Раптове або поступове погіршення слуху, шум, дзвін, гудіння у вухах можуть свідчити про ураження структур внутрішнього вуха або слухового нерва. Такий стан часто називають невритом слухового нерва (слуховим невритом). У клінічній практиці цей термін може використовуватися для опису сенсоневральної приглухуватості, хоча її причиною не завжди є запалення слухового нерва.
Без своєчасної допомоги порушення слуху може стати незворотним. Особливо небезпечна раптова втрата слуху, яка потребує невідкладного обстеження. У Клініці МЕДІКОМ у Києві можна звернутися на консультацію отоларинголога для визначення причини симптомів і подальшої тактики лікування.
Сенсоневральна приглухуватість (неврит слухового нерва) — це ураження внутрішнього вуха (завитки) або слухового нерва, яке порушує сприйняття та передавання звукових сигналів до головного мозку та може спричиняти зниження слуху й шум у вухах.
Можливі причини сенсоневральної приглухуватості:
вірусні інфекції та деякі бактеріальні захворювання, COVID-19;
акустичні травми, тривалий вплив інтенсивного шуму;
дія ототоксичних препаратів, зокрема деяких антибіотиків (аміноглікозидів) і протипухлинних засобів (препаратів платини);
вікові дегенеративні зміни внутрішнього вуха;
аутоімунні захворювання та порушення кровопостачання внутрішнього вуха;
травми голови, пухлини слухового нерва та судинні порушення.
За перебігом розрізняють раптову, гостру та хронічну сенсоневральну втрату слуху. Ураження може бути однобічним або двобічним. Залежно від причини сенсоневрального порушення слуху розрізняють кілька форм захворювання:
інфекційна — пов'язана із вірусними або бактеріальними інфекціями;
токсична — виникає внаслідок впливу ототоксичних препаратів або інших токсичних речовин;
травматична — розвивається після акустичної травми чи ушкодження голови;
ішемічна — пов'язана із порушенням кровопостачання внутрішнього вуха;
аутоімунна — зумовлена імунним ураженням структур внутрішнього вуха;
ідіопатична — причини невриту слухового нерва встановити не вдається.
Основний симптом — зниження слуху, яке може розвинутися за кілька годин або наростати місяцями.
Можливі прояви:
погіршення сприйняття тихих звуків і розбірливості мовлення;
шум, свист або дзвін у вухах — тинітус;
біль у вусі, головний біль;
труднощі з розумінням розмови, особливо в шумному середовищі;
відчуття закладеності вуха без очевидної причини;
запаморочення або порушення координації за супутнього ураження вестибулярних структур.
Раптове зниження слуху протягом 72 годин потребує невідкладного звернення до отоларинголога. Якщо одночасно виникли слабкість м'язів обличчя, порушення мовлення чи координації, необхідна екстрена медична допомога.
Обстеження починається з консультації отоларинголога. Лікар з'ясовує, коли погіршився слух, чи були інфекції, травми, шумове навантаження або приймання ототоксичних препаратів. Отоскопія допомагає виключити сірчану пробку, запалення та інші причини порушення звукопроведення.
Для оцінки слухової функції застосовують:
тональну порогову аудіометрію для визначення ступеня та характеру втрати слуху;
мовленнєву аудіометрію для оцінки розбірливості мовлення;
тимпанометрію для дослідження функції середнього вуха;
реєстрацію слухових викликаних потенціалів за окремими показаннями.
При однобічній або асиметричній сенсоневральній приглухуватості лікар може призначити МРТ для виключення ретрокохлеарної патології, зокрема вестибулярної шваноми. Лабораторні аналізи проводять за конкретними клінічними показаннями, а не всім пацієнтам.
Лікування залежить від причини, тривалості та вираженості порушення слуху. Єдиної схеми для всіх випадків кохлеарного невриту немає.
