Перша допомога при переломах

Перелом – це розрив кісткової тканини, який відбувається під дією сили, що перевищує механічну міцність структури кістки. Перелом, зазвичай, відбувається з пошкодженням прилеглих м'яких тканин – м'язів, жирової тканини, шкіри. Якщо кістка проколює шкіру, це називається відкритим переломом. Якщо порушення цілісності кістки не спричинило розриву м'яких тканин (у тому числі шкіри), перелом вважається закритим.

Класифікація переломів

Класифікація перелому за закритим і відкритим типом є основою діагностики. Відкриті переломи з ушкодженням шкіри набагато більш небезпечні. Оскільки, вони пов'язані з сильною кровотечею і ризиком ранової інфекції.

Але, крім цього, перелом кістки можна розділити за механізмом, який призвів до травми.

Види переломів:

Перелом згинання.
Така травма, переважно, зачіпає вузьку частину довгих кісток і після неї відбувається значний вигин під кутом, з деформацією кістки.

Кручені переломи.
При цьому виді травми частини зламаної кістки повернені один до одного вздовж осі.

Відривний вид перелому кістки.
Така травматизація відбувається, коли зв'язки та м'язи сильніші за кістку, що при раптовому напруженні порушує цілісність окістя.

Перелом через зсув.
Під впливом травми одна частина кістки зсувається відносно іншої.

Також, переломи бувають поперечними, косими, гвинтоподібними, скалковими, вбитими, поздовжніми тощо.

А ще виділяють класифікатор за локалізацією – переломи малогомілкової кістки, човноподібної кістки, стегнової кістки, таранної кістки, п'ясткової кістки, гомілкової кістки, ліктьової кістки, кісток таза, плеснової кістки, плечової кістки, променевої кістки, кісток носа, тазостегнової кістки, п'яткової кістки, виличної кістки, лицьової кістки, кісток черепа, скроневої кістки, під'язикової кістки, стопи, тім'яної кістки, передпліччя, потиличної кістки, гомілки, плесна, сідничної кістки, клубової кістки, трубчастих кісток, ґратчастої кістки, шилоподібної кістки, кубоподібної кістки, гачкоподібної кістки, зап'ястя, півмісяцевої кістки, великих кісток, великогомілкової кістки, тригранної кістки, плоских кісток та інші подібні травми.

Етіологія

Переломи, найчастіше, виникають в результаті:

• дорожньо-транспортної пригоди;
• спортивних травм;
• падіння з висоти;
• сильного удару;
• спотикання;
• і деяких інших нещасних випадків.

У таких випадках, причини перелому базуються на дії зовнішньої сили, яка призводить до зламаної кістки. Але, крім цього, переломи також виникають і в результаті патологічних уражень – остеопороз, рак тощо. Якщо причина криється в первинному захворюванні, досить невеликого зусилля.

Етапи загоєння переломів

1. Перший період – формування гематоми, зазвичай триває кілька днів. Ознаки перелому протягом цього часу – гіперемія, набряк і кровотеча з пошкоджених тканин (при відкритому виді).
2. Другий етап – резорбція гематоми. Триває близько 10 днів, відбувається поступове розсмоктування гематоми. Утворюється так звана грануляційна тканина.
3. Третій період – триває близько 15 днів. Відбувається васкуляризація грануляційної тканини та проникнення в осередок кістки.
4. Четвертий етап – формування кістки. Триває 5-10 тижнів. Формується нова кістка, яка ще не досить міцна з точки зору механіки. У цей період порушення іммобілізації може призвести до утворення помилкового суглоба.
5. П'ятий період – ремоделювання, дозрівання і формування кісток. Його довжина залежить від зіткнення фрагментів, віку пацієнта і локалізації перелому.

На підставі симптомів перелому можна відразу припустити вірний діагноз.

Особливості проблеми при вагітності

Крім больових симптомів, вагітну чекають і інші небезпеки:

• перелом може супроводжуватися травматичним шоком, що завжди негативно позначається на дитині;
• проведення рентгенографічного дослідження місця перелому може нашкодити плоду;
• лікування часто пов'язано з застосуванням знеболювальних препаратів, протизапальних засобів і антибіотиків, дія яких на плід може бути вкрай негативною.

Тому, важливо, щоб процес лікування супроводжувався наглядом і консультацією гінеколога, що відкоригує прийом певних препаратів.

Особливості переломів у дітей

Переломи широко поширені серед дітей і підлітків. Вони є результатом підвищеної фізичної активності. Невідкладна допомога полягає в накладанні шини перед транспортуванням до лікаря або в лікарню.

