Рак паращитовидної залози

Паращитоподібні залози – це 4 невеликих залози розміром з горошину, розташованих біля щитовидної залози в області шиї та грудей. Не дивлячись на їх розмір, вони є важливою частиною ендокринної системи людини та відіграють свою роль в регуляції гормонального балансу в організмі. Паратгормон (ПТГ або паратиреоїдний гормон), який вони виробляють, регулює рівень кальцію та фосфору в крові.

Що таке рак паращитовидної залози

Рак паращитовидної залози – це досить рідкісне злоякісне захворювання, що пов’язане з аномальними змінами клітин паращитовидних залоз, за рахунок чого вони починають безконтрольно рости та поширюватися на інші органи та тканини. Пухлина зазвичай розвивається в одній з 4 паращитовидних залоз.

Злоякісна пухлина паращитовидної залози може призвести до значних проблем, оскільки спричиняє порушення продукції паратгормону та стрімке підвищення кількості кальцію в крові. Цей стан називається гіперкальціємія та може викликати симптоми, що загрожують життю.

Причини раку паращитовидної залози

Причин виникнення раку паращитоподібних залоз виявити не вдалося, але відомо про один з факторів, що підвищує ризик розвитку захворювання. Для злоякісного новоутворення прищитоподібних залоз таким чинником є спадкова схильність, тобто наявність подібного захворювання у родичів, спадкова ендокринна неоплазія або сімейний ізольований гіперпаратиреоз. Середній вік початку хвороби – від 44 до 54 років, як для жінок, так і для чоловіків.

Інших чинників ризику для людей без спадковості поки що не встановлено.

При появі будь-якого з симптомів нездужання необхідно звернутися до лікаря. Тільки фахівець може виявити причини захворювання та призначити адекватне лікування.

Діагностика раку паращитовидної залози

План діагностичних досліджень лікар складає в залежності від симптомів, скарг, історії хвороби, загального стану здоров’я та підозрюваного типу раку.

Діагностика починається з фізичного огляду та опитування. Потім призначаються лабораторні та інструментальні дослідження:

1. Аналізи крові та сечі, клінічні та біохімічні, серед яких: визначення рівня кальцію та фосфору в крові, рівня паратгоромону та інших біологічно активних речовин. Часто рак паращитоподібних залоз підозрюють саме за результатами аналізів, які вказують на високий вміст кальцію та ПТГ у сироватці крові.
2. Комп’ютерна томографія (КТ) з контрастом для виявлення пухлини та визначення її структури і розмірів.
3. Ультразвукове дослідження (УЗД) дозволяє виявити пухлину, розташовану навколо щитовидної залози, та вивчити її структуру, але за умови, що утворення знаходиться в області шиї.
4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – ще один метод візуалізації патологічних змін в паращитоподібних залозах, що дає змогу отримати серію зображень внутрішніх органів, але без променевого навантаження.
5. Біопсія – гістологічне дослідження видаленої хірургічним шляхом паращитовидної залози разом із пухлиною, проводиться за допомогою мікроскопа, дає можливість встановити точний діагноз.
   
   

За результатами досліджень та біопсії лікар встановлює діагноз. Злоякісні новоутворення паращитоподібних залоз зазвичай є карциномами. Доброякісні пухлини називаються аденомами і можуть викликати схожі симптоми.

Оскільки захворювання є дуже рідкісним та нечасто призводить до утворення віддалених метастазів, фахівці не вважають за потрібне виділяти окремі стадії раку паращитовидної залози.

В клініці можна запросити «другу думку» та консиліум лікарів. В роботі консиліуму приймає участь лікар-онколог, хімієтерапевт, Кричевська Олена Іванівна.

Лікування раку паращитовидної залози в Києві

Головною метою лікування є видалення пухлини та нормалізація рівня кальцію в крові.

Перше питання, що може виникнути у пацієнтів, який лікар лікує рак паращитовидної залози. В Клініці МЕДІКОМ в Києві до лікування раку паращитовидної залози залучається ціла команда лікарів, а саме: ендокринолог, онколог, хірург. Також може бути призначена консультація оториноларинголога та інших спеціалістів.

Основний метод, що застосовують за наявності раку паращитоподібної залози - це хірургічне лікування.

Операція за наявності раку паращитовидної залози або доброякісного новоутворення має назву паратироїдектомії. Під час такого втручання повністю видаляється уражена залоза та пухлина. Якщо рівень кальцію перевищує 13 мг/дл, а розмір пухлини більше 3 см, то також видаляється половина щитовидної залози, жирова тканина, навколишні лімфатичні вузли та частина м’язів шиї.

Якщо карцинома паращитовидної залози вже не піддається видаленню через широке розповсюдження, рекомендується медикаментозне лікування для контролю гіперкальціємії та паліативна терапія інших симптомів для їх полегшення.

Наступним етапом лікування може бути хіміотерапія або радіотерапія.

Хіміотерапія – це лікування з використанням спеціальних ліків, що знищують ракові пухлини або зупиняють їх розмноження. Препарати можуть вводити в кров (системна терапія) або місцево. Схема або графік хіміотерапії складається з певної кількості циклів протягом встановленого періоду часу.

Радіотерапія (променева терапія) – це використання рентгенівських променів або інших активних частинок для знищення уражених раком клітин. Вона також допомагає попередити розвиток рецидиву раку паращитоподібних залоз або може бути призначена в тих випадках, коли неможливе оперативне втручання.

Профілактика раку паращитоподібних залоз

По завершенню лікування пацієнти залишаються під наглядом лікаря. Для профілактики рецидиву раку вони потребують регулярних оглядів та обстежень. Рак може повернутися в тому самому місці, що означає місцевий рецидив, або поблизу, що є регіональним рецидивом. Якщо пухлина з’являється в іншому місці, це віддалений рецидив.

Першою ознакою рецидиву після лікування може бути високий рівень кальцію в крові. Таким чином, необхідно проходити регулярні тести для спостереження за змінами рівня ПТГ і кальцію, а також УЗД шиї.

Якщо буде виявлено ознаки рецидивуючої пухлини, розпочнеться новий курс лікування.