Коліно бігуна: симптоми та лікування

Коліно бігуна — це синдром іліотибіального тракту, що характеризується сильними больовими відчуттями і скутістю рухів. Патологія являє собою запальний процес або розрив фасції, яка розташована на зовнішній поверхні стегна. Унаслідок подібної спортивної травми в людини розвивається хондромаляція надколінка — розм'якшення хрящової тканини.

Сильні болі в коліні та надколінку мають ще одну назву — пателлофеморальний больовий синдром. Його етіологія дещо інша, але симптоми і методи терапії схожі з синдромом іліотибіального тракту. Тому в непрофесійному середовищі обидві ці проблеми відомі під назвою "коліно бігуна".

Максимально велика ймовірність виникнення патологічного процесу в людей, які займаються бігом. У 67 % із них спостерігається іліотибіальний синдром.

Коліно бігуна виникає й у людей, які ведуть недостатньо рухливий спосіб життя. Слабкі м'язи ніг не здатні витримувати навантаження, переносячи весь тиск тіла на колінні суглоби. Результатом може стати пателофеморальний больовий синдром або інші проблеми з суглобами коліна.

У групі ризику перебувають:

• люди з ожирінням;
• зайняті на сидячій роботі;
• хворі, які втратили можливість ходити;
• люди, які нехтують лікарськими рекомендаціями про необхідність щоденних помірних фізичних навантажень.
  
  

У спортсменів причинами, що спричиняють синдром "коліно бігуна", можуть стати:

• тривалий біг по звивистій місцевості;
• недотримання техніки бігу або інших фізичних вправ;
• частий біг похилою площиною, що збільшує навантаження на ноги;
• невилікувані спортивні травми колін;
• жорстке, некомфортне спортивне взуття;
• слабкі м'язи стегна і гомілки;
• неправильно складений тренувальний план із різким підвищенням навантаження.
  
  

Нерідко синдром коліна бігуна з'являється у людей, в анамнезі яких присутні травми (вивихи, розтягнення) і вроджені аномалії скелетно-м'язової системи.

Патогенез коліна бігуна

Іліотибіальний тракт являє собою сухожилля, що підсилює поздовжню фасцію стегна. У нижній частині він з'єднується з великогомілковою і сесамоподібною кісткою, а також із сухожиллям двоголового стегнового м'яза.

Коліно бігуна виникає через часте тертя між клубово-великогомілково-поперековим трактом і внутрішнім виростком стегнової кістки, під час багаторазового руху коліна. Коли суглоб згинається, сухожилля зміщується назад, уздовж зовнішнього виростка стегнової кістки.

Якщо сполучнотканинне утворення надто жорстке або сильно напружене, воно треться об виступаючу частину кістки, таким чином спричиняє сильне подразнення і провокує початок запального процесу. Хрящові тканини руйнуються і піддаються деформації, відбувається процес хондромаляції.

Діагностика коліна бігуна

Під час проведення діагностики коліна бігуна велику увагу приділяють зовнішньому огляду пацієнта. Спеціаліст проводить пальпацію колінних чашок, тазостегнових суглобів, а також пальпує фасції - м'язові зв'язки. 

Під час натискання на проблемну ділянку пацієнт відчуває біль. Обстеження великогомілкової кістки виявляє її горбистість і наявність пухлини в місці з'єднання зв'язки з коліном. На запальний процес вказує почервоніння шкіри.

Ще один дієвий спосіб переконатися в наявності синдрому "коліна бігуна" - провести тест Обера. Для цього пацієнта кладуть на бік (якщо болить права нога, то на ліву і навпаки). Здорову ногу згинають у коліні й тазостегновому суглобі. Спеціаліст фіксує таз хворого, відводить його травмовану кінцівку назад уздовж тіла, випрямляє й опускає її вниз. За наявності іліотибіального синдрому нога або не зможе опуститися повністю, або дасть про себе знати біль у коліні.

Далі призначається рентген суглобів стегна і коліна. Для більш повної картини пацієнту потрібно здати сечу і кров на загальний лабораторний аналіз.

Якщо у фахівця залишаються сумніви з приводу діагнозу, хворого відправляють на дослідження за допомогою ультразвукового обладнання та магнітно-резонансної томографії.

Крім обстеження, під час діагностики коліна бігуна дуже важливим є опитування пацієнта. Лікарю необхідно дізнатися, яким видом спорту займається хворий, як давно він відчуває біль у ногах, чи не має вроджених захворювань опорно-рухового апарату. Тільки отримавши відповіді на ці запитання, фахівець може поставити точний діагноз.

Лікування коліна бігуна

Після того як діагноз визначено остаточно, необхідно підібрати метод лікування коліна бігуна з урахуванням тяжкості стану, наявних протипоказань і віку пацієнта.

Якщо хондромаляція не перейшла в запущену форму, лікарі призначають лікування консервативними методами, наприклад:

• прийом протизапальних препаратів;
• фізіотерапевтичні процедури, такі як магнітотерапія;
• застосування знеболювальних засобів;
• накладення лікувальних компресів;
• лікування за допомогою лазера.
  
