Аутизм: симптоми та причини

Якщо малюкові вже є 1,5 року, а він уникає дивитися на вас, не звертає уваги на навколишні предмети, коли ви намагаєтеся привернути його увагу, не грає "понарошку", то є ймовірність того, що у дитини аутизм. Розлади аутистичного спектра (синдром Аспергера та аутизм) — це порушення розвитку, поведінки, моторики, які впливають на мислення, сприйняття, комунікативні здібності, соціалізацію людини.

Етіологія захворювання

В даний час причини аутизму та механізми його розвитку вивчені недостатньо й багато в чому визначаються походженням розладу: екзогенного, ендогенного, органічного або хромосомного характеру.

Основні причини аутизму:

• хромосомні патології;
• обмінні патології;
• потрапляння в організм вагітної жінки солей важких металів, нейротоксинів, вживання окремих медичних препаратів;
• спадкова схильність;
• порушення мозкової діяльності;
• емоційне перенапруження та стресові ситуації.

Поява атипового аутизму у пацієнтів з діагностованими хворобою Дауна, фенілкетонурію, синдромом Мартіна-Белла та іншими обмінними й хромосомними захворюваннями пов'язують з причинами розвитку цих патологій.

Для дітей з аутизмом характерна стереотипна (повторювана) поведінка. Вони довго махають руками, обертаються навколо себе, пильно й тривалий час можуть дивитися на вентилятор, вибудовують в ряд різні предмети та іграшки (машинки, ляльки, кухлі тощо). Дитина може не цікавитися іграшками, але при цьому проявляти інтерес до різних побутових предметів (обігрівача, мультиварки, інструментів і т.д.), або бути поглинутим якоюсь окремою деталлю від іграшки (колесами машини).

Іноді, діти-аутисти усіма способами намагаються відчути щільний тиск на своєму тілі, залазять під низькі ліжка або дивани, знаходять будь-які способи для нанесення собі ударів, поштовхів або ударів при падінні.

Діти з розладами аутистичного спектра часто не помічають навколишнє оточення й всіма способами уникають візуального контакту. Тому, з боку може здатися, що у них відсутній інтерес до будь-якого спілкування. Якщо дитина з аутизмом чогось потребує, вона вдається до "ведення руки" — кладе руку одного з батьків на потрібний йому предмет і, таким чином, використовує дорослого, як своєрідний "інструмент" для отримання бажаного.

У дітей, які страждають аутизмом, можуть проявлятися різного роду порушення моторики. При цьому, в одних можливий прояв незвичайних навичок в одній області, але їх повна відсутність в інший.

Ознаки аутизму в порушеннях моторики:

• погана координація (дитина погано тримає рівновагу, незграбна, є проблеми з їздою на триколісному велосипеді або дитячій машинці);
• проблеми тонкої моторики;
• ходьба навшпиньки;
• помітна слинотеча;
• дефіцит глибинного просторового сприйняття (дитина не може зловити кинутий їй м'яч).

Дитина з аутизмом, як правило, дуже чутлива до різних звуків, шуму, текстур предметів, нової обстановки та нових предметів. Чим більше сенсорних впливів дитина отримує одночасно, тим більша ймовірність, що вона почне себе погано вести.

Симптоми аутизму можуть проявлятися в ненормальній реакції на сенсорні стимули — фізичний дискомфорт та бажання усамітнитися через занадто гучні звуки, яскраве світло, сильні запахи, обмеженість та повторюваність поведінки, інтересів, занять, уяви.

Діти з розладами аутистичного спектру можуть піддавати себе різного роду самоушкодженням (аутоагресії). Дитина-аутист може:

• битися головою об стіну, стіл;
• кусати, колоти, різати себе;
• зчісувати або роздряпувати шкіру;
• висмикувати у себе пучки волосся та ін.

Дитина схильна до нападів агресії, погано переносить зміни (місця, їжі, одягу), не виносить дотику або, навпаки, вимагає постійного фізичного контакту з близькими людьми. У аутистів відсутнє усвідомлення небезпеки. Вони не розпізнають ситуацій, коли можуть поранитися або забитися, у них відсутній страх висоти, швидко проїжджаючих поруч машин, глибоких водойм і т.д.

Нерідко можуть виявлятися такі симптоми аутизму як: порушення сну, судоми (з віком посилюються), порушення реакції на сприйняття болю (від повної відсутності реакції на біль до низького больового порогу).

У дорослих аутизм виражений по-різному. При легкому ступені спостерігається порушення соціальних контактів, але людина частково адаптується до соціуму та може не залежати від допомоги сторонніх, і обрати сферу діяльності, що вимагає високої кваліфікації. При тяжкому ступені, дорослий аутист потребує постійного спостереження й догляду.

При своєчасній діагностиці аутизму, корекції, регулярному спостереженні та підтримці, важких наслідків аутизму не спостерігається.

Раннє виявлення дітей з аутизмом в ранні терміни відіграє величезну роль. Ні для кого не секрет, що чим раніше буде розпочато лікування, а у випадку з аутизмом — коригування комунікативних здібностей, тим більше шансів отримати позитивні та стійкі результати в подальшому розвитку дитини.

Лікування

Початковий етап в лікуванні аутизму полягає в навчанні аутиста помічати навколишній світ і те, що відбувається навколо. Це допомагає налагодити взаємодію з зовнішнім світом, вибудувати взаємини спочатку з близькими людьми, а після — з незнайомцями, набути навичок спілкування та ін.

Лікування аутизму:

• комплаенс-терапія;
• психотерапія;
• терапія спілкування;
• аудіо-вокальне тренування;
• холдинг-терапія;
• метод "форсованої підтримки";
• ігро-, трудотерапія;
• спеціалізована лікувальна фізкультура;
• спеціальна дієта з обмеженням прийому продуктів з високим вмістом глютену й казеїну;
• фармакотерапія (нейролептики, холінолітики, антидепресанти, транквілізатори, нормотимічні препарати, заспокійливі засоби та ін.).

Профілактика аутизму

Повністю запобігти розвитку аутизму або вилікувати його неможливо. Але в руках кожного з батьків якомога раніше звернутися за допомогою до фахівця, провести раннє діагностування та корекцію.

Не останню роль в профілактиці розвитку аутизму відіграє підготовка до майбутньої вагітності та поведінка під час неї. Важливо пам'ятати, що вік жінки старше 40 років значно підвищує ризик народження дитини з розладом.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Міністерство охорони здоров'я України
• Всесвітня організація охорони здоров'я