Чи лікується гепатит B?

Гепатит B – це захворювання печінки, викликане вірусною інфекцією. Захворювання може носити як гострий, так і хронічний характер. В Україні саме гепатит B разом з гепатитом C в 96% є причинами смерті від гепатитів.

Причини гепатиту B: гостра та хронічна форми

Гепатитом називають запалення печінки, яке призводить до погіршення її функцій. Також, це захворювання називають жовтяницею, хоча частіше цю назву відносять до гепатиту A. Причини гепатиту різноманітні. Запалення може бути викликане впливом на печінку отруйних речовин, ліків, алкоголю. Але в разі гепатиту B, захворювання викликається особливим вірусом.

Вірус гепатиту B від людини до людини передається з кров'ю або слиною, менструальними та вагінальними виділеннями, насіннєвою рідиною, а також іншими біологічними рідинами. Заразитися гепатитом B можна при медичних (в тому числі стоматологічних) маніпуляціях, якщо використовується нестерильне обладнання, при нанесенні татуювань, при манікюрі та педикюрі. Також, можливе зараження при статевому контакті. А дитина може заразитися від матері під час пологів.

Якщо захворювання триває менше півроку, кажуть про його гостру форму. При тривалості більше півроку, гепатит B переходить в хронічну форму. Зазвичай близько 5% хворих серед дорослих стикаються саме з хронічним гепатитом B.

У дуже рідкісних випадках хронічний гепатит B може пройти без лікування, але в переважній більшості випадків він триває роками та призводить до дуже неприємних наслідків для здоров'я.

А ось жовтяниця проявляється в дуже рідкісних випадках.

До цих симптомів гепатиту B можуть приєднуватися спленомегалія (збільшення селезінки), зірчасті гемангіоми, долонна еритема (почервоніння шкіри). Ці симптоми гепатиту B більш характерні для хронічної форми захворювання. На цій стадії можуть виявлятися жовтяниця, свербіж, стеаторея (надмірне виведення жирів з калом).

Особливості у дітей і вагітних

Гепатит у дітей має свої особливості. Практично завжди, виражені ознаки гепатиту B у них відсутні. У дітей, які заразилися під час пологів або в перші п'ять років життя, як правило, розвивається хронічна форма.

У вагітних гепатит B підвищує ризик народження недоношених дітей і дітей з недостатньою вагою.

Ускладнення гепатиту B

Відсутність виражених симптомів в початковій стадії захворювання іноді призводить до недостатньої уваги в лікуванні. Але в разі нехтування лікуванням гепатиту B, майже у чверті хворих розвиваються важкі ускладнення. Серед них цироз печінки, печінкова недостатність і навіть рак печінки.

Діагностика гепатиту B

Діагностика гепатиту B тільки на підставі клінічної картини неможлива. Остаточний діагноз виставляється на підставі спеціального аналізу крові. В результаті цього аналізу виявляють присутність в крові поверхневого антигену гепатиту B – HbsAg, а також деяких інших спеціальних антитіл.

У разі підтвердження інфікування призначається аналіз на антиген HBeAg і антитіла до антигену анти-НВе. Тільки після цих аналізів можна спрогнозувати перебіг хвороби та призначити адекватне противірусне лікування. Якщо захворювання протікає у важкій формі, необхідно дослідження на антитіла до вірусу гепатиту D.

В ході лікування для оцінки стану печінки може бути призначена біопсія печінки та фібросканування.

Щоб провести максимально точну діагностику гепатиту B, призначають і інші дослідження. Серед них функціональні проби печінки, які включають визначення АЛТ, АСТ, лужної фосфатази та білірубіну в сироватці. Хворих обстежують на ВІЛ і гепатит C.

У разі ускладнення, кожні півроку виконують УЗД органів черевної порожнини та вимірюють сироватковий альфа-фетопротеїн, щоб оцінити ризик гепатоцелюлярної карциноми.

Здати аналізи на HbsAg також необхідно особам, що входять до групи ризику. До таких відносяться:

• особи, які мали статеві контакти з вірусоносієм або з декількома партнерами, гомосексуальні контакти;
• хворі на венеричні захворювання;
• ті, хто користується нестерильними засобами для ін'єкцій;
• особи, що проживають разом з вірусоносієм;
• особи, що по роботі стикаються з кров'ю, наприклад, медпрацівники, рятувальники тощо;
• діти, народжені матір'ю-вірусоносієм.

Лікування гепатиту B

Специфічних прийомів лікування гострого гепатиту B на сьогодні не розроблено. Пацієнту прописується спокій з дотриманням постільного режиму. Призначається щадна дієта з вживанням каш, овочів і фруктів. Обмежується вживання жирної та смаженої їжі, консервів, гострих і солоних страв. Рекомендується рясне пиття з вживанням соків, солодкого чаю, мінеральної води. Хворий повинен вести здоровий спосіб життя, утримуватися від вживання алкоголю та інших токсичних речовин. Медикаментозна терапія використовується з великою обережністю.

Лікування гепатиту B в разі хронічного захворювання проводиться з використанням противірусних препаратів. Всі зусилля спрямовуються на уповільнення процесів, що призводять до цирозу печінки, до зниження захворюваності на рак та підвищення виживання.

Основними препаратами за рекомендацією ВООЗ є тенофовір і ентекавір. Вони ефективно пригнічують вірус гепатиту B, рідко формують стійкість вірусу до препаратів, мають невелику кількість побічних дій. Але, на жаль, повного одужання домогтися дуже складно. Тому, лікування може бути довічним. Переривання лікування може призвести до тяжких рецидивів хвороби.

Однак, якщо фіксується перетворення HBeAg в анти-НВе або аналізи на HBsAg показують негативний результат, лікування припиняють.

На останній стадії захворювання застосовують хірургічне лікування – трансплантацію печінки. Вона дає прекрасні результати, і рецидиви гепатиту практично не спостерігаються.

Профілактика гепатиту B: вакцинація

Наслідки гепатиту B можуть бути дуже важкими. Але хворобу нескладно попередити. Уникнути цього грізного захворювання допоможе тільки щеплення від гепатиту B.

Доцільніше вакцинувати своїх дітей в ранньому дитинстві. За рекомендацією ВООЗ, вакцинація проводиться в першу добу після народження дитини. Але для надійного захисту необхідно зробити ще два щеплення – у 2 і 6 місяців. Можливі й інші схеми вакцинації. Так, вакцина "Енджерікс-В" (Бельгія) може вводитися і за прискореною схемою, коли ревакцинація робиться кожні 30 днів.

Практично у всіх дітей і підлітків вакцинація підвищує рівень антитіл до вірусу гепатиту B. Імунітет до цього захворювання зберігається протягом 20 років. Але результати деяких досліджень дозволяють припустити, що після вакцинації в три етапи формується довічний імунітет. Тому, ВООЗ не рекомендує проводити повторну вакцинацію через 20 років, якщо щеплення раніше були отримані триразово.

Профілактика гепатиту B за допомогою вакцинації можлива і в дорослому віці. Вакцинуватися доведеться також три рази. Відповідну вакцину порекомендує лікар. Добре зарекомендувала себе вакцина "Інфанрікс-Гекса" / "Гексаксім", яка є комбінованою і захищає від багатьох захворювань. Особам, які входять до групи ризику, наполегливо рекомендується вакцинуватися від гепатиту B.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Міністерство Охорони Здоров'я України
• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Medscape