Бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ) в Києві

При захворюваннях легенів буває непросто встановити точний діагноз та ефективно лікувати пацієнта. Тому у деяких випадках пульмонологи застосовують такий метод, як бронхоальвеолярний лаваж, у Києві ця процедура проводиться лікарями Клініки МЕДІКОМ у підрозділі на Оболоні.

Що таке бронхоальвеолярний лаваж

БАЛ, бронхоальвеолярний лаваж — це процедура введення стерильного фізіологічного розчину через бронхоскоп у вибраний сегмент або субсегмент легені, після якої рідина аспірується та направляється на лабораторне дослідження. 

У бронхоальвеолярній рідині містяться:

• клітини, зокрема альвеолярні макрофаги, лімфоцити, нейтрофіли та еозинофіли, співвідношення яких може змінюватися при різних захворюваннях легень;
• мікроорганізми та їхні компоненти, зокрема бактерії, віруси, гриби та інші збудники;
• в окремих випадках злоякісні (атипові) клітини;
• білки, антитіла, медіатори запалення та інші біологічні компоненти, дослідження яких може характеризувати запальний, імунний або інший патологічний процес;
• інші компоненти, визначення яких може допомогти у діагностиці та диференційній діагностиці захворювань легень.

Лікарі наголошують: хоча існують інші, більш прості методи діагностики (аналізи крові, мокротиння), вони не завжди дають змогу встановити діагноз. У той час як дослідження бронхоальвеолярної рідини, зібраної за допомогою бронхоальвеолярного лаважу, дає цінну інформацію з конкретного сегмента/субсегмента. Це інформативний метод при інтерстиціальних захворюваннях легень.

Якщо у легенях скупчується багато в’язкого слизу, який не відкашлюється, з лікувальною метою може проводитися санація трахеобронхіального дерева під час бронхоскопії. 

Як проходить процедура бронхоальвеолярного лаважу

Пацієнтів турбує питання про те, як проходить БАЛ, оскільки це процедура інвазивна. Однак вона проводиться під місцевою анестезією або седацією, а за певних показань — під загальною анестезією.

Бронхоальвеолярний лаваж проводиться у рамках ендоскопічної процедури — бронхоскопії, під час якої:

• у дихальні шляхи через ніс або ротову порожнину вводиться ендоскопічне обладнання у вигляді тонкої трубки;
• вона досягає бронхів, після чого через неї вводиться стерильний фізрозчин;
• цей змив відразу аспірується, переноситься до пробірки та відправляється до лабораторії на клітинний аналіз, для інфекційної діагностики легень.

Підготовка до бронхоальвеолярного лаважу

Якщо планується лаваж бронхів, необхідно підготуватися:

• пройти обстеження (аналізи крові, рентгенографію або КТ легень, ЕКГ, інші дослідження, які призначить лікар);
• обговорити з лікарем прийом лікарських препаратів, які можуть вплинути на результат або успішність процедури;
• проходити процедуру натщесерце.

Точний алгоритм підготовки до процедури надасть лікар. 

Що показує бронхоальвеолярний лаваж

Результати аналізу бронхоальвеолярної рідини допомагають встановити:

• збудника інфекційного захворювання;
• характер запального процесу;
• наявність чи відсутність атипових клітин;
• ознаки інтерстиціальних захворювань легень.

Правильну розшифровку результатів БАЛ може провести тільки лікар (пульмонолог, онколог), який враховує результати всіх проведених досліджень у комплексі. Отримана інформація дуже важлива для призначення ефективного лікування при поширених та рідкісних пульмонологічних захворюваннях.

Протипоказання до проведення бронхоальвеолярного лаважу

Призначаючи БАЛ, лікар Клініки МЕДІКОМ у Києві обов’язково уточнить, чи не має пацієнт протипоказань до проведення бронхоальвеолярного лаважу:

• тяжкі порушення функцій життєво важливих органів;
• порушення згортання крові, які не піддаються корекції;
• при вираженій дихальній недостатності індивідуально оцінюється співвідношення ризику / користі;
• загострення хронічних захворювань легень або гострі інфекційні процеси потребують індивідуальної оцінки доцільності та ризиків процедури;
• окремі важкі патології серця, нирок (за висновком лікаря);
• аномалії органів дихання, які унеможливлюють проведення бронхоскопії.

Відновлення після процедури БАЛ

Після бронхоальвеолярного лаважу у Києві, у Клініці МЕДІКОМ, ви отримаєте розгорнуту консультацію щодо реабілітації. Перші 1-2 години після процедури пацієнт проводить під наглядом лікарів, нічого не їсть та не п’є (прийом їжі та пиття можливий після того, як відновиться ковтання — коли анестезія припинить діяти). У перші кілька днів спостерігається кашель (іноді — з кров’янистими домішками у мокротинні). 

Якщо з'являються виражена задишка, значне кровохаркання, висока температура чи зниження сатурації, необхідно звернутися до лікаря. 

Протягом періоду відновлення не рекомендується:

• вживати їжу та напої до повного відновлення ковтального рефлексу;
• допускати фізичні навантаження у день процедури;
• палити у день процедури.

Також є обмеження після седації/анестезії у керуванні автомобілем протягом періоду, визначеного лікарем.