Якщо перелом відкритий, обов'язково потрібно закрити рану стерильною тканиною. Дитині не можна давати пити або їсти, тому що дитячий травматолог може призначити операцію на підставі огляду та проведеного рентгена.

При лікуванні дитина страждає як від болю, так і від обмежень в рухливості, що може завдати психологічної шкоди. Тому, до дітей необхідно проявляти креативний підхід, щоб вбити нудьгу й організувати час відновлення.

Переломи у дітей гояться набагато швидше, ніж у дорослих.

Перша допомога при переломах

Перша допомога при переломах передбачає комплекс послідовних дій:

1. Якщо пошкоджена ділянка затиснута, наприклад, взуттям або одягом, її треба відкрити для запобігання можливої ішемії.
2. Перелом (особливе, якщо це кінцівка) треба іммобілізувати підручними засобами (наприклад, двома палицями). На імпровізованій шині обов'язково потрібно вказати час накладання.
3. Відкритий перелом вимагає спеціалізованого підходу: бажано зробити стерильну пов'язку з мінімальним тиском. При відсутності стерильної тканини, бинта – використовуйте найменш забруднений одяг тощо.
4. Перша допомога при переломі хребта вимагає знеболювання і знерухомлення постраждалого. Його кладуть на тверду горизонтальну поверхню і фіксують голову. 
5. При переломах таза іммобілізацію проводять в позі «жабки», коли коліна зігнуті, а під них підкладений валик. Що стосується перелому ребер, то тут спеціальна іммобілізація не потрібна.

Діагностика переломів

Діагностика перелому відбувається в травматологічному відділенні або в травмпункті. Щоб розпізнати травму, лікар спочатку перевіряє пульс і реакцію пошкодженої зони. Потім проводиться рентген у двох проєкціях. У деяких ситуаціях виправдано проведення магнітно-резонансної томографії або КТ. Ультразвукове дослідження проводиться для оцінки ступеня пошкодження м'яких тканин. Лікування призначається ортопедом на підставі діагностики перелому, яка дозволяє точно визначити місце і тип пошкодження.

Лікування переломів

Лікування перелому залежить від тяжкості травми, віку пацієнта та наявності супутніх захворювань. Для неускладнених переломів використовується гіпсова іммобілізація пошкодженої кістки та сусідніх суглобів. Вона дозволяє утримувати зламані кістки в анатомічному положенні.

При лікуванні переломів можуть призначатися знеболювальні засоби, антибіотики та протизапальні препарати.

Після іммобілізації, яка триває 4-6 тижнів, необхідна реабілітація. Для цього призначають ЛФК, масаж і фізіотерапію.

Операція при переломі потрібна при:

• відкритих переломах;
• складних переломах з пошкодженням нервів або судин;
• закритих тріщинах, в яких її орієнтація не може бути збережена.

Що не можна робити при переломах?

Помилки при наданні першої допомоги можуть мати негативний вплив на процес одужання.

Тому, при наданні допомоги при переломах заборонено:

• смикати або намагатися вправити кістки самостійно;
• торкатися, підіймати, перетягувати та садити хворого без належних медичних знань (при травмі хребта, тазу);
• проявляти зайву активність і напружуватися (перелом ребер).

Контроль виліковності

Лікуванням і контролем виліковності переломів займаються травматолог, хірург або ортопед – в залежності від виду перелома. Одужання в кожному випадку носить індивідуальний характер. Відсутність болю, повернення функціональності ураженій кістці, позитивна динаміка при реабілітації дозволяють судити про повернення до нормального життя.

Профілактика

Профілактика переломів включає кілька рекомендацій:

• носити зручне неслизьке взуття;
• рухатися розміреним кроком;
• не підіймати важкі предмети;
• уникати екстремальних видів спорту;
• слідкувати за станом кісток; 
• правильно харчуватися;
• уникати ризиків під час пересування на транспорті тощо.

Поради та рекомендації

Щоб запобігти переломам у дітей, постарайтеся прибрати перешкоди на їх шляху під час рухливих ігор – стільці, табуретки, столи тощо, переконайтеся, що в раціоні вашої дитини достатньо кальцію, вітамінів групи В і D, зробіть ваш будинок безпечним (закріпіть всі шафи та полиці, щоб вони не перекинулися), поясніть дитині можливі небезпеки. Але, не обмежуйте в русі. Дитинство має бути активним. Це – запорука здорового життя!

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Виїзд бригад невідкладної допомоги здійснюється по всіх районах Києва (Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський) та передмістя (Вишгород, Буча, Ірпінь, Бровари).