  

Тривалість курсу лікування коліна бігуна визначає тільки лікар. У його ж компетенції залишається підбір конкретних лікарських засобів, що оптимально підходять пацієнтові. Основна умова видимого результату лікування - спокій. Що менше навантаження на суглоби, м'язи і зв'язки ноги, то активніше йде процес загоєння.

Операції при коліні бігуна

Хірургічне втручання в разі коліна бігуна показане у випадках, коли запальний процес у суглобі не вдається зняти за допомогою ліків. Показаннями до операції може слугувати також нестерпний біль і запущена стадія патології.

Якщо без втручання хірурга не обійтися, хворого госпіталізують і беруть у нього всі необхідні аналізи. Потім повторно проводять УЗД і МРТ суглобів. Коли результати всіх досліджень отримані та враховані, призначається день операції, під час якої фахівець проводить пластику іліотибіального тракту або видаляє бурсу (синовіальну сумку).

Операція на коліні бігуна не відрізняється складністю і тривалістю. У 80 % випадків її результат повертає пацієнтові здоров'я.

Лікувальна гімнастика

Повернути коліну рухливість тільки за допомогою операції або лікарських засобів неможливо. Повністю відновити здоров'я можливо, займаючись спеціальною лікувальною гімнастикою.

Цей комплекс нескладних вправ призначає фахівець тільки після проходження курсу фізіотерапевтичного лікування і прийому прописаних препаратів. Заняття лікувальною фізкультурою при коліні бігуна спрямовані на зміцнення тазостегнових м'язів і розробку суглобів коліна.

Вправи лікувальної гімнастики:

• стрибки на скакалці;
• присідання біля опори;
• перехресні махи ногами.
  
  

Пацієнт може почати заняття тільки тоді, коли в результаті терапії зникли біль і набряк у нозі.

Крім ЛФК дітям і дорослим із болями в колінах, лікарі рекомендують масаж. Він допомагає усунути набряки і щільності в сухожиллі.

Заходи реабілітації

Лікування коліна бігуна буде неповним без заходів реабілітації, що дають змогу м'язам і суглобам відновитися. Заходи зводяться до обмеження фізичних навантажень на тазостегновий і колінний суглоби, а також до відмови від спортивних занять на 1-2 місяці. Для зниження навантаження на колінний суглоб до мінімуму, бажано використовувати бандажі та підв'язки. Вони стануть у пригоді й пізніше, коли почнуться тренування.

В особливо складних випадках фахівець може назавжди заборонити пацієнтові активні заняття спортом. Додатковими реабілітаційними заходами можуть слугувати носіння ортопедичного взуття і заняття лікувальною гімнастикою.

Корисні при коліні бігуна розмірена ходьба, плавання, заняття на спеціально відрегульованому велотренажері. Перед початком занять обов'язково потрібно отримати консультацію лікаря.

Контроль вилікуваності коліна бігуна

Після проведення всіх лікувальних заходів більшість пацієнтів відчуває значне поліпшення стану. Однак у разі недотримання рекомендацій лікаря, біль і запалення можуть повернутися. При повторному зверненні будуть проведені всі необхідні дослідження та підібрана індивідуальна терапія.

Загалом коліно бігуна добре піддається терапії навіть за наявності сильного болю.

Профілактика коліна бігуна

Знизити ймовірність розвитку іліотибіального синдрому допоможе дотримання таких правил:

• не можна різко піднімати важкі предмети, особливо з положення сидячи;
• необхідно обов'язково давати невеликі щоденні навантаження на суглоби і м'язи ніг;
• обов'язково виконувати розігрівальну розминку перед тренуваннями;
• займатися спортом тільки у взутті з ортопедичними устілками;
• знати правильну техніку виконання фізичних вправ і керуватися нею на заняттях;
• не займатися спортом у разі відчуття дискомфорту і болю в ногах;
• у разі повернення симптомів коліна бігуна невідкладно звертатися до лікаря.
  
  

Не варто затягувати з лікуванням проблем, що недавно проявилися. Що раніше буде виявлено патологію, то простіше повернути здоров'я.

Поради та рекомендації

Тренування обов'язково потрібно починати з розминки. Не варто нехтувати цим правилом навіть за браку часу. Це просте правило допомагає спортсменам уникнути серйозних проблем зі здоров'ям.

Якщо відчувається сильний біль у коліні, хрускіт суглобів та інші симптоми коліна бігуна, не потрібно намагатися ставити собі діагноз і лікуватися самостійно. Така поведінка може тільки погіршити стан.

При запущених формах хвороби не варто відмовлятися від хірургічного втручання. Ускладнення невилікуваного коліна бігуна можуть призвести до серйозних наслідків, зокрема інвалідності.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Обслуговуємо всі райони Києва та передмістя: Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський.