Чим небезпечна гіпоглікемія?

Гіпоглікемія – це патологічний стан, що характеризується зниженням концентрації глюкози в крові нижче 3,5 ммоль/л, периферичної крові нижче норми (3,3 ммоль/л). Внаслідок такого стану виникає гіпоглікемічний синдром. Низький рівень цукру в крові є порушенням вуглеводного обміну в організмі. Стан зазвичай супроводжується вираженими клінічними симптомами, викликаними дефіцитом глюкози. Найбільш часто зустрічається у людей, які хворіють на цукровий діабет 1 або 2 типу. Також до гіпоглікемії схильні жінки з гестаційним діабетом, новонароджені та деякі пацієнти з онкологією підшлункової залози.

Класифікація гіпоглікемії

Існує кілька типів гіпоглікемії:

• важка форма з втратою свідомості – вимагає допомоги іншої людини, щоб надати організму вуглеводи, глюкагон або вжити інших заходів для нейтралізації стану (зокрема, викликати бригаду невідкладної допомоги);
• безсимптомна гіпоглікемія – стан, коли рівень глюкози в плазмі становить <3,5 ммоль/л, але немає типових симптомів;
• псевдогіпоглікемія – стан, при якому пацієнт з діабетом відчуває загальні симптоми гіпоглікемії, але виміряна концентрація глюкози в плазмі становить >3,5 ммоль/л, хоча і близька до цього значення.

За ступенем прояву клінічних симптомів гіпоглікемію підрозділяють на легку, середню і важку.

Також ознаки гіпоглікемії можуть проявлятися у новонароджених і дітей.

Реактивна форма (після їжі), переважно, виникає після вживання великої кількості цукру з нестачею жирів. Цей вид гіпоглікемії виявляють не тільки у діабетиків.

При онкології підшлункової, печінкової недостатності та гіпотиреозі ознаки гіпоглікемії проявляються натщесерце.

Патогенез

Знижений цукор потенційно небезпечний для життя і залишається причиною смертності, особливо у пацієнтів, які отримують інсулін. Отже, потрібно пам'ятати, що відсутність лікування часто призводить до судом, коми, а в гіршому випадку і до летального результату.

Кожен випадок гіпоглікемії вимагає окремого пояснення в залежності від причинного фактора. Падіння рівня цукру супроводжує багато захворювань, відбувається тимчасово, зберігається або повторюється періодично.

Особливості перебігу захворювання під час вагітності

Показник низького рівня цукру в крові у жінки, що носить дитину, переважно, небезпечний для матері та самого плоду.

Дуже важливо проводити контроль рівня глюкози під час вагітності. Вагітна жінка страждає від проявів гіпоглікемії, а плід схильний до появи дефектів, наприклад, мікроцефалії або занадто низької маси тіла у відношенні до віку. Фактори ризику включають перш за все: вік, надмірну вагу, надмірне збільшення ваги під час вагітності.

Особливості патології у дітей

Чим небезпечна гіпоглікемія для дитини дошкільного віку? Вона може бути спровокована голодуванням або супутнім захворюванням (наприклад, гастроентеритом). У більшості випадків цей клінічний стан тимчасовий.

Діти часто не повідомляють про нездужання та не знають нічого про клінічну картину низького рівня цукру в крові. Тому будь-яка незвичайна поведінка дитини, раптова зміна настрою та зміна зовнішнього вигляду (блідість шкіри, почервоніння, розширення зіниць та ін.) повинні стати для батьків сигналом до контрольного вимірювання рівня цукру в крові.

Дитячий ендокринолог попередить про небезпечність стану та призначить лікування.

Перша допомога при гіпоглікемії

Невідкладна допомога при гіпоглікемічному нападі повинна надаватися відразу ж після появи перших ознак зниження рівня глюкози в крові.

При легкій стадії перша допомога при гіпоглікемії складається з наступних дій:

• вживання людиною простих вуглеводів, наприклад, кубиків цукру, води з чайною ложкою цукру, кока-коли;
• вживання складних вуглеводів (наприклад, цільнозернового хліба), які виділяють цукор в кров набагато повільніше та запобігають рецидиву гіпоглікемії;
• контрольного вимірювання глюкози (через 1 годину).

Шоколад вживати заборонено!

При помірній гіпоглікемії надання першої допомоги полягає у використанні глюкагону (хворі на діабет зазвичай носять із собою препарат), який необхідно вводити внутрішньом'язово (в дозі 1 мг).

Важка стадія – пацієнт без свідомості – припускає надання професійної медичної допомоги. Наслідки гіпоглікемії можуть стати фатальними. Пацієнта необхідно покласти на бік з відкинутою назад головою та викликати швидку допомогу. У цій ситуації необхідно вводити глюкозу внутрішньовенно (20% розчин), а потім 10% розчин глюкози.

Діагностика гіпоглікемії

Сучасна діагностика гіпоглікемії відрізняється своєю простотою. Зазвичай хворі на діабет носять з собою глюкометр, яким самостійно визначають рівень цукру в крові. В умовах стаціонару або поліклініки лікар проводить кореляцію рівня глюкози в крові з клінічними даними пацієнта.

Лабораторні дослідження включають пробу з 72-годинним голодуванням, яка проводиться в контрольованих умовах. Під час діагностування гіпоглікемії дуже важливо визначити рівень інсуліну.

Лікування гіпоглікемії

Для проведення лікування гіпоглікемії необхідно надати невідкладну допомогу в залежності від стану пацієнта. Коли стан стабілізується або зникне загроза життю, лікування гіпоглікемії зосереджується на основному захворюванні, щоб виключити небезпеку повторних нападів.

З проблемою гіпоглікемії слід спочатку звернутися до сімейного лікаря, який видасть направлення до ендокринолога. При необхідності може знадобитися допомога інших вузьких фахівців.

Зниження частоти нападів або перехід в більш легку стадію говорить про поліпшення стану хворого.

Профілактика

Основою запобігання нападу гіпоглікемії стає дієта, яка обмежує вживання цукру, меду, знежиреного молока, солодощів.

Профілактика гіпоглікемії включає їжу, збагачену складними вуглеводами:

• хліб (особливо темний);
• макарони;
• коричневий рис;
• молочну продукцію;
• знежирене м'ясо та ковбаси.

Слід уникати продуктів (особливо фруктів і овочів) з високим глікемічним індексом.

Варто стежити не тільки за своїм харчуванням, але й за режимом дня, способом життя, фізичними навантаженнями та відмовитися від вживання алкоголю.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Centers for Disease Control and Prevention