Грудний остеохондроз: симптоми, лікування

Грудний остеохондроз – це захворювання хребта, при якому положення хребців стає неприродним, міжхребцевий диск дегенерує, в результаті чого зменшується його висота. Остеохондроз в грудному відділі зустрічається не так часто, як в шиї або попереку. Це пов'язано з анатомією. У центральній частині хребет стійкий і довговічний, крім того, він менш схильний до навантажень, менш рухливий, в ньому менше умов для травматизації хребцевих дисків.

До групи ризику цього захворювання входять люди старшого віку й ті, хто веде малорухливий спосіб життя. Однак, патологія все частіше діагностується у підлітків, а у віці 30-35 років число випадків різко зростає.

Класифікація грудного остеохондрозу

Класифікується захворювання на основі посиндромного принципу. Уражені ділянки хребта негативно впливають на нервові утворення.

За локалізацією виділяють такі форми остеохондрозу грудного відділу хребта:

• компресійний синдром (розвиток пов'язаний з напруженням, деформацією або здавленням нервового корінця; можуть вражатися ділянки спинного мозку або кровоносні судини; в результаті з'являються синдроми спинального, судинного або корінцевого характеру);
• рефлекторний синдром (вплив відбувається рефлекторно, напружуючи іннервовані м'язи; виникають дистрофічні й судинні порушення);
• міоадаптивний синдром (виникає ураження м'язів в грудному сегменті через постійні перевантаження).

Етіологія остеохондрозу грудного відділу

Причини грудного остеохондрозу – це наслідки низької фізичної активності, травм спини, важких фізичних навантажень, порушень обміну речовин, надмірної ваги, поганого імунітету, частих застуд, інфекцій, куріння, стресу. У жінок, крім іншого, розвиток захворювання можуть спровокувати ходіння на високих підборах і виношування дитини.

Крім цього, причинами грудного остеохондрозу являються:

• погане розподілення навантаження на міжхребцеві диски;
• дегенеративні зміни в тканинах міжхребцевого диска;
• відсутність мінімальної фізичної активності;
• сколіоз;
• постійне неправильне положення хребта в положенні сидячи.

Патогенез захворювання

Незначний дискомфорт, м'язове напруження й "терпимий" біль при вдиху і нахилі – початкові ознаки грудного остеохондрозу. Людина зазвичай звертається до лікаря, коли біль стає гострим і не дозволяє жити нормальним життям. Терапія грудного остеохондрозу носить тривалий характер, що вимагає постійної уваги. При відсутності лікування дистрофічні зміни призводять до обмеження рухливості й, навіть, інвалідизації хворого.

Зниження чутливості, порушення рухової функції і м'язова атрофія додаються до симптомів грудного остеохондрозу при прогресуванні патології.

Особливості перебігу грудного остеохондрозу при вагітності

Розвиток больового синдрому під час вагітності пов'язаний зі збільшенням маси тіла. При цьому, зміщення центру ваги змінює поставу. Мала рухова активність в поєднанні з сидячим способом життя викликає порушення еластичності дисків. Збільшення тиску на грудний відділ призводить до появи болів. Під час вагітності остеохондроз грудного відділу лікується в основному без використання спеціалізованих препаратів, оскільки вони можуть нашкодити здоров'ю плода. Тому, в хід йдуть аплікатори Кузнєцова, масажі й спеціальні вправи.

Особливості захворювання у дітей

Остеохондроз грудного відділу хребта може проявлятися від 8 до 17 років. Непідготовлений хребет при сильних навантаженнях піддається патологічним змінам. Після правильної діагностики приступають до лікування. Зазвичай, в цей період своєчасно розпочатий процес лікування дає відмінні результати. Необхідно зміцнювати м'язи, покращувати стан хрящів і проводити фізіопроцедури.

Лікар визначить точну картину за рентгенограмою, на якій він побачить розростання тіла хребця й зміщення дисків. Грудний остеохондроз, який характеризується схожими симптомами інших захворювань, вимагає диференціальної діагностики з травмами хребта, пухлинами та новоутвореннями на хребетному стовпі, остеопорозом, ревматоїдним артритом, коксартрозом і деякими іншими станами.

Лікування остеохондрозу грудного відділу хребта

Лікування грудного остеохондрозу має на увазі використання комплексної терапії, мета якої – зупинити та запобігти подальшому руйнуванню дисків або відновити їх структуру, поліпшити біомеханіку хребта, усунути порушення центральної нервової системи.

Перше з чого потрібно почати лікування – це зняти біль і запалення за допомогою медикаментозної терапії.

Пацієнту рекомендовані препарати таких груп:

• нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак, кеторолак, мелоксикам, ібупрофен, німесулід);
• глюкокортикостероїди (преднізолон, дексаметазон);
• діуретики (фуросемід, діакарб, верошпірон);
• хондропротектори (глюкозамін, хондроїтин сульфат).

Коли біль стихає, переходять до наступного етапу лікування грудного остеохондрозу. Призначається курс лікувального масажу, голковколювання, лікувальна фізкультура. Також, високу ефективність показує фізіотерапія. За показаннями, може бути рекомендована мануальна терапія.

Контроль вилікуваності

Одужання контролюється сімейним лікарем або фахівцем, який спостерігав пацієнта під час хвороби. Відсутність рецидивів протягом року говорить про нормалізацію функції опорно-рухового апарату.

Профілактика

Профілактика грудного остеохондрозу вимагає виконання наступних правил:

• контроль постави;
• гігієна праці (контроль положення рук, наявність стільця з плоскою високою спинкою);
• наявність перерв кожні 2 години для виконання спеціальних вправ;
• сон на жорсткій поверхні;
• відмова від ненормованих фізичних навантажень (зокрема, перенесення важких предметів);
• носіння рюкзака замість сумки на одне плече;
• регулярні заняття ЛФК.

Поради та рекомендації

Грудний остеохондроз вимагає тривалої реабілітації. Рекомендується помірне фізичне навантаження для зміцнення м'язів спини й зниження навантаження на хребет. Крім того, лікувальна фізкультура поступово усуває больові відчуття.

Також, при ЛФК та заняттях спортом виконуються наступні завдання:

• декомпресія нервових закінчень хребта;
• відпрацювання правильної постави;
• надання еластичності хребту;
• покращення кровообігу;
• нормалізація метаболізму міжхребцевого диска.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.