірий або жовтуватий відтінок.

Особливості увеїту у дітей

Увеїти у дітей мають різноманітні клінічні прояви та множинність варіантів, що ускладнює діагностику, особливо в початковій стадії та при атиповому розвитку.

Найбільш часто увеїти зустрічаються у школярів. Більше половини випадків запалення судинної оболонки припадає на іридоцикліт. У ранньому віці найчастіше розвиваються бактеріальні та бактеріально-вірусні увеїти.

Ознаки увеїту у дітей:

почервоніння очей;
зниження зору;
хворобливі відчуття в очах;
точки і темні плями перед очима;
світлочутливість;
сльозотеча тощо.

Щоб виявити захворювання на ранніх термінах і своєчасно почати лікування, дитячий офтальмолог повинен проводити огляд очей і перевіряти зір у дитини при будь-якому захворюванні очей.

Ускладнення увеїтів

Вчасно недіагностований і нелікований увеїт призводить до розвитку серйозних ускладнень та подальшої інвалідизації.

Наслідки увеїту:

Підвищення внутрішньоочного тиску
Значне зниження гостроти зору
Глаукома
Катаракта
Відшарування сітківки
Сліпота і т.п.

Діагностика увеїтів

При діагностиці увеїту лікар-офтальмолог збирає анамнез і проводить офтальмологічний огляд.

Методи офтальмологічних досліджень:

офтальмоскопія;
гоніоскопія;
циклоскопія;
периметрія;
передня і задня біомікроскопія;
лазерна томографія сітківки;
кампіметрія;
тонометрія;
оптична когерентна томографія макули і ДЗН;
вітеральна і хоріоретинальна біопсія;
ангіографія судин сітківки;
реоофтальмографія;
електроретинографія;
парацентез передньої камери ока.

За показаннями лікар призначає рентгеноскопію грудної клітини, пазух носа, ЕКГ.

Клініко-лабораторна діагностика включає:

загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі та крові на цукор;
біохімічний аналіз крові та сечі;
визначення вмісту білкових фракцій;
визначення С-реактивного білка;
діфеніламінову пробу (ДФС);
посів крові на стерильність;
метод флуоресцентних антитіл;
імунологічні дослідження (реакція Вассермана, реакція пасивної гемаглютинації, реакції з антигенами, клітинного імунітету та ін.);
аналіз калу на яйця глист.

Додатково проводять консультації педіатр, терапевт, отоларинголог, невролог, фтизіатр, стоматолог та інші фахівці.

Лікування увеїту

Залежно від причин виникнення запального процесу, проводять загальне і місцеве лікування. Лікування увеїту включає: медикаментозну і ферментну терапію, апаратне лікування зору, лазерну фотометрію, кріотерапію, фізіотерапевтичні процедури, оперативне втручання.

Фармакотерапія увеїту ока:

антибіотикотерапія;
циклоплегічні та мідріатичні засоби;
нестероїдні протизапальні засоби;
кортикостероїди;
анальгетики;
новокаїнові блокади;
блокади зі стероїдами;
антигістамінні засоби;
імунодепресанти тощо.

Ферментне лікування увеїту проводять у вигляді парабульбарних, субкон'юктивальних ін'єкцій (уколи під кон'юнктиву і в повіку) або електрофорезу. На стадії заспокоєння ока, для більш швидкого розсмоктування залишків ексудату і синехій, офтальмолог може призначити магнітотерапію, електрофорез і фонофорез з лікарськими препаратами, гелій-неоновий лазер.

При неефективності консервативних заходів проводиться хірургічне лікування: лікувальна пересадка донорського трансплантата, кератопластика, вітректомія (видалення скловидного тіла) та ін.

При своєчасному і правильному лікуванні увеїт може бути купований за 10-15 днів, але, іноді, у важких випадках, буває більш тривалим — до 1,5 міс. У переважній більшості слідів захворювання не залишається: розсмоктуються преципітати, нормалізується внутрішньоочний тиск і відновлюється гострота зору.

Профілактика увеїту

В якості профілактичних заходів виникнення і рецидивів увеїту важливо не допускати травм органів зору, своєчасно лікувати інфекційні та алергічні захворювання, зміцнювати імунітет.

Попередити розвиток увеїту допоможе регулярне відвідування офтальмолога і дбайливе ставлення до свого зору.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

Який лікар лікує увеїт?

Високоефективна діагностика очних захворювань, якісне лікування увеїту в Києві у дітей і дорослих — доступні та реальні. Записуйтеся на консультації до офтальмологів медичного центру МЕДІКОМ, які щодня приймають пацієнтів в комфортабельних клініках на Оболоні та Печерську. Довірте своє здоров'я кращим фахівцям!

Обрати клінику