Основні підходи:
Кортикостероїдна медикаментозна терапія. Може застосовуватися при раптовій ідіопатичній сенсоневральній втраті слуху, особливо протягом перших двох тижнів. За певних умов препарати вводять інтратимпанально.
Етіотропне лікування. Передбачає терапію встановленого захворювання або усунення чинника, що пошкоджує слухову систему.
Корекція медикаментозної терапії. При підозрі на ототоксичну дію препаратів лікар оцінює можливість їх заміни чи коригування.
Слухопротезування. Слухові апарати допомагають компенсувати стійке зниження слуху.
Кохлеарна імплантація. Може розглядатися при тяжкій сенсоневральній втраті слуху, коли слухові апарати не забезпечують достатнього результату.
При раптовій втраті слуху зволікання з лікуванням може зменшувати шанси на відновлення. Судинні препарати, ноотропи, фізіотерапія та вітамінотерапія не мають доведеної ефективності як універсальне лікування нейросенсорної туговухості.
У Клініці МЕДІКОМ пацієнтам доступні діагностика та лікування сенсоневральної приглухуватості в Києві. Наші переваги:
Залучення невролога за підозри на неврологічні причини втрати слуху.
Індивідуальний план обстеження відповідно до характеру порушень.
Сучасні методи діагностики сенсоневральної приглухуватості.
За необхідності можливе проведення спеціалізованої сурдологічної діагностики.
Не всім причинам сенсоневральної втрати слуху можна запобігти. Проте зменшити ризик допомагають захист слуху від надмірного шуму, своєчасне лікування захворювань вуха та контроль застосування ототоксичних препаратів.
Важливою є профілактика кохлеарного невриту серед людей, які працюють у шумному середовищі або приймають потенційно ототоксичні ліки.
Якщо діагностована сенсоневральна приглухуватість, можлива стійка або повна втрата слуху, хронічний тинітус і труднощі з мовленнєвим спілкуванням. Виражені порушення слуху можуть впливати на повсякденну активність і якість життя.
При підозрі на запалення слухового нерва пацієнти проходять обстеження амбулаторно. Госпіталізація може знадобитися за тяжкого стану, супутніх неврологічних симптомів або необхідності стаціонарного лікування основного захворювання.
При гострій втраті слуху медикаментозне лікування може тривати кілька тижнів. За хронічної приглухуватості основну увагу приділяють слуховій реабілітації та регулярному контролю.
Можливість відновлення залежить від причини, тяжкості ураження та часу початку лікування. При раптовій сенсоневральній втраті слух іноді відновлюється частково або повністю, але гарантувати результат неможливо.
Помірна активність можлива за задовільного самопочуття. При вираженому запамороченні, порушенні рівноваги або гострому захворюванні навантаження обмежують до консультації лікаря.
Повторні епізоди втрати слуху можливі, зокрема за аутоімунних захворювань, повторного шумового впливу або інших чинників. Рецидив потребує додаткового обстеження для уточнення причини.
Якщо ви помітили погіршення слуху, шум у вухах або труднощі зі сприйняттям мовлення, запишіться на консультацію отоларинголога в Клініці МЕДІКОМ у Києві на Оболоні та Печерську. Лікар проведе первинний огляд, визначить необхідні дослідження та подальшу тактику.
При раптовій втраті слуху, якщо є підозра на запалення слухового нерва та структур внутрішнього вуха, не чекайте планового запису — зверніться по невідкладну медичну допомогу. Записатися на консультацію можна онлайн на сайті, телефоном або у нашому Телеграм-боті.
Оберіть найближчу філію — швидкий запис та маршрут
На послуги, позначені зірочкою *, знижка постійного клієнта 10% і 15% не поширюється.
Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.
Натискаючи кнопку, ви дозволяєте обробку персональних даних та погоджуєтесь з політикою конфіденційності.
Заявка прийнята
Заявка прийнята
Час розгляду до 5 робочих днів
Дякуємо! Ваш відгук з'явиться на сайті після модерації.
Подзвонити 
Написати 
Чат-бот 
(